Організація маркетингової діяльності підприємства

За логікою наведених вище міркувань буде доцільно дати визначення цим двом поняттям: управління маркетингом; маркетингове управління.

У теорії і практики ведення маркетингової діяльності ці два поняття нерідко наділяються рівноправними характеристиками і виконують однакові функції. Відмінності по об'єкту і суб'єкту управління, засобів управління і напрямки дії діям в таблиці 1.1

 

 

 

Таблиця 1.1.

Порівняльні характеристики

Управління маркетингом		Маркетингове управління
Об'єкт управління - маркетинг, а саме позиційна діяльність на ринку з урахуванням всієї сукупності факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. Суб'єкт управління - діяльність конкретного власника даного підприємства, або за його дорученням діяльність менеджера.	Середовище	Об'єкт управління - підприємство, ринок, сегмент, що існують споживачі і потенційні покупці. Суб'єкт управління - діяльність конкретного власника даного підприємства, або за його дорученням діяльність менеджера.
Аналіз, планування, втілення в життя і контроль за проведенням заходів, розрахованих на встановлення, зміцнення і підтримку вигідних обмінів з цільовими покупцями заради досягнення певних завдань організації, таких, як отримання прибутку, зростання обсягу збуту, збільшення частки ринку.	Засоби	Сукупність дій людини, що ведуть до досягнення поставленої мети (підвищення іміджу, збільшення прибутку тощо), які включають в себе управління спільною діяльністю, методи впливу на діяльність людей, зміна їх мотивації, ставлення до праці, до товару, послуги .
Проведення заходів, щоб знайти оптимальну кількість клієнтів, необхідний для реалізації всього виробленого фірмою в даний момент обсягу продукції. Це означає не тільки створення і розширення попиту, але і проблеми його зміни, а іноді і скорочення. Процес управління маркетингом охоплює такі сторони діяльності фірми, як організація збуту і його стимулювання, рекламні кампанії і дослідження маркетингу, управління товарами і ціноутворення.	Дії	Формування у співробітників підприємства, партнерів «маркетингового способу мислення», проходження маркетингової ідеології, тобто повна орієнтація на ринок, забезпечення «маркетингового мікроклімату» на підприємстві. Плюс всі ті заходи, які входять у поняття «управління маркетингом».
Отже, завдання управління маркетингом полягає «у впливі на рівень, час і характер попиту таким чином, щоб це допомагало організації в досягненні поставлених перед нею цілей». Тобто «Управління маркетингом це управління попитом». Виходячи з цього, управління маркетингом стосується питань вивчення бажаного рівня попиту на товари конкретної фірми; аналізу ситуації перевищення реального попиту над бажаним, їх відповідності та ситуації, коли реальний попит нижче бажаного.	Висновок	Отже, маркетингове управління - це одна з форма управління підприємством, при якій підприємство повністю орієнтується на ринок, відповідає на сьогоднішні запити поставлені ринком, тим самим задовольняючи потреби споживачів і потенційних покупців.

 

 

Отже, управління маркетингом - це цілеспрямована діяльність з регулювання позицій фірми на ринку, по засобах планування,організації, обліку, контролю, виконання кожної фази позиційно - діяльнісної поведінки фірми, з урахуванням впливу закономірностей розвитку ринкового простору, конкурентного середовища для досягнення прибутковості та ефективності діяльності суб'єкта на ринку [8, c.   92].

Сфера управління маркетингом, займаючи певне місце в загальній системі маркетингових знань, включає аналіз, планування,контроль за проведенням заходів, розрахованих на встановлення, зміцнення і підтримку вигідних обмінів через рішення певних завдань організації, таких як отримання прибутку, зростання обсягу збуту, збільшення частки ринку і т.д. У сфері менеджменту, безпосередньо стикаються з управлінням маркетингом на фірмі і маркетинговим управлінням фірмою, виступають мотивація фірми, оцінка господарських рішень, стратегічне планування, вибір форми господарювання, структура управління, управління персоналом, імітаційне моделювання та ін [22, с. 195]

Отже, функції менеджменту являють собою види діяльності, необхідні для здійснення управління (впливу).

З усього вищесказаного можна зробити наступний висновок, що поняття «управління маркетингом» та «маркетингове управління» входять в набір інструментів менеджменту і випливають із загального поняття управління підприємством.

Такі функції управління як цілепокладання, прогнозування, планування, є, по суті, обгрунтування і прийняття управлінських рішень, реалізованих у рамках інформаційно - аналітичних завдань, маркетингу. Не всі менеджери здатні самостійно вирішити ці питання, і в складних випадках це малоймовірно. У великих і середніх підприємствах ці завдання покладаються на спеціальні організаційні ланки - маркетингові підрозділи, служби. Вони виконують роль внутрішніх консультантів, здійснюючи підготовку рішень (для цього можуть залучатися і зовнішні консультанти). Взаємини менеджменту і маркетингу визначаються наступним чином. З одного боку, до них можна ставитися як до двох окремих суміжних сфер. З іншого боку, маркетинг можна розглядати як частину менеджменту, орієнтовану на відстежування макроекономічного середовища, зовнішніх чинників, внутрішніх змін, вироблення адекватної реакції на них у вигляді індикативних управлінських рішень. Чим складніше система управління підприємством, тим доцільніше чітке розділення завдань менеджменту та маркетингу. Тоді процес прийняття рішень стають більш спостережуваними і керованими, а самі рішення обгрунтованими та адекватними [20, c.   236].

Менеджмент може бути орієнтований на людину і на проблему. У першому випадку найважливішою стороною менеджменту як виду професійної діяльності суб'єктів (менеджерів) є вміння управляти персоналом. У другому випадку мова йде про ділове інтуїції, яка визначається умінням менеджерів здійснювати (самостійно або за підтримки фахівців) постановку і вирішення завдань управління. При цьому менеджмент фірми може розглядатися як адекватна і своєчасна її реакція на зміни макроекономічної ситуації, зовнішні та внутрішні зміни в фірмі. Зокрема, якщо менеджмент розуміють як управління бізнесом, то в будь-яких умовах він повинен бути націлений на отримання прибутку.

Маркетинг в широкому розумінні пов'язаний саме з другим випадком. При цьому відмінність між менеджером і фахівцем з маркетингу має конкретний зміст: спеціаліст приймає індикативні (рекомендаційні) рішення, а менеджер - директивні (безпосередньо виконувані). Таким чином, у конкретних випадках один і той же суб'єкт може виступати в різних якостях [22, с. 219].

 

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ТОВ «МИРНЕ ПЛЮС»

 

2.1 Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Мирне Плюс»

 

Об’єктом дослідження являється діяльність ТОВ «Мирне Плюс», воно є підприємницьким та створене для здійснення самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності з метою досягнення економічних і соціальних результатів одержання прибутку з наступним його розподілом учасником.

Товариство знаходиться в селі Караван-Солодкий, землі  якого розташовані на північному сході України, на півночі Луганщини та на самому південному заході Марківського району, межує з Старобільським та Новопсковським районами.  Від районного центру смт. Марківка знаходиться в 28 км, від обласного центру м. Луганськ в 164 км.

Згідно довідки АБ №064565 ЄДРПОУ види діяльності за КВЕД у ТОВ «Мирне Плюс» такі: 01.11.0 вирощування зернових та технічних культур; 01.21.0 розведення великої рогатої худоби; 01.23.0 розведення свиней; 05.01.0 рибальство; надання послуг у рибальстві; 51.21.0 оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; 51.23.0 оптова торгівля живими тваринами.

Як зображено на рисунку 2.1. ТОВ «Мирне Плюс» складається з відділу рослинництва, де вирощують зернові та технічні культури, що дає можливість вести оптову торгівлю зерном, насінням та кормами для тварин. Також входить відділ тваринництва, який в свою чергу поділяється на три підвідділи, де ведеться розведення великої рогатої худоби, розведення свиней, вівчарство, що відповідно дає змогу оптовій торгівлі живими тваринами, а так же використання молодняку, переважно для власного споживання(їдальня).

Рис. 2.1. Організаційно-виробнича структура ТОВ «Мирне Плюс»

Розглядаючи організаційно - виробничу структуру, необхідно визначити спеціалізацію господарства.

Спеціалізація відбиває якісний бік суспільного поділу праці і вказує, виробництво яких саме видів продукції є переважаючим на даній території. Ця форма дає можливість зосередити виробництво певних видів продукції на окремих територіях і підприємствах і одержати завдяки цьому кращих результатів господарської діяльності.

Залежно від об’єкта спеціалізації розрізняють такі  форми:

1. спеціалізація аграрних підприємств – це переважаюче виробництво в них відповідного виду (видів) продукції, для якого тут є відносно найкращі природно-економічні умови;

2. внутрішньогосподарська спеціалізація – це подальший розвиток спеціалізації підприємства відокремленням виробництва окремих видів продукції або його технологічних стадій на окремих внутрішньогосподарських підрозділах – бригадах, фермах, загонах, ланках, кооперативах.

Щоб врахувати ступінь розвитку усіх товарних галузей у підприємстві, необхідно визначити і проаналізувати коефіцієнт спеціалізації.

За коефіцієнтом спеціалізації судять про рівень спеціалізації аграрного підприємства з урахуванням усіх його товарних галузей.

Якщо Кс < 0,20, то підприємство є багатогалузевим, при 0,21 – 0,30 – слабкий рівень спеціалізації, 0,31-0,40 – середній; 0,41-0,50 – вище середнього, 0,51-0,60 – високий і глибокий – понад 0,60.

Для розрахунку коефіцієнтів спеціалізації і диверсифікації використані дані табл. 2.1.

Таблиця  2.1

Склад і структура товарної продукції

Найменування	Роки						Ni
	2010		2011		2012
	тис. грн.	питома вага,%	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %
Зернові – всього	6846	42,65	5684	32,43	11189	44,57	Х	Х
Пшениця озима	6095	37,97	3866	22,06	8505	33,88	2	101,64
Жито	177	1,10	346	1,97	361	1,44	9	24,48
Кукурудза на зерно	28	0,17	521	2,97	463	1,84	6	20,24
Ячмінь ярий	536	3,34	812	4,63	1495	5,95	4	41,65
Овес	10	0,06	1	0,01	365	1,45	8	21,75
Соняшник	6723	41,88	8191	46,74	10833	43,15	1	43,15
Всього по рослинництву	13637	84,96	13880	79,20	22037	87,77	Х	Х
Молоко	1074	6,69	1774	10,12	1520	6,05	3	30,25
М'ясо ВРХ	1104	6,88	1250	7,13	932	3,71	5	33,39
М'ясо свиней	163	1,02	488	2,78	460	1,83	7	23,79
М'ясо овець	-	-	13	0,07	91	0,36	10	6,84
Всього по тваринництву	2379	14,82	3573	20,39	3031	12,07	Х	Х
Послуги	36	0,22	73	0,42	38	0,15	Х	Х
Всього по господарству	16052	100,00	17526	100,00	25106	100,00	Х	347,18

 

Коефіцієнт спеціалізації по ТОВ «Мирне Плюс» в 2012 році склав:

Кс=100/347,18=0,29

Коефіцієнт спеціалізації склав 0,29 –господарство  являється багатогалузевим підприємством і має низький рівень спеціалізації. А також  спеціалізацією підприємства являється вирощування технічної культури,  такої як соняшник..

В ТОВ «Мирне Плюс»  середня чисельність працівників сягає до 206 чоловік, з них: 20 водіїв, 24 трактористи, з яких складається два механізовані загони, 124 різноробочих, а середня ланка складається з 38 спеціалістів. При цьому ТОВ «Мирне Плюс» має допоміжні структури:

1) автопарк;

2) тік – де відбувається  очистка  та сушіння зерна;

3) майстерня –ремонт техніки (різні машини, трактори;

4) мехдвір –ремонт с/г  техніки(комбайни, сівалки, культиватори, борони і т.д.);

5) їдальня та магазин  «Мирянське сільпо» –харчування  працівників та школьників;

6) АЗС ;

7) офісний центр(контора)- опрацювання документів, звітів, де  працюють спеціалісти.

Середньооблікова кількість штатних та позаштатних працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві наведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Аналіз трудових ресурсів на підприємстві, чол.

Показники	Роки			Відхилення,%
	2010	2011	2012
Середньооблікова кількість працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві –всього	204	215	206	0,98
у тому числі в рослинництві	104	118	109	4,80
в тваринництві	100	97	97	-3,00