Поняття як форма мислення

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Ноября 2013 в 21:44, реферат

Краткое описание

Поняття – це форма мислення, яка відображає предмети в їх загальних та істотних ознаках.
Виникнення понять є результатом прогресу людського мислення. Творення понять базувалося на предметному характері дійсності і наявності у ній окремих предметів, що мали якісну визначеність: сонце, місяць каміння, рослини, тварини. Ось ці предмети мають свої ознаки. Ознаки – це все те, що чім предмети відрізняються один від одного або подібні між собою. Ознаки можуть бути загальними й відмітними, істотними і неістотними, необхідними і випадковими. У створенні понять найголовнішу роль відіграють загальні та істотні ознаки.

Содержание

1. Поняття як форма мислення
2. Види понять
3. Відношення між поняттями
4. Логічні операції над поняттями

Прикрепленные файлы: 1 файл

Логика.docx

— 31.91 Кб (Скачать документ)

Від логічного  поділу понять необхідно розрізняти мисленнєве розчленування предмета на частини. Наприклад, якщо ми скажемо, що дерево складається з кореня, стовбура, гілок і листя, то ми не поділимо поняття «дерево», а лише вкажемо на частини, з яких складаються  реальні дерева. Правильним був би, наприклад, такий поділ: дерева бувають  листяні та хвойні.

 

Структура операції поділу містить у собі такі складові:

1. Ділене  поняття – це поняття, обсяг  якого необхідно розкрити.

2. Підстава  поділу  - ознака, за якою виділяються  члени поділу.

3. Члени поділу  – видові поняття, на які  розбивають ділене поняття.

Щоб не припускатися помилок, маємо зрозуміти таке правило: члени поділу – це не частини  ділених предметів, а окремі поняття.

Наприклад: студент – ділене поняття, форма  навчання – підстава поділу. Очники, заочники, вечірники – члени поділу.

 

Виділяють такі види поділу: поділ за видозмінюваною ознакою (класифікація), дихотомічний поділ.

1. Поділ за  видозмінюваною ознакою – це  такий поділ, коли ділене поняття  розподіляють на види на підставі  специфічної ознаки, що зустрічається  в зміненому вигляді в різних  видах діленого поняття. Наприклад,  науки – гуманітарні, природничі, технічні.

2. Дихотомічним  називають поділ, за допомогою  якого ділене поняття  розподіляють  на два суперечливі між собою  поняття. 

Наприклад, студенти – здібні, нездібні. Часто  як окремий вид поділу виділяють  класифікацію, яку широко використовують у науці для систематизації знань.

Існують два  основні види класифікації: 1) природна, коли предмети класифікують на підставі ознак, що впливають із їх власної  природи (елементи у системі Менделєєва); 2) штучна, коли предмети класифікують на підставі угод (конвенцій), або керуючись  певними практичними міркуваннями (кримінальні кодекси різних країн).

 

Існують такі правила  поділу понять:

1. Ділене  поняття і члени поділу мають  бути однаковими за обсягом.  Порушення цього правила призводить  до надто широкого або надто  вузького поділу. Приклад надто  вузького: спортсмени бувають або  легкоатлетами, або важкоатлетами;

2. Поділ  потрібно здійснювати за однією  ознакою. Приклад порушення: міжнародні  угоди бувають справедливими,  несправедливими та таємними;

3. Поділ має  відбутися послідовно, тобто члени  поділу повинні бути видами  одного порядку. Приклад порушення:  науки бувають гуманітарними,  природничими і хімічними. 

У практиці мислення визначення і поділ понять постійно взаємодіють.

По-перше, визначення понять, розкриваючи сутність предметів  та їх якісну специфіку, часто служить  підставою поділу; по-друге, поділ  служить доповненням до визначення, розкриваючи види поняття.

 

 

В) Іншими видами операцій над поняттями є обмеження  й узагальнення їхніх обсягів.

Обмеження –  це логічна операція над поняттями, завдяки якій відбувається перехід від поняття з ширшим обсягом до поняття з вужчим обсягом до поняття з ширшим обсягом шляхом збіднення його змісту.

Кінцевим  результатом цієї операції є так  звані категорії філософії, тобто  поняття, які поєднують у собі майже всі предмети дійсності.

 

 

Проведемо обмеження  поняття

«А»  - людина:

А – людина

АВ – спортсмен

АВС – боксер

ABCD – Віталій Кличко

Цей приклад  операції обмеження є водночас і  прикладом узагальнення поняття  ABCD – В. Кличко.

 

 

              A


              AB

 

              ABC


              ABCD


 

 

 

         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література:

 

1. Логіка: Опорний  конспект лекцій / І. В. Богдановський, О. Г. Льовкіна, Київ 2004,  стр 26 – 35;

2. Логіка  - Титов В. Д. , Харків «Право»  2005, стр 57 - 60;

3. Логіка  – М. Г. Тофтул, «Академія» 1999, стр 26 – 36;

4. Логіка  – підручник, В. Є. Жеребкін, 8ме видання, «Знання» 2005, ср 25 –  26, 42 – 44.

 

 

 

 

 

 


Информация о работе Поняття як форма мислення