Сутність міжнародного кредиту. Умови, напрямки і види кредитування

Ядром світового ринку капіталів є таке міжнародне економічне явище, як євроринок.

Євроринок – частина світового ринку позичкових капіталів, на якому банки здійснюють депозитно-позичкові операції в євровалютах.

Євровалюта – це валюта, переказна на рахунки іноземних банків і використовуються для операцій у всіх країнах, включаючи країну-емітента даної валюти. Євровалюта зберігає форму національної грошової одиниці, а префікс євро свідчить лише тільки про вихід національної валюти з-під контролю національних валютних органів (до того ж, євровалюта не контролюється і на міжнародному рівні).

Фактори розвитку Євроринку:

• зростання потреб у кредитах – сприяє збільшенню його масштабу;
• лібералізація руху капіталу – створює режим сприяння;
• інтернаціоналізація фінансових ринків – обумовлює взаємозв’язок національних і міжнародних фінансових ринків;
• посилення ролі ТНК – як елемента структури СРПК;
• зростання міжнародної торгівлі – має потребу в кредитах;
• міжнародна економічна інтеграція – забезпечує вільних рух капіталу.

 

Для довідки: Єврокредити, як правило, надаються на умовах “рол овер” (роловерний кредит) на строк 5-10 років. Весь договірний строк ділиться на періоди по 3-6 місяців, а тверда відсоткова ставка встановлюється лише для першого періоду. Для кожного наступного вона коректується з врахуванням зміни цін та валютних курсів на міжнародному грошову ринку. До основних форм роловерного кредиту відносять: роловерні європозики, відновлювані роловерні кредити та роловер-стенд-бай єврокредити (роловерний кредит підтримки).

Роловерні європозики на початку свого використання мали фіксовані ставки відсотка. Внаслідок краху Бреттон-Вудської системи при їх наданні почали використовувати “плаваючі” ставки відсотка.

Відновлювані  роловерні кредити не мають встановленого  загального розміру  суми кредиту. При  його одержанні обговорюється лише дата зміни “ціни” та обсягу кредиту  в межах терміну надання, що, як правило, збігається з часом зміни  ставки відсотка. Базою для їх виникнення слугували національні револьверні, або контокорентні, кредити, в яких практикують використання овердрафту.

Роловер стенд-бай  єврокредит (роловерний кредит підтримки) має характер підстрахувального. При укладенні договору на його отримання позика фактично не надається. Банк лише бере на себе зобов¢язання надати впродовж дії договору єврокредит за першою вимогою позичальника.

Відсоткова ставка за роловерними кредитами складається  з двох частин – базової ставки і маржі. За базу приймаються відсоткові ставки за три- або шестимісячними міжбанківськими депозитами на відповідному ринку, наприклад ЛІБОР (LIBOR) у Лондоні.

ЛІБОР – ставка, запропонована на Лондонському міжбанківському  ринку депозитів. Це відсоткова ставка, за якою провідні банки Лондона надають  позиковий капітал у певній валюті іншим банкам. Вона служить базовою  ставкою для багатьох операцій на міжбанківському ринку позикових  капіталів. Маржа коливається від 0,25 до 2% залежно від стану ринку та надійності (рейтингу) позичальника.

По аналогії з  ЛІБОР в інших фінансових центрах  останнім часом стали формуватися  свої базові ставки: ФІБОР – у  Франкфурті-на-Майні, СІБОР – в Сінгапурі, БІБОР – в Бахрейні тощо.

§ 5.3.  Міжнародні фінансово-кредитні організації.

Міжнародна фінансово-кредитна система складається не тільки з  міжнародних фінансово-кредитних  відносин, а й з інститутів, без яких ці відносини не існували б. Інституціональне забезпечення насамперед зводиться до міжнародних фінансово-кредитних організацій. Серед основних таких інститутів можна назвати Міжнародний Валютний Фонд (МВФ) і Світовий Банк (вірніше, Група Світового Банку), які ще називаються Бретон-Вудськими інститутами, а також Банк Міжнародних Розрахунків (БМР) і такі організації з регулювання зовнішньої заборгованості, як Паризький (ПК) і Лондонський (ЛК) Клуби. Окрему, але достатньо помітну, роль на світовому кредитному ринку відіграють регіональні банки: Європейський Банк Реконструкції та Розвитку (ЄБРР), Азіатський Банк Розвитку (АзБР), Африканський Банк Розвитку (АфБР), Міжамериканський Банк Розвитку (МАБР).

З Бретон-Вудських інститутів у цьому розділі розглядатиметься тільки Група Світового Банку – ГСБ (The World Bank Group – WBG ).

Світовий Банк – це міжнародний інвестиційний інститут, заснований (під назвою Міжнародний Банк Реконструкції та Розвитку) одночасно з Міжнародним Валютним Фондом згідно з ухвалою міжнародної валютно-фінансової конференції, яка відбулася в американському містечку Бретон-Вудсі в 1944 році.

У наш час серед членів Світового Банку налічується 184 країни. Штаб-квартира знаходиться у Вашингтоні. Штат Банку налічує понад 6 тис. службовців.

До складу Групи Світового Банку входить дві основні самостійні організації:

• Міжнародний Банк Реконструкції та Розвитку (МБРР);
• Міжнародна Асоціація Розвитку (МАР).

Ці дві організації мають спільну штаб-квартиру і спільне керівництво (президент, управляючі та директори МБРР займають аналогічні посади в МАР).

Серед головних організацій  Групи Світового Банку також є ще Міжнародна Фінансова Корпорація (МФК), Багатостороннє Агентство Гарантування Інвестицій (БАГІ) і Міжнародний Центр Розв’язання Інвестиційних Спорів (МЦРІС).

Міжнародний Банк Реконструкції та Розвитку –  МБРР (The International Bank for Reconstruction and Development - IBRD) – це спеціалізований заклад ООН з фінансового сприяння в реконструкції та розвитку економік країн-членів. МБРР функціонує з 1945 року. Членами цієї кредитної установи можуть бути тільки ті країни, які вступили до МВФ.

Половину голосів у  раді МБРР мають 7 провідних країн (США, Японія, ФРН, Сполучене Королівство  Великої Британії та Північної Ірландії або просто – Сполучене Королівство, Франція, Канада, Італія), котрі визначають кредитну політику МБРР і всієї Групи Світового Банку, а також розпоряджаються його коштами.

МБРР здійснює свою діяльність у вигляді надання довгострокових позик. Як правило, кредити надаються на термін 15-25 років.

Міжнародний Банк Реконструкції  та Розвитку надає позики в основному для:

• розвитку інфраструктури;
• здійснення сільськогосподарських проектів;
• розвитку промисловості, але не більше 20% від загальної суми позики і то в основному на розвиток малого та частково середнього бізнесу.

Вищим керівним органом МБРР є Рада управляючих, що представляють  усі країни світу, котрі є членами МБРР. Виконавчий і найдієздатніший орган МБРР – Директорат, до якого входить 22 виконавчих директори, 5 з котрих працюють на постійній основі (це представники США, Японії, Великої Британії, ФРН і Франції).

Міжнародна  Асоціація Розвитку – МАР (The International Development Association – IDA) – це міжнародна міжурядова організація, яка також, як і МБРР, є спеціалізованим органом ООН. Створена у 1960 році для сприяння економічному розвитку найменш розвинених країн шляхом надання їм пільгових кредитів.

Правом отримання пільгових кредитів можуть користуватись, насамперед, країни з річним доходом на душу населення нижчим за 790 дол. США. Таким країнам МАР надає пільгові кредити на 50 років, стягуючи тільки комісійні у розмірі 0,75 відсотків річних.

Джерела фонду ресурсів МАР:

• внески за підпискою;
• додаткові внески країн-членів (переважно розвинених);
• відрахування з прибутків Світового Банку.

Кредити Міжнародної Асоціації  Розвитку направляються в основному  розвиток економічної та соціальної інфраструктури, а останнім часом також і на розвиток сільського господарства країн-позичальників.

Міжнародна  Фінансова Корпорація – МФК (The International Finance Corporation – IFC) – це також міжнародна міжурядова організація, спеціалізований заклад ООН. Створено в 1956 році для стимулювання приватного підприємництва, головним чином у країнах-членах МФК, що розвиваються.

МФК надає кредити приватним  підприємствам і купує цінні папери, не конкуруючи з приватними інвесторами (її частка в акціонерному капіталі не перевищує 20%). МФК сприяє спільним інвестиціям місцевого та іноземного капіталів і вкладає кошти тільки у прибуткові підприємства приватного сектору. Термін надання позики 5-15 років. Рівень процента встановлюється залежно від ставок грошового ринку.

Джерела ресурсів Міжнародної  Фінансової Корпорації:

• статутний капітал;
• продаж участі в кредитах банкам та іншим фінансовим установам;
• перепродаж цінних паперів;
• позики і дотації від МБРР.

Членами МФК можуть бути тільки члени МБРР. Структура і  функції органів управління такі ж, як і в МБРР, а керівництво спільне.

Багатостороннє  Агентство Гарантування Інвестицій (The Multilateral Investment Guarantee Agency) – це спеціалізована установа, метою якої є заохочення надходження інвестицій у країни, що розвиваються, шляхом їхнього страхування від некомерційних ризиків.

Засновано БАГІ у 1988 році джерелом ресурсів є надходження коштів від Міжнародного Банку Реконструкції та розвитку. До того ж, БАГІ має свій підписний капітал, який у 1993 році налічував 948млн. $. Термін гарантування, як правило, складає 15-20 років.

Міжнародний Центр Розв’язання Інвестиційних  Спорів – МЦРІС  (International Center for Settlement of Investment Disputes - ICSID) – це спеціалізована установа правового спрямування, метою якої є стимулювання приватних інвестицій через урегулювання конфліктів між іноземними інвесторами та місцевими урядами. Створено МЦРІС у 1966 році. До цієї організації входить понад 130 країн.

Варто зазначити, що участь Міжнародного Центру Розв’язання Інвестиційних  Спорів у розв’язанні можливих спірних  питань передбачається умовами багатьох інвестиційних контрактів, а також  дво- і багатосторонніх угод.

Важливу роль на світовому ринку позичкових капіталів грає система групових і регіональних міжнародних фінансово-кредитних установ. Особливе місце серед таких установ займає Банк Міжнародних Розрахунків – БМР (Bank for International Settlements – BIS), заснований у 1930 році, як міждержавна фінансова організація. БМР підтримує ділові стосунки з центральними банками 55 країн-учасниць. Також БМР співпрацює з Європейським Центральним Банком.

БМР знаходиться в м. Базелі (Швейцарія). Вищим органом БМР є збори акціонерів, що скликаються щорічно, а виконавчим органом є Рада директорів. Голова Ради директорів одночасно виконує обов’язки президента банку.

Азійський Банк Розвитку (АзБР) створено у 1965 році, а операції він здійснює з 1966 року.  АзБР налічує 56 країн-членів. США та Японія мають понад 1/3 голосів, тому довільне рішення АзБР може бути ними заблоковане. Вищим органом АзБР є Рада управляючих. Президентом АзБР обирається представник Японії. Штаб-квартира знаходиться в м.Манілі (Філіппіни).

Африканський  Банк Розвитку – АфБР (African Development Bank – AfCB) створено в 1964 році, а функціонує з 1966 року. Його ще називають Групою Африканського Банку Розвитку (African Development Bank Group), оскільки до його складу, крім самого АфБР, входять ще три юридично самостійні фінансові установи: Міжнародне Фінансове Товариство для Інвестицій в Африці; Африканський Фонд Розвитку; Спеціальний (Довірчий) Фонд Нігерії. У 1982 році в установчі документи було внесено зміни, які дозволили брати участь в АфБР неафриканським країнам.

Членами АфБР є 52 регіональні  країни і 26 нерегіональних країн, яким належить 1/3 статутного капіталу і стільки ж голосів. Дві третини кредитів, що надаються Африканським Банком Розвитку, спрямовуються країнам, які відносяться до найбідніших.

Міжамериканський  Банк Розвитку (МАБР) створено у 1959 році зі штаб-квартирою у Вашингтоні. Наприкінці 90-х років МАБР налічував 46 членів: 28 з Латинської та Центральної Америки (їм належить 54% акціонерного капіталу), США (35%) і 17 інших країн (11%). Вищим органом МАБР є Рада управляючих, а виконавчим – Директорат, який складається з 12 директорів (8 з Латинської Америки, 1 зі США, 1 з Канади, 2 нерегіональні).

Європейський  Банк Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) створено в 1990 році, а операції здійснює з 1991 року. Штаб-квартира ЄБРР знаходиться в Лондоні.

Мета створення:

• полегшення переходу центральних та східних європейських країн до ринкової економіки;
• координація допомоги країн Заходу європейським постсоціалістичним країнам;
• сприяння розвитку приватної підприємницької ініціативи в цих країнах;
• стимулювання ключових і економічно обґрунтованих проектів;
• сприяння інвестиціям у виробництво, а також у сферу послуг і фінансовий сектор та пов’язану з ним інфраструктуру.

Акціонерами банку є 58 країн, а також Європейський Союз і Європейський Інвестиційний Банк (ЄІБ).