Ефективність діяльності контролюючих органів в Україні

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Етапи проведення податкової  реформи в Україні……………………………4

2. Структура та функції  контролюючих органів……..………………………..10

3.Оцінка динаміки надходжень основних бюджетоутворюючих податків…………………………………………………………………………...12

4. Ефективність діяльності контролюючих органів в Україні.......…………...19

Висновки…………………………………………………………………………26

Список використаних джерел…………………………………………………..28

Додатки…………………………………………………………………………...31

ВСТУП

Ефективна податкова система є однією з найважливіших характеристик сучасної держави. Від здатності держави організовувати і підтримувати  систему оподаткування залежить її можливості у фінансуванні своїх витрат для забезпечення належного рівня бюджетного фінансування та розвитку в цілому. Ця здатність формується з багатьох  компонентів, одним із найбільш важливих з яких є ефективна система адміністрування податків.

Адміністрування податків та обов’язкових платежів – це управлінська діяльність, спрямована на ефективну взаємодію з платниками податків з метою повноцінної та своєчасної сплати податків та обов’язкових платежів.

У сучасних умовах господарювання складно переоцінити значення податків. Вони забезпечують виконання державою своїх функцій, тісно пов’язані з оздоровленням фінансово-кредитних відносин, забезпеченням дохідної частини бюджету. Разом з тим податки не повинні зводити нанівець зацікавленість підприємств в економiчнiй активності. В умовах ринкової економіки будь-яка держава широко використовує податкову політику як певний регулятор впливу на негативні явища ринку. Податки, як і вся податкова система, є могутнім інструментом управління економікою в умовах ринку.

В умовах сьогодення необхідність удосконалення податкового адміністрування зумовлене насамперед потребою в пошуку адекватних ринковим економічним умовам методів та інструментів управління податковими правовідносинами із метою досягнення необхідного фіскально-економічного ефекту. Цілком очевидно, що податкове адміністрування є складовою цілісного управлінського комплексу на різних рівнях податкової системи, тому є дієвим інструментом регулювання податкових правовідносин, а його ефективність безпосередньо впливає на обсяги податкових надходжень до бюджетів різних рівнів.

1. Етапи проведення податкової  реформи в Україні

Протягом усього періоду незалежності України відбувається реформування податкової політики держави, яке спрямоване на підвищення ефективності діяльності контролюючих органів, забезпечення економічного розвитку держави шляхом застосування різноманітних податкових інструментів. Даний процес є безперервним і продовжується навіть сьогодні. Тому для більш об’єктивного дослідження реформування податкової системи, слід виокремити наступні етапи впровадження даних реформ.

Перший етап реформування проводився в період 1990 – 1992 роки. Державну податкову службу, яка входила в склад системи Міністерства фінансів УРСР, було створено 1 липня 1990 року відповідно до Постанови Ради міністрів Української РСР від 12 квітня 1990 року № 74 «Про створення державної податкової служби Української РСР». Податкова система була дворівневою, першим рівнем якої була Державна податкова інспекція Міністерства фінансів УРСР, а другим – державні податкові інспекції в областях, районах, містах і районах у містах [12]. Законом УРСР від 4 грудня 1990 року «Про державну податкову службу в Українській РСР» було визначено статус, функції та правові основи діяльності податкових органів.

У Законі Української РСР від 25.06.1991 р. «Про систему оподаткування» було визначено принципи побудови системи оподаткування в Українській  РСР,  види  податків, зборів і обов’язкових платежів,  
напрями їх зарахування, платників податків і об’єкти оподаткування  
та відповідальність за порушення законодавства про податки. Налічувалось 16 загальнореспубліканських податків, зборів та обов’язкових платежів [7], основними бюджетоутворюючими з яких були податок з обороту, податок на прибуток підприємств, об’єднань і організацій та податок з продажів [6].

Другий етап реформування – від 1992 року по 1996 рік. Законом УРСР від 7 липня 1992 р. «Про Державну податкову службу в Українській РСР» було створено Державну податкову службу при Міністерстві фінансів України у складі Головної державної податкової інспекції України та державних податкових інспекцій у Республіці Крим, областях, районах, містах і районах у містах. Кількість податкових інспекцій тоді складала 53. В основу побудови організаційної структури органів ДПС України було покладено структуру жорсткої вертикальної централізації з прив’язкою до адміністративно-територіального устрою держави. Така організаційна структура була об’єктивною необхідністю в період розробки основ податкового законодавства країни, створення методологічної бази його реалізації на практиці, налагодження механізму нарахування і стягнення податків.

У 1993 році Законом України від 30.06.1993 «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» органи ДПС було віднесено до державних органів, які беруть участь у боротьбі із організованою злочинністю. Цього ж року з метою здійснення контролю за законністю валютних операцій у складі Головної державної податкової інспекції України створено Валютну інспекцію України та відповідні підрозділи у складі державних податкових інспекцій усіх рівнів [27].

У період з 1994 по 1996 роки в Україні нараховувалось 19 загальнодержавних податків та інших обов’язкових платежів і 15 місцевих [4]. Основними податковими надходженнями до Державного бюджету України були надходження з податку на добавлену вартість, податку на прибуток підприємств, прибуткового податку з громадян, акцизного збору та плати за землю [2].

Наступним етапом є період 1996 – 2000 роки. У 1996 році Указом Президента України було утворено  на  базі Головної державної податкової інспекції України,  державних податкових інспекцій по Автономній  Республіці Крим,   областях,   районах,   містах   і  районах  у  містах,  що ліквідуються,  Державну   податкову   адміністрацію   України   та  
відповідно   державні   податкові   адміністрації   в   Автономній  
Республіці Крим, областях, районах, містах і районах у містах. Державна податкова адміністрація України стала центральним органом виконавчої влади, а державні податкові адміністрації в областях, районах, містах і районах у містах — самостійними одиницями, які не входять до складу місцевих державних адміністрацій [8].

Таким чином, було створено якісно нову систему органів податкової служби України, до складу якої увійшли:

• Державна податкова адміністрація України;
• державні податкові адміністрації в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
• державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах.

Затверджено структуру ДПА України з утворенням у її складі Головного управління податкової поліції на основі підрозділів з боротьби із кримінальним приховуванням прибутків від оподаткування МВС України та працівників підрозділів податкових розслідувань. За період існування податкова міліція (змінено назву в 1998 р.) підтвердила не лише доцільність утворення її в структурі ДПА України, а й необхідність подальшого розвитку [27].

З метою  реалізації  державної  політики з питань розвитку та  
підтримки малого  підприємництва,  ефективного  використання  його  
можливостей  у  розвитку  національної  економіки з 1 січня 1999 року Указом Президента України від 3 липня 1998 року було запроваджено спрощену  систему оподаткування,  обліку та звітності  для  суб’єктів  малого підприємництва. Даним Указом визначено суб’єкти, щодо яких застосовується спрощена система оподаткування, право суб’єктів малого підприємництва самостійно обирати спосіб оподаткування доходів єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку, зазначається можливість застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності для суб’єктів малого підприємництва поряд з чинною системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб’єкта малого підприємництва тощо [9].

На кінець даного етапу в Україні налічувалось 23 загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів) та 14 місцевих [5]. Найбільшу частку надходжень до Державного  бюджету України становили надходження від податку на додану вартість, акцизного збору, податку на прибуток підприємств, прибуткового податку з громадян та ввізне мито [3].

Протягом четвертого етапу (2000 – 2011 роки) відбулися наступні зміни у податковій системі України:

• Указом Президента України від 13.07.2000 р. № 886/2000 «Про затвердження Положення про державну податкову адміністрацію України» визначено завдання, функції та права ДПА України;
• від 19.09.2000 р. у складі ДПС створено Департамент розвитку та модернізації державної податкової служби як самостійний підрозділ ДПА України з правами юридичної особи;
• 2001 року створено Департамент боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, та Департамент з питань адміністрування акцизного збору та контролю за виробництвом і обігом підакцизних товарів; затверджено символіку ДПС – герб і прапор;
• у вересні 2003 року було підписано кредитну угоду зі Світовим банком про фінансування проекту модернізації служби, розрахованого до 2013 року; схвалено рішення щодо набуття Україною асоційованого членства у Європейській організації податкових адміністрацій;
• 2007 року засновано інформаційно-довідковий департамент ДПС, створено єдину базу податкових знань, яка охоплює уніфіковані й офіційно затверджені відповіді на всі питання, що виникають при нарахуванні й сплаті податків;
• Наказом ДПА України від 19.02.2008 р. № 95 затверджено Стратегічний план заходів ДПА України щодо реалізації пріоритетних напрямів діяльності на 2008 р.;
• 2009 року утворено Громадську колегію при ДПА України з метою координації заходів, пов’язаних із проведенням консультацій з громадськістю щодо питань реалізації єдиної державної податкової політики;
• 2 грудня 2010 року Верховна Рада України ухвалила Податковий кодекс, який набув чинності з 2011 року;
• з 2011 року ДПС України розпочала проведення горизонтального моніторингу, суть якого полягає в обробці інформації підприємства за його всіма фінансовими операціями, наданні рекомендації уповноваженим працівникам організацій щодо ризиків здійснення тих чи інших фінансових операцій, а також інформуванні про сумнівних контрагентів; розпочато автоматичне відшкодування ПДВ; відкрито перші сервісні центри з обслуговування платників податків [27].

П’ятий етап реформування податкової системи розпочався в 2012 році і триває до сьогодні. Указом Президента України від 24.12.2012 №726/2012 було утворено Міністерство доходів і зборів України шляхом реорганізації Державної податкової служби України та Державної митної служби України, поклавши на Міністерство, що утворюється, також і функцію з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування [10]. 

З 11.04.2013 р. набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України, якою постановлено реорганізувати шляхом приєднання до Міністерства доходів і зборів України (Міндоходів України) деяких органів ДПС, спеціалізованих митних органів та організацій. Установлено, що діяльність органів та організацій, які реорганізуються, припиняється з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України про можливість виконання Міндоходів своїх функцій. Міндоходів України визначено правонаступником органів та організацій, що реорганізуються [18].

1 березня 2014 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову «Про ліквідацію Міністерства доходів і зборів України», відповідно до якої повинна була відбутись ліквідація Міністерства доходів і зборів України та відновлення діяльності Державної податкової служби України і Державної митної служби України [15]. Але вищевказана Постанова втратила чинність у зв’язку з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 160 «Про утворення Державної фіскальної служби України», в якій постановлено утворити Державну фіскальну службу як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення [13]. У Постанові Кабінету Міністрів України «Про Державну фіскальну службу України» від 21 травня 2014 року № 236 визначено основні функції та завдання новоствореного органу [14].

4 вересня 2014 року Урядом  оприлюднена Концепція реформування  податкової системи України, в  якій пропонується зменшення  кількості податків та зборів  з 22 до 9 шляхом трансформування декількох  податків в один та скасування  деяких зборів (збору за провадження  деяких видів підприємницької  діяльності, збору у вигляді цільової  надбавки до діючого тарифу  на природний газ для споживачів усіх форм власності, рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України, збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та  збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства). Також пропонуються різні моделі реформування податку на прибуток та зарплатних податків (єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб) [22].