Розвиток логіко-математичної компитенції дошкільників

У додатку Г приведео приклад  заняття з лічби на тему „Склади  квітку”, виготовлення з кольорового  картону вирізають пелюстки та се-рединки квіточок. На серединки наносять цифри на-турального ряду, а на пелюстках малюють жучків-сонечок або метеликів у різній кількості (кілька пе-люсток залишають бути чистими, без зображень ко-мах). Окремо вирізають метеликів (замість жетонів).

До абстрактних понять, з якими доведеться сти-катися дошкільнятам, можна віднести час. Засво-єння цього поняття потребує послідовності та сис-тематичності, адже орієнтування в часі означає не лише вміння визначати час за годинником (меха-нічним або електронним), але й розуміння таких особливостей часу, як плинність, невідворотність, неповторність, тривалість. Спочатку дошкільня сприймає час як сьогодення, йому важко усвідо-мити категорії минулого та майбутнього. Але світ, в якому росте дитина, змінюється, а отже, зміню-ється і сама дитина і ЇЇ уявлення про час. Вимірюй-те зріст сина чи доньки (раз на три місяці, на день народження), позначаючи рисочками, на скільки во-ни підросли. Цікаво буде повернутися до цих поз-начок через кілька років. Спостерігайте рух часу за ходом стрілки годинника.

Основу з основ математики складає поняття числа. Однак  число, як, утім, практично будь-яке математичне поняття, являє собою абстрактну категорію. Тому найчастіше виникають труднощі для того, щоб пояснити дитині, що таке число, цифра.

Формуванню в дитини математичних представлень сприяє використання різноманітних дидактичних ігор. Такі ігри учать дитини розуміти деякі   складні математичні поняття, формують представлення про співвідношення цифри і числа, кількості і цифри, розвивають уміння орієнтуватися в напрямках простору, робити висновки.

При використанні дидактичних  ігор широко застосовуються різні предмети і наочний матеріал, що сприяє тому, що заняття проходять у веселій, цікавій і доступній формі.

Якщо в дитини виникають  труднощі при рахунку, покажіть йому, вважаючи вголос, два синіх кружечки, чотири червоних, три зелених. Попросите  його самого вважати предмети вголос. Постійно вважайте різні предмети (книжки, м'ячі, іграшки і т.д. ), час від часу запитуйте в дитини: "Скільки чашок коштує на столі?", "Скільки лежить журналів?", "Скільки дітей гуляє на площадці?" тощо.

Придбанню навичок усного рахунка сприяє навчання малят розуміти призначення деяких предметів побутового побуту, на яких написані цифри. Такими предметами є годинник і термометр.

Такий наочний матеріал відкриває  простір для фантазії при проведенні різних ігор. Навчивши маляти вимірювати температуру, просите його щодня визначати температуру на зовнішньому термометрі. Ви можете вести облік температури повітря в спеціальному "журналі", відзначаючи в ньому щоденні коливання температури. Аналізуйте зміни, просите дитини визначити зниження і підвищення температури за вікном, запитаєте, на скількох градусів змінилася температура. Складіть разом з малям графік зміни температури повітря за чи тиждень місяць.

Читаючи дитині книжку чи розповідаючи казки, коли зустрічаються числівники, потрібно просити її відкласти стільки  рахункових паличок, скільки, наприклад, було звірів в історії. Після того як ви порахували, скільки в казці було звіринок, запитаєте, кого було більше, кого - менше, кого - однакова кількість. Порівнюйте іграшки по величині: хто більше - чи заїка ведмедик, хто менше, хто такого ж росту. [5, ст.90]

Нехай дошкільник сам придумує казки з числівниками. Нехай він  скаже, скільки в них героїв, які  вони (хто більше - менше, вище - нижче), попросите його під час оповідання відкладати рахункові палички. А   потім він може намалювати героїв своєї історії і розповісти про їх, скласти їхні словесні портрети і порівняти їх.

Дуже корисно порівнювати  картинки, у яких є і загальне, і відмінне. Особливо добре, якщо на картинках буде різна кількість предметів. Запитаєте маляти, чим відрізняються малюнки. Просите його самого малювати різна кількість предметів, речей, тварин тощо.

Підготовча робота з навчання дітей елементарним математичним діям додавання і вирахування містить у собі розвиток таких навичок, як розбір числа на складові частини і визначення попереднього і наступного числа в межах першого десятка.

В ігровій формі діти з  задоволенням угадують попередні і  наступні числа. Запитаєте, наприклад, яке число більше п'яти, але менше семи, менше трьох, але більше одиниці тощо. Діти дуже люблять загадувати числа і відгадувати задумане. Задумайте, наприклад, число в межах десяти і попросите дитини називати різні числа. Ви говорите, більше назване число задуманого вами чи менше. Потім поміняйтеся з дитиною ролями.

Для розбору числа можна  використовувати рахункові палички. Попросіть дитину викласти на стіл дві палички. Запитаєте, скільки паличок на столі. Потім розкладете палички по двох сторонах. Запитаєте, скільки паличок ліворуч, скільки праворуч. Потім візьміть три палички і також розкладете на двох сторін. Візьміть чотири палички, і нехай дитина розділить їх. Запитаєте його, як ще можна розкласти чотири палички. Нехай він поміняє розташування рахункових паличок таким чином, щоб з однієї сторони лежала одна паличка, а з іншого боку - три. Точно так само послідовно розберіть усі числа в межах десятка. Чим більше число, тим, відповідно, більше варіантів розбору.

Необхідно познайомити маляти з основними геометричними фігурами. Покажіть йому прямокутник, коло, трикутник. Поясните, яким може бути прямокутник (квадрат, ромб). Поясните, що таке сторона, що таке кут. Чому трикутник називається  трикутником (три кути). Поясните, що є й інші геометричні   фігури, що відрізняються кількістю кутів.

Нехай дитина складає геометричні  фігури з паличок. Ви можете задавати йому необхідні розміри, виходячи з  кількості паличок. Запропонуєте йому, наприклад, скласти прямокутник  зі сторонами в три палички  і чотири палички; трикутник зі сторонами  дві і три палички. [4, ст.27]

Складайте також фігури різного розміру і фігури з різною кількістю паличок. Попросите маляти порівняти фігури. Іншим варіантом будуть комбіновані фігури, у яких деякі сторони будуть загальними.

Наприклад, з п'яти паличок потрібно одночасно скласти квадрат і два однакових трикутники; чи з десяти паличок зробити два квадрати: великий і маленький (маленький квадрат складається з двох паличок усередині великого). За допомогою паличок корисно також складати букви і цифри. При цьому відбувається зіставлення поняття і символу. Нехай маля до складеного з паличок цифрі підбере те число паличок, що складає ця цифра.

Дуже важливо прищепити  дитині навички, необхідні для написання  цифр. Для цього рекомендується провести з ним велику підготовчу роботу, спрямовану на з'ясування розпланування зошита. Візьміть зошит у клітку. Покажіть клітку, її сторони і кути. Попросіть дитину поставити крапку, наприклад, у нижньому лівому куті клітки, у правому верхньому куті тощо. Покажіть середину клітки і середини сторін клітки.

Покажіть дитині, як малювати найпростіші візерунки за допомогою  кліток. Для цього напишіть окремі елементи, з'єднуючи, наприклад, верхній  правий і нижній лівий кути клітки; правий і лівий верхні кути; дві  крапки, розташовані посередині сусідніх кліток. Намалюйте прості "бордюрчики" у зошиті в клітку.

Тут важливо, щоб дитина сама хотіла займатися. Тому не можна змушувати  її, нехай вона малює не більш  двох візерунків за один урок. Подібні вправи не тільки знайомлять дитини з основами листа цифр, але також і прищеплюють навички тонкої моторики, що надалі буде дуже допомагати дитині при навчанні написанню букв.

Логічні ігри математичного  змісту виховують у   дітей  пізнавальний інтерес, здатність до творчого пошуку, бажання й уміння учитися. Незвичайна ігрова ситуація з елементами проблемності, характерними для кожної цікавої задачі, завжди викликає інтерес у дітей.

Цікаві задачі сприяють розвитку в дитини уміння швидко сприймати пізнавальні задачі і знаходити для них вірні рішення. Діти починають розуміти, що для правильного рішення логічної задачі необхідно зосередитися, вони починають усвідомлювати, що така цікава задачка містить у собі деякий "підступ" і для її рішення необхідно зрозуміти, у чому отут хитрість.

Якщо дитина не справляється з задачею, то, можливо, вона ще не навчився концентрувати увагу і запам'ятовувати умову. Цілком імовірно, що, читаючи чи слухаючи другу умову, вона забуває попередню. У цьому випадку ви можете допомогти їй зробити визначені висновки вже з умови задачі. Прочитавши першу пропозицію, запитаєте маляти, що він довідався, що зрозумів з нього. Потім прочитайте другу пропозицію і задайте те ж питання. І так далі. Цілком можливо, що до кінця умови дитина вже догадається, яка тут повинна бути відповідь. [2, ст.44]

Вирішите самі вголос яке-небудь завдання. Робіть визначені висновки після кожної пропозиції. Нехай маля стежить за ходом ваших думок. Нехай він сам зрозуміє, як зважуються задачі подібного типу. Зрозумівши принцип рішення логічних задач, дитина переконається в тім, що вирішувати такі задачі просто і навіть цікаво.

Звичайні загадки, створені народною мудрістю, також сприяють розвитку логічного мислення дитини:

- Два кінці, два кільця, а посередині цвяшок (ножиці).

- Висить груша, не можна  з'їсти (лампочка).

- Узимку і влітку одним кольором (ялинка).

- Сидить дід, у сто шуб одягнений; хто його роздягає, той сльози проливає (цибуля).

Знання основ інформатики  в даний час для навчання в початковій школі не є обов'язковим, у порівнянні, наприклад, з навичками рахунка, чи читання навіть листа. Однак навчання дошкільників основам інформатики, безумовно, принесе визначену   користь.

По-перше, практична користь навчання основам інформатики буде містити в собі розвиток навичок абстрактного мислення. По-друге, для засвоєння основ дій, вироблених з обчислювальною машиною, дитині знадобиться застосовувати уміння класифікувати, виділяти головне, зіставляти факти з діями тощо. Отже, навчаючи маляти основам інформатики, ви не тільки даєте йому нові знання, що придадуться йому при оволодінні комп'ютером, але ще і попутно закріплюєте деякі уміння загального характеру.

Так само існують ігри, що не тільки продають у магазинах, але  і публікують у різних дитячих журналах. Це настільні ігри з ігровим полем, кольоровими фішками і чи кубиками вовчком. На ігровому полі звичайно зображені різні чи картинки навіть ціла історія і маються покрокові покажчики. Відповідно до правил гри, учасникам пропонується кинути чи кубик вовчок і, у залежності від результату, виконати визначені дії на ігровому полі. Наприклад, при випаданні якоїсь цифри учасник може почати свій шлях в ігровому просторі. А зробивши ту кількість кроків, що випало на кубику, і потрапивши у визначену область гри, йому пропонується виконати якісь конкретні дії, наприклад, перескочити на три кроки чи вперед повернутися в початок гри тощо.

Таким чином, в ігровій  формі відбувається щеплення дитині знання з області математики, інформатики, російської мови, вона навчається виконувати різні дії, розів'єте пам'ять, мислення, творчі здібності. У процесі гри діти засвоюють складні математичні поняття, учаться вважати, читати і писати. Саме головне - це прищепити маляті інтерес до пізнання. Для цього заняття повинні проходити в захоплюючій ігровій формі. [3, ст.40]

 

 

ВИСНОВОК

Логіко-математичний аспект пізнавального розвитку дошкільників має на меті формування математичної компетентності дітей і реалізується на основі створення й утримання сталого інтересу до логіко-математичної діяльності. Він базується на вікових особливостях пізнавального розвитку дошкільників, передбачає поступове формування у них умінь мислити, обґрунтовувати і доводити правильність власних міркувань, розв'язувати   нестандартні ситуації.

Багатовекторне спрямування  логіко-математичного розвитку інтегрується з усією дитячою життєдіяльністю (при розгляданні та описі предметів, підготовці форм для ліплення й аплікації, в малюванні та конструюванні, настільних конструкторських іграх, іграх, головоломках, при виготовленні  схем, простих планів, моделей чи макетів, у творчих іграх тощо).

У дошкільному віці закладаються основи знань, необхідних дитині в школі. Математика являє собою складну  науку, що може викликати певні труднощі під час шкільного навчання. До того ж далеко не всі діти мають схильності і мають математичний склад розуму, тому при підготовці до школи важливо познайомити дитини з основами рахунка.

І батьки, і педагоги знають, що математика - це могутній фактор інтелектуального розвитку дитини, формування його пізнавальних і творчих здібностей. Саме головне - це прищепити дитині інтерес до пізнання. Для цього заняття повинні проходити в захоплюючій ігровій формі.

Завдяки іграм удається сконцентрувати увага і залучити інтерес навіть у самих незібраних дітей дошкільного віку. На початку їх захоплюють тільки ігрові дії, а потім і те, чому учить та чи інша гра. Поступово в дітей пробуджується інтерес і до самого предмета навчання.

Таким чином, в ігровій  формі щеплення дитині знання з області  математики, навчите його виконувати різні дії, розів'єте пам'ять, мислення, творчі здібності. У процесі гри діти засвоюють складні математичні поняття, учаться вважати, читати і писати, а в розвитку цих навичок дитині допомагають близькі люди - його батьки і педагог.

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Амонашвили Ш.А. У школу - із шести років. - М., 2002.

2. Аникеева Н.Б. Виховання  грою. - М., 1987.

3. Белкин А.С. Основи  вікової педагогіки: Навчальний  посібник для студентів высш. Пед. навчальних закладів. - М.: Изд. центр "Академія", 2005.

4. Бочок Е.А. Гра-змагання "Якщо разом, якщо дружно" //Початкова школа, 1999, №1.

5. Виготський Л.С. Педагогічна  психологія. - М., 1991.

6.   Карпова Е.В. Дидактичні  ігри в початковий період навчання. - Ярославль, 1997.

7. Коваленко В.Г. Дидактичні  ігри на уроках математики. - М., 2000

8. Математика від трьох  до семи / Навчальне метадическое  посібник для вихователів дитячих садів. - М., 2001.

9. Новосьолова С.Л. Гра  дошкільника. - М., 1999.

10. Пантина Н.С. Вихідні  елементи психічних структур у раннім дитинстві. /Питання психології, №3, 1993.

11. Перова М.Н. Дидактичні  ігри і вправи по математиці. - М., 1996.

12. Попова В.И. Гра допомагає  учитися. //Початкова школа, 1997, №5.

13. Радугин А.А. Психологія  і педагогіка - Москва, 2000 р.

Сорокіна А.І Дидактичні ігри в дитячому саду. - М.,2003.

14. Сухомлинский В.А. Про  виховання. - М., 1985.