Прокурор в кримінальному процесі за новим КПК

Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді. Також під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, передбачені пунктами 5 та 6 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Варто звернути увагу, що новий КПК України передбачає певні можливості залучення прокурора до вирішення скарг, зокрема, надає йому можливості самостійно виправити допущені порушення. Так, відповідно до ст. 305 КПК України, слідчий чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, передбачені пунктами 1, 2, 5 і 6 ч. 1 ст. 303 КПК України, припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою. Прокурор може самостійно скасувати рішення, що передбачене п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України і оскаржується в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 284 КПК України, що тягне за собою закриття провадження за скаргою. Крім того, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування не зупиняє виконання рішення чи дію слідчого, прокурора. В цьому вбачаються гарантії дотримання встановлених законом строків досудового розслідування з метою швидкого, оперативного та ефективного його здійснення.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги. Разом з тим, недоліком цих положень, на наш погляд, є те, що вони не передбачають попереднього повідомлення прокурора про подану на слідчого скаргу, або керівника органу прокуратури – про скаргу, подану на рішення, дії чи бездіяльність прокурора. Таким чином, прокурор позбавляється можливості оперативно виправити допущене порушення до судового розгляду. Вважаємо, що з цього приводу КПК України повинен містити вказівку на те, що копія скарги одночасно з її надходженням до слідчого судді направляється прокуророві.

У зв’язку із зазначеними змінами у порядку взаємодії слідчого, прокурора та слідчого судді існує необхідність невідкладно розробити механізм збору, опрацювання та використання інформації щодо кількості клопотань (окремо прокуратура, МВС, СБУ, податкова міліція) про застосування запобіжних заходів та інших заходів забезпечення кримінального провадження, проведення негласних слідчих дій, обшуків, що були подані до судів, результатів їх розгляду, інформування вищестоящого прокурора у разі відмови судом у задоволенні клопотання тощо. Активна робота у цьому напрямку провадиться Генеральною прокуратурою України та прокуратурами ряду областей.

Висновки до Розділу 2

1. Роль прокурора в організаційній структурі досудового кримінального провадження обумовлюється покладеними на нього завданнями та спрямованими на їх виконання функціями. При цьому необхідно враховувати, що процесуальна діяльність прокурора із здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням постає генеруючим фактором кримінального процесу, що визначає роль прокурора як центрального суб’єкта досудового кримінального провадження, який, однак, діє не ізольовано, а у безпосередній взаємодії з іншими учасниками кримінального провадження.
2. Взаємодію прокурора та органів дізнання й досудового слідства, а також керівників цих органів необхідно розглядати через призму процесуального керівництва прокурором досудовим розслідуванням. Її змістом виступає заснована на законах і відомчих нормативних актах їх спільна узгоджена діяльність, що спрямована на вирішення завдань і реалізацію функцій, які стоять перед цими суб’єктами у досудовому кримінальному провадженні, і базується на чіткому розмежуванні компетенції між ними за керівної, владно-розпорядчої і організуючої ролі прокурора.
3. Взаємодія прокурора і слідчого судді у досудовому кримінальному провадженні має розглядатися в аспекті співвідношення прокурорського нагляду і судового контролю за законністю досудового розслідування. Оскільки відповідно до концепції, закладеної у новому КПК України, відбувся частковий перерозподіл повноважень між прокурором і слідчим суддею у бік розширення сфери судового контролю і одночасного звуження сфери прокурорського нагляду, набуває актуальності налагодження ефективної взаємодії між прокурорами-процесуальними керівниками досудовим розслідуванням і слідчими суддями.
4. У зв’язку із зазначеними змінами КПК України повинен містити вказівку на те, що копія скарги учасника кримінального провадження на незаконні рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування одночасно з її надходженням до слідчого судді направляється прокуророві. Також необхідно розробити механізм збору, опрацювання та використання інформації щодо кількості клопотань про проведення негласних слідчих дій, обшуків, інших процесуальних заходів, що були подані до судів, результатів їх розгляду, інформування вищестоящого прокурора у разі відмови судом у задоволенні клопотання задля підвищення ефективності взаємодії слідчого, прокурора та слідчого судді.

Розділ III

ПРОКУРОР У СУДОВОМУ ПРОВАДЖЕННІ

ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3.1. Участь прокурора у підготовчому судовому засіданні.

Підготовче судове засідання повинно призначатися судом не пізніше п’яти днів з дня надходження до суду обвинувального акта (ч. 1ст. 314 КПК). На судове засідання суд викликає учасників судового провадження: прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача,його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представників. Прибуття у підготовче судове засідання прокурора, обвинуваченого та захисника є обов’язковим.Готуючись до участі у підготовчому судовому засіданні, прокурору необхідно враховувати, що підготовче судове засідання в судовому провадженні — це самостійна стадія кримінального процесу, у якій суд зобов’язаний перевірити матеріали справи, призначити кримінальне провадження до судового розгляду. Важливість питань, які будуть розглядатися у підготовчому судовому засіданні, зобов’язує прокурора ґрунтовно підготуватися до судового засідання. Знаючи матеріали справи, він повинен переконати суд прийняти рішення про призначення справи до судового розгляду.Підставою для проведення такого засідання можуть бути матеріали, які прокурор направив до суду, це обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, примусових заходів виховного характеру, або клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Одержавши один із названих матеріалів, суд, керуючись ч. 3 ст. 314 КПК, має право прийняти такі рішення:

1) призначити судовий розгляд  на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування  примусових заходів медичного  або виховного характеру;

2) затвердити угоду або відмовити  в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку судового провадження на підставіугоди;

3) закрити провадження, якщо: а) набрав  чинності закон, яким скасована  кримінальна відповідальність за  діяння, вчинене особою;

б) помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого;

 в) існує вирок по тому  самому обвинуваченню, що набрав  законної сили, або поставлена  ухвала суду про закриття кримінального  провадження по тому самому обвинуваченню;

г) потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення;

д) стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу;

е) особу звільнено від кримінальної відповідальності;

ж) прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення (ст. 284 КПК);

4) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування  примусових заходів медичного  або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають  вимогам КПК;

5) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування  примусових заходів медичного  або виховного характеру до  відповідного суду для визначення  підсудності у випадку становлення  непідсудності кримінального провадження. Для проведення підготовчого судового засідання головуючий відкриває підготовче судове засідання і оголошує його початок. Прокурор, керуючись вимогами статей 314 та 315 КПК, першим у підготовчому судовому засіданні висловлює свою позицію щодо наявності чи відсутності перешкод для призначення судового розгляду. Після прокурора виступає захисник та інші учасники судового провадження, які висловлюють свою позицію. З’ясувавши думку учасників судового провадження, головуючий приймає одне із рішень, передбаченихч. 3 ст. 314 КПК. Якщо суд прийме ухвалу про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, він може її оскаржити в апеляційному порядку (ч. 4 ст. 314 КПК). Якщо під час підготовчого засідання суд встановить, що є всі підстави для прийняття рішення про судовий розгляд обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, він, керуючись ст. 315 КПК, визначає дату і місце судового розгляду. Поряд із цим суд визначає — у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд, склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, а також розглядає клопотання учасників судового провадження про виклик певних осіб до суду для допиту, витребування певних речей чи документів та вчинення інших дій, необхідних для підготовки до судового розгляду.

Прокурору слід особливу увагу приділяти розгляду клопотань учасників судового провадження про обрання, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого. Якщо учасники підготовчого судового засідання не заявляють клопотань про обрання,зміну чи скасування заходу забезпечення кримінального провадження, то застосування їх продовжується. При цьому прокурору необхідно враховувати, що клопотання, які не задоволені під час досудового розслідування, можуть бути заявлені знову як під час підготовчого засідання, так і в ході судового розгляду. Після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду, який має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення (ст. 316 КПК). Після призначення судового розгляду головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження, якщо вони про це заявляють клопотання, можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження (ст. 317 КПК).

У підготовчому провадженні не обговорюється і не вирішується питання про доведеність вини обвинуваченого, але це не дає підстави прокурору формально підходити до підготовки до участі в судовому процесі. До підготовчого слухання справи прокурор повинен:

а) вивчити і законспектувати матеріали справи з аналізом доказів;

б) скласти план доповіді і обґрунтування своєї позиції з тих питань, які з’ясовує суд;

в) ознайомитись із матеріалами: документами, скаргами, клопотаннями, які надійшли безпосередньо до суду після направлення справи прокурором;

г) відпрацювати позицію інших учасників процесу, їх можливих клопотань, враховуючи, що ухвала судді про призначення справи до розгляду оскарженню не підлягає, за винятком повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Тому при підготовчому розгляді справи інформація прокурора щодо можливості призначення справи до розгляду і його думка щодо клопотань інших учасників процесу повинні бути об’єктивними, ґрунтуватися на матеріалах справи та нормах закону.

Виконання цих вимог прокурором можливе при глибокому вивченні матеріалів справи, нормативних матеріалів, судової практики і спеціальної літератури. За результатами підготовчого розгляду кримінального провадження суддя своєю ухвалою приймає одне з рішень, передбачених ст. 315 КПК:

1) про призначення справи до  судового розгляду, визначивши дату і місце розгляду;

2) з’ясовує, у відкритому чи  закритому засіданні буде судовий  розгляд;

3) з’ясовує питання про склад  осіб, які братимуть участь у  судовому розгляді;

4) розглядає клопотання про виклик  осіб до суду для допиту;

5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Під час судового розгляду суд за клопотанням сторін має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження. Вирішення питання про направлення акта за підсудністю суддя приймає відповідно до вимог статей 30–34 КПК, цими ж нормами повинен користуватись і прокурор. Відповідно до ст. 314 КПК за наявності підстав, передбачених пп. 4–8 частини 1 або 2 ст. 284 цього Кодексу, суддя своєю ухвалоюзакриває справу, скасовує запобіжні заходи, заходи забезпечення ци-

вільного позову і конфіскації майна, а також вирішує питання про речові докази.

Активність прокурора у підготовчому судовому засіданні створює умови для вичерпного дослідження доказів у подальших етапах судового розгляду справи. Ці обставини вимагають від прокурора бути уважним при вирішенні судом процедурних питань, особливо клопотань, які заявляють інші учасники судового розгляду.