Проведення судових експертиз в Україні

 

1.2. Поняття і значення судової експертизи

 

Для досягнення високого рівня роботи правоохоронних органів необхідно активно використати в ній досягнення науково-технічного прогресу. В цьому одна із вирішальних умов установлення істини в кримінальній справі, зміцнення законності, удосконалення демократичних основ правосуддя.

Кримінально-процесуальне законодавство визначає процесуальні форми і режим використання в кримінальному судочинстві науково-технічних засобів і методів. Тепер час під час розслідування кримінальних справ успішно застосовуються засоби і методи криміналістики, судової медицини і психології, судової психології, кібернетики, математики, фізики, хімії, біології та інших природничих і технічних наук. Широко застосовується фотографія, звукозапис, кіно- і відеозйомка. Однією із активних форм їх застосування є різні види судових експертиз.

Стаття 1 Закону України «Про судову експертизу» дає таке визначення⁴: «Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, попереднього (досудового) слідства чи суду».

У теорії кримінального процесу  та криміналістики судова експертиза визначається як дослідження, що проводиться  відповідно до кримінально-процесуального або цивільно-процесуального закону особою, яка володіє спеціальними знаннями у науці, техніці, ремеслі з метою встановлення обставин (фактичних даних), що мають значення у справі.

Об'єктами експертизи є, в основному, речові докази. До них відносяться: відображення людей і тварин, предметів, механізмів і агрегатів, речовини, матеріали та вироби, документи та поліграфічна продукція, виділення людини, частини його тіла і трупи, різноманітні об'єкти рослинного і тваринного походження та багато інших.

 Для дослідження кожного  виду об'єктів у судовій експертизі  розробляється методика експертного  дослідження, тобто система науково-обгрунтованих  методів, прийомів і технічних  засобів (пристроїв, приладів, апаратури). Методи і засоби дослідження речових доказів, що застосовуються в судовій експертизі, або розробляються спеціально для цих цілей (криміналістичні методи), або запозичуються з природничих і технічних наук. Однак в останньому випадку методи і технічні засоби, що використовуються в експертизі, піддаються істотної трансформації у відповідності зі специфічними завданнями та об'єктами дослідження, застосовуються своєрідні прийоми, спеціальні пристрої, що виготовляються на додаток до стандартного обладнання.

Під час експертизи, на відміну від інших процесуальних дій, істотні у справі факти можуть встановлюватися за відсутності слідчого (або суду). Ця особливість дає змогу пояснити, чому законодавець встановив систему додаткових процесуальних гарантій, дотримання яких покликано сприяти достовірному, повному й об’єктивному встановленню фактів експертом та всебічній перевірці його висновків слідчим і судом. Експертизу слід призначати тільки тоді, коли в цьому насправді є потреба, коли без відповіді експерта на певні питання неможливо встановити істину у справі.

Судова експертиза відрізняється  від експертиз, що здійснюються в  інших сферах діяльності, за такими ознаками:

1. Дотримання спеціальних процесуальних  норм, що визначають права та  обов’язки експерта і суб’єкта, яким призначено експертизу.

2. Правила підготовки матеріалів  для експертизи, її призначення  і проведення.

3. Провадження дослідження, яке  ґрунтується на використанні  спеціальних знань з різних  галузей народного господарства.

4. Надання висновків,  що мають силу джерела доказів.

Проведення судової  експертизи регламентовано Законом  України «Про судову експертизу», КПК (статтями 69-70, 101-102, 242-245, 332, 356-359, 486, 509, 518) і Цивільним процесуальним кодексом України (статті 143—150).

Таким чином, призначення і проведення судової експертизи - це передбачений КПК та іншими нормативними актами комплекс процесуальних, організаційних і забезпечувальних дій особи, яка приймає й реалізує рішення про потребу проведення експертом відповідного дослідження та дії самого експерта щодо безпосереднього проведення згаданого дослідження - судової експертизи і дання за її результатами висновку.

Значення судової експертизи обумовлюється забезпеченням повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин кримінальної справи, в рамках якої проведено судову експертизу, і полягає в тому, що:

• судова експертиза забезпечує здобуття нових і перевірку вже наявних доказів;
• дозволяє залучати до процесу доказування фактичні дані, які для органолептичного (тобто чуттєво-суб'єктивного: за запахом, смаком, тактильним відчуттям) сприйняття і дослідження особами, які здійснюють це доказування, є недоступними;
• надає можливість перевірити достовірність фактів, установлених органолептичними засобами;
• дозволяє за матеріальними відображеннями вирішувати проблему ототожнення людей та інших різноманітних матеріальних об'єктів.

Основними завданнями, які вирішуються  проведенням судових експертиз, є:

а) ідентифікація об'єктів і суб'єктів за залишеними слідами (ідентифікаційні завдання);

б) діагностика механізму події;

в) експертна профілактика - діяльність щодо виявлення обставин, які сприяли вчиненню злочинів, та напрацювання заходів для їх усунення.

 

1.3. Класифікація судових експертиз

 

На сьогодні існує багато неоднозначних думок вчених-криміналістів щодо проблемикласифікації судових експертиз. Поряд з критеріями класифікації, щодо яких думки науковців майже збігаються, є й такі, що викликають багато дискусій з приводу класифікації судових експертиз за окремими критеріями, а також можливості віднесення певних експертиз до того чи іншого класу або виду.⁵

Окрім теоретичного, проблема класифікації судових експертиз має і практичне значення для організації роботи установ з проведення експертиз, постановки експертних завдань, формування експертних кадрів за окремими видами експертиз тощо.

Судові експертизи можна класифікувати за багатьма критеріями.

У загальній теорії криміналістики прийнято вирізняти чотири рівні судових експертиз: клас (тип), рід, вид, різновид (підвид).⁶

Клас судової експертизи утворюють експертні дослідження, об'єднані спільністю знань, що слугують джерелом формування теоретичних і методичних основ судових експертиз та об'єктів, що досліджуються на основі цих знань.

Рід експертизи розрізняють за предметом, об'єктом і методиками експертного дослідження (наприклад, у криміналістичних експертизах вирізняють такі роди: почеркознавчі, авторознавчі, технічні експертизи документів, трасологічні тощо).

Вид експертизи - складові елементи роду. Вони вирізняються специфікою предмета щодо спільних для роду об'єктів і методик (наприклад, у судово-технічній експертизі документів розрізняють: експертизи реквізитів документів, експертизи матеріалів документа (паперу, чорнила тощо), що використовуються для їх виготовлення).

Підвиди експертизи - складові частини виду судової експертизи, що мають групу спеціальних завдань, характерних для предмета конкретного виду (роду) судової експертизи, а також комплекси методів дослідження окремих об'єктів (або їх груп).

Одним з перших, поділивши  за ступенем спільності та субординації на рівні, класифікацію судових експертиз запропонував О.Р. Шляхов⁷ (він запропонував поділити експертизи на 9 класів). Використовуючи такі самі ознаки, деякі дослідники пропонують поділити судові експертизи вже на 10 класів. Водночас є вчені, які вважають визначені О.Р. Шляховим критерії недостатніми. Серед інших цікавою є думка О.Р. Росинської, яка зазначає, що «віднесення судової експертизи до того чи іншого роду визначається спеціальними знаннями та залежить від об'єктів, що вивчаються, та вирішуваних завдань»⁸.

Деякі українські вчені при  наведенні класифікації судових  експертиз як основну ознаку визначають лише види спеціальних знань⁹. За своєрідністю предмета та спеціальних знань поділяє експертизи В.Ю. Шепітько¹⁰. Класифікацію експертиз за галузями знань з поділом їх на 11 класів пропонує М.Г. Щербаковський¹¹.

Ще однією проблемою, що виникає  внаслідок відсутності єдиного  погляду на класифікацію судових експертиз, є неоднозначність законодавчого забезпечення діяльності експертних установ¹². Має місце "Перелік основних видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України" від 15 липня 1997 р. № 285.

У жовтні 2003 р. наказом Міністерства юстиції України до зазначеного  Переліку були внесені зміни, уточнювалися назви деяких експертних спеціальностей та вводилися нові. У цілому ж  підходи до формування структури Переліку суттєвих змін не зазнавали. Перелік експертиз затверджений наказом Міністерства юстиції України 9 серпня 2005 р. зі змінами і доповненнями на 2005 р.

З урахуванням роду експертиз класифікація у Переліку виглядає так¹³:

1 клас. Криміналістичні  експертизи поділяються на:

1. Традиційні, формування яких належить до періоду виникнення і становлення судових експертиз.

2. Нетрадиційні, що сформувалися  в останні десятиліття XX ст.

3. Матеріалознавчі — різні види  дослідження матеріалів, речовин  і виробів (КЕМРВ).

До традиційних експертиз належать: почеркознавча; авторознавча; технічна експертиза документів; трасологічна; балістична (вогнепальної зброї, набоїв, слідів пострілу); холодної зброї; портретна; вибухотехнічна.

До нетрадиційних експертиз  належать: фототехнічна; відеофонографічна; експертиза відновлення знищених маркіровочних знаків.

До матеріалознавчих експертиз  належать: експертиза об’єктів волокнистої  природи; експертиза лакофарбних матеріалів і покриттів; експертиза нафтопродуктів і паливно-мастильних речовин; експертиза скла; експертиза металів, сплавів і виробів з них (металографічна); експертиза полімерних матеріалів; експертиза пластмас, резиниі виробів з них; експертиза наркотичних та психотропних речовин; експертиза рідин, що містять спирт; експертиза парфумерних і косметичних засобів; експертиза наявності шкідливих речовин у навколишньому середовищі.

2 клас. Економічні. Бухгалтерська; фінансово-кредитна; економіко-статистична (економічна); ціноутворення; економічна наукової організації праці; інженерно-економічна.

3 клас. Товарознавчі. Товарів народного споживання, якості промислових товарів та їх оцінка якості, продовольчих товарів та їх оцінка; автотоварознавча; комп’ютерно-товарознавча; оцінка нерухомості, безпеки майнових і немайнових; дослідження якості та оцінка сировини, дослідження спеціальних засобів побутової техніки; оцінка земель сільськогосподарського призначення.

4 клас. Інженерно-технічні. Інженерно-технічні (пожежно-технічна, експертиза техніки безпеки, будівельна, електротехнічна, комп’ютерно-технічна, розподіл земель і визначення порядку користування ділянкою); інженерно-транспортні (автотехнічна, авіатехнічна, залізнотехнічна, водотехнічна, трубопровідна, компресорних станцій і систем керування ними).

5 клас. Інженерно-технологічні. Дослідження відповідності дій фізичних і юридичних осіб вимогам норм охорони праці і безпеки життєдіяльності; дослідження обставин виникнення і припинення пожеж та дотримання вимог пожежної безпеки; вибухо-технологічні.

6 клас. Фармацевтичні  і фармакологічні. Експертиза лікарських препаратів; експертиза отрут, отруйних та інших речовин.

7 клас. Експертизи харчових продуктів.

8 клас. Ґрунтознавчі. Дослідження ґрунтів; мінералогічна (гемологічна).

9 клас. Судово-біологічні. Ботанічна; зоологічна; мікробіологічна; ентомологічна; іхтіологічна; орнітологічна; одорологічна (запахових слідів).

10 клас. Судово-екологічні. Екологія середовища; екологія біоценозу.

11 клас. Судово-ветеринарні.  Ветеринарна; зоотехнічна.

12 клас. Судово-медичні.  Дослідження трупів; дослідження живих осіб; дослідження речових доказів (крові, волосся, виділень із організму, ДНК).

13 клас. Судово-психологічні. Особистісно-психологічних рис характеру, емоційних реакцій і станів; закономірності ходу психологічних процесів; рівня розвитку та індивідуальних якостей особистості.

14 клас. Судово-психіатричні. Психічного стану особистості.

15 клас. Судово-мистецтвознавчі.

16 клас. Судові експертизи  інтелектуальної власності.

У Настанові про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України, затвердженій наказом МВС України від 30.08.99 № 682 зі змінами та доповненнями, внесеними наказом від 10.12.2007 № 465, зазначено 51 вид судових експертиз¹⁴.

Зрозуміло, що розбіжності, які існують в найменуваннях судових експертиз і які виконуються різними відомствами, потрібно усунути та закріпити визначений перелік їх видів в єдиній Інструкції з призначення та проведення судових експертиз¹⁵.