Спортивна метафора в тексті американського юридичного трилеру (на матеріалі творів Джона Грішема)

Міністерство  освіти і науки України

Київський національний лінгвістичний університет

Кафедра німецької  філології

 

 

 

 

Реферат

Для складання  кандидатського іспиту з іноземної  мови (німецької) за спеціальністю 10.02.04

на тему:

«Спортивна  метафора в тексті американського юридичного трилеру

(на  матеріалі творів Джона Грішема)»

 

 

 

 

 

Виконала

здобувач кафедри

англійської філології

факультету  перекладачів

Гарбар Ірина  Олександрівна

 

 

 

 

Київ - 2012

План

Вступ ……………………………………………………………………

1. Метафора у сучасній лінгвістиці …………………………………..
2. Особливості американського юридичного трилеру ……………...
3. Метафорична модель «Життя – це спортивне змагання» ………..
4. Фреймовий підхід до метафоричної моделі «Спорт» …………….

Висновки ………………………………………………………………..

Список використаної літератури ………………………………………

Список використаних довідкових джерел …………………………….

Список джерел ілюстративного матеріалу ……………………………

Додаток 1. Список термінів до реферату ………………………………

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Однією з  найактуальніших проблем лінгвістики  є вивчення концептуалізації та вербалізації понять, які виникають у процесі якісного розвитку суспільства (М.М. Болдирєв, Г.В. Межжеріна, А.П. Чудінов та ін.). Це відбувається за рахунок використання як внутрішніх, так і зовнішніх ресурсів мови. Різні етапи  розвитку мов відзначаються різною пропорцією застосування вищевказаних базових шляхів позначення принципово нових понять (І.В. Змієва, О.Д. Огуй, Г.В. Поліна, Т.О. Шваб, І.С. Шевченко).

Активним джерелом концептуалізації та вербалізації понять в англійській мові була, є та залишатиметься метафора. Поглиблення теорії метафори та поява нових поглядів на особливості її функціонування зумовлено тим, що якщо раніше вона розглядалася лише як лінгвістичне явище чи стилістичний засіб (у роботах Аристотеля, Деметрія, Платона, а також у працях Е. Кассирера та К.К. Жоля), то згодом дедалі більше лінгвістів почали досліджувати її когнітивні, пізнавальні можливості (Н.Д. Арутюнова, В.Г. Гак, М. Блек, М. Джонсон, Дж. Лакофф, В.М. Телія). Тобто об’єкт дослідження лінгвістики змістився від системно-структурного аналізу мови до людини до її ментальних і емоційних сфер і процесів сприйняття та пізнання світу (М.М. Болдирєв, М. Джонсон, Е. Маккормак, І.С. Шевченко).

Актуальність цього дослідження визначається, з одного боку, сучасними загальнотеоретичними завданнями когнітивної лінгвістики, її інтересом до проблем взаємодії мови, мислення і культури, а також спрямованістю на вивчення фрагментів картини світу через їх мовні репрезентації. З іншого боку, актуальність обумовлена практичною необхідністю системного дослідження особливостей реалізації і функціонування спортивних метафоричних словотворень у рамках американського юридичного дискурсу, оскільки передбачуваний опис досліджуваних одиниць дозволить відмітити національно-специфічні особливості англійської лінгвокультури в цілому.

Мета полягає в комплексному дослідженні і описі специфіки репрезентації і функціонування концептуальних метафор сучасного американського юридичного дискурсу, вербалізованих спортивними метафоричними образами, для визначення національно-специфічних особливостей сприйняття сфери юриспруденції на сучасному етапі розвитку американського суспільства.

Реалізація  поставленої мети припускає рішення  ряду конкретних завдань:

• здійснити фреймовий опис структури метафор зі сферою "Спорт"   в американському юридичному дискурсі;
• досліджувати реалізацію емотивно-прагматичного потенціалу аналізованих метафоричних висловлювань з метою встановлення характеристики спортивно-образних найменувань в юридичному дискурсі;
• виявити якісні і кількісні характеристики спортивної метафорики і визначити чинники, що обумовлюють інтенсивність її реалізації;
• описати характер прояву тендерної ознаки в американському юридичному дискурсі на рівні спортивних метафоричних номінацій; в
• встановити за допомогою спортивно-образних номінацій національно-культурні особливості представників американського етносу при осмисленні реалій, що актуалізуються в сучасних американських юридичних текстах.

Об'єктом дослідження виступають способи концептуалізації світу американського юридичного трилеру.

Предметом дослідження є спектр спортивно-метафоричних слововживань американського юридичного дискурсу, що репрезентуються метафоричними номінаціями зі сфери-джерела " Спорт".

Мета і завдання роботи визначили використання наступних методів : понятійного моделювання, лінгвокогнітивного аналізу, аналізу словникових дефініцій, статистичного, описового, когнітивно-дискурсивного, лексико-семантичного, метафоричного моделювання, контекстуального аналізу, методу концептуалізації.

 

 

1. Метафора у сучасній лінгвістиці 

Протягом багатьох століть пильної уваги до метафори риториками, граматистами, і літературними  критиками сьогодні не існує загальноприйнятої  домовленості щодо трактування метафор.

Термін метафора походить від грецького слова ‘meta’ – між, після, через; ‘phora’ – рух, перенесення. Першим, хто спробував дати наукову оцінку метафорі, був грецький філософ Аристотель. У «Поетиці» він інтерпретує поняття метафори як «перенесення імені з роду на вид, з виду на рід, або за аналогією» [1: 147].

Н. Д. Арутюнова  стверджує, що «метафора – це такий спосіб вживання мови, коли буквальне значення слів використовується для вираження інших смислів» [2: 17].

У своїх дослідженнях О. Тищенко пропонує таке тлумачення терміна: «Метафора – це взаємодія двох компонентів, одне з яких (слово, словосполучення, речення, складне синтаксичне ціле) вжито в переносному значенні на основі аналогій будь-якого характеру з метою формування й передачі нової особистісної інформації» [6: 14].

О. Тараненко  конкретизує визначення: «Метафора – це семантичний процес, коли форма мовної одиниці або оформлення мовної категорії переноситься з одного об’єкта позначення на інший на основі певної подібності між цими об’єктами при відображенні у свідомості мовця» [5: 18].

В межах дослідження ми поділяємо метафору на номінативну, когнітивну й образну [2]. Номінативну метафору розуміємо як використання наявної лексеми для вербального позначення певного класу імен або процесів, коли метафоричний образ втрачає своє емоційне значення й є єдиним джерелом найменування (Н.Д. Арутюнова, Дж. Лайонз, Ю.П. Солодуб). Когнітивну метафору варто розуміти як появу в понятійній сфері відповідних лексем нових значень унаслідок зсуву у сполучуваності ознакових слів: при цьому за допомогою фізичного, легкодоступного людському пізнанню поняття концептуалізується певне більш абстрактне поняття (Н.Д. Арутюнова, М.М. Болдирєв, М. Джонсон, Дж. Лакофф). Образну метафору розуміємо як вживання експресивно забарвленої лексеми замість нейтральної, внаслідок чого утворюється динамічний образ (Н.Д. Арутюнова, В.М. Телія).

А. П. Чудінов  виділяє певні розряди метафоричних моделей:

1. Антропоморфна метафора. При дослідженні цього розряду аналізуються такі понятійні сфери, як «Анатомія та фізіологія», «Хвороба», «Секс», «Родина».
2. Метафора природи. Витоками метафоричної експансії в певному випадку слугують такі понятійні сфери, як «Тваринний світ», «Світ Рослин», «Нежива природа».
3. Соціальна метафора. У подібних випадках досліджуються такі понятійні  сфери, як «Злочинність», «Війна», «Театр», «Гра та спорт», «Економіка» та ін.
4. Артефактна метафора. Досліджуються такі понятійні сфери, як «Дім (споруда)», «Механізм», «Транспортні засоби» і т. п. [8].

Згідно цієї класифікації, метафори, котрі ми досліджуємо, відносяться до розряду «Соціальна метафора».

Отже, метафора як об'єкт наукового дослідження практично завжди, з часів античності і до наших днів, користувалася увагою гуманітарних дисциплін. За сотні років гуманітарні науки накопичили солідний запас знань про метафору і її роль в мові та мовленні.

2. Особливості американського юридичного трилеру

 

У розвитку американської  літератури ХХ ст., пов'язаною з проблемою  злочину, його розслідування і розкриття, можна простежити декілька етапів: 20 - 40 - і рр. - період становлення і  розквіту детективного напряму, який дослідники назвали "крутим", або "жорстким" (hard - boiled) детективом. У 1950-і рр. з'являється детектив "поліцейської процедури" (police procedural),

у 1990-і рр. - детектив "юридичної процедури", або, як частіше його називають, "юридичний трилер"(legal procedure or legal thriller).

Одним з найпопулярніших  письменників напряму юридичного трилеру є американський письменник Джон Грішем. Джон Грішем закінчив університет штату Міссісіпі, отримав вчений ступінь в області юриспруденції і до 1991 р. працював адвокатом в місті Саут Хейвен (штат Міссісіпі). Його перший роман "Час вбивати"(A Time to Kill) вийшов у світ в 1989 р., потім з’явилися нові твори автора - "Фірма" («The Firm»), "Справа про пеліканів" («The Pelican Brief»), "Клієнт" («The Client»). Ці книги стали світовими бестселерами. Він припинив адвокатську практику і присвятив увесь час письменницькій праці.

Одна з відмінностей юридичного трилеру від інших типів детективного оповідання полягає в специфіці фігури головного героя. Якщо головним героєм "крутого" детективу був приватний сищик, в детективі поліцейської процедури - поліцейський інспектор, то головним героєм юридичного трилеру є юрист в контексті його професійної діяльності.

У юридичному трилері, на відміну від " крутого" детективу і детективу

поліцейської  процедури, основна увага автора та читача зосереджена не на звичних дійових рядках - встановленні злочинця і обставин скоєння злочину. Метою автора стає розкриття того, як діє юридична система, як вершиться правосуддя. Гостросюжетні романи Джона Грішема базуються на бінарній опозиції окремої приватної людини з її персональними уявленнями про справедливість, з одного боку, і соціально-комунікативними співтовариствами: корумпованими корпораціями, страховими компаніями, банками, транснаціональними компаніями, з іншого боку.

Ці зловісні сили часто позначаються словом "система", що відбиває стан громадських структур і корпоративного менталітету.

"Вона не  завжди справедлива, але вона  не менш справедлива, ніж у Нью-Йорку, Массачусетсі або у Каліфорнії" [ Гришем Д. Пора убивать. М.: Изд-во «Новости», 1994 С.139]; "зараз у системі стався якийсь збій. Гірше за те, зараз система прагне загнати його у тюремну камеру, зламати його, зробити його дітей сиротами"  [ Гришем Д. Пора убивать. М.: Изд-во «Новости», 1994 С.139]

"Є різні  місця, куди можна засунути  одинадцятирічну дитину, що не  догодила системі. На даний  момент щонайменше двадцять її  клієнтів розкидані по різних  закладах в різних кінцях штату Теннесі. Старшому - шістнадцять. Усі живуть за високою огорожею і під охороною. Раніше такі заклади називали трудовими колоніями, тепер - виховними установами" [Гришем Д. Клиент М.: АО «Изд-во «Новости», 1994 С. 209]. "Під час усієї попередньої метушні Марк навіть не ворухнувся. Він так і не зрозумів, чи виграла Реджі або все програла, і чомусь йому це було байдуже. Він відчував несправедливість системи, що дозволяє притягнути маленького хлопчика до суду, де, оточений адвокатами, що сперечаються, готовими вчепитися один одному в глотку під зневажливим поглядом судді, серед жонглювання законами, статтями кодексів і юридичними термінами він повинен обміркувати, що ж йому робити. Страшенно несправедливо" [Гришем Д. Клиент М.: АО «Изд-во «Новости», 1994 С. 209].

У юридичних  трилерах Джона Гришэма світ з'являється як поле діяльності величезних, могутніх соціальних структур, з яких повністю вихолощений людський зміст. Щоб оголити нелюдяність законів і усієї системи правосуддя і встановити справедливість, в основу більшості своїх творів Джон Грішем ставить поєдинок між людиною і системою. І тоді справедливість в американському юридичному трилері кінця XX століття набуває в першу чергу емоційно-особового характеру. Перемога героїв Джона Грішема у фіналі більшості його творів демонструє те, що структура особи окремо взятої людини по рівню складності незмінно вища за будь-яку саму складно організовану машину.

Юридичний трилер - це порівняно молодий жанр художньої  літератури, родоначальником якого  по праву вважається відомий американський письменник Джон Грішем. Саме слово "трилер" припускає наявність захоплюючого сюжету з потужною інтригою і високою динамікою розвитку подій, яскравих персонажів і образів, захоплюючих описів.

Жанр юридичного трилера має певну подібність з детективним жанром. В основі сюжету романів цих жанрів лежить злочин і його розслідування. Для інтриги обох жанрів характерна наявність жертви, проведення експертизи, поліцейське розслідування, загадкова фігура злочинця. Особливу привабливість романам, написаним в цих жанрах, надають логічні міркування, що містяться в них, і психологічні спостереження.