Загальна характеристика податку на додану вартість

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Января 2014 в 14:06, курсовая работа

Краткое описание

Об'єктом дослідження магістерської роботи є відображення в обліку та звітності процесу оподаткування податком на додану вартість (ПДВ).
Предметом дослідження є організація обліку ПДВ на підприємствах, порядок його відображення у фінансовій та податковій звітності.
Інформаційною база дослідження дипломної роботи слугувала спеціальна література, нормативно-правові джерела (закони України, положення, акти), які носять законодавчий характер, економічна література, конкретна література з бухгалтерського обліку, а також документи які характеризують діяльність і стан підприємства.

Прикрепленные файлы: 1 файл

Документ Microsoft Office Word.docx

— 82.05 Кб (Скачать документ)

б) 0 відсотків.

Ставка 17 відсотків є основною.

Податок становить 17 відсотків бази оподаткування  та додається до ціни товарів/послуг.

За нульовою ставкою оподатковуються операції з:

- експорту  товарів (супутніх послуг), якщо  їх експорт підтверджений митною  декларацією, оформленою відповідно  до вимог митного законодавства;

- постачання  товарів:

а) для  заправки або забезпечення морських суден, що:

використовуються  для навігаційної діяльності, перевезення  пасажирів або вантажів за плату, промислової, риболовецької або  іншої господарської діяльності, що провадиться за межами територіальних вод України;

використовуються  для рятування або подання  допомоги в нейтральних або територіальних водах інших країн;

входять до складу Військово-Морських Сил України  та відправляються за межі територіальних вод України, у тому числі на якірні стоянки;

б) для  заправки або забезпечення повітряних суден;

в) для  заправки (дозаправки) та забезпечення космічних кораблів, космічних ракетних носіїв або супутників Землі;

г) для  заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту  Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством;

ґ) постачання товарів/послуг підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території  України в зонах митного контролю (магазинах безмитної торгівлі (безмитних  магазинах)), відповідно до порядку, встановленого  Кабінетом Міністрів України.

- постачання  таких послуг:

а) міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом;

б) послуги, що передбачають роботи з рухомим  майном, попередньо ввезеним на митну  територію України для виконання  таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом;

в) послуги  з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси.

Пільги  щодо оподаткування ПДВ.

Операції, що звільнені від оподаткування  передбачені ст. 197 Податкового кодексу  України.

Так, звільняються від оподаткування операції з:

- постачання  продуктів дитячого харчування  та товарів дитячого асортименту  для немовлят за переліком,  затвердженим Кабінетом Міністрів  України;

- постачання  послуг із здобуття вищої, середньої,  професійно-технічної та дошкільної  освіти навчальними закладами,  у тому числі навчання аспірантів  і докторантів, навчальними закладами,  що мають ліцензію на постачання  таких послуг, а також послуг  з виховання та навчання дітей  у будинках культури, дитячих  музичних, художніх, спортивних школах  і клубах, школах мистецтв та  послуг з проживання учнів  або студентів у гуртожитках;

- постачання:

а) технічних  та інших засобів реабілітації (крім автомобілів), послуги з їх ремонту та доставки; товарів спеціального призначення, у тому числі виробів медичного призначення для індивідуального користування, для інвалідів та інших пільгових категорій населення, визначених законодавством України за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

б) комплектуючих  і напівфабрикатів для виготовлення технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів), товарів спеціального призначення, у тому числі виробів  медичного призначення для індивідуального  користування, для інвалідів та інших  пільгових категорій населення  за переліком, затвердженим Кабінетом  Міністрів України;

в) легкових автомобілів для інвалідів уповноваженому органу виконавчої влади з їх оплатою  за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та коштів фондів загальнообов’язкового  державного страхування, а також  операції з їх безоплатної передачі інвалідам;

- постачання  послуг із доставки пенсій, страхових  виплат та грошової допомоги  населенню (незалежно від способу  доставки) на всіх етапах доставки  до кінцевого споживача;

- постачання  послуг з охорони здоров’я  закладами охорони здоров’я, що  мають ліцензію на постачання  таких послуг, а також постачання  послуг реабілітаційними установами  для інвалідів та дітей-інвалідів,  що мають ліцензію на постачання  таких послуг відповідно до  законодавства, крім послуг, передбачених  ст.197 п.1.5 ПКУ;

- постачання  реабілітаційних послуг інвалідам,  дітям-інвалідам, а також постачання  путівок на санаторно-курортне  лікування, оздоровлення та відпочинок  на території України фізичних  осіб віком до 18 років, інвалідів,  дітей-інвалідів;

- постачання  соціальних послуг (ст. 197 п.1.7 ПКУ);

- постачання  послуг з перевезення пасажирів  міським пасажирським транспортом  (крім таксі), тарифи на які  регулюються в установленому  законом порядку.

- постачання  релігійними організаціями культових  послуг та предметів культового призначення за переліком;

- інші  операції.

Порядок обчислення і сплати ПДВ (ст. 200 ПКУ).

Сума  ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету  або відшкодуванню з бюджету, визначається як різниця між загальною  сумою податкових зобов’язань, що виникли  протягом звітного періоду, та сумою  податкового кредиту звітного періоду.

Податкове зобов’язання – це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником у звітному періоді.

Податковий  кредит – це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду. Він складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів, робіт, послуг, вартість яких відноситься до складу витрат виробництва та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Дата  виникнення податкового зобов’язання і податкового кредиту залежать від виду здійснюваних операцій. Розглянемо деякі з них.

1. Датою  виникнення податкових зобов’язань  з постачання товарів/послуг вважається  дата, яка припадає на податковий  період, протягом якого відбувається  будь-яка з подій, що сталася  раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника  на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку ( дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності  такої ( дата інкасації готівки у  банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів (дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання  митного кордону України, оформлена  відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг (дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

2. Датою  виникнення податкових зобов’язань  орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичної передачі об’єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу).

3. Датою  виникнення податкових зобов’язань  у разі постачання товарів/послуг  з оплатою за рахунок бюджетних  коштів є дата зарахування  таких коштів на банківський  рахунок платника податку або  дата отримання відповідної компенсації  у будь-якій іншій формі, включаючи  зменшення заборгованості такого  платника податку за його зобов’язаннями  перед бюджетом.

4. Датою  виникнення податкових зобов’язань  у разі ввезення товарів на  митну територію України є  дата подання митної декларації  для митного оформлення.

5. Датою  виникнення податкових зобов’язань  виконавця довгострокових договорів  (контрактів) є дата фактичної  передачі виконавцем результатів  робіт за такими договорами (контрактами).

6. Датою  виникнення права платника податку  на віднесення сум податку  до податкового кредиту вважається  дата тієї події, що відбулася  раніше:

а) дата списання коштів з банківського рахунка  платника податку на оплату товарів/послуг;

б) дата отримання платником податку  товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

7. Для  операцій із ввезення на митну  територію України товарів та  з постачання послуг нерезидентом  на митній території України  датою виникнення права на  віднесення сум податку до  податкового кредиту є дата  сплати (нарахування) податку за  податковими зобов’язаннями.

8. Датою  виникнення права орендаря (лізингоотримувача)  на збільшення податкового кредиту  для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного  отримання об’єкта фінансового  лізингу таким орендарем.

9. Датою  виникнення права замовника на  віднесення сум до податкового  кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими, є  дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Платник податку зобов’язаний подати покупцеві  податкову накладну, що є звітним і одночасно розрахунковим документом. Вона складається в двох примірниках на момент виникнення податкового зобов’язання продавця, тобто з моменту відвантаження товарів, або з моменту оплати, залежно від того, яка операція була перша.

При ввезенні товарів на митну територію України  документом, який посвідчує право  на отримання податкового кредиту  і підтверджує сплату ПДВ є  митна декларація.

Якщо  податкове зобов’язання має від’ємне значення, то воно відшкодовується  з Держбюджету протягом місяця після  подання декларації за третій звітний  період, а протягом трьох періодів дозволяється зараховувати від’ємну суму в рахунок податкових зобов’язань, або в рахунок минулої податкової заборгованості по ПДВ.

Отже, можна  стверджувати, що роль ПДВ як фіскального  засобу в доходах Державного бюджету  України є визначною. Ця форма  оподаткування перетворилася у  вагоме джерело формування державних  доходів. Проте ПДВ не приносить  такого ж ефективного результату платникам податку, як державі. Виступаючи, по суті, податком на кінцеве споживання, який покладено на громадян та бюджетну сферу, він, за доволі високої ставки і стрімкої інфляції, стає одним  із факторів, що стримують розвиток виробництва. Також, ПДВ дещо напружує соціальне становище в країні, особливо це стосується сфери відшкодування  цього податку.

Основним  нормативно-правовим документом, що регламентує  розрахунки з ПДВ є Податковий кодекс України, а саме розділ V «Податок на додану вартість та підрозділ 2, 3 розділу ХХ «Перехідні положення».

Пільги  при оподаткуванні податком на додану вартість

Система пільг з податку на додану вартість досить різноманітна.

З метою  врахування принципу соціальної справедливості в механізмі обчислення податку  передбачено звільнення від оподаткування  низки операцій. Ці операції складають 5 груп:

операції  соціального змісту;

2- операції  закладів освіти;

3 - послуги  державних органів культури та  охорони здоров'я;

4 - окремі  операції виробничого змісту;

5 - інші  операції.

До складу операцій першої групи належать: продаж вітчизняних продуктів дитячого харчування спеціалізованими закладами, товарів, призначених для інвалідів, утримання дітей у школах-інтернатах та осіб у будинках для людей похилого віку (за рішенням Кабінету Міністрів України); послуги доставки пенсій, поховання; виконання робіт із будівництва житла для військовослужбовців, ветеранів війни та членів сімей військовослужбовців, які загинули при виконанні службових обов'язків.

Другої - послуги закладів освіти, охорони здоров'я, культури; продаж лікарських засобів, путівок на оздоровлення дітей; послуги з утримання дітей у дошкільних закладах, послуги культового призначення (за рішенням Кабінету Міністрів України).

Третьої - послуги, які надаються державними органами та організаціями (службами зайнятості, органами реєстрації актів громадянського стану, архівними установами України - згідно з законодавством).

Четвертої - продаж товарів (крім підакцизних) підприємствами, що засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів; виконання  робіт з будівництва житла  для військовослужбовців за рахунок  коштів інвесторів; надання в сільській  місцевості сільськогосподарськими товаровиробниками  послуг з ремонту шкіл, дошкільних закладів, інтернатів, закладів охорони  здоров'я та надання матеріальної допомоги (в межах одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на місяць на одну особу) продуктами харчування власного виробництва; до 1 січня 2002 р. операції з видачі сільськогосподарської продукції власного виробництва підприємств-виробників такої продукції; інші послуги.

П'ятої - передача конфіскованого майна, знахідок у розпорядження державних органів; передача земельних ділянок, коли вона дозволена згідно з положенням Земельного кодексу України; продаж товарів (робіт, послуг) для потреб дипломатичних представництв міжнародних організацій в Україні; деякі інші операції [12].

Информация о работе Загальна характеристика податку на додану вартість