« Два береги» як «золота стріла» скіфського царевича про поетичний дует Д. Креміня та В. Пучкова

Вступ

Тема: « Два береги» як «золота стріла» скіфського царевича про поетичний дует Д. Креміня та В. Пучкова.

Мета: дослідити роль фонетичних, лексичних, граматичних, синтаксичних, стилістичних засобів у поетичних творах, виокремити розходження при перекладі семантики текстів та виявити спільну рису з античною літературою.

Для досягнення мети даної  роботи були висунуті завдання:

- розглянути поняття поетичного тексту та його особливості ;

- визначити основні труднощі при перекладі;

- знайти відмінні риси та вживання різних засобів при перекладі  російською;

- простежити за тісним переплетенням історичних даних із сьогоденням;

- знайти спільні елементи  з античною літературою;

- зробити аналіз перекладів, обраних для даного дослідження.

    Об'єктом дослідження виступає роль поетичних засобів у створенні образності поетичного тексту.

    Предметом дослідження є типологія поетичних тропів  та їх використання у поетичному тексті для зображення історичної значимості.

Актуальність роботи зумовлена зростанням інтересу лінгвістів до дослідження поетичної тропіки, використовуючи нові підходи, пов’язані з розвитком структурної лінгвістики, семіотики та компаративістики. Незважаючи на велику кількість праць, присвячених тропам, деякі проблеми ще не одержали належного висвітлення: недостатньо вивчено характер збереження поетичності тропів при перекладних трансформаціях, мало дослідженні питання щодо ускладнення передачі в перекладі культурних, етнічних традицій народів.

У дипломній роботі на різних етапах використовувались такі методи дослідження:

• метод аналізу та синтезу – при дослідженні змісту поезії збірки «Два береги» В. Креміня та В. Пучкова;
• контекстуальний метод;
• герменевтико-інтерпретативний метод;
• аналітико-оцінковий метод;
• лінгвостилістичний метод;
• структурно-семантичного аналізу;
• компаративістики та кількісного методів – при порівнянні перекладів;
• описовий – при розкритті термінів та історичних даних;
• порівняльний метод;
• метод зіставлення.

Теоретико-методологічну  основу дослідження становлять концепція  художнього перекладу як інтерпретації, глибоко розроблена в сучасному  перекладознавстві й літературознавстві М.О. Новиковою, О.І. Чередниченком, Л.В. Коломієць, В.Д. Радчуком, Ц.Тодоровим, С.Басснетт, Д.Робінсоном, В.Лершером.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше робиться системний аналіз поетичних тропів, розбіжностей перекладу та семантики текстів на основі збірки «Два береги»,  вперше зіставляються літературні надбання античності з творами сучасних миколаївських поетів-перекладачів.

Практичне значення роботи  полягає у можливості використання її основних положень та результатів на заняттях, де вивчається творчість В. Пучкова, Д. Креміня та поезія загалом; на заняттях із поетичного перекладу,  лінгвістики та стилістики, деякі положення з історії чи міфології. Можливість використання зроблених у роботі спостережень та узагальнень у подальших працях над дослідженням творів сучасних авторів. Матеріали наукової роботи можуть бути використані при написанні курсових робіт студентів, а також у шкільній практиці – для проведення уроків класного й позакласного читання, для підготовки занять літературних гуртків, факультативів тощо. Крім того, робота сприятиме популяризації поезії серед молоді.

Теоретичне значення дослідження визначається тим, що його результати є внеском до теорії та практики перекладу, компаративної лінгвістики,  етнолінгвістики, лінгвокультурології, когнітології, порівняльного літературознавства. Запропонований у дипломній підхід до аналізу поетичних тропів з позицій перекладу дозволяє окреслити перспективи вивчення стилістики в перекладознавстві, інтерпретувати творчі рішення перекладача. Результати дипломної роботи  доповнюють аналітичний і понятійний апарат перекладознавства.

Апробація результатів дослідження: обговорювалася на засіданні кафедри загального та прикладного мовознавства.

Структура дипломної роботи складається з вступу і трьох розділів, два з яких практичного складу і один теоретичного, також надається загальний висновок та список використаної літератури у складі 78 джерел.

У першому розділі «Південь України як історична скарбниця літературного процесу» розглядається теоретичні питання з приводу причорноморської географії, особливостей формування півдня України як в географічному плані, так і в літературному, згадується історичний розвиток літератури загалом від часів античності до сьогодення, також описується коротка біографія талановитих поетів, перекладачів, журналістів В. Пучкова і Д. Креміня та їх поетичної збірки взаємоперекладів  «Два береги».

У другому розділі «Лексико-граматичний аспект перекладу»  розглядаються розбіжності в перекладі на лексичному та граматичному рівнях, надається типологія застосування поетичних тропів у віршах та систематизується у відсотках використання лексичних і граматичних засобів.

У третьому розділі «Стилістично-синтаксичний аспект перекладу» описуються розбіжності в перекладі на синтаксичному та стилістичному рівнях, наголошується на більшій чи меншій кількості використання стилістичних тропів, надається типологія поетичних засобів та системний аналіз творів.

У загальному висновку розповідається загалом про збірку «Два береги», про проблеми перекладу та відмінність  українського варіанту від російського, застосування поетичних тропів для  чіткого відображення дійсності  у культурному, національному та етнічному аспектах. Описується можливість знаходження спільної риси в античній літературі та темами віршів у В. Пучкова  та Д. Креміня.