Семантико-структурні та словотворні особливості молодіжного сленгу

Всю лексику молодіжного  сленгу, в свою чергу, можна розподілити  на підгрупи, які описують лексику  інших жаргонів: це шкільний та студентський жаргони, музичний жаргон, армійський жаргон, комп’ютерний жаргон, жаргон, що стосується вживання наркотичних  засобів та алкогольних напоїв тощо [15].

Шкільний та студентський жаргони органічні у структурі  молодіжного сленгу, оскільки їх носіями  є виключно представники молодого покоління (відповідно, школярі й студенти), але одночасно в цій підсистемі виокремлюється своєрідне «виробниче ядро», яким є процес навчання. Якщо розподілити лексико-семантичні поля «назви осіб», то побачимо, що картина  буде наступна:

1) назви посадових осіб (учиха / училка «учитель», дир  «директор») [25];

2) назви викладачів-предметників (украша «учитель / викладач української  мови», Мауглі «вчитель фізичної  культури», вакуоля «учитель біології») [25-26];

3) назви, що вказують  на статус учня / студента (салаги  «учні / студенти молодших класів / курсів) [25].

Подібних до цих лексико-семантичних  полей можна виокремити ще багато, спираючись на існуючі реалії та поняття  навчального процесу.

Музичний молодіжний сленг  є переважно молодіжним жаргонним  утворенням. Ядром музичної субмови  є багаточисленні номінації понять, безпосередньо пов’язані з професійною  діяльністю та традиційною для молодіжного  світогляду напускною зневагою до об’єктів дійсності: музики, музичних інструментів, музичних дій. Переосмислених музичних жаргонізмів у молодіжному слензі небагато. Приміром, дієслово лабати «грати на музичному інструменті, виконувати музичний твір» розвиває у слензі значення «розуміти щось, розбиратися  в чому-небудь». Власне музичний сленг  наближається до професійного жаргону, а тому є явищем своєрідним, складним і не зрозумілим широкому загалу читачів. Однак, як констатує Н. Іванова, умовно музичний сленг можна поділити на дві групи слів: загальновживані  у молодіжному сленгу форми, які  мають семантичні «музичні відповідники», і специфічні слова, властиві лише музичному  сленгу [13:21].

Передовсім, це напрямки і  стилі сучасної музичної культури та виконавці такої музики: техно-панк, драм-н-бас, транс, треш-метал-рокер, інді-рокер  тощо. Так, дебютники – це дебютні  альбоми, сольники – сольні альбоми, синглами називають окремі пісні  чи диски з меншою, ніж в альбомі, кількістю пісень, кавер-версії (часто  просто кавери) пісень – переробки  відомих музичних творів, що звучать  у виконанні інших співаків [13:20].

Широкий потік іноземної  музики та реалій, пов’язаних з нею, сприяє появі нових термінів, переважно  з англійської мови, які дедалі більше поповнюють молодіжний сленг. Наприклад: римейк (нова версія старої пісні або  фільму), ремікс (нова версія музичного  твору, з використанням електронного аранжування, інколи зі зміненими елементами), бекграунд (музичне оформлення), фронтмен (лідер у групі музикантів), ді-джей (особа, що забезпечує музику і говорить про неї на радіо чи у клубі), хіт (дуже популярний музичний твір). У  мові музичного молодіжного сленгу активно побутують слова на означення  осіб, так чи інакше пов’язаних з  музикою. Наприклад: меломани – ті, хто захоплюються музикою, фани –  прихильники певної музичної групи  чи окремого співака, ватага – група  музикантів, кислотники – виконавці  неякісної популярної музики, блекушники – виконавці готичної музики, зірка  чи суперстар – популярний співак, шоумен – людина, що організовує  розважальні заходи та ін. [13:23]

Слід відзначити, що невід’ємною  частиною молодіжного сленгу є сленг  армійський. Молоді люди, які проходять  військову службу, приходять туди як носії сленгу молодіжного. За час  служби в армії вони засвоюють  сленг армійський і стають носіями  двох соціолектів. Демобілізувавшись, солдати строкової служби вживають одиниці армійського сленгу у  різноманітних сферах міської комунікації. Таким чином, армійський сленг стає складником молодіжної субмови, і ширше  — молодіжного сленгу. Переважна  більшість армійських жаргонізмів  уживана на позначення особи (салага «солдат у перші 6 місяців строкової служби», шнурок «солдат строкової служби у період від 6 по 12 місяців») [21].

Стрімкий розвиток науково-технічного прогресу, широке розповсюдження комп’ютерів  зумовило те, що передусім молодь активно  сприймає технологічну термінологію і  перетворює її у комп’ютерний сленг. У субмові комп’ютерників можна  виокремити наступні лексико-семантичні поля: «різновиди комп’ютерів», «комп’ютерні ігри», «програмні продукти, команди, файли», «деталі комп’ютера», «дії людини й  відповідні дії комп’ютера», «реалії  мережі “Інтернет”», «назви осіб (фахівці, користувачі)» [17:50].

Наркотичний жаргон молодіжного  сленгу зосереджений на трьох основних сферах: предмети, процедури, стани. Предметна  сфера — це наркотики взагалі  або назви окремих різновидів наркотичних речовин, доз або  порцій деяких наркотиків, а також  засобів їх уведення в організм:

Лексико-семантичне поле «назви речовин»: амф, амфіки, анашка, атама, балабаха, безпонтовка, бовтушка, бодяга, бомба, вариво, варка, ганджа, гашиш, гера, гон, датура, демян, дерибан, джеф, джойнт, діма, долина, доріжка, драс, драп, кайф, кислота, ковбаса, код, кока, кокос, колеса, компот, кора, коса, костиль, косяк, крек, кубик, кукіс, кульок, лсд, мазур, мазя, мак, мар'іванна, марка, марфа, мацанка, молоко, мулька, накур, план, планокр, пластилін, платформа, розкумарка, сезон, сіно, солома, стакан, таблетка, точка, трава, трин-трава, тріп, укроп, хариво, хімка, хтс, чек, чистяк, чорна, шала, ширево, ширка, шишечка, шишка, шмаль [26].

Лексико-семаничне поле «предмети»:

баян, агрегат, апаратура, двигло, демік, машина [26].

Процесуальна сфера —  назви процедур прийому або розповсюдження наркотичних речовин із відповідним  лексико-семантичним полем: баригувати, бодяжити, вжалитися, диміти, дознутись, колотись, коцати, кумарити, курнути, мазатися, мутити, надерибанити, накоцатися, напаснути, переумаритися, перти, погребти, присісти, убитися, уколотися, хапати, ширятися [26].

Номінації наркотичних станів репрезентовані окремими лексемами: вгашений, вставлений, закиданий, обдвиганий, обдовбаний, обкиданий, обковбашений, обкурений, обсаджений, розкумарений; ломка, дубас, зрада, обкурка, промокашка, пятка [26].

Відповідні лексико-семантичні поля можна розподілити за процесом вживання алкогольних напоїв.

Поширення молодіжного сленгу і його актуалізація в мовній практиці представників різноманітних прошарків  суспільства відбувається кількома шляхами – за допомогою засобів  масової інформації, в результаті побутового міського спілкування й внутрішньосімейної комунікації. Меншою мірою на поширення сленгової лексики впливає мережа Інтернет, однак є підстави припускати, що її роль поступово зростатиме разом зі збільшенням кількості користувачів серед пересічних громадян. Окремим джерелом поширення й популяризації сленгу є реклама. 

2.2 Дослідження словотвірних  процесів в молодіжному сленгу

Центром лексичної системи  молодіжного сленгу є людина в  сукупності таких ознак, як зовнішність, частини тіла, органи, фізіологія, одяг, взуття, рід діяльності, соціальний стан, національність тощо. Субмова  молоді містить велику кількість  слів і висловів, які деталізують  інтереси носіїв, предметно-речовий  світ, особливості взаємин, дій і  станів людей.

Словотвірна система молодіжного  сленгу підпорядковується законам  сучасної української мови. Відповідно найбільш продуктивним способом словотвору одиниць усіх частин мови є афіксальний  спосіб.

Оскільки основною функцією лексики молодіжного сленгу є  номінативна, тобто називна, це є  причиною того, що переважну частину  лексики становлять іменники.

Основна частина похідних у лексиці молодіжного сленгу утворена від лексем української  літературної мови (за допомогою різноманітних  словотворчих засобів та шляхом семантичної  деривації) і жаргонних слів, які  отримали нове лексичне значення. Зіставлення  молодіжних сленгізмів з різними  підсистемами мови дозволило виділити в молодіжному сленгу три типи словотвірних процесів:

1) словотвірні процеси,  спільні зі словотвором літературної  мови;

2) словотвірні процеси,  спільні зі специфічним словотвором  у підсистемах мови, які мають  усну форму існування й пов’язані  з невимушеним міжособистісним  спілкуванням людей (розмовне  мовлення й соціальні діалекти);

3) словотвірні процеси,  притаманні передусім молодіжному  сленгу. Словотвірні процеси виконують  загалом експресивну функцію  й виступають вагомим чинником  оновлення сленгового словника.

Найбільш поширеним способом творення лексем є шлях семантичної  деривації (метафора, метонімія тощо). Переважають метафори-іменники, на другому за частотою місці знаходяться  дієслівні метафори, рідше зустрічаємо  метафори прикметникові. Можемо виокремити наступні напрями перенесення значень:

1.  значення «людина - людина»: дружбан – друг; Мауглі – учитель фізкультури [25];

2.  значення «предмет-людина»: ганчірка – слабка духом людина; молоток – молодець (схвальне значення); шланг – нероба, ледар [21];

3.  значення «тварина-людина»: жаба – дівчина легкої поведінки; метелик – повія; миша – кишеньковий злодій; носоріг – уродженець Кавказу, особа кавказської національності; баклан – непорядна людина [25];

4.  значення «рослина-людина»: хризантема – дівчина, що має відразу декількох партнерів; баклажан – алкоголік [25, 26];

5.  значення «пристрій / предмет-частина тіла»: окуляри – очі; локатори – вуха; кеглі – ноги [26];

6.  значення «будівля-частина тіла»: молокозавод, балкон – жіночі груди [25, 26];

7.  значення «тваринний та рослинний світ-предмет»: банани – патрони або вид брюк; кажан – шкіряна куртка [21];

8.  значення «предмет-предмет»: штори – окуляри; тарілка – рулетка [21].

Окремо слід виділити в  ономастичну базу антропоніми (Леся – 200 гривень; Шумахер – водій  маршрутного таксі; Достоєвський –  людина, яка набридає комусь; Карл –  бородатий чоловік; Володимир –  купюра вартістю 1 гривня) та топоніми (Африка – людина з кучерявим  волоссям; Гваделупа – людина з  випуклими очима). Також зустрічається  перехід власної назви у загальну (зазвичай, такий перехід зумовлений звуковою мотивацією): «жорік» - автомобіль «Запорожець-965», «їжачок» - мотоцикл марки  «ІЖ» [25, 26].

Продуктивними морфологічними засобами творення в молодіжному  сленгу є афіксація, абревіація, словоскладання, освновоскладання, усічення основи.

У зафіксованих сленгових  іменниках нерідко засобом творення є суфікс, твірними постають основи як літературні (дубар в значенні дурний – від слова дуб), так  і жаргонні (лапшист – брехлива людина від лапшати «брехати») [25]. Особливість афіксації при утворенні  субстандартної лексики полягає  у використанні більш широкого арсеналу словотворчих засобів. Жаргонні суфікси, зафіксовані у лексиконі молодіжного  сленгу, відрізняються великою розмаїтістю: -іст (-ист), -щик, -ун, -ар, -ш(а), -к(а), -их(а), -ин, -иц, -льник, -лк(а), ин(а), -л(о) (-ил(о), -йл(о)), -ня, -ач, -ищ, -ур (-юр), -ар (-яр), -аг (-яг), -ик, -ець, -ул', ок, -ух(а), -он, -ак (-як), -ган, -бан, -фан.

Джерелом неологізації молодіжного  сленгу є не лише запозичення з  інших мов, а й імітація звучання іншомовних слів засобами суфіксації (брателло – брат, марчелло – німецька марка, накателло – друг, з яким разом пиячать, борделло – місце, де весело проводять час). Специфічних  словотворчих елементів сленгових  прикметників у молодіжному сленгові на прикладі сленгових словників не зафіксовано. У дієсловах-сленгізмах виокремлюють суфіксальний, префіксальний, префіксально-суфіксальний, префіксально-постфіксальний способи творення (шофернути – вкрасти; маньячити – надмірно захоплюватися чимось, зосереджуватися на чомусь; вдуплитися – зрозуміти, набухатися – напитися доп’яна) [25].

Скорочені лексеми, які спостерігаються  у вжитку в молодіжному сленгу — це виключно іменники, усічені  лексичні одиниці літературної мови, а також сленгові слова, які отримали нове категоріальне значення: сідюк  – CD-диск, піджей – людина, що заводить публіку в нічних клубах, танцюючи на сцені; мак – комп’ютер фірми  «Apple Macintosh» [17:54].

У структурі молодіжного  сленгу широко вживаним є словоскладання іменників, інших частин мови лексикографічними  засобами не зафіксовано: трин-трава, мар'іванна – наркотичні засоби, нуль-сімка  – пляшка місткістю 0,7 л. [21]

Особливістю абревіації в  молодіжному слензі є те, що статусу  складноскорочених слів набувають  загальновживані слова (ідіот, яке  розшифровується за першими літерами як «ідеальний друг і офігенний товариш»).

Загалом сленгова лексика  характеризується багатою синонімією. Наприклад, позитивні емоції у слензі передаються як кайфово, кльово, круто, ломовово, смачно, убойно, ульотно, файно, чумово; байдужість — до банки, по барабану, паралельно, фіолетово; відповідниками до слів «друг» є джус, друган, дружбан, кент, кентяка, «друзі» — гайзи, черепи [21].

Члени синонімічних рядів  можуть мати різне емоційне забарвлення. Гарна, приваблива, зі смаком одягнена дівчина у сленговій лексиці  — краля, модель, мирса, траля; повна  дівчина — ляйба, кохана — лямура, матильда, хризантема [25].

Серед засобів мовної гри  у молодіжному слензі фігурують  фонетична мімікрія, контамінація, зміна наголосу тощо. Значна частина  сленгізмів, утворених способом контамінації, набула поширення серед носіїв молодіжного  сленгу. Вихідні лексичні основи можуть бути літературними, жаргонними, іншомовними: так, якщо поєднати вихідні основи «деканат»  та «доконати», вийде сленгізм «доконат». Фонетична мімікрія як специфічно сленговий  спосіб словотвору фігурує в утворенні  шкільних та студентських сленгізмів (фізрук – вчитель фізичної культури, академік – студент, який має академічну заборгованість). Роль словотвірного  прийому у лексемах молодіжного  сленгу виконують фонетичні деформації слова: метатеза (фізіомонія – від  «фізіономія»), заміна одного звука  іншим (шовгати – в значенні «повільно  йти» - від «човгати»), зміна наголосу (нюхАло – нЮхало – в значенні «ніс») [26].

Прикметники формують нечисельну групу в складі молодіжного сленгу. Вони за семантикою об’єднуються в  три групи: якісні (безбашльовий –  «безкоштовний», безпонтовий – «неякісний»), відносні (шароварна (комп’ютерна програма) «яка розповсюджується безкоштовно» - від англ. Share ware) та присвійно-відносні (юзерський «користувацький), кожна з яких має свої особливості словотворення. У деривації беруть участь як українські, так і запозичені лексеми, продуктивним способом творення яких є суфіксальний. Особливості словотвору прикметників виявляються залежно від того, до якої семантичної групи вони належать. Продуктивними є власне прикметникові суфікси: -н- («ульотний», «уматний»), -ов- («гіговий» - «який має розмір 1 Гб»); -ськ- (геймерський - ) «належний гравцю») [17:52-53].