Організація місцевого самоврядувння за Конституцією Пилипа Орлика

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Декабря 2012 в 09:52, реферат

Краткое описание

Місцеве самоврядування - багатогранне та комплексне політико-правове
явище, яке може характеризуватися різнобічно. Аналіз Конституції України 1996 року дозволяє зробити висновок, що місцеве самоврядування як об'єкт конституційно6правового регулювання виступає в якості:
по-перше, відповідної засади конституційного ладу України;

Содержание

ВСТУП
Конституція Пилипа Орлика в історичному розвитку української державності
Місцеве самоврядування за Конституцією Пилина Орлика
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Прикрепленные файлы: 1 файл

реферат.doc

— 68.50 Кб (Скачать документ)

Міністерство  освіти та науки, молоді та спорту України

Коледж МНУ  ім. В.О. Сухомлинського

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему

«Організація  місцевого самоврядувння за Конституцією Пилипа Орлика»

 

 

 

 

 

                                                                                                                                     Студентки:

                                                                                                                                 групи Ю-429

                                                                                                                                     Гуменної О.В.

                                                                                                                             викладач:

                                                                                                                                     Русецька Ю.Л.

 

 

 

 

 

 

Миколаїв, 2012

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП

  1. Конституція Пилипа Орлика в історичному розвитку української державності
  2. Місцеве самоврядування за Конституцією Пилина Орлика

ВИСНОВОК

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Місцеве самоврядування - багатогранне та комплексне політико-правове

явище, яке може характеризуватися різнобічно. Аналіз Конституції України 1996 року дозволяє зробити висновок, що місцеве самоврядування як об'єкт конституційно6правового регулювання виступає в якості:

    • по-перше, відповідної засади конституційного ладу України;
    • по-друге, специфічної форми народовладдя;
    • по-третє, права жителів відповідної територіальної одиниці (територіальної громади) на самостійне вирішення питань місцевого значення.

Місцеве самоврядування як засада конституційного ладу виступає одним із найважливіших принципів організації і функціонування влади в суспільстві та державі та є необхідним атрибутом будь6якого демократичного ладу. У ст. 2

Європейської  Хартії місцевого самоврядування проголошується: «Принцип місцевого самоврядування повинен бути визнаний у законодавстві країни і, по

можливості, у конституції країни».

Вперше в  Україні принцип визнання місцевого самоврядування на конституційному рівні було закріплено ще в Конституції гетьмана Пилипа Орлика 1710 року, а пізніше 6 в Конституції УНР 1918 року, положення яких так і не були реалізовані. За радянських часів цей принцип рішуче заперечувався, він суперечив централізованому характеру радянської держави.

Конституція України 1996 року, у повній відповідності до вимог Європейської Хартії (поряд з такими фундаментальними принципами як народовладдя, суверенітет і незалежність України, поділу державної влади тощо), в окремій статті фіксує принцип визнання та гарантованості місцевого самоврядування. Визнання місцевого самоврядування однією із засад конституційного ладу означає встановлення демократичної децентралізованої системи управління, яка базується на самостійності територіальних громад, органів місцевого самоврядування у вирішенні всіх питань місцевого значення.

 

 

  1. Конституція Пилипа Орлика в історичному розвитку української державності

Це перша в світі конституція була пройнята дуже демократичним духом і визначала прогресивний історичний напрям розвитку державних реформ. Хоч і не була вона втілена в життя, однак залишилась однією з найвидатніших історичних державно-політичних пам’яток. “Пакти й Конституція прав і вольностей Запорозького Війська” мусять зайняти належне їм місце в європейській історіографії і, здається, зберігають певну актуальність для депутатського корпусу сучасного парламенту незалежної самостійної України.

Творці  Конституції, розробляючи її в чужій  країні, усвідомлювали, що її практичне застосування буде неймовірно важким, адже спочатку треба було звільнити Україну від московського панування. Оскільки їхні власні сили були дуже невеликими – кілька тисяч козаків і старшини, вони сподівалися це зробити за допомогою Швеції, Туреччини та інших країн.

Умовно всі положення ,про які йдеться мова в Конституції  Пилипа Орлика можна поділити на три  пункти: Конституція Пилипа Орлика щодо форм управління державою; Конституція Пилипа Орлика щодо розподілу влади; Конституція забезпечення демократичних прав людини

Надзвичайно важливим кроком цього акта були положення  щодо піднесення до конституційного  рівня місцевого самоврядування. Норми міжнародного (магдебурзького) права імплементувалися в Конституційний акт країни. Варто нагадати, що міста тодішньої України вже кілька століть жили за магдебурзьким правом. Утиски цього права поступово почалися з часу приєднання України до Московської держави і набирали стрімких обертів з посиленням абсолютистської монархії царя Петра I. Тому конституційне забезпечення прав місцевого самоврядування для міст України можна розглядати як реакцію на монархічну політику.

Конституція Пилипа Орлика закріплювала давню козацьку традицію – присягати на вірність народу та Вітчизні. Кожен із постійних  членів Генеральної ради (генеральна старшина, полковники і генеральні радники) мав присягнути на вірність Вітчизні, на щиру відданість гетьманові, а також на сумлінне виконання обов’язків своєї посади, схваленою публічно присягою відповідної форми [3,c. 190].

Отже, Конституція Пилипа Орлика регулювала взаємодію трьох гілок влади – законодавчої, виконавчої і судової. Варто звернути увагу, що в цій Конституції вперше судова влада відокремлювалася від інших (раніше все вирішував гетьман). Також важливим є те, що Конституція визначила права і повноваження гетьмана, що стали меншими, відносини з Січчю та становлення місцевого самоврядування.

Зміст Конституції Пилипа Орлика пронизаний прогресивними на той час ідеями щодо визначення і юридичного закріплення демократичних прав людини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Місцеве самоврядування за Конституцією Пилина Орлика

Після смерті Мазепи питання про вибори нового гетьмана на противагу І. Скоропадському вибір упав на Пилапа Орлика. Під час виборів було проголошено державну конституцію, яка називалася «Пакти і Конституція законів і вольностей Війська Запорозького». Суть програмних завдань означала правове забезпечення статусу Української держави.

Проблема автономії  України бола центральною в суспільно-політичному  житті. Проголосивши провідні ідеї –  ідеї незалежності України – Конституція  Пилипа Орлика надала правове обгрунтування  й юридичну закріплкення кордонів Української  держави.

Конситуція була загальним українським політичним атктом. Особливе джерело місцевого самоврядування – Конституція Пилипа Орлика. Щодо місцевого самоврядування, то в Конституції Пилипа Орлика цьому питаню приділяється велике значення. Це мабуть один із аспектів, який найкраще характеризує високий рівень Конституції Пилипа Орлика. Як сказано в Конституції «Сіцеве самоврядування здійснються територіальними громадами в порядку, встановленому законом як беспосередньо, так і через органи місцевого самоарядування сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Основний закон ставить місцеве самоврядування на високе місце, проте механізм його виконання прописаний не чітко.

Згідно положень цього документу Запорізька Січ  визнавалася республікою з широким  самоврядуванням. Вищим органом влади проголошувалася Генеральна Рада, котра збиралася регулярно для обрання уряду – кошової, палаткової, курінної старшини, а також для розподілу угідь між куренями.

Вибори були загальними і прямими. Генеральна Рада являла собою орган прямого народоправства козаків.

До компетенції  ради назежали питання січового законодавства, управління і суду, міжнародних відносин, війни і миру, обрання кошового отамана та січового старшини, розпорядження  земельними угіддями. Виконавча влада  на Січі належала кошовому отаману, який обирався щорічно на Генеральній Раді. Він зосереджував у своїх руках вищу адміністративну владу, військову і кошову владу. Кошовий отаман був найголовнішим і складі військової старшини, до якої ще належали військовий осавул, обозний і курінний отаман, які обиралися Генеральною Радою.

В цілому військова  старшина, в руках якої перебували адміністративні, судові, воєнні і навіть духовні справи, на Запорізькій Січі не складала окремого привілейованого  стану в силу своєї виборності й підзвітності Генеральній Раді. Окремої уваги Конституція приділяє правовому статусу генерального радника, який обирався публічним головуванням до Генеральної Ради і мав разом з городовим полковником право брати участь в управлінні державними справами, а також захищати населення від сваволі з боку держави.

Місто Київ –  столиця України. За всіма містами  залишалися всі права та привілеї, законно їм надані державою. Не всі  положення Конституції Пилипа Орлика змогли реалізувати на практиці, проте  цей акт залишається великим спадком української історії і формою прояву бажань українського народу мати власне самоврядування.

Отже, Конституція Пилипа Орлика регулювала взаємодію трьох гілок влади  – законодавчої, виконавчої і судової. Варто звернути увагу, що в цій Конституції вперше судова влада відокремлювалася від інших (раніше все вирішував гетьман). Також важливим є те, що Конституція визначила права і повноваження гетьмана, що стали меншими, відносини з Січчю та становлення місцевого самоврядування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

Унікальність  Конституції Пилипа Орлика, насамперед, - у її формальному відображенні історико-правового процесу в Україні поч. ХVІІІ ст. Український народ в умовах комплексної дії економічних, соціальних, культурних, геополітичних чинників підійшов до потреби переходу від традиційного українського суспільства, яке ґрунтувалося на ототожненні владних відносин і відносин власності, корпоративності й заздалегідь визначеного статусу членів суспільства, до прогресивнішої демократичної системи.

Відтак Конституція Пилипа Орлика відображає не лише спробу правової організації державної та правової традиції українського народу, а й зміни владних відносин. Значення цього процесу стосовно інших народів у тому ж столітті узагальнено описав Т. Прейн, ствердивши, що «незалежність Америки, якщо її розглядати тільки як відокремлення від Англії, була б справою невеликого значення, якщо б вона не супроводжувалась революцією в принципах і практиці управління». Саме в Конституції Пилипа Орлика 1710 р. -юридичні витоки багатьох явищ, зокрема сучасного суверенітету українського народу, розподілу влад, парламентаризму тощо. Тому звернення до історичного досвіду цього документа - це звернення до державних і правових ідей, які становлять історико-правову основу для загальнонаціональної ідеї політичного характеру, ідеї, що виражає саму суть духу українського народу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Кульчицький В., Тищик Б. Історія держави і права : Навч. посіб. – К. : Атака, 2001.

2. Перша  Конституція України гетьмана  Пилипа Орлика 1710 рік. – К. : Веселка, 1994.

3. http://revolution.allbest.ru/history.

4. Струкевич О. Пакти й конституції законів та вольностей війська Запорозького // Історія України. – К., 2005.

5. http://uk.wikipedia.org/wiki/Орлик_Пилип_Степанович.

 

 

 

 

 

 


Информация о работе Організація місцевого самоврядувння за Конституцією Пилипа Орлика