Проведення судових експертиз в Україні

Керівник провідного підрозділу за погодженням з керівниками інших  підрозділів формує комісію експертів і призначає голову експертної комісії.

Якщо комплексна експертиза виконується  експертами кількох установ, комісія  експертів формується керівником провідної  установи разом з керівниками  інших установ-співвиконавців. Голову комісії призначає керівник провідної установи.

Експерт, призначений головою комісії, не має переваг перед іншими співвиконавцями  при вирішенні поставлених питань. Як голова комісії він виконує  лише організаційні функції, а саме: скликає нараду експертів, на якій ознайомлює їх з постановою (ухвалою) про призначення експертизи та матеріалами, які надійшли на дослідження; організовує розробку спільної програми досліджень, у тому числі з визначенням послідовності та термінів виконання окремих досліджень; у разі неузгодження дій комісії при виконанні досліджень чи порушення їх послідовності повідомляє про це керівника установи; організовує попереднє вивчення досліджуваних об'єктів членами комісії; здійснює зв'язок з керівниками установ (підрозділів), співробітники яких є членами комісії, контролює строки проведення окремих досліджень і координує виконання всієї програми досліджень; керує проміжними та підсумковими нарадами експертів; складає проект висновку (повідомлення про неможливість надання висновку) або доручає будь-кому з членів комісії.

Якщо експертиза призначена не як комплексна, але при її проведенні з'ясується, що вирішення поставлених  питань або деяких з них потребує застосування спеціальних знань, що належать до різних галузей знань, керівник експертної установи організовує її виконання за правилами проведення комплексної експертизи.

Якщо проведення комплексної експертизи не може бути здійснене силами експертів  даної установи, її керівник повідомляє про це особу або орган, яка  призначила експертизу, та просить  залучити до проведення експертизи експерта відповідної спеціалізації. Залучення такого експерта провадиться з дотриманням вимог процесуального законодавства України.

Якщо експерт порушив клопотання про надання йому додаткових матеріалів, але протягом місяця не отримав відповіді, він письмово повідомляє особу або орган, яка призначила експертизу, про неможливість надання висновку.

При проведенні дослідження експерт  повинен уживати заходів щодо збереження наданих на експертизу об'єктів, аби не допустити їх знищення або  пошкодження.

Якщо за характером дослідження  зберегти об'єкт неможливо, а в  постанові (ухвалі) відсутній дозвіл на пошкодження (знищення) цього об'єкта, то на його пошкодження чи знищення має бути отримана письмова згода  особи або органу, яка призначила експертизу.

У разі пошкодження чи знищення об'єкта в процесі дослідження до висновку експертизи вноситься про це відповідний  запис. Пошкоджені під час дослідження  об'єкти або їх залишки повертаються особі або органу, яка призначила експертизу.

Документальні матеріали, які були об'єктом дослідження, а також надані для порівняльного дослідження зразки позначаються відповідними штампами й після проведення експертизи (дослідження) повертаються особі або органу, яка призначила експертизу.

У випадку невиконання  клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, несплати вартості експертизи в порядку, передбаченому чинним законодавством, незабезпечення доступу до об'єкта дослідження (учинення перешкод з боку сторін, що беруть участь у справі, в обстеженні об'єкта), матеріали справи можуть бути повернуті органу (особі), який призначив експертизу, із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.

Організація науково-методичного  забезпечення судово-експертної діяльності покладається на ті міністерства та відомства, до складу яких входять відповідні спеціалізовані установи та заклади, що здійснюють відповідний вид судової експертизи.

Для розгляду найважливіших питань розвитку судової експертизи, що мають  міжвідомчий характер, при Міністерстві юстиції України створюється Координаційна рада з проблем судової експертизи.

Здійснення науково-дослідними установами судових експертиз, наукових розробок з питань організації та проведення судових експертиз фінансується з державного бюджету. Виконання  судових експертиз іншими спеціалізованими установами та відомчими службами фінансується за рахунок коштів, що виділяються їм на цю мету з державного та місцевих бюджетів, а науково-дослідними установами - за рахунок замовника. Інші роботи зазначені установи та служби проводять на госпрозрахункових засадах.

Перелік державних платних послуг, які надаються науково-дослідними інститутами судових експертиз  Міністерства юстиції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1999 за № 1432. Ці послуги надаються  інститутами судових експертиз юридичним та фізичним особам на договірних засадах за плату в обсязі витрат, пов'язаних з їх виконанням. До таких платних послуг відносяться²⁴:

1. Проведення судових експертиз,  а саме: криміналістичних, біологічних,  авто технічних, економічних, бухгалтерських, товарознавчих, будівельно-технічних, горнотехнічних і інших за цивільними, господарськими і адміністративними справами на підставі і в порядку, встановленому законодавством.

2. Учбово-методична робота із  замовниками і виконавцями науково-експертних досліджень.

3. Розробка рекомендацій для  органів дізнання, досудового слідства  і судів, спрямованих на профілактику  правопорушень.

4. Підготовка і видання наукових праць, впровадження їх в експертну практику.

5. Встановлення обставин, що, сприяли чи можуть сприяти здійсненню злочинів, і розробка рекомендацій з їх усунення.

6. Консультаційні та експертні  послуги у випадку виклику  в органи дізнання і суду.

7. Надання науково-технічних послуг  організаціям і громадянам у  відповідності до законодавства і статусу установ.

8. Проведення науково-практичних  семінарів і нарад, конференцій,  симпозіумів з питань теорії  і практики судової експертизи  і криміналістики, обміну передовим  досвідом експертної роботи.

9. Проведення експертної підготовки  з наступним присвоєнням у порядку, встановленому Законом України «Про судову експертизу», кваліфікації судового експерта.

10. Проведення навчання експертів  з метою вивчення нових методів  і методик експертних досліджень, а також змін у законодавстві  з питань судових експертиз.

11. Проведення наукових і науково-технічних  експертиз у сфері науково-дослідних  і дослідно-конструкторських розробок  в галузі судової експертизи.

12. Послуги, спрямовані на вирішення  питань, що не відносяться до  судочинства, якщо для цього використовуються засоби і методи судової експертизи (висновку фахівців).

13. Копіювальні і брошурувальні  роботи.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про судову експертизу» на працівників  державних спеціалізованих установ  судових експертиз поширюються  особливості матеріального та соціально-побутового забезпечення, передбачені Законом України «Про державну службу».

Установи, організації і підприємства, незалежно від форм власності, зобов'язані  надати спеціалізованим установам  і відомчим службам, що роблять судові експертизи, за їх запитом натурні зразки чи каталоги своєї продукції, технічну документацію й іншу інформацію, необхідну для створення і відновлення методичної і нормативної бази судової експертизи.

Керівники спеціалізованих установ  і відомчих служб за погодженням органу чи особи, що призначили судову експертизу, мають право включати до складу експертних комісій фахівців інших держав. Такі спільні експертні комісії здійснюють судові експертизи за нормами процесуального законодавства України. Плата іноземним фахівцям за участь у судовій експертизі і відшкодування інших витрат, пов'язаних з її проведенням, здійснюється за домовленістю сторін.

Спеціалізовані установи і відомчі  служби, що виконують судові експертизи, користуються правом встановлювати  міжнародні наукові зв'язки з установами криміналістики інших країн, проводити спільні наукові конференції, обмінюватися науковою інформацією і здійснювати спільні видання в галузі судової експертизи і криміналістики.

2.1.3. Права і обов'язки судових експертів

Законодавством України судова експертиза визначається як дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, що знаходиться у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду.

Чинне законодавство України визначає правовий статус експерта та встановлює вимоги до нього. Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні  знання для давання висновку з  досліджуваних питань. Спеціалісти  державних спеціалізованих установ і відомчих служб, що проводять судові експертизи, повинні мати вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройти відповідну підготовку та атестацію як судові експерти певної спеціальності²⁵.

Експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України "Про судову експертизу" на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об'єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань²⁶.

До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому законом.

Не може залучатися до виконання  обов'язків судового експерта особа, визнана в установленому законом  порядку недієздатною, а також та, яка має не зняту або не погашену судимість, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення або дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення кваліфікації судового експерта²⁷.

Крім того, не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій  або іншій залежності від  сторін кримінального провадження або потерпілого²⁸.

Експерт має  право²⁹:

• ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються експертизи; порушувати клопотання про представлення нових матеріалів, необхідних для дачі об'єктивного висновку;
• з дозволу особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або суду бути присутнім при провадженні допитів та інших слідчих дій і задавати особам, що допитуються, запитання, які стосуються експертизи;
• групувати та уточнювати поставлені перед ним питання, не змінюючи їх змісту, а в разі потреби звертатися до органу чи особи, які призначили експертизу, за роз'ясненнями;
• заявити самовідвід при наявності передбачених чинним законодавством підстав, що виключають його участь у справі;
• оскаржувати в установленому порядку дії та рішення органу чи особи, які призначили експертизу, що порушують права експерта або порядок проведення експертизи;
• повідомляти в письмовій формі орган чи особу, які призначили експертизу, про неможливість дати висновок, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта (спеціаліста) або якщо надані йому матеріали недостатні для дачі висновку, а витребувані додаткові матеріали не були одержані;
• вказувати у висновку експерта на факти, що мають значення для справи, про які йому не були поставлені питання;
• заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;
• одержати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов'язаних із проведенням експертизи і викликом для надання пояснень чи показань, у разі, якщо проведення експертизи не є службовим обов'язком особи, яка залучена як експерт;
• проводити на договірних засадах експертні дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, з урахуванням обмежень, передбачених законом.

На експерта покладаються такі обов'язки³⁰:

- прийняти до виконання  доручену йому експертизу;

- провести повне дослідження,  дати обґрунтований та об'єктивний висновок;

- на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду дати роз'яснення щодо даного ним висновку;

- забезпечити збереження об'єкта  експертизи. Якщо дослідження пов'язане  з повним або частковим знищенням  об'єкта експертизи або зміною  його властивостей, експерт повинен одержати на це дозвіл від особи, яка залучила експерта;