Чорноморське економічне співробітництво України

    

    Передусім варто зазначити, що ЧЕС є організацією, заснованою на принципах, закладених у  Гельсінському Заключному Акті та наступних  документах, прийнятих на найвищому  рівні, на Нарадах з безпеки та співробітництва в Європі і, зокрема, в Паризькій Хартії для нової  Європи. Вона однаковою мірою поділяє  такі загальнолюдські цінності, як демократія, права та свободи людини, процвітання через економічну свободу  і соціальну справедливість та рівну  безпеку для всіх країн-учасниць. Мета та принципи, закладені в Декларації ЧЕС, прийнятій на найвищому рівні, повністю відповідають принципам і  основним документам ООН.

    Декларація  наголошує також на тому, що приналежність  до ЧЕС не стає перешкодою для участі та співпраці з іншими регіональними  та субрегіональними організаціями. Це створює сприятливий ґрунт для  відповідного співробітництва між  ЧЕС та іншими регіональними структурами, які включають понад півсотні країн з трьох континентів  і виразно характеризують ЧЕС  як відкриту структуру, мета якої —  налагодження багатостороннього взаємовигідного  співробітництва та входження у  світове господарство як вищий ступінь  інтеграції.

    5.Труднощі та перспективи розбудови ЧЕС

    Згідно  з Декларацією про Чорноморське економічне співробітництво, прийнятою  на найвищому рівні, інтеграція між  країнами регіону має розвиватись  поетапно, з урахуванням специфіки  економічних умов та інтересів країн-учасниць. На думку фахівців, до першочергових  завдань причорноморського співробітництва  належить створення режиму вільного руху товарів, послуг, капіталів, що стимулювало  б економічні контакти, розширило  межі виробничої кооперації і спільних інвестицій у сфері взаємних інтересів, а також формування інфраструктури бізнесу, спорудження спільними  зусиллями об'єктів інфраструктури, модернізацію або створення нових  транспортних комунікацій. Важливі  напрями — комплексне використання й охорона біологічних, мінеральних, водних ресурсів Чорного моря, співробітництво  в галузі розвитку паливно-сировинної бази регіону, уніфікованої митної системи  країн, процесів приватизації, підприємництва, зміцнення малого й середнього бізнесу  тощо.

    У межах ЧЕС проробляються стратегічно  важливі транспортні проекти  з об'єднання енергосистем країн  ЧЕС у єдине кільце, формування системи транспортування енергоносіїв. Дещо вже зроблено і для створення  інформаційної інфраструктури регіону. Втілюється проект волоконно-оптичного  зв'язку ІТУР (Італія — Туреччина  — Україна — Росія) з підключенням до євразійського кабелю, що веде із Західної Європи до Японії та Кореї. Вводиться  в дію підводна чорноморська волоконно-оптична  система зв'язку: Варна — Одеса — Новоросійськ — Поті. Вона інтегрована в міжнародну телекомунікаційну систему транс'європейських ліній, що з'єднує країни Європи, Близького та Середнього Сходу [13, с. 91].

    Специфіка регіону та орієнтація його держав на економічні перетворення та інтеграцію в європейські структури зумовлює ряд проблем, від розв'язання яких залежить як подальша діяльність об'єднання, так і збереження його як такого. Більшість країн регіону мають  досить відсталий, слабо структурований і фактично незахищений інформаційний простір. Виходом із ситуації може стати спільна розбудова цього простору, ліквідація науково-технічної відсталості, особливо створення комп'ютерних мереж, інтеграція у світове інформаційне поле тощо.

    Коротка історія ЧЕС і його сучасний стан є яскравою характеристикою складності досягнення поставлених ним цілей. У рамках спільних орієнтацій на створення  загальноєвропейського простору держави-учасниці ЧЕС істотно відмінні у своїх  пріоритетах і баченні майбутнього  європейського процесу. Розгляд  їхніх взаємин у рамках ЧЕС  виявив певні труднощі й негативні  моменти, які гальмують подальший  розвиток відносин. Наведемо деякі  з них:

    1. Слабкий вплив економічного потенціалу  ЧЕС на подолання кризових  явищ у національних економіках  країн.

    2. Недостатня ефективність співробітництва,  пов'язана з територіальними претензіями  деяких країн до інших у  цьому регіоні та відсутність  можливостей їхнього політичного  врегулювання.

    3. Певне політичне протистояння  між Росією та Туреччиною.

    4. Загострення стосунків між окремими  членами ЧЕС (Туреччиною і Грецією,  Азербайджаном і Вірменією, територіальні  претензії Росії та Румунії  до України, грузино-абхазький  конфлікт, проблема Ічкерії тощо).

    б. Розмитість структури організації  та виникнення суперечок між країнами-учасницями, залучення інших держав (Кіпр, Македонія).

    6. Небезпека привнесення до хиткої  структури ЧЕС проблем країн  колишньої Югославії (Боснії і  Герцеговини, Хорватії), що прагнуть  членства в організації.

    На  жаль, здобутки співпраці країн-учасниць ЧЕС у сферах творення регіональних ринків збуту та налагодження співробітництва  в інвестиційній діяльності поки що також залишають сподіватися  на краще. Немає підстав вважати, що регіональний ринок вже утворено. Торгівля між державами регіону  ще не розвинулася до належного рівня. Проект України щодо укладання багатосторонньої угоди про режим прибережної торгівлі, до якого б входила і митна політика поступового усунення перешкод торгівлі, не був підтриманий. Таке ставлення засвідчило, що держави регіону намагаються закріпитися у вже існуючих митних союзах і не поспішають комплексно розвивати торговельно-економічні зв'язки у регіоні.

    Інвестиційне  співробітництво країн ЧЕС також  перебуває у зародковому стані. Щоб ліквідувати перешкоди на шляху вигідного міжнародного співробітництва, Україна запропонувала створити спільний інвестиційний простір  чорноморських держав та спільний ринок  інвестиційних проектів і відповідно узгодити законодавства країн ЧЕС. Також запропоновано зменшити в  регіоні Чорного моря військову  присутність. ЧЕС як регіональна  європейська структура має стати  фактором безпеки у своєму регіоні.

    Україна має побудувати адекватну систему  пріоритетів щодо окремих країн  згідно із специфікою власних національних інтересів. Інтереси України в Чорноморському регіоні багато в чому збігаються з інтересами Туреччини. Ці дві великі чорноморські держави мають обов'язково координувати свою діяльність і, поєднуючи  зусилля, створювати динаміку розвитку всієї системи ЧЕС.

    Незважаючи  на проблеми, які значно уповільнюють процес інтеграції в Чорноморському регіоні, співробітництво як на двосторонній, так і на багатосторонній основі продовжує розвиватися. Формування системи ЧЕС має закономірності, які відрізняють її від інтеграційних  процесів у Європейській спільноті. Система ЧЕС не ставить за мету створення відповідних структур військового і політичного типу. Йдеться лише про сприятливий  клімат підприємництва та формування системи вільної торгівлі в регіоні. Але і в такому вигляді ця організація  сприяє розбудові системи європейської безпеки та створює неабиякі можливості для економічного розвитку в Чорноморському і Балканському регіонах. У результаті розвитку ЧЕС можуть бути закладені  підвалини трансрегіональної стабільності, яка охоплювала б не тільки Чорноморський регіон, але й інші регіони Європи, Середземномор'я, Азії. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Список  використаної літератури

    1. Василенко С. Через ЧЕС до  Європи // Дослідження світової політики. — 2000. — Випуск 9.— С. 32—37.

    2. Золотоверх Л. О. Можливості  та межі застосування досвіду  європейської економічної інтеграції  в країнах Чорноморського співробітництва  // Актуальні проблеми міжнародних  відносин. — 2002. — Випуск 33 (частина  2). — С. 40—45.

    3. Золотоверх Л. О. Роль Чорноморського  Банку Торгівлі і Розвитку  у вирішенні проблем інвестування  в країнах Чорноморського регіону  // Актуальні проблеми міжнародних  відносин. — 2000. — Випуск 21 (частина 3). — С. 39—44.

    4. Илъкер Ясин Айдинкая. Характер  и перспективы развития Причерноморской  интеграции // Актуальні проблеми  міжнародних відносин. — 1999. —  Випуск 16. — С. 195—199.

    5. Кононенко А., Ярмиш А. ЧЕС: наближення  до нової якості // Політика і  час. — 1997. — № 9. — С. 17—23.

    6. Кочубей Ю. Відповідно до "Чорноморської  орієнтації" // Політика і час  — 2003. — № 1. — С. 44—51.

    7. Лук'яненко Д., Мацко Т., Дмитрієва  Т. Поетапно, вибірково і м'яко.  Перспективи інтеграції в рамках  ЧЗЕС // Політика і час. — 1995. — № 4. — С. 50—53.

    8. Мхитарян Н. Потенціал ЧЕС у  подоланні соціальних криз і  регіональних конфліктів у Чорноморському  регіоні // Дослідження світової  політики. — 2001. — Випуск 14. —  С. 37—49.

    9. Мхитарян Н. Україна і Туреччина  в рамках ЧЕС // Політика і  час. — 1997. — № 4. — С. 42—46.

    10. Мхитарян Н. ЧЕС і відносини  України з державами Закавказзя // Нова політика. — 1997. — №  3. — С. 39—46.

    11. Прейгер Д., Новикова Л., Малярчук  І. та ін. Між бажаним і можливим. Розвиток співробітництва в рамках  ОЧЕС // Політика і час. — 2003. — № 7. — С. 43—50.

    12. Принц Г. ЧЕС — це і чесність  партнерства // Віче. — 2001. — № 12 (117). — С. 77—89.

    18. Романюк О. В. Чорноморське  економічне співробітництво —  приклад регіонального співробітництва  // Актуальні проблеми міжнародних  відносин. — 2000. — Випуск 21 (частина  2). — С. 85—97.

    14. Самохвалов В. На ОЧЕС чекає  блискуче майбутнє // Політика і  час. — 2002. — № 7. — С. 50—52.

    15. Світова та європейська інтеграція: організаційні засади / За ред.  Я. Й. Малика, М. 3. Мальського. —  Л., 2000. — 402 с.

    16. Статут ОЧЕС 

    17. Чорноморець O.O. Чорноморський Банк  Торгівлі та Розвитку: інформаційний  аспект діяльності // Актуальні проблеми  міжнародних відносин. — 2001. —  Випуск 27 (частина 3). — С. 211—220.

    18. Циганкова Т.М., Гордєєва Т.Ф. Міжнародні  організації: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2001. — 340 с.

    19. Аналіз форм співпраці України з країнами-членами ОЧЕС

    20. В Україні відбулась п'ята зустріч  міністрів внутрішніх справ країн-учасниць  ОЧЕС 

    21. ОЧЕС (інформаційна довідка) 

    22. Організаційна побудова ЧЕС

    23. Парламентарії країн чорноморського  регіону прийняли Декларацію  по боротьбі з міжнародним  тероризмом 

    24. Присяжнюк Ю. Південний і східний  вектори української зовнішньої  політики регіонального співробітництва 

    25. Регіональне економічне співробітництво.  Система Чорноморського економічного  співробітництва 

    26. Роль договірно-правової бази  у становленні та розвитку  українсько-грецьких зв'язків 

    27. Співробітництво в рамках ЧЕС

    28. Українсько-грецькі відносини: характер, ключові моменти, перспективи 

    29. Україна та регіональні організації

    30. Чорноморська транспортна зона: жорстка конкуренція на тлі  тісного співробітництва 82850

    31. Чорноморський Банк Торгівлі  та Розвитку (інформаційна Довідка) 

    32. The Black Sea Economic Cooperation

    33. The Black Sea Trade and Development Bank