Сучасні тенденції розвитку міжнародної торгівлі послугами

Серед усіх видів міжнародних послуг виділимо ті з них, які визначають су-тність природи господарської діяльності певної фірми або відповідної галузі, і ті, які репрезентують лише окремі види господарської активності бізне-сових структур.

У системі міжнародної торгівлі послугами можна виділити такі два блоки: структурно-галузеві компоненти та виробничо-комерційні операції. Структурно-галузеві компоненти системи міжнародної торгівлі послугами це є – інформаційні послуги як динамізуючий фактор міжнародної економічної діяльності; - міжнародні транспортні послуги; - міжнародний туризм; - банківсько-страхувальні послуги.

Виробничо-комерційні послуги операцій, які входять до системи міжнародної торгівлі послугами - це:

• лізинг;
• франчайзинг;
• інжиніринг;
• ліцензійний обмін;
• міжнародні орендні операції.

Послуги є водночас і предметом, який торгується на світовому ринку, і його потужним динамізатором, фактором, який дедалі більше визначає його параметри, тенденції і навіть характер процесів глобалізації.

На послуги припадає близько 2/3 світового валового продукту, причому в ряді провідних ринкових країн цей показник значно більший і перевищує 70%,80%.

Структура розподілу зайнятих за секторами економіками України:

сфера послуг 40%

промислова сфера 31%

будівництво 9%

сільське господарство 20%

Незважаючи на те з 2000 року у вітчизняній економіці спостерігається позитивна динаміка зростання зайнятості у сфері послуг, поки що участь України у торгівлі послугами значною мірою зводиться до “надання в послугу своєї території” для транзиту російських енергоносіїв ( тому найбільша частка української торгівлі послугами припадає на РФ)

Отже, існує міжнародний ( світовий) ринок послуг – диверсифікована система спеціалізованих ринків послуг, участь у функціонуванні якої у той чи інший спосіб беруть усі країни. Ця система динамічно розвивається відповідно до тенденцій НТП і сама є прискорювачем темпів розвитку й причиною диверсифікації форм міжнародних економічних відносин. Головними “ макрогравцями” на світовому ринку послуг є традиційні лідери світової економіки останніх десятиліть і навіть століть. Це США, Велика Британія, Німеччина, Японія, Італія, Франція, Нідерланди. Ці ж самі індустріально розвинені країни як найбільш забезпечені з фінансового погляду, а також Китай та Індія, завдячуючи своїм розмірам, є і провідними імпортерами послуг.

Торгівля послугами відіграє особливу роль у міжнародній економічній діяльності України. Особливості участі України в міжнародній торгівлі послугами в 90-х роках 20ст. та на початку 21 ст. традиційно зумовлюється тим, що вона до певної міри компенсувала негативне сальдо загального торгі-вельного балансу країни, Це відбувалось завдяки наявності таких особливо важливих для торгівлі послугами переваг міжнародної економічної діяль-ності, як сприятливе географічне розташування ( в економічній термінології – транзитний статус), наявність відповідно до історичних традицій участі в міжнародній торгівлі розгалуженої транспортної інфраструктури рухомого складу. Цей транспортний потенціал , навіть з урахуванням його кризового стану на зламі століть, може, порівняно з переважною частиною економіки, розглядатись як достатньо потужне джерело валютних надходжень. Отже, можна відзначити, що позитивним явищем для України є порівняно значний розвиток сфери послуг. У послуг як виду економічної діяльності є низка об’єктивних переваг, які мають велике значення для трансформаційної економіки України.

Так, інвестиції, взагалі кошти, які вкладаються усферу послуг, мають, як правило порівняно невеликий термін окупності. Швидкий обіг капіталу в певній сфері чи галузі є важливим чинником розвитку для дефіцитної еко-номіки. Подібний сектор економіки, яким, власне, і є сфера обігу, сам по собі може стати рушійною силою її розвитку. Відносно менші обсяги капіталу, що потрібні для організації виробництва, означають більші можливості для бізнесу, створення робочих місць.

Але структура сфери послуг, яка бере участь у міжнародному співробітництві є дещо гіпертрофованою . На транспортні послуги припадає –85% ,зокрема на трубопровідний транспорт –67% (Н-д: для Росії, Європейського Союзу транспортні послуги становлять ¼ від загального показника експорту послуг). Водночас рівень експорту ділових, туристичних послуг, а тим більше послуг інформаційних та таких, що пов’язані з докладанням висококваліфікованих виробничих зусиль, не відповідає потенціалу України.

З метою оптимізації національного механізму регулювання участі України в роботі міжнародного ринку послуг необхідне комплексне узгодження цілей розвитку окремих галузей і структурних підрозділів економіки й міжнарод-них зобов’язань держави, її очікувань від інших держав щодо їх процедур регулювання торгівлі з нашою країною.

До основних видів міжнародної торгівлі слід віднести:

• торгівлю товарами і послугами;

• біржову торгівлю;

• торгові ярмарки;

• аукціони;

• зустрічну торгівлю;

• торгівлю на компенсаційних угодах тощо.

Міжнародна торгівля послугами є комплексом різнорідних видів еконо-мічної діяльності. Історично економісти намагалися з'ясувати сутність послуг та їхню роль, виходячи з різних аспектів. Часто послуга визначалась як щось невідчутне, невидиме, те, що не є предметом торгівлі, або категорія, котру неможливо пояснити і котра охоплює майже все.

Вперше всебічне обґрунтування і визначення послуги зробив американський економіст Гілл (1977 p.). Він писав, що послуга - це змінаумов належності особи або товару будь-якому економічному суб'єктові, яка випливає з дія-льності іншого економічного суб'єкта зі згоди першого.

Гілл вирізнив два важливі аспекти послуг:

• вони не можуть передаватися далі;

• надання послуг потребує діяльності однієї особи для іншої.

Проте, обмін не є необхідною умовою для послуг. Елемент необхідної взаємодії між продавцем та покупцем намагався пояснити Герці (1989). Оскільки однією зумов послуги є "фактор одночасності", Герці визначає послугу як угоду (трансакцію з позитивним фактором одночасності). Що ж дотоварів, то вони характеризуються нульовим фактором одночасності. Він також припустив, що на міжнародному ринку послуги мають відносно нижчий фактор одночасності, ніж послуги, якими не торгують.

Класифікація послуг становить досить серйозну проблему. Наприклад, у країнах ОЕСР і публікаціях ЮНКТАД послуги поділені на п'ять категорій:

1) фінансові;

2) інформаційні (комунікаційні);

3) професійні (виробничі);

4) туристичні;

5) соціальні.

На практиці сьогодні широко використовується класифікація послуг, запропонована МВФ:

1) морські перевезення;

2) інші види транспорту;

3) подорожі;

4) інші приватні послуги;

5) інші офіційні послуги.

Ринок послуг - це розгалужена система вузькоспеціалізованих ринків, зокрема ринку транспортних послуг, комунікацій, комунального обслуговування, громадського харчування, туристично-рекреаційних послуг. Готельний бізнес, рекламні й консалтингові послуги, страхові та фінансові послуги, агентські та брокерські послуги, адвокатські послуги, ріелтерські послуги, франчайзинг, торгівля ліцензіями і патентами, "ноу-хау", промисловими зразками та корисними моделями, інжиніринг, лізингові послуги тощо так само формують комплекс послуг, які пропонуються на згаданому ринку. Міжнародна статистика свідчить про те, що ринок послуг є одним із найбільш зростаючих секторів світового ринку.

Значення ринку послуг за останні десятиліття дуже зросло - як у внутрішній економіці, так і в світовій. Сектор послуг у розвинутих країнах сягнув щонайменше половини отриманих прибутків. Загальний обсяг ринку послуг у 1997 р. склав 1,310 трлн. дол., що дорівнювало 20 % світового експорту. Торгівля послугами розвивається більш швидкими темпами, ніж зовнішня торгівля загалом: якщо ринок послуг зріс удвічі за період з кінця 80-х - початку 90-х років до 1997 p., тобто за 7-8 років, то таке ж двократне збільшення світового експорту відбулось за останні 15 років.

У 2001 р. Україна надавала послуги більш ніж 170 країнам світу. Загальний обсяги експорту становив близько 4,3 млрд. дол. США, скоротившись на 206 млн. дол. США, порівняно з 1998 р.

Левова частка (85 %) у загальному обсязі експорту послуг належить транспортним послугам. А 60 % з них (1,8 млрд. дол.США) припадає на транзит енергоносіїв. Експорт комп'ютерних послуг у 1999 р. дорівнював лише 4 млн. дол. США (0,1 % загального обсягу). На міжнародному ринку технологій Україна майже не представлена - ліцензійні послуги склали тільки 3,9 млн. дол. США. Загалом експорт послуг поки що нагадує вулицю, а точніше трубу, з одностороннім рухом.

3. Передумови динаміки міжнародної торгівлі послугами  

 

    Під впливом процесів лібералізації, інтеграції та  глобалізації  у  сучасному  світовому  господарстві,  відбувається активний розвиток сфери послуг у більшості країн світу. Як показує практика, вона є однією з найважливіших і дедалі значніших складових світової  економіки.  Так,  у  розвинутих  країнах  світу   частка сфери послуг у структурі ВВП перевищує 70 %,   у ній зайнято приблизно 65 % працездатного населення   планети (у США — до 75 %). 

        Протягом  останніх трьох десятиріч обсяги  світового експорту послуг збільшилися  у понад 20 разів і   продовжують  зростати. За статистикою ЮНКТАД, частка  комерційних   послуг  у  світовій   торгівлі в 1980 році становила — 16,2 %, у 2006 році — 18,4 %, а, за оцінками фахівців, до 2015 р. здатна  досягти 25—30 %. 

        В  умовах  динамізації  конкурентного  середовища   сфера послуг інтен-сивно  розвивається та стає одним   із впливових чинників, від яких  залежить зростання  економіки, підвищення  конкурентоспроможності країни  на сві-тових ринках, зростання  добробуту населення.  

   На початку XXI століття міжнародний ринок послуг набуває нових рис. Він характеризується не  лише  динамічним  розвитком,  як  це  було  в кінці XX ст., а й змінює свою природу та структуру. В  умовах  глобалізації  світової  економіки  на  нього  діють  нові  чинники,  що  змінює  уявлення  про  меха-нізм його функціонування. Розвиток міжнародного ринку неможливий без удосконалення механізму  його  регулювання.  Світова  торгівля  послугами  протягом  багатьох  років  регулювалася  на  двосторонній  основі.  Основ-ними  учасниками  цих  відносин  були  незалежні  держави  та  іноземні  фі-рми. Однак після появи міжнародної мережі послуг, які засновані на викори-станні сучасних засобів зв’язку та комп’ютерів, значно знизилася ефекти-вність традиційних методів регулювання, що, у  свою чергу, почало заважа-ти прогресу у сфері послуг. Виникла необхідність створення універсального ефективного міжнародного механізму, за допомогою якого можна було б координувати зовнішню торговельну діяльність у цій сфері.  

      У 90-х рр. XX ст. поступово почав відбуватися перехід від екстенсивної системи національного  регулювання до створення міжнародного механізму регулювання торгівлі послугами шляхом розробки загальних правил для всієї сфери. 

      Дослідження  міжнародного ринку послуг пов’язане  зі значними методологічними труднощами,  насамперед – із визначенням відповідних економічних категорій. На нашу думку, це зумовлено тим,  що до середини 70-х рр. XX ст. послуги, як правило, випадали із теорії міжнародної торгівлі, вони  вважалися  не  здатними  до  міжнародного  обміну  у  зв’язку  із  трьома  їх  ключовими  властивостями:  нездатністю  до  зберігання,  одно-часністю  виробництва  і  надання  послуги  та  невловимістю  результату. 

  Сьогодні  сфера  послуг  займає  більшу частину  світового  виробництва  і  зайнятості,  особливо  в  індустріальних  країнах.  Так,  за  останні  35  років  (1970–2005  рр.)  світовий  їх  експорт  зріс  із  64  до  2415 млрд  дол.,  тобто  у  38  разів  [1].  За  період  із  1995  по  2005  рр.,  коли  вперше  почала  діяти 

багатостороння  угода  щодо  лібералізації  міжнародної  торгівлі  послугами  ГАТС  СОТ,  середньо- річний приріст світового експорту послуг становив 6,5 %, аналогічним був і приріст товарів (6,5 %). 

    Така  синхронізація  динаміки  торгівлі  товарами  і  послугами  зумовлена  інтенсифікацією  процесів  глобалізації  економіки,  де  матеріальні  та  нема-теріальні  складові  світового  виробництва  формують  єдиний  цикл  відтво-рювання.  Таким  чином,  міжнародний  рух  товарів  автоматично  породжує  рух  сукупних послуг, і навпаки, торгівля послугами здійснює  значний вплив на товаропотоки. 

     Зростання  взаємозалежності  між  міжнародними  ринками  товарів  і  послуг  здійснює  вплив  на  структурні  зрушення  у  міжнародній  торгівлі  послугами.  Завдяки  цьому  прискореними  темпами  почала  розвиватися  група  під  назвою  “ділові  послуги”  (business  services),  пов’язана  з  ді-яльністю  підприємств.  Вона  складає  основу  “інших  видів  послуг”,  за  якими  публікує  статистичні  дані  СОТ.

На  міжнародному  ринку  послуг  домінує  8  країн:  США,  Великобританія,  Франція,  Німеччина,  Японія,  Італія,  Нідерланди  та  Іспанія,  на  які  припадає  2/3  світового  експорту  послуг.  Вони  забезпечують  також  понад  50  %  імпорту  послуг  лише  з  однією  різницею:  замість  Іспанії  до  вісі-мки  імпортерів   уходить   Китай.   Ці   країни   забезпечують   нарізномані-тнішу   номенклатуру   послуг   і  високотехнологічні зразки. США, Вели-кобританія, Німеччина та Франція дають 36 % усього світового експорту послуг. Експортна квота США та Великобританії на світовому ринку дорів-нює 24 %,  імпортна – значно нижча.