Роль і значення прямих іноземних інвестицій в Росії

 

 

 

 

Найбільш привабливою  для припливу іноземного капіталу з  усіх російських регіонів як і раніше залишається Москва, яка вже не перший рік утримує лідерські  позиції. Другий рік поспіль обсяг ПІІ збільшується і за підсумками 2012 року він перевищив 4,3 млрд доларів США ( +5,9 %).

Стабільністю також відрізняється Амурська область, яка два роки поспіль замикає першу десятку і за минулий рік на третину наростила приплив ПІІ ( +31,4 % до 559 млн доларів США ).

Втрачають свої позиції Московська і Сахалінська області - обсяг  надходження прямих іноземних інвестицій у ці регіони скоротився на 50-60 % , на 17 % знизився приплив ПІІ в Санкт -Петербург і Калузьку область . Але треба відзначити, що останні два регіону як і раніше активно розвиваються, рівень довіри як іноземних, так і вітчизняних інвесторів високий, а інвестиційний клімат в цілому сприятливий.

П'ятикратний ріст ПІІ до Республіки Татарстан дозволив регіону  зайняти дев'яте місце в рейтингу проти 24-го роком раніше. Активна робота Агентства інвестиційного розвитку Республіки Татарстан з просування бренду регіону на відповідних майданчиках призвела до підвищення його впізнаваності як інвестиційно - привабливого регіону до 44 % з 18% , що відразу позначилося на загальному припливі ПІІ . Одним з ключових проектів останніх кількох років став запуск нового заводу з виробництва кам'яної вати датським виробником Rockwool в особливій економічній зоні « Алабуга ». Інвестиції в цей проект перевищили 145 млн доларів США .

У другій десятці найбільш відчутний приріст ПІІ в порівнянні з минулим роком відбувся в  Ярославській області та Республіці Тива - приплив виріс в 24 і 14 разів відповідно.

Ярославська область в  даний час пропонує інвесторам кілька індустріальних майданчиків. Область, що не багата сировиною, успішно розвиває такі сектори, як виробництво автомобільних компонентів, енергетичне машинобудування, фармацевтика та інші. Створені сучасні індустріальні парки та підтримка інвестиційних проектів з боку регіональної влади грають ключову роль у формуванні сприятливого бізнес-клімату в області.

У Республіці Тива активно  впроваджується «Стандарт умов для інвесторів», в рамках якого в даний час розробляється інвестиційна стратегія з урахуванням сучасних реалій. Значні сировинні ресурси роблять цей регіон потенційно привабливим як для вітчизняних, так і для іноземних інвесторів, а активна робота з поліпшення інвестиційного клімату та створення необхідної інфраструктури допоможе реалізувати потенціал.

У цілому ж можна констатувати той факт, що позитивний приплив ПІІ спостерігається в тих регіонах, які активно займаються залученням іноземних інвесторів і створюють сприятливі для них умови . Той шлях, яким кілька років тому пройшло керівництво Калузької області, надихнув багатьох, і вже в третині регіонів активно працюють агентства з інвестиційного розвитку . Розроблено стратегії, які зрозумілі потенційним інвесторам, створюється інфраструктура і руйнуються бар'єри, які можуть перешкодити успішному розвитку регіону.

 

 

Для об'єктивної оцінки інвестиційної  активності в регіонах також розглядається такий показник, як приплив прямих іноземних інвестицій на душу населення. І в цьому рейтингу вже не перший рік лідерські позиції у Сахалінській області , хоча треба зазначити , що за підсумками 2012 року спостерігається зниження показника на 63%. Хоча навіть 1,6 тис доларів США на людину для інших регіонів є поки недосяжною планкою. На друге місце з третього роком раніше перемістився Чукотський АО, але у нього також спостерігається зниження майже на 20%. А ось на третє місце з 31- го вирвалася Республіка Тива. Як зазначалося вище, загальний приплив ПІІ за підсумками 2012 року зріс в 14 разів завдяки проектам у сфері видобутку корисних копалин.

Результати Ярославській області також вражають - за підсумками 2012 року на кожного жителя припало  до 283 долара прямих іноземних інвестицій проти 12 роком раніше. Значний приріст  ПІІ на душу населення також у Приморському краї, Новгородської області та Республіці Татарстан - роком раніше ці три регіони займали 41 -43- е місця , а в 2012 -му перемістилися в другу десятку.

 

 

Підводячи підсумок можна  констатувати той факт , що конкуренція  за іноземного інвестора всередині  Росії наростає і в боротьбу за його капітал включилися вже більше половини російських регіонів. Створення  агентств з розвитку , розробка інвестиційних стратегій, формування індустріальних парків і кластерів з усією необхідною інфраструктурою , презентації інвестиційних можливостей регіонів на міжнародних відповідних майданчиках - сьогодні цим шляхом йдуть багато, і у іноземних компаній є можливість вибору того регіону, умови ведення бізнесу в якому для них найбільш привабливі. І нерівномірність надходжень в кожен регіон рік від року можна частково пояснити активністю влади у цій сфері - не виключено, що наступного року при майже незмінному загальному потоці ми можемо побачити зовсім іншу картину.

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Прямі іноземні інвестиції при грамотному залученні і використанні - це не захоплення іноземними інвесторами підприємств або галузей, а приплив передових технологій і потужностей, устаткування і «ноу-хау». А також - перейняття практичних навичок і управлінської майстерності, зростання обсягу виробництва, нові робочі місця, вирішення проблем витоку мізків, підвищення якості продукції, її конкурентоспроможність і, звичайно ж, вирішення фінансових проблем.

   Сьогодні ж стан справ в країні такий, що до них ризикують приходити тільки великі компанії - лише вони можуть вийти на рівень керівників країни і отримати якісь гарантії чи переваги . Тому зміцнення негативного російського іміджу на руку великим компаніям, хоча об'єктивно рівень корупції, бюрократизму і організаційно -технічних складнощів у багатьох країнах Східної Європи вище, ніж у них.

Росія гостро потребує прямих іноземних інвестицій, особливо за нинішнього дефіциту держбюджету. Тому вкрай важливо зробити рішучі кроки щодо поліпшення інвестиційного клімату. Заходи уряду в цьому напрямку явно недостатні. Необхідно опрацьовувати можливості для допуску на їх ринок закордонних інвесторів - представників малого та середнього бізнесу, використовуючи позитивний досвід інших країн; знаходити підходи до закордонним інвесторам, вміти їх зацікавлювати і проводити по відношенню до них гнучку, розумну політику; вдосконалювати законодавство в інвестиційній сфері і чуйно стежити за ситуацією. Так, прийнята постанова уряду про промислове складання дозволило залучити солідні інвестиції в автомобільну промисловість. Однак це можна було зробити набагато раніше – Китай. Сьогодні Мінекономрозвитку, натхнене успіхом, для продовження угоди з інвесторами у сфері автопрому висуває вже нову редакцію угод - набагато більш жорстку. Тим часом не варто переоцінювати їх можливості, треба дивитися на зарубіжний досвід і використовувати як можна більш різноманітні важелі впливу на інвесторів та їх залучення .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Иностранные инвестиции – Ижевск: Институт  экономики и управления ГОУ ВПО «УдГУ», 2009. – 159с.
2. Международное частное право. / Под ред. Г.К. Дмитриевой. – М., 2002.–с.427.
3.   Коммерческое право. / Под ред. В.Ф. Попондопуло и В.Ф. Яковлевой. Часть2.–М.,2004.–с.159.
4. Федеральный закон от 09.07.99 №160-ФЗ «Об иностранных инвестициях в Российской Федерации».
5. Астапович А.З., Григорьев Л.М. Иностранные инвестиции в России: проблемы и перспективы. – М., 2004.
6. http://www.gks.ru/bgd/regl/b12_13/Main.htm