Регіональні банки та фонди розвитку в сучасній світовій економіці

Отже, країнам Європейського  Союзу належить вирішальний вплив  в ЄБРР.

Фінансові ресурси Банка  формуються також за рахунок позичкових коштів, коштів, одержаних в погашення  позик, за рахунок виручки від  реалізації інвестицій в акціонерний  капітал. ЄБРР здійснює великі програми по охороні навколишнього середовища по регіону Балтійського моря, дельти Дунаю, водного середовища Чорного моря.

4. Міжамериканський банк розвитку

 

Міжамериканський банк розвитку - МаБР (Inter-American Development Bank - IDB) утворено в 1959 p. Місцезнаходження - Вашингтон. В нього входять 28 країн Латинської Америки і 18 нерегіональних членів, включаючи Бельгію, Великобританію, Німеччину, Данію, Ізраїль, Іспанію, Італію, Канаду, Нідерланди, Норвегію, США, Фінляндію, Францію, Швецію, Японію.

Основною метою МаБР є фінансування проектів технічного й економічного характеру в країнах цього регіону, що розвиваються. Для цього банк надає кредити і гарантії.

Кредитна діяльність МаБР. Банк надає позики для фінансування будівництва народногосподарського об'єкта; позика при цьому складає половину загальної вартості об'єкта. Процентна ставка по кредитах ординарного і позарегіонального капіталу дорівнює в середньому 10%, строк кредитів - від 10 до 15 років. Ставка кредитів із спеціального фонду коливається в межах 1-4%, строк - від 20 до 40 років.

Кредити МаБР мають цільове призначення; основна їх частина прямується в енергетику, сільське господарство і рибальство. Найбільшу кількість коштів одержали нові індустріальні країни регіону - Бразилія, Мексика і Аргентина [7, с.188]. Створено філію МаБР - Міжамериканську інвестиційну корпорацію (МАІК), до складу якої входить 34 держави, серед яких нерегіональні члени - Австрія, Німеччина, Ізраїль, Іспанія, Італія, Нідерланди, США, Франція, Японія [2, с.123].

       Штаб-квартира МаБР розташована у Вашингтоні, а його представництва відкриті в кожній латиноамериканській країні, що є членом Банку, а також у Парижі та Токіо.

      Частка власних  ресурсів у кредитах, що надаються  Банком, є досить невисокою —  зазвичай вона не досягає і  20 %. Основну ж частину кредитів  становлять кошти, залучені самим  Банком з ринків капіталу Європи  і Азії.

5. Африканський банк розвитку (АфБР)

 

Африканський банк розвитку - АфБР (African Development Bank - ADB) заснований в 1964 році. До його членів входять 53 африканських країн і 24 неафриканських. Місцезнаходження - м. Абіджан (Кот Д'Івуар). Спочатку, згідно зі Статутом банку, його членами мали бути лише африканські держави. Але гостра нестача коштів змусила Банк залучити й деякі розвинуті країни до формування капіталу. В 1973 р. було створено Африканський фонд розвитку (АФР), формально незалежний, але по суті він є складовою частиною структури АфБР. Членами фонду стали високо розвинуті держави (США, Японія, Канада, деякі західноєвропейські держави), а також Саудівська Аравія і Кувейт [9, с.175].

Цілі АфБР:

- сприяння економічному й соціальному розвитку африканських країн;

- фінансування інвестиційних програм і проектів;

- сприяння державним і приватним інвестиціям та інші.

Цілі АФР:

- фінансування на пільгових умовах проектів і надання технічної допомоги з метою сприяння внеску Африканського банку розвитку в економічний і соціальний розвиток найбідніших африканських держав-членів Банку (їх число складає близько 40);

- фінансування з метою сприяння розвитку співробітництва на регіональному і субрегіональному рівнях і сприяння розвитку міжнародної торгівлі, особливо між країнами-членами АФР.

Ресурси АфБР складаються із внесків, переважну частину яких дають розвинуті країни. За розмірами капіталу АфБР - найбільший серед регіональних банків розвитку. Найбільша квота в уставному капіталі АфБР - у США (17,0%); Японія має 14,0%, Німеччина - 10,5%, Франція й Канада - по 9,0%.

Кредитна діяльність АфБР. Кредити надаються тільки африканським країнам. Звичайний кредит надається строком на 12-20 років, з рахунку 9,5% щорічних плюс комісія в розмірі 1%. За пільговий кредит стягується збирання в 0,75%, період пільги - від 3 до 5 років.

       Незважаючи на те, що саме в Африці знаходяться 22 із 30 найбідніших країн світу, які найбільше потребують фінансової допомоги світової спільноти, АфБР за обсягом власних і залучених коштів є найменшим із трьох регіональних банків розвитку. Його акціонерний капітал (сплачений, як і в інших регіональних банках, лише частково — менш ніж на 10 %) нині дорівнює 23,29 млрд розрахункових одиниць). Значно меншими (і до того ж коротшими) порівняно з МаБР і АзБР є і запозичення АфБР на ринках капіталу, які він почав практикувати лише з середини 70-х років.

       Фонд надає найбіднішим африканським країнам не лише фінансову, а й технічну допомогу.

Позики Фонду надаються без  стягування будь-яких процентів —  їх отримувачі сплачують лише комісійні в розмірі 0,5 % та покривають виробничі витрати Фонду в розмірі 0,75 % величини отриманої суми. Позики надаються на 50 років, перші 10 з яких є канікулярним періодом.

Не набагато гіршими для найбідніших  країн континенту є умови позик  Нігерійського трастового фонду (Nigeria Trust Fund). Цей фонд був заснований урядом Нігерії в 1976 р. Його капітал, що спочатку становив 80 млн дол., регулярно поповнюється і тепер наближається до 500 млн дол. Кредити Фонду надаються на 25 років (із 5-річним канікулярним періодом) під 4 % річних.

Ставка обслуговування кредитів самого АфБР лише на 1 % перевищує вартість коштів, залучених ним самим зі світових ринків; термін користування кредитами Банку зазвичай сягає 20 років, а пільговий період —- 5 років.

      Через АфБР і Африканський фонд розвитку до африканських країн надходить і значна частина фінансової допомоги світового спільноти, в тому числі кредити МВФ, МАР та МБРР.

6. Азіатський банк розвитку (АзБР)

 

Азіатський банк розвитку - АзБР (Asian Development Bank - ADB) засновано в 1965 p. Місцезнаходження - м. Маніла (Філіппіни). Членами банка є 56 держав, в тому числі 16 неазіатських (Австралія, Бельгія, Великобританія, Німеччина, Данія, Іспанія, Італія, Канада, Нідерланди, Норвегія, США, Туреччина, Фінляндія, Франція, Швейцарія, Швеція) [8, с.157].

Основний напрямок діяльності Банку - фінансування регіональних, субрегіональних  і національних проектів і програм, що сприяють економічному росту країн  регіону, які розвиваються.

Ресурси банка формуються за рахунок внесків, переважно розвинутих країн. Найбільша квота в уставному  капіталі належить Японії - 26%; Австралія  має 11%. Частка неазіатських держав (крім Австралії) складає 33%. Таким чином, на всі країни, що розвиваються, припадає лише 30% від усієї квоти [4, с.189].

       Стратегічною метою діяльності Банку на найближчий період проголошено боротьбу зі злиднями шляхом забезпечення сталого економічного зростання, соціального розвитку та поліпшення державного управління.

Діяльність АзБР полягає в мобілізації засобів і наданні позик для реалізації суворо обговорених проектів у країнах регіону.

Кредитна діяльність. АзБР здійснює довгострокове кредитування. З 1995 р. практикує надання часткових гарантій по некомерційним ризикам. Пріоритетним об'єктом кредитування є енергетика.

Банк керує трьома спеціальними фондами:

- Фонд азіатського розвитку;

- Спеціальний фонд технічної допомоги – СФТД;

- Японський спеціальний фонд – ЯСФВ.

    Із загальної суми наданих кредитів АзБР майже 30 % є пільговими. Нині найбільшим боржником АзБР є Індонезія, якій Банком уже надано близько 18 млрд дол. Значні кредити отримали також Китай, Індія та Пакистан; трохи відстають від них за величиною отриманих позик Південна Корея, Філіппіни та Таїланд.

Метою АзБР, так само як і МаБР, було задекларовано сприяння соціально-економічному розвитку країн регіону шляхом фінансової підтримки регіональних, субрегіональних та національних проектів і програм менш розвинутих держав, а також надання їм технічної допомоги. Одним з головних завдань АзБР вважається залучення зовнішнього приватного капіталу для прискорення розвитку країн Тихоокеанського регіону шляхом створення у країнах-отримувачах кредитів середовища, сприятливого для закордонних інвестицій та надання під них гарантій. Значна увага приділяється стимулюванню регіональної співпраці та координації економічної політики країн Азії та Далекого Сходу.

Відповідність величини статутного капіталу потребам акціонерів Банку перевіряється 1 раз на п'ять років Радою управляючих  АзБР. За потреби управляючі більшістю у 2/3 голосів мають право збільшувати величину статутного капіталу Банку, а акціонери мають право (а не обов'язок) доплачувати різницю.

 Згідно зі своїм Статутом  АзБР надає кредити тільки менш розвинутим країнам регіону, керуючись правилом: що гірший економічний стан позичальника, то вигідніші для нього умови кредитування. Залежно від рівня економічного розвитку країна-позичальник отримує кошти або на комерційних умовах зі звичайного фонду на 10—25 років, або зі спеціального — на пільгових умовах (термін — 25—40 років, ставка обслуговування — 1—3 %). При наданні всіх кредитів АзБР установлюється канікулярний (пільговий) період, упродовж якого плата за обслуговування кредитів не стягується: для кредитів зі звичайного фонду він обмежується 3—5 роками, інколи — 7; для спеціальних кредитів канікулярний період зазвичай становить 10 років.

7. СУБРЕГІОНАЛЬНІ БАНКИ РОЗВИТКУ

 

Додатковими каналами надходжень фінансових ресурсів до країн, що розвиваються, слугує ціла мережа субрегіональних спеціалізованих  банків, найбільшими з яких є Арабський  банк економічного розвитку Африки, Арабський  фонд економічного й соціального  розвитку, Банк розвитку країн Великих  озер, Ісламський банк розвитку, Карибський банк розвитку, Корпорація розвитку країн  Андської групи, Міжазіяський банк розвитку, Східноафриканський банк розвитку. Специфіку діяльності цих банків можна розглянути на прикладі Ісламського банку розвитку, який виявився наймодернішим з них.

Ісламський банк розвитку, членами  якого нині є 53 країни, було засновано  в липні 1975 р. відповідно до Декларації про наміри, ухваленої на конференції  міністрів фінансів мусульманських країн, що відбулась у місті Джедда (Саудівська Аравія) в 1973 р. Формальною датою відкриття Банку стало 20 жовтня 1975 р.

Специфіка Ісламського банку розвитку виявляється не тільки у використанні його працівниками і клієнтами мусульманського  календаря, а й в участі у ньому як повноправного члена держави Палестина. Не менш незвичною є і задекларована мета цієї фінансової установи: тоді як усі регіональні банки розвитку створюються для надання технічної та фінансової допомоги суверенним державам, що є членами цих банків, метою ІБР визначено також і "прискорення економічного розвитку й соціального прогресу мусульманських анклавів у країнах, що не є членами Банку, у відповідності до законів шаріату".

Головною ж метою діяльності ІБР є фінансова підтримка  економічного й соціального розвитку країн-членів Банку, надання технічної допомоги його акціонерам, участь у фінансуванні різноманітних проектів і максимальне сприяння торгівлі між країнами-членами Банку.

За величиною внеску до статутного капіталу і кількістю голосів  у керівних органах ІБР безперечним лідером є Саудівська Аравія, що підписалася на 997,17 тис акцій Банку, що становить 24,36 % їхньої загальної кількості. Серед країн, що володіють найбільшою часткою статутного капіталу Банку, слід назвати також Кувейт — 496,64 тис. акцій, або 12,23 % статутного капіталу, Лівію (9,85 %), Іран (8,62 %), Єгипет (8,52 %), Туреччину (7,77 %) та Об'єднані Арабські Емірати (6,97 %).

Кожна з 600 тис. емітованих Банком акцій  має номінал 10 тис. ісламських динарів. До середини 1992 р. статутний капітал  Банку становив 2 млрд ісламських динарів, а з червня 1992 р. він зріс утроє.

Штаб-квартира ІБР розташована  в Саудівській Аравії (м. Джедда). Його представництва відкриті в Марокко, Малайзії та Казахстані.

Основні напрямки діяльності ІБР [6, с.81]:

- фінансування виробничих підприємств і проектів;

- інвестування коштів в акціонерний капітал промислових і сільськогосподарських підприємств і проектів;

- фінансування проектів, що забезпечують швидку віддачу шляхом пайової участі в прибутках, лізингу;

- фінансування технічної допомоги, наданої країнам-членам з підготовки техніко-економічного обґрунтування проектів;

- співробітництво з арабськими національними і регіональними фінансовими інститутами розвитку і Фондом міжнародного розвитку ОПЕК;

- керування спеціальними фондами, створюваними для конкретних цілей, включаючи Фонд допомоги мусульманським громадам в не мусульманських країнах;

- фінансування імпорту шляхом надання короткострокових кредитів імпортерові і посередництва Банку з наданням відстрочки платежу імпортерові.

Особливістю банка є те, що він не стягує процентів за наданий  кредит, оскільки це суперечить принципам  шаріату, який забороняє одержання  прибутку, не основаному на власний  праці.

Висновки

 

Регіональні банки розвитку (Міжамериканський, Азійський та Африканський) почали свою роботу в 60-х роках минулого століття з метою надання фінансової й технічної підтримки проектам розвитку країн "третього світу", економічній інтеграції та розвитку зовнішньої торгівлі в регіонах. За взірець організаційної структури  та механізму формування кредитних  ресурсів регіональних банків був узятий МБРР.

Власний капітал банків, так само як і кошти, що залучаються з міжнародних  ринків капіталу шляхом емісії облігацій, використовуються для фінансування проектів розбудови в регіоні  об'єктів інфраструктури, боротьби зі злиднями та реалізації соціальних програм.