Розвиток логіко-математичної компитенції дошкільників

Розвиток  логіко-математичної компитенції дошкільників

ЗМІСТ                                               ст.

ВСТУП………………………………………………………………………3-4

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 Специфіка розвитку  математичних здібностей та логіко-математична        компетенція старших дошкільників.........................……………………...5-10

1.2 Формування математичних  здібностей дітей дошкільного  віку. Логічне мислення……………………………………………………………………11-14

1.3 Міждисциплінарна інтеграція  як засіб математичного розвитку  дошкільників………………………………………………………………..15-20

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1 Роль дидактичних ігор………………………………………………….21-24

2.2 Методика навчання лічбі  й основам математики дітей  дошкільного віку через ігрову  діяльність………………………………………………….…..25-32

ВИСНОВОК……………………………………………….…………….…..33-34

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………...………………….35-36

Додаток………………………………………………………………….…...37-50

 

 

ВСТУП

  (Останнім часом до сучасних методик навчання увійшло поняття «компетентність». Вона стосується також технологій дошкільної освіти, тому, що саме в дошкільному віці закладаються основи розумових, моральних та емоційно-вольових якостей особистості. Науковці застосовують це поняття щодо різних життєвих сфер, наприклад: життєва компетентність (О.Кононко), соціальна кампетентність (В.Кузьменко), компетентність у предметному світі (Р.Раратюк).

 Що ж таке компетентність?

 КОМПЕТЕНТНІСТЬ - це знання, усвідомленість, авторитетність у будь якій галузі.

Базовий компонент дошкільної освіти виділяє зокрема логіко-математичну  компетентність, розподілену за сферами  життєдіяльності «Природа», «Культура», «Люди», «Я сам». Вона складається з  трьох основних компонентів:

 

·МОТИВАЦІЙНИЙ - внутрішня  мотивація,інтереси.

·ЗМІСТОВИЙ - комплекс математичних знань, умінь та навичок.

·ДІЙОВИЙ - навички навчальної праці: самостійність, самооцінка, самоконтроль.

 

        Логіко-математична  компетентність передбачає здатність  здійснювати: класифікацію геометричних  фігур; предметів та множин; серіацію  за величиною, масою, об’ємом;  розташуванням у просторі, часі; обчислення; вимірювання та ін. При цьому важливо не стільки наявність логіко-математичних знань, скільки здатність використовувати їх у різних життєвих ситуаціях, розсудливо поводитися, проявляти високу пізнавальну активність, кмітливіть, гнучкість мислення, самостійність суджень. І якщо математичний аспект є традиційним і відпрацьованим у сучасній дошкільній теорії та практиці, то логічний є новим і мало задіяним. Адже логічне мислення в математиці має таке саме значення, як граматика у мові.

 

Що таке логічне мислення, чому так важливо його розвивати?

 

ЛОГІЧНЕ МИСЛЕННЯ - здатність  мислити точно і послідовно, не допускаючи протирічь у своїх міркування, та вміння викривати логічні помилки. Логічне мислення формується на основі образного та є вищою стадією розвитку дитячого мислення. Логічне мислення приводить до прийняття правильного рішення без допомоги інтуїції та досвіду. Спонукає аналізувати предмети і явища, виділяти в них головне, послідовно міркувати, робити висновки, систематизувати.

       Тому  вихователям слід так організувати  педагогічнй процес, щоб діти  самостійно приходили до «відкриття». А тому слід:

 

·надати дітям максимум свободи;

·заохочувати творчу ініціативу;

·заняття чи самостійна діяльність повина викликати у дітей позитивні  емоції;

·не забувати похвалити кожну  дитину;

·не загострювати увагу на невдачах;

·під час проведення логіко-математичних ігор не змушувати дитину брати в них участь;

·з появою перших ознак  втоми або втрати інтересу припинити  його;

·отриманий результат  порівнюють з попереднім;

·спонукати дітей розмірковувати, пояснювати;

·якщо дитина зіткнулася з  труднощами, знайти разом з нею  спосіб виконання завдання.)

 

Поняття "розвиток логіко-математичних здібностей" є досить складним, комплексним  і багатоаспектної. Воно складається  з взаємозалежних і взаємообумовлених  представлень про простір, форму, величину, часі, кількості, їхніх властивостях і відносинах, що необхідні для формування в дитини "життєвих" і "наукових" понять.

Під математичним розвитком дошкільників розуміються якісні зміни в пізнавальній діяльності дитини, що відбуваються в результаті формування елементарних математичних представлень і зв'язаних з ними логічних операцій. Математичний розвиток - значимий компонент у формуванні "картини світу" дитини.

Формуванню в дитини математичних представлень сприяє використання різноманітних дидактичних ігор. У грі дитина здобуває нові знання, уміння, навички. Ігри, що сприяють розвитку сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, розвитку творчих здібностей, спрямовані на розумовий розвиток дошкільника в цілому.

У початковій школі курс математики зовсім не простий. Найчастіше діти випробують різного роду утруднення при освоєнні шкільної програми по математиці. Можливо, однієї з основних причин подібних труднощів є втрата інтересу до математики як предмету.

Отже, однією з найбільш важливих завдань вихователя і батьків - розвити  в дитини інтерес до математики в  дошкільному віці. Прилучення до цього  предмета в ігровій і цікавій формі допоможе дитині надалі швидше і легше засвоювати шкільну програму.

Логіко-математичні здібності (дар оперування числами, аналітичного мислення) Ця здібність пов’язана  з логікою, абстракцією, індуктивним  та дедуктивним мисленням і числами. Хоча цей дар часто пов’язують з хистом до математики, шах, програмування  та іншими операціями пов’язаними  з логікою і числами, більш  точне визначення ставить менший акцент на   традиційні математичні  здібності, а більше підкреслює наукове мислення, дослідження, вміння проводити складні обрахунки, також здатність аргументувати свою точку зору і розпізнавати абстрактні моделі та принципи.

Актуальність  проблеми. У період дошкільного дитинства особливо переломним, багатим на новоутворення є старший вік. Найбільш суттєві зміни охоплюють пізнавальну, вольову, емоційну сфери старших дошкільників. Вони здатні діяти довільно, керувати своєю психічною діяльністю. Для їхньої пам яті характерна довільність процесів запам ятовування та відтворення. Мислення, хоч і залишається ще наочно-образним, але поступово стає словесним. З розвитком мислення нерозривно пов язаний розвиток мовлення та уяви дошкільників.

Вирішальне значення для  інтенсивності новоутворень дошкільного  періоду має математика. Без математичної підготовки неможливі ті якісні зміни, що дають змогу дитині перейти до систематичного шкільного навчання.

Об’єкт дослідження - процес формування логіко-математичних уявлень у дошкільників.

Мета роботи - науково обгрунтувати й експериментально перевірити шляхи здійснення підходу до формування логіко-математичних уявлень у дошкільників.

 

 

1.1 Специфіка розвитку  математичних здібностей та логіко математична компетенція дошкільників.

У зв'язку з проблемою  формування і розвитку здібностей варто  вказати, що цілий ряд досліджень психологів спрямований на виявлення структури здібностей школярів до різних видів діяльності. При цьому під здібностями розуміється комплекс індивідуально - психологічних особливостей людини, що відповідають вимогам даної діяльності і які являються умовою успішного виконання. Таким чином, здатності - складне, інтегральне, психічне утворення, своєрідний синтез властивостей, чи, як їх називають компонентів.

Загальний закон утворення  здібностей полягає в тому, що вони формуються в процесі оволодіння і виконання тих видів діяльності, для яких вони необхідні. Здатності  не є щось раз і назавжди визначене, вони формуються і розвиваються в  процесі навчання, у процесі вправи, оволодіння відповідною діяльністю, тому потрібно формувати, розвивати, виховувати, удосконалювати здатності дітей  і не можна заздалегідь точно передбачати як далеко може піти цей розвиток. Говорячи про математичні здібності як   особливостях розумової діяльності, випливає насамперед указати на трохи розповсюджених серед педагогів оман. [14, ст.76]

По-перше, багато хто вважають, що математичні здібності полягають  насамперед у здатності до швидкого і точного обчислення (зокрема  в розумі). Насправді  обчислювальні  здібності далеко не завжди зв'язані  з формуванням справді математичних (творчих) здібностей. По-друге, багато хто думають, що здатні до математики школярі відрізняються гарною пам'яттю на формули, цифри, числа. Однак, як вказує академік А. Н. Колмогоров, успіх у математику найменше заснований на здатності швидко і міцно запам'ятовувати велика кількість фактів, цифр, формул. Нарешті, вважають, що одним з показників математичних здібностей є швидкість розумових процесів. Особливо швидкий темп роботи сам по собі не має відносини до математичного здібностям. Дитина може працювати повільно і неквапливо, але в той же час вдумливо, творчо, успішно просуваючи в засвоєнні математики [23, ст. 79].

Крутецкий В.А. у книзі "Психологія математичних здібностей дошкільників" розрізняє дев'ять здібностей (компонентів математичних здібностей):

1) Здатність до формалізації  математичного матеріалу, до відділення форми від змісту, абстрагуванню від конкретних кількісних відносин і просторових форм і оперуванню формальними структурами, структурами відносин і зв'язків;

2) Здатність узагальнювати  математичний матеріал, виділяти  головне, відволікаючи від несуттєвого,  бачити загальне в зовні різному;

3) Здатність до оперування  числовою і знаковою символікою;

4) Здатність до "послідовного, правильно розчленованому логічному  міркуванню", зв'язаному з потребою в доказах,  обґрунтуванні, висновках;

5) Здатність скорочувати  процес міркування, мислити згорнутими  структурами;

6) Здатність до оборотності  розумового процесу (до переходу  з прямого на зворотний хід думки);

7) Гнучкість мислення, здатність  до переключення від однієї  розумової операції до іншої,  воля від сковуючого впливу  шаблонів і трафаретів;

8) Математична пам'ять. Можна припустити, що її характерні  риси також випливають з особливостей математичної науки, що  це пам'ять на узагальнення, формалізовані структури, логічні схеми;

9) Здатність до просторових  представлень,   що прямим чином  зв'язана з наявністю такої  галузі математики як геометрія.

Модернізація освітньої  галузі «Математика» у контексті  завдань на сучасному етапі орієнтована, насамперед, на за-безпечення розвитку пізнавальних здібностей школяра (мислення, пам'яті, уявлень, мови), алгоритмічної культури, вмінь встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, об-ґрунтовувати твердження, математизувати реальні ситуації.

У Державному стандарті загальної середньої освіти зазначається: «Ознайомлення школярів з математикою як особливим методом світопізнання, розуміння ними діалектичного зв'язку математики з дійсністю, уявлення про математичне моделювання сприяють розвитку їх наукового світогляду».

Важливою часткою проблеми інтелектуального розвитку дітей і  необхідною умовою її вирішення є  прищеплення їм логічної грамотності.

Під логічною грамотністю ми розуміємо вільне во-лодіння деяким комплексом елементарних логічних понять і дій, які становлять азбуку логічного мис-лення і необхідний базис для її розвитку.

Під поняттям логіко-математичного розвитку ми розуміємо якісні зміни в пізнавальній діяльності дитини, що відбуваються внаслідок розвитку матема-тичних умінь і пов'язаних з ними логічних операцій.

Логіко-математична компетентність передбачає вміння дитини самостійно здійснювати (у межах вікового періоду):*

класифікацію геометричних фігур, предметів, множин;*

серіацію, тобто впорядкування  за величиною, масою, об'ємом, розташуванням  у просторі й часі;*

 обчислення та вимірювання  кількості, відстані, довжи-ни, ширини, висоти, об'єму, маси, часу.

У чинних до цього часу вітчизняних  програмах вихован-ня та навчання у  дитячому садку немає істотних відмінностей у змісті цього розділу. Логічним операціям відводиться досить окреме місце: дітям пропонують побудувати ряд величин, класифікувати геометричні фігури за величиною, формою тощо. Знання, які дістають діти, не гарантують їм доста-тньої компетентності у різних життєвих ситуаціях, бо вони існують самі по собі, відокремлено від життя. Математичні уявлення формуються та закріплюються на заняттях з математики, інколи застосовуються в дидактичних іграх і лише епізодично діти застосовують набуті знання та вміння у по-всякденному житті.

Виходячи з положень концепції  Базового компонента дошкільної освіти, педагог має озброїти дитину насамперед умінням жити, сприймати життя в   цілісності. Це значно складніше й багатогранніше, ніж окремо формувати системи знань та вмінь з математики, природознавства, грамоти тощо. Дитина не володітиме істинним світоглядом, якщо не вмітиме цілісно сприймати світ. Саме тому блок логіко-математичних умінь включає кожна сфера Базового компонента [23, ст. 56].

Результатом освітньої роботи, передбачуваної Базовим компонентом, є не лише пізнавальний аспект, а й емоційно-ціннісний та поведінковий.

Навчання матиме розвивальний характер лише у тому разі, якщо дитину включити у розвивальну, а отже, й самостійну діяльність, яка розгортається під різними педагогічними впливами, серед яких домінує особистісно розвивальне спіл-кування вихователя з вихованцем. Зрештою, дитина має бути суб'єктом такої діяльності.