Мтно-тарифна система регулювання експортно-імпортних операцій

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

Мтно-тарифна система  регулювання 

експортно-імпортних операцій

 

 

 

Виконала студентка:

Крауз О.П.

Група ЕП-12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Черкаси – 2013р.

 

План:

Вступ.............................................................................................................................3

1. Сутність і зміст митно-тарифного регулювання..................................................4

2. Механізм функціонування системи митно-тарифного регулювання.................8

Висновок.....................................................................................................................12

Список використаної літератури..............................................................................13

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Будь-яка держава здійснює регулювання зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД)  в цілях забезпечення безпеки країни і захисту загальнонаціональних інтересів. Діяльність державних органів по регулюванню ЗЕД здійснюється практично у всіх країнах світу, але її масштаби, форми і методи, конкретні цілі і завдання визначаються кожною країною, виходячи з її масштабів, положення в сучасному світі, зовнішньої і внутрішньої політики держави. Кожна країна має певні особливості в регулюванні ЗЕД.

Митно-тарифне регулювання - сукупність митно-тарифних заходів, які використовуються в якості національного торговельно-економічного інструменту для регулювання зовнішньої торгівлі. Даний вид регулювання є економічним, оскільки в якості основного інструментарію використовуються імпортний і експортний митний тариф, який виконує і регулюючі та фіскальні функції. У деяких випадках вводяться податки або збори, які мають еквівалентний зміст митному тарифу. Основний напрямок цього виду державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності визначається митно - тарифною політикою кожної держави.

 

1. Сутність і зміст митно-тарифного регулювання.

Митно-тарифне регулювання - сукупність митно-тарифних заходів, які  використовуються в якості національного  торговельно-економічного інструменту  для регулювання зовнішньої торгівлі. Даний вид регулювання є економічним, оскільки в якості основного інструментарію використовуються імпортний і експортний митний тариф, який виконує і регулюючі та фіскальні функції. У деяких випадках вводяться податки або збори, які мають еквівалентний зміст митному тарифу. Основний напрямок цього виду державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності визначається митно - тарифною політикою кожної держави.

Митне регулювання стосується питань, що пов'язані із встановленням  мит та митних зборів, процедур митного контролю, організацією діяльності органів митного контролю України.

Всі процедури по переміщенню  товарів є областю митного  регулювання, і забезпечують інтереси держави та її громадян, визначені  внутрішнім законодавством країни (рис. 1.1).

Рисунок 1.1 -  Структура засобів митно-тарифного регулювання

Основною метою митного  регулювання в державі являються  економічні інтереси, які в свою чергу забезпечують:

• захист національного ринку і стимулювання розвитку національної економіки;
• сприяння структурній перебудові національного господарства та реалізації завдань економічної політики держави;
• використання інструментів митного контролю як засобу регулювання товарообміну і виконання інших завдань економічної політики на території країни;
• участь у реалізації торгово-політичних завдань із захисту національного ринку.

Митно-тарифні відносини  стимулюють  розвиток національної системи господарювання та позитивно  впливають на стабілізацію  національної економіки, так як прискорюючи або стримуючи іноземну конкуренцію, стимулюючи або перешкоджаючи процесу іноземного інвестування, захищаючи національного товаровиробника чи національний ринок, вони сприяють підвищенню ефективності вітчизняного виробництва.

Митно-тарифні відносини розуміють як сукупність економічних, організаційно-правових та психоетичних взаємовідносин у сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності та мають відображення в законодавчо закріплених принципах і напрямах митної політики країн-учасниць міжнародних економічних відносин.

Суб’єктами митно-тарифних відносин країни являються:

• групи країн (інтеграційні об'єднання країн), міжнародні організації, транснаціональні компанії;
• юридичні особи (підприємства й організації, зареєстровані як суб'єкти господарювання);
• фізичні особи (громадяни окремої країни, іноземні громадяни, особи без громадянства).

Використовуючи тарифне  регулювання  держава :

• стимулює ввезення або вивезення відповідних товарів або обмежує їх;
• створює рівні економічні умови як для національного та товаровиробника іноземного;
• спрямовує функціонування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в русло загальнонаціональних інтересів залежно від мети і функціональності.

Митне регулювання дозволяє досягти кількох цілей.

Економічні цілі досягаються шляхом поповнення державного бюджету за переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон країни.

Регулятивні цілі реалізуються:

1) встановленням ставок  експортних та імпортних мит  на товари, що переміщуються через  митний кордон держави;

2) встановлення заборон  і обмежень на ввіз і вивіз  товарів;

3) ліцензуванням і  видачею дозволів на ввезення  і вивезення окремих товарів  та іншими заходами.

Кожній державі притаманна своя зовнішньоекономічна політика, яка направлена  на задоволення власних економічних інтересів. На базі якої уряд визначає галузеві пріоритети, розробляє стратегію розвитку, впроваджує у практику заходи стимулювання експорту і захисту від іноземних конкурентів.

Інструментами зовнішньоекономічної політики являються митно-тарифні регулятори. Вони мають ряд особливостей.

Митно-тарифні регулятори захищають економічний суверенітет  держави, якщо посилюється іноземна конкуренції на національному ринку. Також допомагають швидко розв'язувати проблеми незбалансованості з певного товаропотоку. Митно-тарифні регулятори виступають базою створення  адекватного механізму регулювання й управління світовими господарськими зв'язками як на національному, так і міждержавному рівнях.

Система митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності функціонує на п'яти рівнях (табл.1.1).

Таблиця 1.1 – Рівні системи митно-тарифного регулювання

Рівень	Основний зміст
Мікрорівень	Рівень суб'єктів господарювання як юридичних, так і фізичних осіб: підприємства, фірми, організації, які  експортують чи імпортують товари, предмети, послуги.
Мезорівень	Рівень різного виду національних галузевих і регіональних об'єднань. Це насамперед міністерства і відомства, які безпосередньо здійснюють регулювання  зовнішньоекономічних відносин, а також  міністерства та відомства, які відіграють досить активну роль, особливо, що стосується питань тарифного регулювання експорту чи імпорту.
Макрорівень	Рівень держави. Основними суб'єктами даного рівня є, безумовно, уряд країни та парламент.
Метарівень	Становлення митно-тарифних пріоритетів у процесі міжнародної регіональної інтеграції. Особливо це стосується співпраці митних органів на стадії створення і розвитку митних союзів.
Мегарівень	Рівень міжнародних об'єднань, організацій. Це насамперед Світова організація  торгівлі (СОТ), Міжнародна торгова палата, Міжнародний валютний фонд, Конференція 00Н з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), Всесвітня митна організація.

 

Основу митної системи становлять митні органи. Вони несуть відповідальність за забезпеченість охорони економічного суверенітету країни і додержання норм як національного, так і міжнародного права, контроль за нарахуванням і сплатою мита, податків, різного виду зборів, а також здійснення митного контролю під час переміщення вантажів, валюти, товарів, майна через митний кордон. Основні функції які вони викониють : регулятивна, фіскальна, правова, статистична, контрольна у сфері митних відносин, контрольна у сфері валютних відносин, законодавча.

 

2. Механізм функціонування системи митно-тарифного регулювання.

Митно-тарифне регулювання є економічним методам під яким розуміють перш за все, різні податки, збори та інші види платежів що підвищують ціну товару, що ввозиться, а також знижують його конкурентоспроможність на внутрішньому ринку в порівнянні з місцевим товарами-аналогами.

Розповсюдженим та класичним  методом регулювання цієї групи  виступає тарифне регулювання, яке  здійснюється за допомогою класичного інструменту зовнішньоторговельної  політики - митних зборів і митних тарифів.

Митні збори – це державні грошові збори, що стягуються через митні установи з товарів, цінностей, майна, що провозиться через кордон країни. Митні збори можуть бути імпортними і експортними, а також транзитними. Митні збори виконують функцію податку. Ставки митних зборів встановлюються на національному рівні.

В свою чергу митний тариф - це систематизований перелік митних зборів, якими обкладаються товари при імпорті, а в окремих випадках при експорті з даної країни. Стягуючи митні збори при імпорті, що є  різновидом оподаткування, держава створює передумови для зростання цін на іноземні товари, знижуючи тим самим їх конкурентоспроможність. Стягуючи митні збори при експорті товарів, державу стримує вивіз з країни тих з них, на які не задовольняють попит власних споживачів, або вивіз яких по яким-небудь причинам є небажаним.

Ставки митного тарифу України є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, організації  господарської діяльності і територіального  розташування, за винятком випадків, які  передбачені законами України і міжнародними договорами.

Україні порядок обкладення митом регулюється трьома Законами України – “Про Єдиний митний тариф”, “Про Митний тариф України”, Декретом Кабінету Міністрів “Про Єдиний митний тариф України”

Ставка мита залежить від розміру митної вартості товару, що переміщується через державний кордон України:

• до 200 євро USD – мито не сплачується;
• більш як 200 євро – 20 % від митної вартості.

Митний збір на імпорт платиться за ввезення товару на митну  територію України.

До товарів і інших  предметів, що походять з держав, які  входять разом з Україною в  митні союзи або утворюють  з нею спеціальні митні зони у  разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму міжнародним договором за участю України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита.

До товарів і інших  предметів, що походять з країн або  економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого  сприяння, що означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн  або союзів мають пільги щодо мит, за винятком випадків, коли вказані мита і пільги відносно них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита.

До решти товарів  і інших предметів застосовуються повні ставки ввізного мита.

Експортне (вивізне) мито застосовується, коли виникає виникає  необхідність в обмеженні експорту. Йго почали застосовувати ще у 1992 році. На той час воно нараховувалося на цілу низку експортних товарів, котрі  належали до 124 товарних груп. С кожним роком перелік експортних товарів, що обкладалися вивізним митом, дедалі скорочувався і нині експортні мита застосовують лише до деяких товарних груп (насіння деяких видів олійних культур,  жива худоба та шкіряна сировина, брухт чорних металів.

До додаткових платежів що так само, як і мита, сприяють обмеженню  імпорту, відносяться різні адміністративні, митні, гербові, статистичні, прикордонні  збори. Вони застосовуються в тих  випадках, коли використання мита політично  невигідне, і встановлюються автономно, на відміну від мита, що, в основному, є договірними.

Зі вступом України  у СОТ митні збори ліквідовані, а стягується лише плата за митне  оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або в неробочий час, встановлений для митних органів, по ставках, певною ухвалою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 93 «Про здійснення  плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або в неробочий час, встановлений для митних органів» [63].

Економічні методи регулювання  мають велике значення для стабілізації економіки.

Митно-тарифні норми  виступають важливим елементом у  системі правового регулювання  зовнішньоекономічної діяльності. Це пов'язано з функціями, які виконують митно-тарифні регулятори при обслуговуванні міжнародних економічних відносин.