Обстановка вчинення злочину як елемент криміналістичної характеристики злочинів

Київський національний університет  імені Тараса Шевченка

Юридичний факультет

Кафедра правосуддя

 

 

 

 

РЕФЕРАТ 
на тему:

«Обстановка вчинення злочину як елемент криміналістичної характеристики злочинів»

 

Студентки 4 курсу 7 групи 

юридичного факультету

 денної форми навчання

Трофіменко Ірини Віталіївни

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ-2013

Зміст:

               Вступ

1. Криміналістична характеристика злочинів і її структура;
2. Обстановка вчинення злочину, як елемент криміналістичної характеристики;

 

Висновок

 

Список джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Обстановка вчинення злочину  як кримінально-правове поняття  є соціально обумовленим, його зміст  у багатьох випадках визначається сформованими на момент прийняття та дійсної відповідної  кримінально-правової норми (системи  норм) об'єктивними умовами. Дане поняття  досліджується різними науками - кримінальним правом, кримінологією, кримінальним процесом і криміналістикою, що свідчить про наявність в ній ряду неоднорідних властивостей, які представляють  самостійний інтерес для кожної з них.[1]

 

В деяких випадках обстановка вчинення злочину є обов'язковою ознакою об'єктивної сторонни, а отже її вивчення є однією з передумов оперативного та ефектиного розслідування злочинів. Але, навіть, якщо для об’єктивної сторони визначення обстановки вчинення злочину не є обов’язковим, все одно, для розкриття злочину вона важлива, оскільки її визначення допоможе відшукати ту інформацію, яка, можливо, стане підґрунтям інформації необхідної для розкриття злочину.

Криміналістична характеристика злочинів і її структура

Криміналістична характеристика — це система відомостей про певні види злочинів, ознаки суб’єкта злочину (особи злочинця), його мотиви, предмет посягання, обстановку, злочинні способи, які мають значення для виявлення і розкриття таких діянь криміналістичними засобами, прийомами та методами.

Криміналістичний аспект характеристики злочинів підпорядкований завданням доказування з кримінальної справи. Саме тому структура криміналістичної характеристики будується на підставі системи обставин, які входять до предмета доказування (ст. 64 КПК), і елементів складу злочину, передбачених відповідними статтями КК.

Проте криміналістична характеристика злочинів ширша за їх кримінально-правову та кримінально-процесуальну характеристики, оскільки містить не лише систему обставин, які мають кримінально-правове значення, а й ряд інших чинників. Виходячи з цього, криміналістична характеристика злочинів може розглядатися як система, що складається з елементів, котрі містять окремі підсистеми — компоненти:

а) особа злочинця; 

б) способи готування до злочину; способи вчинення злочину; способи приховування злочину;

в) особа потерпілого ;

г) предмет посягання;

ґ) обстановка вчинення злочину: місце  як частина матеріального середовища, що включає, окрім приміщення та ділянки  місцевості, сукупність різних предметів. До обстановки належать також чинники регулятивного характеру, що визначають порядок діяльності, фактори поведінки людей у побуті й трудовій діяльності;

д) наслідки у вигляді будь-яких змін, викликаних злочином, виражені у фізичній матеріальній шкоді, відображеній у матеріальній обстановці злочину.[2]

Обстановка вчинення злочину, як елемент криміналістичної характеристики;

Одним з елементів криміналістичної характеристики злочинів є обстановка, в якій вони готуються і вчиняються. Поняття «обстановка вчинення злочину» має важливе наукове і практичне значення. Думки з приводу його визначення і на сьогоднішній день залишаються неоднозначними.

В.К.Гавло запропонував «застосовувати інтегральне поняття обстановки злочину для позначення системи умов і обставин, що локалізуються простором і часом, матеріальною обстановкою місця події, об’єктом і суб’єктом злочину та іншими компонентами, в яких здійснюється підготовка, вчинення і приховування  злочину». [4, с.179]

Для розкриття і розслідування  злочину, дійсно має значення не лише безпосередньо обстановка вчинення злочину але й обстановка до і  після вчинення злочину.  На нашу думку, даному визначенню не вистачає вказівки на конкретні елементи обстановки, її вплив на інші елементи криміналістичної характеристики, на можливість встановлення особи злочинця при вивченні обстановки на місці злочину.[3]

В.О.Образцов, даючи визначення поняття обстановки вчинення злочину пропонує включати в його зміст територіальну, кліматичну, демографічну і іншу специфіку регіону, в якому вчинено злочин, а також обставини, що безпосередньо характеризують місце, час, умови і інші особливості. [5, с. 94]

Таке широке трактування  обстановки вчинення злочину є недоцільним, оскільки географічні, кліматичні умови  хоча і впливають певною мірою  на вчинення злочину в тому чи іншому регіоні, але не визначають специфіку  вчинення конкретного злочину в  тій чи іншій місцевості.[3]

Здійснивши аналіз наукових визначень, до обстановки вчинення злочину найбільш доцільно включити такі елементи: місце і час вчинення злочину; матеріальні елементи оточуючого середовища і зв’язки, що існують між іншими елементами криміналістичної характеристики.

Елементи обстановки вчинення злочину залишають різного роду сліди-наслідки, на підставі аналізу  яких можна отримати такі відомості: а) які з вищезазначених чинників передували злочину, супроводжували його, якими були їх взаємодія, зміст і  характер впливу на вчинене діяння; б) що в обстановці досліджуваної  події було спеціально підготовлено злочинцем, а що не залежало від нього; в) як в цілому сформоване до й у  момент вчинення діяння фактичне становище  було використано у злочинних  цілях, зокрема при виборі способу  вчинення злочину; г) що в даній обстановці сприяло і що перешкоджало підготовці, вчиненню і приховуванню злочину  і як це використовувалось злочинцем  тощо

 За КК України обстановка  вчинення злочину може мати значення для кваліфікації злочинів як ознака: а) більш тяжкого злочину в порівнянні з тим, що такої ознаки не має (напр., невиконання наказу військовослужбовцем в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці — ч. 2 ст. 403 КК); б) менш тяжкого злочину в порівнянні з тим, що такої ознаки не має (напр., умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони — ст. 118). О. в. з. впливає також на визначення міри покарання як обставина, що: а) пом'якшує покарання (напр., виконання спец, завдання з попередження чи розкриття злочин, діяльності організ. групи або злочин, орг-ції, поєднане з вчиненням злочину у випадках, передбачених КК, — п. 9 ч. 1 ст. 66); б) обтяжує покарання (напр., вчинення злочину з використанням умов воєн, або надзв. стану, ін. надзв. подій — п. 11 ч. 1 ст. 67). [6]

 

Отже, правильне розуміння  в цілому складу злочину, а зокрема  і об’єктивної сторони злочину  можливе лише з урахуванням обстановки його вчинення, тобто конкретних умов, в яких здійснюється злочинне діяння, розвивається об’єктивна сторона і  настає злочинний результат. Ці умови  існують об’єктивно, незалежно від  волі злочинця, хоча в деяких випадках вони можуть свідомо їм використовуватися  і навіть частково створюватися.

 

Висновок

Обстановка вчинення злочину є предметом вивчення всіх наук кримінального циклу. Зокрема, в кримінальному праві обстановка вчинення злочину визначається як ознака об’єктивної сторони злочину.

Під обстановкою вчинення злочину в криміналістичному аспекті всі автори розуміють систему різного роду взаємодіючих між собою до й у момент вчинення злочину об’єктів, явищ і процесів, що характеризують місце, час, речові, природно-кліматичні, побутові та інші умови навколишнього середовища, особливості поведінки непрямих учасників протиправної події, психологічні зв’язки між ними та інші чинники об’єктивної реальності, які визначають можливість, умови та інші обставини вчинення злочину.

Обстановка як сукупність матеріальних об’єктів на місці злочину  відображає механізм злочинної події, особливості дій злочинця та інших учасників. Вона значною мірою визначає та корегує спосіб вчинення злочину, в ній виявляються окремі важливі риси особи злочинця, який формує (повністю або частково) вказану обстановку, більшою чи меншою мірою пристосовується до неї або використовує її без будь-якого пристосовування, а іноді навіть без врахування її особливостей.

 

 

Джерела:

1. Ганна Безик «ПРАВОВІ АСПЕКТИ ОБСТАНОВКИ ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ» [режим доступу] - http://conferences.neasmo.org.ua/node/1356

2. Криміналістика: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти / За ред. В.Ю. Шепітька. - 2-ге вид., переробл. і допов. - К.: Концерн "Видавничий Дім "Ін Юре", 2004. - 728 с.

3. Сіренко Оксана Володимирівна «Визначення обстановки вчинення злочинів в криміналістиці» - [режим доступу] -http://www.rusnauka.com/28_NII_2012/Pravo/11_118104.doc.htm
4. Гавло В.К. Теоретические проблемы и практика применения методики расследования отдельных видов преступлений. - Томск, 1985.
5. Образцов В.А. О криминалистической классификации преступлений// Вопросы борьбы с преступностью. Вып. 33. - М., 1980.
6. Костенко О.М. Обстановка вчинення злочину: [Електронний ресурс] / О.М. Костенко. – Режим доступу: http://cyclop.com.ua/content/view/1217/58/1/7/