Чилі після правління Піночета

Україна. Республіка Куба визнала незалежну Україну 6 грудня 1991 р. Протокол про встановлення дипломатичних відносин між двома державами підписано 12 березня 1992 р. Існує близько 20 різних документів, якими регулюються двосторонні відносини.

Сучасні тенденції.

2002 – Гондурас визнав  Кубу, США і Сальвадор – єдині  країни Америки, що її не  визнали.

2004 – обмежений доступ  до інтернету та заборонений  вільний обіг американського  долара.

19 февраля 2008 года через газету «Гранма» Фидель Кастро объявил об уходе в отставку с поста председателя Госсовета и главнокомандующего кубинскими войсками.

В октябре 2010 года правительство страны значительно увеличило число разрешенных видов предпринимательской деятельности, приняв законодательные и нормативные акты, регулирующие частный бизнес.

Как утверждает телекомпания Би-би-си, на Кубе наблюдается рост проституции и коррупции.

42. 7.1.3. Мексика

Загальні відомості. Офіційна назва  — Мексиканські Сполучені Штати. Столиця — Мехіко (понад 12 млн осіб). Площа — близько 2 млн км² (14-те місце у світі). Населення — понад 104 млн осіб (11-те місце). Державна мова — іспанська. Грошова одиниця — песо.

Географічне положення. Мексика займає південну частину Північної Америки. На півночі вона межує із США, на півдні — з Гватемалою і Белізом. Східну частину Мексики омивають Мексиканська затока і Карибське море Атлантичного океану, західну — Тихий океан. У цілому географічне положення країни сприятливе для її соціально-економічного розвитку.

Історія виникнення та розвитку. На території Мексики виникли, процвітали й занепали декілька відомих індіанських цивілізацій, які залишили по собі руїни величних міст і храмів. Упродовж 2500 років тут сформувалися багаті культурними традиціями цивілізації ольмеків, майя, тольтеків, ацтеків тощо. Серед них наймогутнішою була імперія ацтеків, яка виникла на початку XIV ст. н. є. Донині вчені не з'ясували причин швидких таємничих занепадів цих держав, коли жителі процвітаючих міст ніби раптово їх полишали і більше ніколи там не з'являлися.

На початку XVI ст. біля східного узбережжя Мексики з'явилися іспанські мореплавці. Пізніше озброєні загони Ернана Кортеса, висадилися на узбережжі Карибського моря, та почали послідовне завоювання імперії ацтеків. За два роки Мексика перетворилася на іспанську колонію. Почалося масове винищення місцевого населення. Через століття залишилася лише десята частина місцевого індіанського населення. Лише на початку XIX ст. почалася боротьба за незалежність іспанських колоній в Америці. 28 вересня 1821 р. стала незалежною державою і Мексика. Заселення британцями північних теренів країни призвело до виходу із складу Мексики в 1836 р. Техасу та американо-мексиканської війни (1846—1848 pp.). Мексика втратила більше половини своєї території, яка відійшла до США. Після цього в Мексиці почався довгий період внутрішніх воєн та іноземних інтервенцій. На початку XX ст. після революції та захоплення повстанцями столиці була прийнята нова конституція і почались ґрунтовні політичні реформи. Вся подальша історія Мексики аж до наших днів — це намагання подолати перманентну політичну нестабільність, економічні підйоми та гострі соціально-економічні кризи.

Природні умови та ресурси. Мексика переважно гірська країна. Більшу її частину охоплює Мексиканське нагір'я, яке оточене високими хребтами з діючими вулканами. Найвища точка країни — вулкан Орисаба (5700 м). У країні часто бувають руйнівні землетруси.

На більшій частині Мексики  панує тропічний клімат з середніми  температурами влітку до +30 °С і взимку понад +15—20 °С. На півночі переважає субтропічний клімат. Річна кількість опадів у різних частинах різниться кардинально: від 100 до 3000 мм. З Карибського моря та Мексиканської затоки восени приходять тропічні урагани.

Великих річок у Мексиці немає. Є солоні та прісні озера. На різноманітних  ґрунтах панує різна рослинність. У північних посушливих районах безліч видів кактусів, у тому числі й велетенських, а у районах, в яких випадає багато опадів, переважають тропічні ліси.

Переважають рудні корисні копалини: залізна, марганцева, титанова руди, цинк, мідь, золото та срібло тощо. Відкриті дуже великі запаси нафти та газу. Багато будівельних матеріалів. Експлуатуються родовища сірки, фосфоритів, слюди, графіту, кам'яної солі, гіпсу тощо.

Населення. Середня густота населення Мексики становить майже 55 осіб на 1 км². По території країни воно розміщене нерівномірно. При народжуваності у 28 %о смертність у Мексиці є однією з найнижчих у світі — менше 5 %о. Природний приріст населення дуже високий — 23 %о . Міське населення перевищує 75 % і концентрується переважно у великих містах. Крім столиці є ще 5 міст-мільйонерів. Мехіко з приміською зоною є найбільшим містом планети (понад 20 млн осіб). Серед населення Мексики переважають метиси. Значна кількість індіанців і європейців.

Господарство. Мексика — індустріально-аграрна країна. У промисловості найрозвинутішою галуззю є гірничовидобувна. За видобутком срібла та графіту Мексиці належить перше місце у світі, ртуті — третє, нафти та марганцю — четверте. Швидкими темпами розвиваються галузі обробної промисловості, зокрема чорна та кольорова металургія, нафтопереробна, хімічна та машинобудівна, легка й харчова промисловість. В індустрії панує державна власність. Випереджаючими темпами розвивається електроенергетика, де переважають теплові електростанції. Останнім часом найшвидше розвиваються новітні галузі машинобудування. На Мексику нині припадає вже понад 25 % промислового виробництва усієї Латинської Америки.

Сільське господарство країни доволі диверсифіковане. За обсягами вирощування кави Мексиці належить третє місце у світі, кукурудзи та цитрусових — четверте. Значні обсяги збирання овочів і тропічних фруктів, какао, цукрової тростини, пшениці, сорго та квасолі. Мексика спеціалізується у світі на вирощуванні агави та виробництві з неї волокна. Тваринництво все ще переважно екстенсивне, відгінно-пасовищне. За поголів'ям великої рогатої худоби Мексика посідає 7-ме місце у світі. Вирощують також свиней, овець, кіз, коней та віслюків.

Розвиток економіки супроводжується  посиленням значення транспорту. Довжина  залізниць перевищує 26 тис. км, автомобільних шляхів — 240 тис. км. У зовнішніх зв'язках головну роль відіграє морський транспорт. У морському торговельному флоті понад третина танкерів займається вивезенням нафти до США. Головні морські порти — Веракрус, Тампіко. Зростає значення авіаційного транспорту як у внутрішніх, так і в зовнішніх перевезеннях пасажирів. Будуються нові нафто- та газопроводи.

Культура та соціальний розвиток. Мексика володіє однією з найбагатших і найрізноманітніших культурно-історичних спадщин у світі. Збереглися руїни стародавніх міст, серед яких всесвітньо відомі міста майя Паленке, Ушмаль, Чичен-Іца. Туристів з усього світу вражають піраміди і храми ацтеків, залишки міст тольтеків та тотопаків. Безліч і архітектурних ансамблів, і храмів, збудованих іспанцями. Славетним культурним надбанням Мексики є монументальні розписи та мозаїки мексиканських художників Д. Сікейроса, Д. Ривери, Х.К. Ороско.

Знаменитим є й Акапулько — морський курорт, розважальний центр, звідки налагоджено безліч туристичних маршрутів до історико-культурних пам'яток Мексики. У списку ЮНЕСКО — 16 об'єктів.

Понад 6 % економічно активного населення становлять безробітні. Тривалість життя жінок становить 75 років, чоловіків — 69. Письменних — 89 %. Витрати на освіту перевищують 4 % ВНП.

Мексиканські Сполучені Штати  визнали незалежну Україну 25 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини між двома країнами встановлено 14 січня 1992 р. У Києві працює посольство Мексики.

67. Азербайджа́н, офіційно Азербайджа́нська Респу́бліка країна на південному сході Європи, на узбережжі Каспійського моря. Межує на півночі зРосією, на заході з Вірменією, Грузiєю, Туреччиною, на півдні з Іраном. Країна є членом ООН, ГУАМ та СНД.

Столиця – Баку.

Азербайджанська держава  — демократична, правова, світська республіка, що розвивається на засадах економічних ринкових відносин. У Республіці державна влада обмежується у внутрішніх питаннях тільки правом, а в зовнішніх — тільки положеннями, що випливають з міжнародних договорів, учасником яких вона є.

Державна владаорганізується на основі принципу розподілу влади:

• Законодавчу владу здійснюють однопалатні Національні збори — Міллі-Меджліс азерб. Milli Məclis Азербайджанської Республіки, що складається зі 125 депутатів, які обираються на 5-річний термін.
• Виконавча влада належить Президенту Азербайджанської Республіки. Посада введена у 1991 році. Президент обирається на загальних виборах таємним голосуванням на 5 років, але не більш ніж на два терміни. Нинішній президент Азербайджану — Ільхам Алієв. Вищий орган виконавчої влади — Кабінет міністрів, що призначається президентом, а також затверджується Міллі-Меджлісом. Дії органів влади регламентуються Конституцією республіки, прийнятою на референдумі в листопаді 1995.
• Судову владу здійснюють суди. Законодавча, виконавча і судова влади взаємодіють відповідно до положень Конституції Азербайджанської Республіки і незалежні в межах своїх повноважень. Судова система країни загалом близька до тієї, що існувала в колишньому СРСР. Вищим судовим органом є Верховний суд, що обирається парламентом на п'ятирічний термін. До складу Суду входять палати по карних і цивільних справах. Судочинство здійснюють місцеві суди.

 

Територіально Азербайджан  поділяється на 59 районів, 11 міст і 1 автономну республіку - Нахічеваньську Автономну Республіку. Автономія Нагірного Карабаху була офіційно ліквідована в 1991 році. Фактично більша частина території автономії непідконтрольна центральній владі.

Азербайджан —  індустріально-аграрна держава, основний нафтогазовидобувний район Закавказзя. Основні галузі економіки: нафто- і газовидобувна, нафтопереробна, обладнання для нафтовидобутку, рудовидобувна, чорна і кольорова металургія, цементна, хімічна і нафтохімічна, текстильна, машинобудування (нафтопромислове обладнання, електронна, електротехнічна, приладобудівна, харчосмакова промисловість).

Ключовий сектор економіки — нафтогазовий (58% від ВВП). У структурі паливної промисловості нафта і газ займають основне місце. Нафтопродукти у великій кількості експортуються.

Другим важливим сектором азербайджанської економіки є сільське господарство. На сільськогосподарські землі припадає 46% загальної площі країни (близко 50% з них пасовища). Вирощують зернові, технічні (бавовник, тютюн), субтропічні (ґранат, чай, цитрусові, хурма) культури, виноград. Виробляють натуральний шовк.

 

 

6. Об'єктом вивчення країнознавства є країни як основні одиниці сучасної соціально-політичної організації світу, а також їх великі частини (райони, штати, області, провінції тощо) і різні міждержавні регіональні та глобальні угрупування.

Очевидно, що країни і регіони світу  вивчає не лише країнознавство. Країни і регіони світу є об'єктом  вивчення також і історії, і географії, і філософії, і культурології, суспільствознавства, соціології, геології та безлічі інших наук і навчальних дисциплін. Кожна з них досліджує лише певну складову об'єкта, тобто його конкретні властивості, явища, процеси і відношення. Отже, та складова об'єкта дослідження, на яку найбільшою мірою й спрямована увага тієї чи іншої науки і називається її предметом.

Предметом країнознавства є країни і регіони світу як єдині системи, що складаються з різнорідних, але взаємопов'язаних елементів, які діють як єдине ціле на світовій політичній арені.

Отже, на відміну від інших наук і навчальних дисциплін, які цікавляться лише певними аспектами діяльності країн, країнознавство інтегрує в собі універсальні знання про країни, відображаючи цілісну картину буття основних одиниць соціально-політичної організації світу.

Що означає системна універсальність  предмета країнознавства?

Як аксіома приймаються такі твердження.

По-перше, всі сфери функціонування суспільства будь-якої країни так чи інакше тісно взаємопов'язані.

По-друге, цілісної картини тієї чи іншої держави або регіону при вилученні (нехтуванні) того чи іншого її елементу (сфери, регіону) отримати не можливо.

По-третє, велике значення має взаєморозміщення (взаєморозташування) країн і регіонів стосовно одне одного у географічному (геополітичному) просторі.

По-четверте, країни і міждержавні утворення існують у часі, який разом з простором визначають буття людей, народів і суспільств.

По-п'яте, будь-яка система (країна) складається з підсистем нижчого ієрархічного рівня (структур, поєднань, утворень, комплексів, формувань). До них належать переважно територіально-управлінські системи (штати, губернії, області, провінції тощо).

По-шосте, функціонування територіальних утворень (країн і регіонів) відбувається як постійна і перманентна зміна їх станів унаслідок як внутрішньої взаємодії елементів, так і взаємодії з довкіллям.

7. Країни Північної Європи

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. Північна Європа займає північно-західну частину Євразії. Вона охоплює країни, розташовані на Скандинавському півострові (Норвегія, Швеція), прилеглу до них Фінляндію, а також Данію і острівну Ісландію. Колись на цих теренах жили вікінги, які наганяли страх на народи Європи. Припливаючи до узбереж, вони раптово нападали на поселення, залишаючи після себе згарища і вбитих, і швидко зникали у відкритому морі. Як відважні мореплавці вікінги прислужилися тим, що, як ви знаєте, відкрили Ісландію і Гренландію.

Особливістю географічного  положення країн Північної Європи є приморське розташування. Моря здійснюють великий уплив як на клімат, так і на господарську діяльність населення. На узбережжях розташовані столиці держав і великі міста, там проживає більшість населення. 

ОСОБЛИВОСТІ ПРИРОДИ. Рельєф Північної Європи здебільшого гористий. Старі Скандинавські гори простяглися на Скандинавському півострові уздовж узбережжя Норвезького моря. Решту території займають погордовані рівнини, які лежать на Балтійському кристалічному щиті давньої платформи. У його межах на поверхню виходять магматичні і метаморфічні породи фундаменту – граніти, кварцити і гнейси. Тому повсюдно з-під тонкого шару ґрунту виступають численні скелі та валуни. Своєрідний рельєф має Ісландія – „країна вогню і льоду”. Острів є молодою ділянкою земної кори, де діють численні гейзери і вулкани. Особливо активний вулкан Гекла. Ісландію вважають найактивнішою вулканічною областю нашої планети.

У минулому внаслідок похолодання  клімату Північну Європу вкривав льодовик. Рухаючись, величезні маси льоду відшліфували скелі, згладили земну поверхню, утворили льодовикові наноси – морени. На рівнини льодовик приніс величезні валуни. Наслідком давнього зледеніння є і фьорди – вузькі, звивисті, глибокі морські затоки з високими крутими берегами, якими порізані береги Скандинавського півострова. Вони утворилися внаслідок затоплення морем поглиблених льодовиком річкових долин і западин.