Достовірність і точність як новинні стандарти (на матеріалі газети «Донецкие новости»)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ЖУРНАЛІСТИКИ

 

КУРСОВА РОБОТА

З вступу до спеціальності

На тему: Достовірність і точність як новинні стандарти (на матеріалі газети «Донецкие новости»)

Студентки 1 курсу Б групи

Напряму підготовки «Журналістика»

Спеціальності «Журналістика»

Шоколової  Поліни

Керівник асистент Глушко А.В.

 

Національна шкала  ̲  ̲  ̲  ̲  ̲  ̲ ̲  ̲  ̲ ̲  ̲  ̲ ̲  ̲  ̲

Кількість балів: ̲  ̲  ̲  ̲  ̲  ̲ Оцінка: ECTS ̲  ̲  ̲  ̲  ̲  ̲

Члени комісії  ̲ ̲  ̲ ̲  ̲  ̲ ̲  ̲  ̲ ̲  ̲  ̲ ̲  ̲  ̲ ̲  ̲  ̲

̲  ̲  ̲ ̲  ̲  ̲ ̲  ̲  ̲ ̲  ̲  ̲ ̲  ̲  ̲ ̲  ̲  ̲ ̲  ̲  ̲

(підпис)         (прізвище  та ініціали)

  ̲  ̲  ̲ ̲  ̲  ̲ ̲  ̲  ̲ ̲  ̲  ̲ ̲  ̲  ̲  ̲  ̲  ̲

̲  ̲  ̲ ̲  ̲  ̲ ̲  ̲  ̲ ̲  ̲  ̲ ̲  ̲  ̲ ̲  ̲  ̲ ̲  ̲  ̲

(підпис)         (прізвище та ініціали)

 

̲  ̲  ̲ ̲ ̲  ̲ ̲  ̲  ̲ ̲  ̲ ̲  ̲  ̲ ̲ ̲  ̲ ̲  ̲  ̲ ̲  ̲  ̲ ̲  ̲  ̲ ̲  ̲  ̲ ̲  ̲  ̲ ̲  ̲  ̲ ̲  ̲  ̲

(підпис)         (прізвище  та ініціали)

 

 

Донецьк − 2013 рік

 

 ЗМІСТ 
 
ВСТУП………………………………………………………………3 
РОЗДІЛ 1.Загальні стандарти якості в професійній журналістиці………… 
1.1 Оперативність як критерій

1.2 Баланс думок і точок зору 
1.3 Достовірність як критерій 
1.4 Відділення фактів від коментарів та оцінок журналістів 
1.5 Точність 
1.6 Повнота представлення фактів та інформації про проблему 
РОЗДІЛ 2.Проблема достовірності і точності інформації на прикладі газети «Донецкие новости» 
2.1 Характеристика друкованого видання 
2.2 Проблема достовірності і точності інформації у тижневику «Донецкие новости» 
Висновок

Список використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 
Все, що пов'язано з інформацією, її збиранням, обробленням та поширенням викликає в сучасному світі підвищений інтерес, оскільки значення інформації, її вплив на те, що відбувається в суспільстві постійно зростає. Нинішнє суспільство нерідко називають «інформаційним», і хоча єдиної наукової дефініції цього терміна ще не знайдено і він викликає чимало дискусій, однак поза термінологічних суперечок знаходиться широко,і визнається дослідниками різних країн факт: саме інформація стала головним двигуном глобальних змін на планеті, які відбулися в останні десятиліття і відбуваються зараз. 
Вважаємо, сьогодні буде коректним сказати, що опорою, стрижнем і двигуном найбільш значущих соціально-економічних, політичних, культурних процесів XXI століття будуть саме інформаційні технології. Подібно до того, як у минулому бурхливий розвиток промисловості призвів до виникнення індустріального суспільства, нові інформаційні технології стають вирішальними у становленні інформаційного суспільства нашого часу. Тому дослідження каналів розповсюдження інформації та сутнісних особливостей інформаційних текстів - це, по суті справи, внесок у визначення тенденцій подальшого розвитку людства, в усвідомлення шляхів, що ведуть у майбутнє. 
Звідси, на наш погляд, очевидна актуальність теми дослідження, присвяченого діяльності інформаційних видань, які знаходяться «на передовій» роботи з інформацією. Є підстави очікувати, що в умовах виникнення «інформаційного суспільства» значущість каналів поширення інформації, якими і є інформагентства, буде зростати. Перші з цих інформаційних структур виникли, як відомо, в середині XIX століття.

Необхідність дослідження новинних стандартів зумовлена тим, що

в сучасній журналістиці роль новин, інформації постійно зростає, причому особливо наочно це можна побачити в журналістиці пострадянської України, яка відмовилася від деяких підходів радянській пресі, в якій багато важливі новини деколи необхідно було «вихоплювати» серед гасел і дидактичних міркувань. Інформаційна насиченість, неупередженість, точність і оперативність, тобто все те, що відрізняє інформагентства і є пріоритетним в їх роботі, стало затребуваним і в багатьох інших ЗМІ.

Мета курсової роботи - дослідити значення таких критеріїв у новинах як точність і достовірність.

Головне завдання нашої курсової роботи полягає у знаходженні і аналізі проблем достовірності і точності інформації на прикладі газети «Донецкие новости»

Об’єкт дослідження нашої курсової роботи це новини та головні новинні стандарти.

Предметом дослідження виступає різноманітні проблеми процесу формування новин. 
    Курсова робота складається зі вступу, двох розділів (у першому- шість пунктів, у другому – два пункти), заключення, списку використаної літератури . 
 
 
 
 
 
 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

 ЗАГАЛЬНІ  СТАНДАРТИ ЯКОСТІ В ПРОФЕСІЙНІЙ ЖУРНАЛІСТИЦІ

 

1. Оперативність

   З цієї точки зору всі новини повинні бути "останніми", відзначатися свіжістю. Мабуть, не одну людину в дитинстві дивувала парадоксальна вербальна формула, неодноразово передана по радіо: "Передаємо останні новини", - адже ці новини насправді ніколи не були останніми, а виходили в ефір знову і знову. Лише подорослішавши, людина осягає зміст метафори: новини є останніми, з тих що були докладені на цю хвилину. [1, 35] 
У журналістиці точиться постійна боротьба за оперативність, першість і пріоритетність у поданні повідомлень.  
Актуальність і оперативність - прямі показники якісної професійної роботи ЗМІ та журналіста при підготовці новинних повідомлень. І в цьому їм має допомагати добре налагоджена система джерел інформації, відмінна організація роботи всередині редакції, штатна структура, яка передбачає чіткий розподіл функцій співробітників, наявність плану роботи, відповідне технічне й фінансове оснащення.

    Читач - це клієнт, якому щодня необхідні свіжі продукти на столі - свіжий хліб, свіже молоко і свіжа новина. Якщо він отримав цю новину з одного журналу, то навіщо йому інший? У фінансовому плані для ЗМІ втрата оперативності - втрата клієнта, а значить втрата доходів. В плані іміджу ЗМІ - теж одні втрати ... Який сенс читачеві купувати певний журнал, якщо він вже знає, що тут пишуть із запізненням про те, що він уже дізнався з інших ЗМІ. У цьому сенсі для кожного ЗМІ найголовніше завдання не просто висвітлити подію, а намагатися висвітлити його першими, знайти такі факти, думки і оцінки з даного предмета, які не знайшли інші ЗМІ. [8, 92] 

1.2 Баланс думок і точок  зору 
    Збалансованість передбачає надання різним сторонам можливість висловитися в одному матеріалі. Якщо предметом матеріалу не є конфлікт сторін, але суперечка з якої-небудь проблеми або питання, то необхідно дотримуватися балансу думок і позицій по даному питанню. При цьому, можливо, що думок і позицій буде більш ніж дві. [14] 
    У ЗМІ України на поточний момент баланс думок досягається за рахунок представлення різних точок зору і позицій сторін у різних ЗМІ. Але якісна журналістика вимагає цього балансу всередині одного матеріалу або в одному номері (випуску), і лише тоді оцінює його як відповідний стандартам якості. 
    Бути неупередженим означає бути неупередженим по відношенню до певної сторони. У кожного журналіста є власні погляди, але йому доводиться бути вище власної позиції, щоб забезпечити всеосяжне і авторитетне висвітлення новин і поточних подій. Для того, щоб уявити правдиву картину того, що відбувається у широкій аудиторії, необхідно відобразити все розмаїття думок чесно і точно. 
    Особливо важливо пам'ятати про це, висвітлюючи неоднозначні теми: в цьому випадку журналіст повинен бути особливо акуратний, залишаючи свою власну думку при собі. Неупередженість включає: 
• збалансоване висвітлення тем і поглядів 
• відображення різних думок 
• вивчення протилежних точок зору 
• перевірку того, що жодна сторона не виявилася недостатньо відображеної в матеріалі. 
    З точки зору редакційної свободи, журналіст повинен бути вільний, щоб: 
• висвітлювати будь-яку тему, якщо є причини її висвітлювати 
• висвітлювати специфічні аспекти теми 
• надати можливість висловити окрему думку 
• уникати упереджень 
• уникати тих матеріалів, які можуть образити частину аудиторії 
• бути чесним з тими, хто надає матеріали, і дати їм можливість відповісти на наші запитання. [4,72]. 
    В той же час журналісти повинні бути готові надати можливість відповісти. У пошуках неупередженості вони повинні розуміти, що  інші журналісти та  гості програми зовсім необов'язково будуть неупереджені, хоча запрошують їх з метою підготувати більш об'єктивний матеріал.[5, 12] 
    Об'єктивність має бути адекватною: необов'язково представляти кожен існуючий аргумент за будь-якого приводу або точно відміряти кількість хвилин, відведених на подання кожної точки зору. Необхідно обговорювати правила, що існують в редакції, з більш досвідченими колегами: журналіст не повинен боротися наодинці. 
    Серед неоднозначних можуть бути теми, пов'язані з політикою, релігією, сексом, відносинами між людьми. У будь-якому випадку, працівники ЗМІ повинні представляти максимальну кількість різних точок зору. 
Необхідно чітко відокремлювати думки від фактів, а основні точки зору мають бути відображені у журналістському матеріалі, навіть якщо в них є відразливі деталі: обов'язок журналіста полягає в тому, щоб інформувати широку громадськість, незалежно від його власних уподобань та поглядів. 
Не завжди при підготовці окремо взятого матеріалу надається можливість бути безстороннім: новина сама по собі може бути настільки однозначною, що спроби представити іншу сторону можуть просто перетворити матеріал в насмішку. 
    Іноді окремо висловлені думки, що підтримують жодну зі сторін, можуть представити тему в новому світлі і стати стимулом для дискусії: такий підхід має сенс, якщо він сприяє кращому розумінню проблеми аудиторією і надає нові перспективи. 

1.3 Достовірність 
    Довіра до факту або думки,зумовлена довірою до джерела інформації,- глядач хоче знати, звідки отримано повідомлення і кому належить викладення судження. 
    Якщо на місці події відсутній власний кореспондент або він не має перевірених даних, необхідно - відповідно до світової телепрактики - підтвердження не менше, ніж з двох джерел. 
    У новинних програмах посилання на джерела повідомлень обов'язкові. 
Журналіст новин оперує тільки тими даними, які у разі необхідності можуть бути їм доведені, і намагається так викласти матеріал, щоб навіть будучи звинуваченим у дезінформації, зумів підтвердити свою правоту в судовому порядку. [3, 158] 
    Загальновизнана особливість телеінформації ,наприклад, - «персоналізація новин» - не означає, як думають багато хто, свободи суб'єктивних висловлювань ведучого. Чітке відокремлення фактів від думок у новинній програмі - неухильний журналістський принцип. 
    Професійне повідомлення не повинно містити оцінок, тим більше, якщо це оцінки співробітника інформаційного телебачення - ведучого, репортера, інтерв'юера. 
    Позиція журналіста новин - у підборі, повноті і послідовності освітлюваних фактів. Оцінки подій або явищ цілком доречні і навіть необхідні в устах експертів, коментаторів або осіб, у чиїй компетенції немає сумнівів. 
    Інформаційні програми не повинні викликати у глядача сумнівів у характері екранного повідомлення або породжувати в ньому помилкові уявлення про те, що він бачить - запис або трансляцію, первинне повідомлення або його повтор. Жодна з екранних форм - ні прямо, ні побічно - не може бути видана за іншу (коментар за встановлений факт, архівні кадри за миттєву хроніку, інсценізація - за дію, реально відбувається) або сприяти подібному враженню. [7,12] 
    Особливо це відноситься до методу інсценування, навіть якщо її учасники - реальні герої дії. Сам факт реконструкції події повинен бути позначений у ефірі, щоб не вводити телеглядача в оману щодо характеру зображуваних дій. 
    Світова телепрактіка не допускає використання інсценувань в новинних рубриках. 
    Що характеризує доствірність інформації? 
-Наявність і кількість підтверджених фактів;  
-Отримання інформації безпосередньо від джерел інформації (а не передруки зі ЗМІ, Інтернету і від інших неперевірених джерел);  
- Використання в матеріалі авторитетних джерел інформації (очевидці, фізичні (із зазначенням імені, прізвища, посади та роду занять та ін) і юридичні особи - організації, компанії, держструктури, громадські організації та ін., офіційні документи (які також вимагають перевірки на достовірність)); 
- Точну вказівку в матеріалі на джерела інформації.

- Аудиторія повинна знати,звідки взята та чи інша інформація, щоб самій визначити чи варто їй довіряти. 
- Відсутність або мінімальне використання невизначених і анонімних джерел інформації. Такі джерела викликають сильні сумніви в достовірності інофрмації, одержуваної від них. Посилання на анонімне джерело можливе тільки в особливих випадках, коли йому загрожує небезпека (і журналіст це перевірив). [12,87]. 
    Факт тільки тоді може бути використаний як факт в якомусь матеріалі, коли він підтверджений. І тільки в цьому випадку він стає достовірним. 
Журналісти завжди повинні мати на руках документи, які могли б довести достовірність інформації (наявність фактів) в матеріалі. Відсутність таких доказів означає, що журналіст не має права використовувати неперевірену інформацію в своєму матеріалі. 
    Будь-яке повідомлення необхідно перевіряти на достовірність, перед тим як використовувати інформацію, що міститься в ньому для підготовки своїх матеріалів. Важливим елементом достовірності є точність. 
     Однак у реальному житті, в умовах жорсткої конкуренції, в яких доводиться приймати рішення, особливо якщо отримана інформація дуже важлива, але не вибухонебезпечне для суспільства, велика частина цих правил або всі вони не дотримуються. [2, 48]

 

1.4 Відділення фактів  від коментарів та оцінок журналістів 
   Покликання тележурналіста не зводиться до публічного самовираження, тим більше в новинних рубриках, які він здатен тільки дискредитувати. Ця позиція - не в словесних оцінках (сфері аналітиків і експертів), а в прагненні до достовірності та повноти представлених фактів і думок, що дозволяють глядачеві самостійно робити висновки. [10,54]. 
    Професійне повідомлення містить всі факти, необхідні для розуміння зображуваної ситуації. Але воно ж виключає побічну інформацію, здатну викликати негативні суспільні наслідки (наприклад, повідомлення про підготовлення громадських заворушень із зазначенням місця і часу, де й коли вони можуть відбутися). В іншому випадку журналіст ризикує опинитися не стільки інформатором, скільки підбурювачем, виконуючи роль рупора для призвідників протиправних дій, а оприлюднений прогноз обернеться реальністю саме в силу масового оповіщення. 
    Разом з тим, документаліст не може однаково ставитися до того, хто порушує закон, і до того, хто його захищає, особливо якщо мова йде про закон моралі. Коли стикаються співчуття і жорстокість, справедливість і зловмисність, терпимість і нетерпимість, позиція журналіста не має нічого спільного з байдужістю. 
    Для журналіста немає важливішого завдання, ніж відстоювати ті духовні якості, які дозволяють людям за будь-яких обставин залишатися людьми. [6, 115] 
 
1.5 Точність 
    Ніщо так не підриває читацької довіри до газети, як її некомпетентність. Газети, ймовірно, допускають навіть більше помилок, ніж можуть виявити редактори і журналісти, тому що далеко не всі читачі повідомляють про них газеті (зокрема, якщо у газети досить міцна репутація або вона непослідовна у виправленні своїх помилок). Нехай точність стане буквально нав'язливою ідеєю репортерів і редакторів. Помилок не повинно бути в принципі.