Синтаксична категорія означення в структурі простого речення

Об”єктний компонент у семантиці субставнтивованого означення зумовлений формою його вираження, а обставинний – лексичним  значенням.

Неузгоджені означення виражаються:

іменником у  родовому відмінку без прийменника: Нові квітки на килимах рука дівчини  вишиває;

Означення, виражені іменником у родовому відмінку без прийменника, можуть означати:

особу, предмет, якому прямо або непрямо належить предмет, названий стрижневим словом: Хату матері я завжди згадую у своїх думках;

особу, частина  тіла якої названа головним словом: Серце дитини дуже чутливе, воно відкрите для добра;

тваринні  або рослинні організми, частина  яких названа пояснювальним словом: Опадав черемхи цвіт;

подію, якою знаменується певний проміжок  часу, названий головним словом: Дарина часто згадувала день приїзду на шахту;

 

          

 

                         Список використаної  літератури

1.Сучасна  українська літературна мова: Синтаксис  / за заг. ред. І.К. Білодіда. – К., 1972. – с. 17-25, 28-37, 148-309.

2.Вихованець  І.Ф. Граматика української мови. – К., 1993. – с. 66-112. 3.Вихованець  І.Ф. Нариси з функціонального  синтаксису української            мови. – К., 1992. – с. 35-36.

4.Волох О.Т.  Сучасна українська літературна  мова. – К., 1989. – с. 260-272.

5.Кадомцева  Л.О. Українська мова: Синтаксис  простого речення. – К., 1985. –  с. 5-92.

6.Плющ М.Я  Сучасна українська літературна  мова. – К.: “Вища школа”, 1995

7..Пономарів  О.Д. Стилістика сучасної української  мови. – К., 1992. – с. 197.

8.Слинько  І.І. Парадигматика простого речення  української мови (односкладне речення). // Мовознавство, 1980, № 3.

9.Христіанінова  Р.О. Просте речення в шкільному  курсі української мови. – К., 1991. – с. 116-128.

10. Шкуратян  Н.Г. Сучасна українська літературна  мова. – К., 2000. – с. 544-550.

11. Богуславський И. М. Исследования по синтасической семантике. – М.: Наука, 1985. – 175 с.

12. Гуйванюк Н. В. До поняття комунікативної парадигми речення // Мовознавство. – 2005. – № 3-4. – С. 148-154.

13. Єрмоленко С. Я. Синтаксис і стилістична семантика. – К.: Наук. Думка, 1982. – 316 с.

14. Загнітко А. П. Теорія сучасного синтаксису. – Донецьк, 2006. – 378 с.

15. Кононенко В. І. Мова. Культура. Стиль. – Ів.-Франківськ, 2002. – 346 с.

16. Левицький Ю. А. Основі теории синтаксиса – Пермь, 2001. – 236 с.

17. Леута О. І. Модель речення: проблема виділення та кваліфікації // Гуманітарні науки. – 2004. – № 2 (8). – С. 102-107.

18. Марич С. М Стилістичний синтаксис української мови. – К.: 1999. – 382 с.

19. Мірченко М. В. Структура синтаксичних категорій: Монографія. – Луцьк: Ред.-вид. відд. «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2001. – 340 с.

20. Синтаксис, семантика і прагматика мовних одиниць. / За заг. ред. О. М. Старикової. – К.: НМК ВО, 1992. – 166 с.

21. Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання. – К.: Вища школа, 1994. – 364 с.

22. Сучасна українська літературна мова / За  ред.  А. П. Грищенка, Л. І. Мацько, М. Я. Плющ та ін. – К.: Вища школа, 1997.  - 493 с.

23. Сучасна українська літературна мова: Синтаксис / За заг. ред. І. К. Білодіда. — К.: Наук, думка, 1973. — 438 с.

24. Сучасна українська мова / За ред О. Д. Пономарьова. - 2-е видання, перероблене. - К.: Либідь, 2001. - 468 с.