Структура, порядок формування й завдання суду та його структурних підрозділів.

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Ноября 2013 в 15:20, лекция

Краткое описание

Говорячи про навчальної виробничої практики, слід відмітити, що лише під час проходження такої практики студент може правильно засвоїти теоретичні навички і побачити як вони насправді діють у реальному житті. Саме проходження практики в суді є досить доречним і пізнавальним для кожного студента - майбутнього фахівця в галузі права, оскільки суд - це єдиний державний орган, що провадить правосуддя і слідкує за тим аби винні були покарані, а порушенні права та свободи потерпілих були визнанні. Тільки суд може визнати особу винною і притягнути її до того чи іншого виду відповідальності.

Прикрепленные файлы: 1 файл

Структура.doc

— 144.00 Кб (Скачать документ)

Невиконання судових рішень тягне передбачену законом відповідальність.

5. Право на оскарження судового рішення

Суть цього принципу полягає в тому, що учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

        6. Колегіальний та одноособовий розгляд справ

Справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, колегією суддів або суддею і народними засідателями, а у випадках, визначених процесуальним законом, — також судом присяжних. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд. Розгляд справ в апеляційному, касаційному порядку, а також в інших випадках, передбачених законом, здійснюється судом колегіально у складі не менше трьох професійних суддів відповідно до закону. Перегляд справ у зв'язку з винятковими обставинами здійснюється Верховним Судом України у складі, встановленому процесуальним законом.

7.  Самостійність судів і незалежність суддів

Цей принцип полягає в тому, що суди здійснюють правосуддя самостійно. Судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону. Гарантії самостійності судів і незалежності суддів визначаються Конституцією України, та законами і забезпечуються:

  1. Особливим порядком призначення, притягнення до відповідальності і звільнення суддів;
  2. Незмінністю суддів і їхньою недоторканістю;
  3. Порядком здійснення правосуддя;
  4. Забороною втручання в здійснення правосуддя;
  5. Відповідальністю за неповагу до суду;
  6. Належним матеріальним і соціальним забезпеченням судів.

Органи та посадові особи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, громадяни та їх об'єднання, а також юридичні особи зобов'язані поважати незалежність суддів і не посягати на неї. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або судців у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на неупередженість суду забороняється і тягне передбачену законом відповідальність.

Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що ґрунтується на вимогах закону.

8.     Недоторканність суддів

Недоторканність суддів гарантується Конституцією України, законом про статус суддів та іншими законами. На народних засідателів і присяжних на час виконання ними у суді обов'язків, пов'язаних із здійсненням правосуддя, поширюються гарантії недоторканності суддів.

9.    Незмінюваність суддів

Професійні судді судів загальної юрисдикції обіймають посади безстроково, крім суддів, які призначаються на посаду судді вперше. Судді, обрані безстроково, перебувають на посаді судді до досягнення ними шістдесяти п'яти років. До закінчення цього строку вони можуть бути звільнені з посади лише з підстав, зазначених у пунктах 3-9 частини п'ятої статті 126 Конституції України, а саме:

  1. неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
  1. порушення суддею вимог щодо несумісності;
  1. З  порушення суддею присяги;
  1. набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
  1. припинення його громадянства;
  2. визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
  3. подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

          Таким чином, підсумовуючи вище викладене, слід відмітити, що від організації роботи Апеляційного суду Кіровоградської області залежить вся його діяльність, яка відповідає всім нормам чинного законодавства. Крім того, позитивно слід відмітити саме розподіл обов'язків між суддями, який здійснюється за предметним принципом, що фактично дозволяє суддям досконало та глибоко вивчити суть справи і прийняти законне та обґрунтоване рішення по ній.

                

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Порядок роботи та основні обов'язки секретаря   засідання апеляційного суду

  Під час проходження практики в Апеляційному суді Кіровоградської області доречним було ознайомлення з компетенцією секретаря судового засідання, оскільки без нього немислимим є жоден судовий процес. На даного працівника суду покладаються великі обов'язки щодо фіксування судового процесу, оскільки без нього судді складно прийняття рішення по справі.

Розглядаючи компетенцію секретаря судового засідання, слід відмітити, що секретар судового засідання:

  1. здійснює судові виклики і повідомлення;
  2. перевіряє наявність та з'ясовує причини відсутності осіб, яких було викликано до суду, і доповідає про це головуючому;
  3. забезпечує фіксування судового засідання технічними засобами;
  4. веде журнал судового засідання;
  5. оформлює матеріали справи;
  6. виконує інші доручення головуючого, що стосуються розгляду справи. 
    Також секретар судового засідання може уточнювати суть процесуальної дії з метою її

      правильного відображення в журналі судового засідання.

На посаду секретаря судового засідання призначаються особи, які мають вищу освіту за спеціальністю "Правознавство" або "Правоохоронна діяльність" з освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче молодшого спеціаліста, без вимог щодо стажу роботи.

На секретаря судового засідання покладаються такі завдання та обов'язки:

1. Здійснює судові виклики та повідомлення в справах, які знаходяться у провадженні судді, оформлює заявки до органів внутрішніх справ, адміністрації місць попереднього ув'язнення про доставку до суду затриманих та підсудних осіб, готує копії відповідних судових рішень.

2. Здійснює оформлення та розміщення списків справ, призначених до розгляду .

  1. Перевіряє наявність і з'ясовує причини відсутності осіб, яких викликано до суду, і доповідає про це головуючому судді.
  2. Здійснює перевірку осіб, які викликані в судове засідання, та зазначає на повістках час перебування в суді.
  3. Забезпечує фіксування судового засідання технічними засобами згідно з Інструкцією про порядок фіксування судового процесу технічними засобами.
  4. Веде журнал судового засідання, протокол судового засідання.
  5. Виготовляє копії судових рішень у справах, які знаходяться в провадженні судді.
  6. Здійснює заходи щодо вручення копії вироку засудженому або виправданому відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу України, за дорученням судді здійснює заходи щодо дачі підсудним або засудженим підписки про невиїзд.

9. Здійснює оформлення для направлення копій судових рішень сторонам та 
іншим особам, які беруть участь у справі й фактично не були присутніми в судовому засіданні при розгляді справи.

  1. Оформлює матеріали судових справ і здійснює передачу справ до канцелярії суду.
  2. Виконує інші доручення судді, керівника апарату суду, помічника судді, що стосуються організації розгляду судових справ.

Говорячи про повідомлення, слід відмітити, що незалежно від виду провадження вони повинні бути надіслані всім учасникам процесу: прокурору, законному представнику, захиснику, службі у справах неповнолітніх, правопорушнику та іншим особам.

         В період підготовки справ призначених для розгляду, секретар судового засідання здійснює такі заходи: після того як позовні заяви (заяви), матеріали надійшли до суду і попередньо розглянуті суддею (що виніс рішення про відкриття чи відмову у відкритті провадження по справі, про залишення заяви без руху). Наприклад, документи з цивільного провадження підшиваються у справу у такій послідовності:

                1. опис;

    1. квитанції, що підтверджують сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення;
    2. позовна заява (заява) та додатки до неї у тій послідовності, що вказані в ній;
    3. ухвала про відкриття (чи відмову у відкритті) провадження у справі, про залишення заяви без руху;
  1. копія супровідних листів;
    1. повідомлення про отримання сторонами по справі ухвали та доданих до неї документів.

Коли справа призначена відповідним суддею до розгляду (попереднє судове засідання) секретар надсилає сторонам та іншим особам по справі судові повістки, ухвали суду про відкриття чи відмову у відкритті провадження у справі, (про залишення заяви без руху), а відповідачу копії позовної заяви та додатків до неї, або інші документи, залежно від того, на якій стадії процесу розглядається справа, разом з супровідними листами. У ході вчинення процесуальних дій судом, підшиваються всі інші документи в хронологічному порядку.

Справа, якій призначено відповідний номер підшивається та оформлюється в обкладинку відповідного зразка,  на якій зазначається:

  • найменування суду в провадженні якого перебуває справа;
  • найменування та номер справи відповідно до обліково-статистичної картки чи реєстраційного журналу (у визначеному для цього місці посередині обкладинки);
  • якщо томів справи більше одного, — номер тому справи та загальна кількість томів;
  • прізвище, ім'я, по батькові чи найменування сторін (заявника), суть вимог позивача (заявника);
  • дата надходження справи в суд.

         Лівий верхній кут обкладинки справи повинен залишатися вільним для розміщення в ньому штампа архіву суду при прийнятті справи на зберігання.

Після того як винисено ухвалу про відкриття провадження у справі, проводиться попереднє судове засідання з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи.

Для врегулювання спору до судового розгляду суд з'ясовує: чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає позов відповідач, чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду. Якщо спір не врегульовано, суд:

    1. уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову;
    2. вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі;
    3. визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню;
    4. з'ясовує, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, та встановлює строки їх подання;
    5. за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про витребування доказів та виклик свідків, про проведення експертизи, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача, особи, яка надає правову допомогу, або про судові доручення щодо збирання доказів;
    6. у невідкладних випадках проводить огляд на місці, огляд письмових і речових доказів;
    7. за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про вжиття заходів забезпечення позову;
    8. вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду;
    9. визначає час і місце судового розгляду.

Під час до судового розгляду справи та відповідно під час проведення судового засідання, секретарем судового засідання ведеться протокол, в якому зазначається:

1) рік, місяць, число і місце проведення судового засідання;

  1. час початку судового засідання;
  2. найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді (суддів), секретаря судового засідання;
  3. справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;
  4. відомості про присутність осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків або про їх відсутність, причини відсутності та про вручення їм судових повісток;
  5. відомості про роз'яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їхніх процесуальних прав та обов'язків згідно статей 27, 31 ЦПК України;
  6. усі розпорядження головуючого та ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, а також відомості про проголошення ухвал, постановлених у нарадчій кімнаті;
  7. основний зміст заяв і клопотань сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, та ходу їх обговорення;
  8. основний зміст пояснень осіб, які беруть участь у справі, а також показання свідків, усні роз'яснення та доповнення експертами своїх висновків; усні роз'яснення спеціалістів;

10) подані в судовому засіданні докази, хід дослідження доказів, а у разі, якщо 
докази не додаються до справи, — номер, дата та зміст письмових доказів, а 
також ознаки і властивості речових доказів;

11) зміст судових дебатів;

12) відомості про проголошення рішення, ухвали за результатами розгляду справи та роз'яснення особам, які беруть участь у справі, змісту рішення, ухвали, порядку і строку їх оскарження, а також права та строк на ознайомлення з протоколом судового засідання, подання на нього зауважень;

13) час закінчення судового засідання у справі.

У протоколі судового засідання відображаються всі істотні моменти розгляду справи в тій послідовності, в якій вони мали місце в судовому засіданні.

Він повинен бути оформлений та підписаний головуючим і секретарем судового засідання не пізніше семи днів з дня закінчення судового засідання. У разі необхідності строк для оформлення та підписання протоколу може бути продовжено головуючим, але не більше ніж на десять днів після закінчення судового засідання. Про підписання протоколу повідомляються особи, які беруть участь у справі.

Після того як справа розглянута безпосередньо в судовому засіданні, секретар судового засідання дооформлює її, а саме вчиняє такі дії:

Информация о работе Структура, порядок формування й завдання суду та його структурних підрозділів.