Семантико-структурні та словотворні особливості молодіжного сленгу

Дієслова становлять четверту частину від загальної кількості  українськомовного молодіжного  сленгу. Для дієслів твірними виступають іменники та дієслова. Похідні дієслова утворюються суфіксальним, префіксальним, суфіксально-префіксальним та постфіксальним способами. Продуктивними є суфіксальний, префіксальний та постфіксальний способи  творення.

Дієслова з суфіксами -и- (апгрейдити «модернізувати апаратне чи програмне забезпечення»; ребутити «перезавантажувати комп’ютер»); -ну- (усохнути «замовкнути»); -ува-/-юва- (вилизувати «виправляти дрібні, незначні помилки  в програмному коді», випендрюватися=понтуватися  «поводитися таким чином, щоб  привернути до себе увагу») становлять продуктивні типи в українськомовному  молодіжному сленгу [17:54].

Продуктивними префіксами є  питомі українські ви- (вирубати «вимикати»; вирахувати «здогадатися про когось \ щось», вишивати – «прогулюватися, привертаючи до себе увагу»); за- (заапгрейдити «зробити модернізацію комп’ютера»; забашляти  «заплатити комусь за щось»); пере- (перекимарити «трохи поспати», перетерти «обговорити  питання») та запозичені ре- (ребутнути  «перезавантажити комп’ютер»; реінсталити  «встановлювати повторно програмне  забезпечення») [17:55].

Префіксально-суфіксальним способом дієслова молодіжного сленгу утворюються за допомогою різних префіксів та суфікса -ува- (викладувати  «розміщувати інформацію в мережі Інтернет»; приторможувати / пригльмовувати «дуже  повільно працювати (про комп’ютер  та програмне забезпечення)») [17:55].

Постфіксальний спосіб словотвору лексем молодіжного сленгу також  є продуктивним. У молодіжному  слензі похідні дієслова творяться  власне постфіксальним (конектитися  «встановлювати з’єднання з віддаленим мережевим ресурсом», пензлювати «віддалитися»), суфіксально-постфіксальним (діалитися / діалапитися «з’єднуватися з  Інтернет за допомогою модема»), префіксально-постфіксальним (ребутатися «перезавантажуватися») способами [25; 17:55-56].

Дієприкметники молодіжного  сленгу представлені лише пасивними  формами. Для творення дієприкметників  характерне використання суфіксів -н- (юзаний «такий, що був у використанні»); -ен- (забембаний «втомлений») і -т- (крякнутий «зламаний» (про програмний продукт). Окрему групу становлять предикативні форми на -но (проапгрейджено «модернізовано»; пропатчено «оновлено» (про програмний код або продукт).

Дієприслівники становлять нечисельну групу одиниць недоконаного виду, утворених від 3-ї особи однини теперішнього часу за допомогою суфікса -чи (квакаючи «граючись у комп’ютерну  гру Quake»; шпиляючи «граючи», думаючи  «граючись у комп’ютерну гру DOOM») [17:56].

Невелику групу прислівників молодіжного сленгу (за походженням  співвідносну з іменниками та дієсловами) утворили застиглі форми запозичених  дієслів у 3-й особі однини (сакс «погано»; рулез «гарно»).

Отже, сучасна мова значною  мірою поповнює свої лексико-фразеологічні  та словотворчі ресурси з нелітературних різновидів. За умови дії тенденції  до демократизації, до зближення писемно-літературної мови з усно-розмовною сленг є  одним із важливих джерел збагачення словникового складу мови.

Формування молодіжного  сленгу української мови відбувається на основі семантичних перетворень  лексем літературної мови з використанням  складних тропів, шляхом запозичень, а  також засобами деривації. Сленгізми, які виникли внаслідок семантичного перетворення лексем літературної мови, становлять майже третину одиниць  молодіжного сленгу. Нові значення з’являються шляхом метафоричного, метонімічного переосмислення слів, запозичень тощо.

 
ВИСНОВКИ

Уперше сам термін «сленг»  був зафіксований у 1750 році зі значенням  «мова вулиці». Зараз сленгом  називають специфічну підмову спілкування  людей певних професій та вікових  груп. Мова як система залишається  динамічною, такою, що постійно розвивається. Саме сленг є активним постачальником слів розмовного використання.

Молодіжний сленг ―  це повноцінний елемент мовного  простору. Він займає свою нішу у  кадастрі національної мови. Але не всі його члени збагачують її словник. Завдання мовознавців полягає у  тому, щоб виокремити усе, що увиразнюватиме наше мовлення, збагачуватиме, а не засмічуватиме наш словник. Молодіжна  мова має творитися розумно, а  не калькуватися за чиїмись зразками.

Незважаючи на те, що початки  теоретичних вивчень лексики  та фразеології субстандартних мов  сягають ще ХІХ ст., вони були поодинокими  і мали вигляд окремих коротких розвідок історичного плану. Активне вивчення особливостей професійного та вікового мовлення розпочинається з другої половини ХХ ст. і набуває розвитку наприкінці століття. Кінець ХХ – початок ХХІ  ст. уводить у коло наукових студій проблему вивчення особливостей функціонування молодіжного сленгу української мови тощо.

Носіями молодіжного сленгу є соціально різнотипні (школярі, студенти, військові тощо) міські жителі віком від 14 до 28 років. Молодіжний соціолект  структурують загальний молодіжний жаргон, спеціалізовані молодіжні жаргони (шкільний та студентський), професійні соціолекти (музичний, армійський, комп’ютерний тощо). Кожен із цих складників є  окремою мовною підсистемою, але  в умовах молодіжного сленгу вони тісно переплітаються і взаємодіють  між собою. Молодіжний сленг виступає посередником, який пов’язує окремі соціолекти зі зниженою розмовною мовою інших  вікових груп населення.

Центром лексичної системи  молодіжного соціолекту є людина в сукупності таких ознак, як зовнішність, частини тіла, органи, фізіологія, одяг, взуття, рід діяльності, соціальний стан, національність тощо. В розроблених  лексико-семантичних полях репрезентовані фізичні дії людини, характеристики її мовної поведінки, психічного стану, інтелектуальних дій або здатності.

Школярсько-студентський соціум володіє загальномолодіжним жаргоном, але разом з тим тут виділена власна предметна галузь — навчання. Актуальними лексико-семантичними полями у жаргонному слововживанні  молоді, яка навчається, є: найменування осіб; навчальних дисциплін; предметів, пов’язаних з навчанням.

Серед професійно-орієнтованих субсистем найбільший вплив на молодіжний сленг мають музичний, армійський, комп’ютерний соціолекти. Особливості  музичного сленга роблять популярними  жаргонізми музикантів, окремі з яких стають загальновідомими. Комп’ютери стають ефективним способом спілкування, інтеграції та отримання оперативної  інформації, що активізує формування комп’ютерного соціолекту та проникнення  його одиниць у молодіжний сленг.

Семантична деривація (метафора та метонімія) є засобом поповнення словникового складу молодіжного сленгу. Продуктивними є традиційні способи  творення — афіксація, усічення основи, осново- і словоскладання, абревіація. На відміну від сленгових іменників  і прикметників, у яких основним формантом творення є суфікс, дієслова-сленгізми  відзначені різноманітною афіксацією (префіксальний, префіксально-суфіксальний, префіксально-постфіксальний способи  творення). Способом усічення основи у  молодіжному слензі утворені лише іменники. Компонентами складних іменників-сленгізмів є в першу чергу літературні, потім – жаргонні, іншомовні основи. Особливість абревіації молодіжного  сленгу полягає в тому, що статусу  складноскорочених слів набувають  загальновживані слова. Структуротвірним чинником, в основі якого полягає  фонетична мімікрія, контамінація, фонетичні деформації слова, виступає мовна гра.

Формування молодіжного  сленгу української мови відбувається на основі семантичних перетворень  лексем літературної мови з використанням  складних тропів (шляхом метафоричного  та метонімічного переосмислення слів), запозичень, а також засобами деривації. Продуктивним способом творення одиниць  молодіжного сленгу української  мови є запозичення з англійської  та інших (рідше) мов, а також із інших  сленгових систем. Чимало запозичень утворено шляхом калькування англійських  та російських слів та морфем. Той факт, що англійські слова не просто входять  до молодіжного сленгу, а й отримують  у ньому морфологічне оформлення, виявляють тенденцію до українізації, говорить про здатність української  мови поглинати та перероблювати  під потреби мови іншомовний матеріал.

Шляхи подальшого дослідження  проблеми є доволі перспективними, хоча й не завжди досяжними. Швидкий  розвиток прогресу крокує величезними  кроками, що фіксація сленгової системи  на паперових носіях встигає швидше застаріти та вийти із широкого ужитку, ніж стати у пригоді майбутнім  філологам. У сучасній україністиці гостро відчувається брак словників  ненормативної, зокрема жарґонної, лексики, виданих на паперовому носії. Кожна цивілізована нація має  у власному користуванні словники такого типу, а відповідна лексика з необхідною соціостилістичною стратифікацією представлена у словниках національних мов. В Україні на даний момент існує всього три майже аматорські лексикографічні видання, видані невеликим  тиражем: Перший словник українського молодіжного сленгу, укл. Св. Пиркало, за редакцією Ю. Мосенкіса; короткий словник жарґонної лексики української  мови Л. Ставицької та словник сучасного  українського сленгу, упор. Т.Кондратюк. Тому подальша розробка питання досліджень у галузі сучасної жаргонології є  актуальною.

 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.  Бабенко О., Кравченко О. В усному мовленні – сленг // Урок української. – 2004. – № 11-12. – С. 21-24.

2.  Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2004.

3.  Бондаренко К.Л. Лінгвокультурні особливості українського та англійського сленгу: Вид-во Донецького національного університету. – Донецьк, 2007.

4.  Галич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – Київ.: Вища освіта, 1985.

5.  Голубовська І.О. Етнічні особливості мовних картин світу. – К.: Логос, 2004.

6.  Горбач О. Арго в Україні / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. – Л., 2006.

7.  Грабовий П.М. Український молодіжний сленг у системі функціонування мови // Актуальні проблеми філології та перекладознавства: Збірник наукових праць.Ч.1: Вип. 3 / Ред.кол.: В.В. Левицький, Л.І. Бєлєхова та ін. – Хмельницький: ХНУ, 2007. – С. 130 – 132.

8.  Дзендзелівський Й. Українське і слов’янське мовознавство: Зб. праць. ― Львів, 1996.

9.  Друм Т. Сленг: погляд зсередини // Дивослово. – 1998. – № 12. – С. 4–5.

10.  Єрмоленко С. Вивчення жаргонізмів // Українська мова та література. - 2004. - № 38. - с.11-13.

11.  Забело І.В. Комп'ютерний сленг у сучасній мові // Учені записки Таврічеського університету ім. В.І. Вернадського. Серія "Філологія". - 2006. - Т 19 (58). - №2. - С.263-268.

12.  Загнітко А.П. Сучасні лінгвістичні теорії. – Донецьк: ТОВ "Юго-Восток, Лтд", 2007.

13.  Іванова Н. Український музичний сленг: психологія носіїв, лексичний склад та ігрові ресурси мови. // Урок української. – 2004. – №7. – С. 20-23.

14.  Кудрявцева Л.А. Новое русское просторечие // Лексико-граматичні інновації в сучасних слов`янських мовах: Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції. - Дніпропетровськ: Пороги, 2005. - С.224-228.

15.  Мазурик Д.В. Сучасні тенденції в оновленні лексики української літературної мови // Вісник Львівського ун-ту. Серія філологічна. – Вип. 29. – Львів, 2000. – С. 177-182.

16.  Мацько Л. Мова - інтелектуальний портрет народу: ненормована лексика // Дивослово. - 2004. - № 9. - С.3-6.

17.  Медвідь О.М. Комп’ютерний сленг // Вісник СумДУ. – 2005. - №6 (78). – С. 50-56.

18.  Никитина Т.Г. Так говорит молодежь: Словарь сленга. - СПб.: Фолио-Пресс, 1998.

19.  Новейший словарь иностранных слов и выражений. - М.: АСТ, 2000.

20.  Пиркало С. Походження сучасного українського молодіжного сленгу // Українська мова та література. - 1998. - № 25. - С.4-5.

21.  Пиркало С. Словник українського молодіжного сленгу // Пиркало С. Зелена Маргарита. - Київ, 2002. - С.155-284.

22.  Радевич-Винницький Я. Україна: від мови до нації. ― Дрогобич: Відродження, 1997.

23.  Селіванова О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики (аналітичний огляд). – К.: Фітосоціоцентр, 1999.

24.  Сіріньок К. Молодіжний сленг як складова загальномовної культури нації // Українська мова та література в школі. - 2005. - № 5. - С.69-70.

25.  Словник сучасного українського сленгу. Упор. Кондратюк Т. – Харків: Фоліо, 2005

26.  Словник українського молодіжного сленгу / Укл. С. Пиркало; за ред. Ю. Мосенкіса. – К.: АТ ВІПОЛ,. 1998.

27.  Ставицька Л. Арго, жаргон, сленг: Соціальна диференціація української мови. – К.: Критика, 2005.

28.  Ставицька Л. Про взаємодію жаргону і сленгу // Українська мова та література. - 2000. - № 15. - С.7-8.

29.  Ставицька Л.О. Український жаргон. Короткий словник жарґонної лексики української мови. – К.: Критика, 2003.

30.  Стишов О.А. Українська лексика кінця ХХ ст. (на матеріалі мови засобів масової інформації). – К.: Вид. Центр КНЛУ, 2003.

31.  Ужченко В.Д. Актуальні питання розвитку української мови. – Луганськ: Альма-матер, 2005.

32.  Фурса О.С., Мосенкіс Ю. Л. Український молодіжний сленг як динамічний феномен: Стан та перспективи досліджень, мовні контакти, галузі сленгу. – К.: Альфа друк, 2008.

33.  Хіль Н.П., Хіль. І.Л. Інтерференція комп’ютерного сленгу в українську мову // Нові технології. - 2005. - № 4 (10). – С. 145.

34.  Хомяков В.А. О специальном слэнге. Вологда, 1968. – С. 6-22.

35.  Христенко О.С. Фактори впливу на становлення та розвиток молодіжної лексики/ О.С. Христенко// Східнослов’янська філологія: зб. наук. праць.- Горлівка: Вид-во ГДПУ, 2006.- вип.11. Мовознавство. - С.123 -128.

36.  Шовгун Н.О. Формування українського сленгу в мовленнєвій діяльності малих соціальних груп. – Вид-во Київського національного університету ім.Т. Шевченка. – К., 2000.

37.  Щур І.І. Український комп'ютерний сленг: формування і функціонування. – Вид-во Київського національного університету ім.Т. Шевченка. – К., 2000.

38.  Щур І. Особливості українського комп`ютерного жаргону // Рідна школа. — 2001, № 3. — С. 10.