Економічне співробітництво України та Туреччини

*складено автором на  основі джерела: [1]

На основі даних таблиці  4 можна зробити висновок, що ставки фіксованого мита України та Туреччини дещо відрізняються за товарними групами, але є і деякі схожі моменти. Так, наприклад, найбільше середнє значення фіксованого мита як в Україні, так і у Туреччині припадає на цукор, кондитерські вироби та молочну продукцію (відповідно 17,5 та 169,8). При цьому найбільший обсяг фіксованого мита в Україні накладається на продукти тваринного походження та молочну продукцію. Повному митному оподаткуванню підлягають молочна продукція (як і в Україні) та одяг.

Таблиця 5

Обсяги нових  ставок мита в Україні після вступу у СОТ (за 2009 рік) та їх вплив на здійснення зовнішньоторговельних операцій за стратегічними партнерами*

*складено автором на  основі джерела: [1]

З таблиці 5 очевидно, що у здійсненні зовнішньоторговельних операцій у с/г продукції перше місце посідає ЄС, друге – РФ, у промисловій продукції – навпаки. Але в будь-якому випадку ЄС та Росія залишаються найбільшими партнерами України у зовнішньоекономічній діяльності.

4.Питання покращення зовнішньоторговельних  відносин України з іншими  країнами світу – країнами-партнерами  та стратегічними торговельними  партнерами.

Проаналізувавши географічну  структуру експорту-імпорту України, можна відзначити, що після вступу її до СОТ в 2008 відбулися зміни, які  в якійсь мірі вплинули на конкурентоспроможність нашої продукції на світовому  ринку і отже спричинили ряд змін: встановлення середнього розміру закріпленого мита на сільськогосподарську продукцію  на рівні 11 , 1%; встановлення середньої  ставки митних зборів на промислові товари в розмірі 4,6%; повне усунення тарифів  на ввезення цивільної авіатехніки  і запчастин до неї, комп'ютерів, напівпровідників та іншої продукції, що відноситься до галузі інформаційних  технологій.

Одне з основних переваг  членства в СОТ - можливість отримати кращий доступ на експортні ринки. До нових членам зазвичай застосовується принцип режиму найбільшого сприяння та учасники прийнятих раніше угод не можуть проводити до них таку дискримінаційну політику, як раніше.

Вступ до СОТ забезпечить  лібералізацію доступу українських  товарів на світові ринки шляхом зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів  практично на всі найважливіші товарні  ринки розвинених країн світу  і, відповідно, буде сприяти збільшенню валютних надходжень від експорту вітчизняної  продукції. Це буде забезпечено отриманням режиму найбільшого сприяння у торговельному  просторі всіх країн-членів СОТ, тобто  одночасне поліпшення умов торгівлі з 150 країнами світу, на частку яких припадає понад 95% світової торгівлі.

Членство в СОТ несе багато переваг для України. Але  є і певні загрози. Вони пов'язані  з необхідністю переходу фінансового  та людського капіталу з економічно невигідних та неконкурентоспроможних галузей у нові більш прибуткові сфери. Для мінімізації цих можливих негативних наслідків необхідно, зокрема, поліпшити мобільність ресурсів. У кожному разі держава має  докласти всіх зусиль до того, щоб зменшити витрати на трансформації, що проводяться  в короткостроковому періоді. Членство в СОТ передбачає однозначні переваги у довгостроковому періоді, але  не можна допустити їх нівелювання  через короткострокові труднощів, пов'язаних з адаптацією національної економіки до відкритої конкуренції. Звідси вимога до поліпшення мобільності  капіталу і трудових ресурсів, у  тому числі горизонтальної (географічної) і особливо - вертикальної (професійної). Таким чином, країна отримує можливість для додаткового нагромадження  людського капіталу, посилення внутрішньо корпоративної мобільності - здатності підприємств до інновацій і гнучкості у зміні організаційних структур. Також буде рости інформаційна мобільність - необхідна умова для зниження трансакційних витрат на ринку продукції, праці і капіталу.

Але найголовніший висновок полягає в тому, що переваги для  України від членства в СОТ  насамперед залежать від нас самих: від швидкості наших дій при  адаптації до правил світової економіки, при здійсненні внутрішніх реформ, залежать від професіоналізму персоналу  та службовців, знання та використання правил СОТ. Адже цю організацію можна  порівняти з великою грою. Україна  прийняли в цю гру, навчили правилам. Але тому, як вигравати, Україні треба  навчитися самій.

Використані джерела інформації:

1. World Tariff Profiles 2009: WTO OMC, ITC, United Nations, 2009. – 205 p., розміщено на офіційному сайті СОТ: http://www.wto.org/english/res_e/booksp_e/tariff_profiles12_e.pdf
2. Офіційні статистичні дані Державної митної служби України (закладка – митна статистика) з 2004 по теперішній час, розміщені на офіційному сайті: http://www.kmu.gov.ua/dmsu/control/cstat
3. Офіційний сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України http://www.ukrexport.gov.ua/ukr/tovaroobig_za_kab_stat/?country=tur
4. Офіційний сайт Українського комітету статистики  - ukrstat. gov.ua
5. Офіційний сайт посольства країни в Туреччині http://turkey.mfa.gov.ua/ua/ukraine-tr/trade