Інструменти та механізми регулювання міжнародної торгівлі товарами в системі СОТ

Крім того, вся  поточна діяльність СОТ спрямована на стимулювання розвитку торгівлі шляхом спрощення і гармонізації міжнародних  торговельних процедур – експортування  та імпортування. Розв’язання цієї проблеми виключно важливо для учасників  світової системи торгівлі оскільки процеси зниження, а в деяких галузях і ліквідації, тарифів вже майже завершені, однак залишились численні нетарифні інструменти регулювання торгівлі, застосування яких національні уряди намагаються поширити. Кумулятивний ефект від ускладнення документообігу, митних процедур, процедур ліцензування, транспортування, страхування, здійснення розрахунків може перевищувати вартість скасованого мита. Для розв’язання сукупності цих проблем СОТ співробітничає з Конференцією ООН з торгівлі та розвитку та Світовою митною організацією. [19]

Розвиток науково-технічного прогресу, особливо в сфері інформаційних  технологій, а також імперативи глобалізації світової економіки об’єктивно створили умови для появи новітніх проблем  в регулюванні світової торгівлі, які скорочено можна сформулювати наступним чином: нові товари, нові методи доставки, нові ринки, нові учасники.

Поява в міжнародному торговельному обігу таких принципово нових товарів як біологічні організми, генетично модифіковані продукти, а  також товарів, що не підлягають розподіленню за класифікаційними категоріями (наприклад, програмне забезпечення, що купується  в упаковці є товаром, а завантажене  через Інтернет – послугою). Специфіка  цих товарів обумовила появу  і нових методів їх доставка через  комп’ютерні мережі, минуючи митний контроль. Слід зауважити, що і діапазон таких товарів є достатньо  широким, і обсяги подібних операцій постійно збільшуються. Проблема “нових ринків” полягає в тому, що сучасні  методи доставки дозволяють малим і  середнім підприємствам активно  включатися в міжнародну діяльність, пропонуючи свою продукцію споживачам в найвіддаленіших куточках світу  і конкуруючи на глобальних товарних ринках. На попередніх етапах розвитку системи регулювання міжнародної  торгівлі багатосторонньо узгоджені  правила de facto стосувалися в основному  великих підприємств, оскільки тільки вони мали достатньо ресурсів для  організації міжнародної діяльності і конкурування на зарубіжних ринках. На сьогодні їх частка в світовій торгівлі не зменшується і немає підстав  говорити про зменшення впливу на товарні ринки, але вже неможливо  абстрагуватися від колосального збільшення учасників міжнародного торговельного  обміну за рахунок малих і середніх підприємств. Зрозуміло, що викладені  вище проблеми не можуть не вплинути на модифікацію існуючих правил СОТ  в майбутньому.

До проблем організації  діяльності СОТ слід також додати значне збільшення кількості учасників  порівняно з кількістю договірних сторін ГАТТ і, відповідно, розширення сфери погоджувальних правил на послуги  та права інтелектуальної власності. А це обумовило ускладнення переговорних процесів, затягування етапів консультацій та досягнення взаємоприйнятих рішень, що не може не призвести до вдосконалення  процедурних механізмів в світовій торговельній системи.

Згідно Декларації, члени СОТ розпочали переговори, а також консультації з наступних  питань торгівлі товарами: доступ на ринки  несільськогосподарських товарів; прозорість державних закупівель; державне сприяння розвитку торгівлі. Крім того, окремі аспекти торгівлі товарами будуть обговорюватися при проведенні багатосторонніх переговорів з питань вдосконалення правил СОТ щодо регіональних торгових угод, врегулювання спорів, технічного співробітництва, передачі технологій, а також розробки нових положень щодо торгівлі та навколишнього середовища, електронної торгівлі. Суттєвий вплив на міжнародну торгівлю товарами, вірогідно будуть мати і рішення щодо спеціального та диференційованого режимів стосовно країн, що розвиваються, а також рішення щодо найменш розвинутих країн. [13]

 Отже, більшість країн світу продемонстрували своє прагнення лібералізувати торговельно-економічну діяльність і інтегруватися в систему світової торгівлі на правах членів Світової організації торгівлі. Приймаючи рішення про приєднання до ГАТТ або вступ до СОТ, кожна країна співставляла цей крок з національними економічними інтересами, приймаючи до уваги проблеми та перспективи цієї організації.

В цьому процесі першим етапом, зазвичай, є дослідження  загальних, а в сучасних умовах можна  сказати і глобальних, переваг  і недоліків багатосторонньої торговельної системи. Ця проблема є настільки  обговорюваною, причому не тільки претендентами  на членство в СОТ, а й дійсними членами, що Секретаріатом СОТ, як структурним  підрозділом, в компетенцію якого  входять і зв’язки з громадськістю, підготовлена серія матеріалів з  цієї проблеми. Перспективи, які мають країни, вступивши до СОТ:

1. Укріплення міжнародної  стабільності: світова торговельна  система сприяє збереженню миру, запобігає виникненню військових  конфліктів внаслідок створення  можливості розв’язання торговельних  суперечок і гармонізації економічних  інтересів.

2. Ефективний механізм  розв’язання суперечок: інституційні  механізми організації, створені  в межах СОТ, дозволяють конструктивно  розв’язувати виникаючі торговельні  суперечки.

3. Забезпечення рівних  можливостей для всіх учасників:  діяльність Світової організації  торгівлі ґрунтується на правилах, вироблених і ухвалених всіми країнами-членами, а не на впливі (владі) окремих країн.

4. Зниження вартості життя:  лібералізація світової торгівлі  сприяє зниженню вартості життя  (прожиткового мінімуму).

5. Більш широкий вибір  товарів і послуг: розвиток міжнародної  торгівлі забезпечує споживачам  можливість більш широкого вибору  як за асортиментом, так і за  якістю і ціновими параметрами  товарів і послуг.

6. Підвищення доходів:  правила сучасної торговельної  системи сприяють зниженню бар’єрів  у торгівлі, що обумовлює зростання  її обсягів і, одночасно, доходів  держави, виробників і громадян.

7. Підвищення зайнятості: торгівля стимулює економічне  зростання та створення нових  робочих місць.

8. Підвищення ефективності  зовнішньоторговельної діяльності: реалізація основних принципів  міжнародної торгівлі робить  світову торговельно-економічну  системи більш економічно ефективною.

9. Боротьба з корупцією:  система міжнародних правил і  норм щодо торгівлі і торговельної  політики стимулює роботу урядів  країн-учасниць, сприяє підвищенню  дисципліни і порядку в діяльності  державних установ, боротьбі з  корупцією.

10. Захист від лобіювання: механізми торговельної системи  сприяють формуванню більш широкого  погляду урядів на національну  торгову політику, запобігаючи практиці  реалізації інтересів в вузьких  груп тиску.

Але аби всього цього  досягти весь час вдосконалюється  система регулювання міжнародної  торгівлі, вивчаються проблеми та розробляються  нові проекти та розглядаються нові перспективи. Згідно Декларації, члени СОТ розпочали переговори, а також консультації з наступних питань торгівлі товарами: доступ на ринки несільськогосподарських товарів; прозорість державних закупівель; державне сприяння розвитку торгівлі. Крім того, окремі аспекти торгівлі товарами будуть обговорюватися при проведенні багатосторонніх переговорів з питань вдосконалення правил СОТ щодо регіональних торгових угод, врегулювання спорів, технічного співробітництва, передачі технологій, а також розробки нових положень щодо торгівлі та навколишнього середовища, електронної торгівлі. Суттєвий вплив на міжнародну торгівлю товарами, вірогідно будуть мати і рішення щодо спеціального та диференційованого режимів стосовно країн, що розвиваються, а також рішення щодо найменш розвинутих країн.

Висновки

З першого розділу курсової роботи ми дізнаємось основні аспекти Світової організації торгівлі, її інституційний базис та принципи. На сьогодні СОТ є постійно діючим міжнародним інститутом, очолюваним Генеральним директором, статус якого є еквівалентним статусу голів МВФ та Світового Банку, і керованим на регулярній основі незалежним Секретаріатом та Конференцією міністрів, які разом здійснюють стратегічне керівництво. Розгалужена система Рад, Комітетів, Органів і Робочих груп забезпечує виконання організацією своїх функцій та дотримання узгоджених на багатосторонній основі принципів міжнародної торгівлі.

Глобальну систему торгівлі зараз утворюють 145 членів СОТ, майже 30 країн знаходяться в процесі приєднання, включаючи Україну, Росію та республіки бувшого СРСР, крім Латвії, Литви, Естонії, Грузії, Молдови, Киргизстану та Вірменії, які вже стали членами СОТ. Екстраполюючи тенденції розширення організації, неважко спрогнозувати, що в найближчому майбутньому СОТ в складі 150-155 учасників буде регулювати практично всю світову торгівлю і інвестиції.

Правова основа СОТ являє собою досить складну систему угод, рішень та домовленостей, які активно вдосконалюються сторонами. Крім угод ГАТТ, правонаступницею якого в 1995 р. стала СОТ, в рамках останньої діє цілий спектр інших важливих домовленостей, які регулюють різні аспекти світової торгівлі та суміжних сфер міжнародних економічних відносин. Пакет документів, підготовлених за результатами Уругвайського Раунду, містив 424 сторін основної угоди та ще 22 тисячі сторінок додатків у вигляді специфічних зобов’язань країн-учасниць організації. Розроблені і ухвалені в ході Уругвайського раунду ГАТС, ТРІПС, ТРІМС та інші угоди безпрецедентно розширили сфери дії та горизонти впливу світової системи торгівлі, що є якісною ознакою її перетворення в глобальну торговельну систему.

Основними принципами є: недискримінація, вільна торгівля, передбачуваність, справедлива конкуренція, сприяння розвитку та економічним реформам.

З другого розділу  ми дізнаємось про основні інструменти  та принципи регулювання міжнародної  торгівлі товарами. Відомо, що інструментів існує дуже багато, а тому в залежності від їх використання чи інших параметрів, їх класифікують за різними групами. В механізмах функціонування СОТ особливу роль відіграє комерційна дипломатія, як офіційна діяльність голів держав, уряду і спеціальних органів зовнішніх відносин, спрямована на досягнення цілей і завдань зовнішньоекономічних політик держав, захист національних економічних інтересів. З підвищенням рівня економічної взаємозалежності суб’єктів міжнародних економічних відносин, розширенням масиву загальнообов’язкових правил СОТ, комерційна дипломатія стає основою взаємодії країни з іншими учасниками міжнародної торговельної системи. Такі процеси як приєднання до СОТ, участь в багатосторонніх торговельних раундах, розв’язання торговельних суперечок, отримання права користування виключеннями з положень відповідних домовленостей та інше, реалізуються на основі дво- та багатосторонніх переговорів, результати яких залежать від багатьох чинників, серед яких виключно важливе місце посідають технології комерційної дипломатії.

В третьому розділі  курсової роботи, спираючись, на визначену  в попередніх розділах інформацію, розглядаються актуальні на даний  момент проблеми  та перспективи  удосконалення міжнародної торгівлі товарами СОТ. Основними проблемами є:

1. необхідність забезпечення виконання зобов’язань країн-членів щодо доступу до ринку, особливо в таких чутливих секторах національних економік, як сільське господарство та виробництво текстилю та одягу;
2. нелегітимне використання національними урядами деяких методів регулювання зовнішньої торгівлі з метою уникнення від загрози зростання конкуренції на внутрішніх ринках;
3. наявність випадків проведення принципу прозорості національної торгової політики, фактів корупції в сфері регулювання зовнішньої торгівлі, що створює бар’єри доступу до ринків.

необхідність конкретизації  роді і чіткого визначення взаємозв’язку  між такими соціально-значимими  процесами як охорона навколишнього  середовища, вдосконалення трудових відносин та забезпечення прав людини

А щодо перспектив, то це доступ на ринки несільськогосподарських товарів; прозорість державних закупівель; державне сприяння розвитку торгівлі. Крім того, окремі аспекти торгівлі товарами будуть обговорюватися при проведенні багатосторонніх переговорів з питань вдосконалення правил СОТ щодо регіональних торгових угод, врегулювання спорів, технічного співробітництва, передачі технологій, а також розробки нових положень щодо торгівлі та навколишнього середовища, електронної торгівлі. Суттєвий вплив на міжнародну торгівлю товарами, вірогідно будуть мати і рішення щодо спеціального та диференційованого режимів стосовно країн, що розвиваються, а також рішення щодо найменш розвинутих країн.

Отже, саме завдяки  опрацюванню робіт різних авторів, та повному дослідженні і вивченні окремих аспектів актуальності курсової роботи, можливо прийти до висновку які ж проблеми необхідно вирішувати у питання регулювання міжнародних  відносин, та які воно має перспективи. Розглянувши всі ці питання ,я  вважаю, що тема курсової роботи є розкритою, завдання виконаним. Важливим для країн  все ж залишається дипломатичне обговорення проблем, та досягнення спільних точок у їх вирішенні.

АНОТАЦІЯ

Сицевіч О.В. Інструменти та механізми регулювання міжнародної торгівлі товарами в системі СОТ. – Курсова робота. ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2013.