Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Января 2014 в 09:36, реферат
Маніпулювання - це вид психологічного впливу, майстерна реалізація якого веде до прихованого збудження в іншої людини намірів, які не збігаються з її реальними бажаннями. Виходячи із цих міркувань, можна також визначити основні складові процесу здійснення маніпулювання:
1. Маніпуляція та її психологічна сутність
2. Свідоме та підсвідоме
3. Риторичні методи, що дозволяють досягати цілей маніпулюючи інформаційним контекстом
4. Методи НЛП як допомога маніпулятору
5. Приклади успішних кампаній, що стали стали такими за допомогою маніпуляцій інформацією
Напис в кінці ролику, окрім кольорового наповнення несе інформацію, направлену на зміну соціальних установок. Дія цього феномену ґрунтується на існуючій психологічній закономірності, що називається "крайовий ефект пам'яті". Згідно з нею краще всього запам'ятовується та інформація, яка розташовувалася на початку або кінці інформаційного блоку.
Наступний відеоролик, який я обрала для аналізу – матеріал з циклу «Вона переможе. Вона – це Україна». Опис ролику № 2. Відеоряд: маленька дитина у кадрі робить перші кроки. Руки матері її підтримують; зображення ходу операції у лікарні, родичка успішно прооперованого пацієнта дякує лікарям, обнімаючи їх; на боксерському ринзі переможець потискає руку переможеному; розмова між закоханими на пероні мовою жестів, поцілунок. Далі подаються зображення: святкування дня народження маленьких дітей на фоні зображень мильних кульок, торту з свічками; кадри з перемоги співачки Руслани Лижичко на Євробаченні; напис великими літерами чорним кольором: «вона переможе», напис великими літерами червоним кольором: «вона – це Україна. Юлія Тимошенко». Озвучення ролику відбувається голосом кандидата в Президенти України Ю.В. Тимошенко.
В основі відео роликів серії «Вона працює, вона – це Україна» лежить трансформований фразеологізм: Україна – це ти!, як аналогія до «Франція – це я!» Людовика XIV. Даний прийом націлений на те, щоб змусити аудиторію повірити, що відправник повідомлення входить з нею до якоїсь спільності. Об`єктом впливу тут є емоційна пам`ять аудиторії, а саме впізнавання, що породжує хибне почуття знайомства. Таким чином, прийом надає можливість отримати довіру аудиторії. Це можна віднести до прийомів психологічного акценту на певній деталі. Прийом полягає у гіперболічному зображенні певної деталі композиції, в результаті увага аудиторії фіксується саме на ньому. Такою деталлю у ролику є надпис “Вона працює, вона – це Україна!”.
У ролику слід відзначити використання таких прийомів відеориторики, як відеориторичні фігури, об’єктом маніпуляції у даному випадку є увага, почуттєва сфера та емоційна пам’ять аудиторії. Використані відеориторичні фігура В-політропія. В-політропія - свідоме навантаження елементів відеориторики з метою викликати у аудиторії перевантаження по візуальному каналу і транс як наслідок. Про застосування даного відеориторичного прийому свідчить дуже швидка зміна кадрів у ролику та надання деяких зображень крупним планом. Ефект від використання даних прийомів посилюється завдяки маніпуляції через звук (як вже говорилося вище: для музичного супроводження ролику обрана повільна приємна мелодія, таким чином відбуваєте вплив на асоціативну пам’ять аудиторії) та застосуванню прийому мовна динаміка (темп мовлення приємний, чіткий, голос кандидата).
У відеоролику використані маніпуляції за допомогою зорових образів та маніпуляція увагою. Використаний прийом привертання уваги аудиторії за допомогою застосування привабливих образів (два рази надається зображення дітей, закоханих, видужання хворого і т.д.), що дозволяє не тільки маніпулювати увагою аудиторії, а й впливати на сферу почуттів – всі образи викликають позитивні емоції. Даний ролик демонструє безперечно емоційний вплив на виборця. Оскільки подаються виключно сильні за емоціями образи: діти в першому та передостанньому кадрі, дружні обійми боксерів, сцена любові глухонімих людей тощо. Всі зображення покликані вплинути на почуттєву сферу людини. Вони всі є позитивними, даний позитив на підсвідомому рівні ототожнюється з кандидатом. Що стосується кольорової гами ролику, вона така ж сама, як і в інших – червоно-біла. Підводячи підсумок по даній аудіовізуальній рекламі, треба зазначити виключність і позитивність ролику. В період передвиборчої гонки всі кандидати навантажили медіа-простір своєю передвиборчою продукцією, більшість з яких містить зображення кандидата. Юлія Володимирівна пішла іншим шляхом. Займенник «вона», завдяки вдало продуманій кампанії, асоціювався тільки з нею, реклама озвучена її голосом впливала на виборця через позитивні образи, які автоматично пов’язувалися з нею.
Опис відеоролику № 3 «ТигрЮля». Відеоряд: зображення білої тигриці; збільшене зображення білої тигриці; зображення тигриці у литтях трави; зображення тигриці, яка йде; зображення тигриці, що виринає з води; зображення маленьких тигренят; зображення кандидатки (напівлежачи) з тигрицею. Написи на екрані під час транслювання зображень тигриці: біла тигриця (літери білого кольору) дійсно існує (літери червоного кольору); але це дуже рідкісне (літери білого кольору) явище у природі (літери червоного кольору); її забарвлення (літери білого кольору) не дозволяє (літери червоного кольору) їй маскуватися (літери білого кольору); вона повинна бути (літери білого кольору) сильнішою (літери червоного кольору); спритнішою (літери білого кольору), витривалішою (літери червоного кольору); захищати тих (літери білого кольору), хто поклався на неї (літери червоного кольору); з новим роком! (літери червоного кольору), роком білого тигра! (літери чорного кольору), щастя вам! (літери червоного кольору). Тигр (літери чорного кольору)Юля (літери червоного кольору).
Голос за кадром: «біла тигриця дійсно існує, але це дуже рідкісне явище у природі, її забарвлення не дозволяє їй маскуватися, вона повинна бути сильнішою, спритнішою, витривалішою, захищати тих, хто поклався на неї. Вона захистить наше майбутнє.»
У ролику використаний прийом нейролінгвістичного програмування: враховані два з трьох типів сприйняття реальності людини (візуальний, аудіальний та кінестетичний). Люди з візуальною репрезентативною системою можуть побачити тигрицю, прочитати відповідні написи тощо. На людей з аудіальним типом сприйняття розраховане озвучення ролику: під час показу зображень різного спрямування – всі вони озвучуються, як підтвердження побаченого. Такі прийоми нейролінгвістичного програмування застосовуються, щоб прискорити сприйняття ролику аудиторією, вплинути на людей із всіма трьома типами сприйняття, а також здійснити вплив на уяву аудиторії.
В основу ролику покладені дві найсильніші маніпуляції: за допомогою образів та слів. Щодо першого, то даний метод зорієнтований на формування в електорату розумових і чуттєвих образів явищ, ідей, думок і поглядів того чи іншого кандидата. Як говорилося вище, вплив слова також залежить від породжуваного їм образу, а не від реального змісту. Дуже часто слова, які мають невизначений зміст, або слова-амеби здійснюють найміцніший вплив на маси, оскільки натовп головним чином думає образами та сприймає лише образи. Тільки образи можуть захопити його і зробитися рушієм його вчинків. Зміст маніпуляції полягає в наявності подвійної дії – разом з відкритим повідомленням адресату надсилається “закодований” сигнал з тою метою, що цей сигнал відтворить у свідомості адресата потрібний образ. Тобто образи, так само як слова, мають сугестивне значення та породжують ланцюгову реакцію уяви. Враховуючи це, в маніпуляції масовою свідомістю особлива увага приділяється зоровому образу. Біла тигриця – це виключення з правил, це добра та сильна тварина. Ролик дуже емоційний, впливає на почуттєву сферу аудиторії. Кара-Мурза влучно цитує Ле Бона, який зазначав, що натовп мислить образами, а викликаний в його уяві образ в свою чергу викликає інші, які не мають ніякого логічного зв’язку з першим… Натовп, який здатен мислити тільки образами, піддається впливу тільки образів.
Таким чином, сутність політичної реклами Ю. Тимошенко полягає в чіткій, логічній послідовності здійснення всіх етапів психологічного впливу на виборця. Проте, на противагу цьому, результати виборів засвідчили протилежний ефект від мети політичної реклами Ю. Тимошенко. Причиною цього може бути перенасичення застосування психотехнологій у рекламі. А можливо той факт, що у психіці людини закладена реакція негативної відповіді на негативну інформацію. Тому людина, яка повідомляє щось неприємне, викликає антипатію. А у даного кандидата була досить велика кількість реклами, яка побудована на повідомлені негативної інформації про конкурента, про важке життя українців тощо.
Використана література:
http://journlib.univ.kiev.ua/