Гетманские столицы Украины

 

 

 

 

Гетманские столицы Украины.

 

Работу выполнила

 Ветряк Настя

 

 

 

 

Столицы гетманской Украины.

 

• Чигирин                                         Батурин 

                                                

                                        

 

 

 

• Глухов                                            Киев                                                                                    

                                             

 

 

 

 

 

 

 

 

Чигирин

 

• ЧИГИРИН – СТОЛИЦЯ ГЕТЬМАНІВ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО,  
  ІВАНА ВИГОВСЬКОГО, ПЕТРА ДОРОШЕНКА 
   
  Для українського народу Чигирин є містом особливого історичного значення. Це один із символів української національної ідентичності й боротьби за незалежність. Не випадково на початку ХІХ століття гаслом українських масонів, котрі створили ''Таємне малоросійське товариство'' і базувалися на Лівобережжі, було таке запитання-відповідь: ''Де сходить сонце? – У Чигирині''. З 1648 року Чигирин став резиденцією гетьмана Богдана Хмельницького, фактичною столицею тодішньої Української держави (Гетьманщини), потужною фортецею, що відіграла вирішальну роль як у національно-визвольних державницьких змаганнях українців другої половини XVII століття, так і в протитурецьких війнах того часу.

 

 

 

 

• Чигирин лежить за 63 кілометри на південь від обласного центру Черкаси. Його ландшафтна ситуація дуже своєрідна: над рівнинною заплавою річки Тясьмин (правий доплив Дніпра) панує високе правобережне плато, яке гострим кутом видається у долину. За ним закріпилося найменування Кам'яної гори (її ще називають Замковою чи Богдановою горою). Ця гора, висотою 70 метрів і площею близько 40 гектарів, має стрімкі схили і є потужною ландшафтною домінантою та зоною найвищої композиційної активності: поставлені тут архітектурні споруди можуть панувати в довкіллі у радіусі до 5-10 кілометрів. Тому саме тут за доби розквіту Чигирина у середині XVII століття містилася міська цитадель (замок), а наріжна частина, що високо підносилася над долиною, вінчалася головною архітектурною домінантою – тридільною триверхою Миколаївською церквою.  
  На рівнині під Кам'яною горою, у завороті Тясьмина, лежав оточений оборонними стінами з баштами Поділ, або Нижній город, тісно забудований двоповерховими будинками, над якими вивищувалися ратуша й церкви. Садиба Богдана Хмельницького займала підвищення біля північного схилу Замкової гори. Активні й силуетно виразні архітектурні домінанти Замку й Нижнього міста замикали перспективи головних шляхів, які вели до Чигирина. Таким чином композиційний вплив архітектурного комплексу міста поширювався на досить значну територію довкола міста.

 

 

 

 

• У другій половині XVII століття Чигирин привертав увагу численних мандрівників, дипломатів і військових інженерів. Завдяки їх словесним описам та кресленикам ми можемо скласти уявлення про місто доби його найвищого розвитку. Так, за словами сирійця Павла Алеппського, котрий двічі гостював у Богдана Хмельницького, ''цитадель Чигирина не має рівних собі в усій країні козаків за висотою, величиною гори, на якій її збудовано, за своєю просторістю й силою-силенною вод і боліт, що її оточують. З цієї причини вона дуже сильна''. Турецький мандрівник Евлія Челебі 1657 року відзначав: ''Нині це міцна фортеця, що має три ряди стін... Цитадель стоїть на крутій скелі. Довкруг фортеці три смуги непрохідних ровів... У цитаделі стоять козацькі будинки, вкриті тертицями, з городами й садами. Там само – арсенал, прекрасні гармати, монастир із дзвіницею, схожою на башту. У Нижньому місті налічувалося десять тисяч будинків, укритих дранкою, 27 дзвіниць'' . 
  Чигиринські терени були заселені віддавна – з доби бронзи й Черняхівської культури. У ХІ – першій половині ХІІІ століть тут було поселення Київської Русі, яке відігравало роль прикордонного форпоста на межі з так званим Диким Полем, по якому кочували орди різних степових племен – половці, торки, берендеї. Усі поселення по річці Тясмин зникли після приходу в ці краї монголо-татарських полчищ. Від другої половини XIV століття ці спустілі терени входять до складу Великого князівства 

 

 

 

 

 

Глухов 

 

• 22 февраля 1750 г. в Глухове с большой торжественностью ясновельможным гетманом Украины провозглашают 22-летнего графа Кирилла Разумовского, президента Императорской Санкт-Петербургской Академии наук, кавалера множества наград и отличий Российской империи, человека действительно по-европейски образованного, талантливого и счастливого. А в детстве и юности - пастуха общественного стада на хуторе Лемеши вблизи Козельца.
• В Глухове и полковых городах гремят залпы праздничных салютов, играет военная музыка, звучат народные песни и церковные хоралы. В Киевской Академии проходит общественный диспут, посвященный сему выдающемуся событию. А в Петербурге академик Михаиле Ломоносов посвящает гетману-президенту пасторальную идиллию "Полидор", герои которой, приветствуя идеального пастуха с берегов Днепра, восклицают: "Верхи Парнасски расцветайте! Красуйтесь Днепрские струи!" Народ в Украине радуется и надеется на счастливые перемены. Правда, знают молодого гетмана преимущественно в кругах козацкой старшины и великосветских салонах Петербурга, а сам он приедет в свою глуховскую резиденцию год спустя.

 

 

 

 

 

 

• В 1746 г. Военной коллегией Сената и Канцелярией главной артиллерии и фортификации, отвечающей за строительство и содержание крепостей империи, было предусмотрено реконструировать Глуховскую крепость. С этой целью под руководством инженер-подполковника Данилы Дебоскета, возглавлявшего Киевский департамент крепостей, в 1746 г. был составлен "План Глуховской крепости с проектом". Чертеж фиксирует состояние крепости и застройки, а, одновременно, намечает определенные реконструктивные мероприятия. Земляным укреплениям Глуховской крепости предусматривалось придать более четкие регулярные очертания, реконструировать бастионы, устроить предвратные равелины, упорядочить внешние эспланадные подступы к крепости. Это требовало сноса десятков дворов существующей застройки как внутри крепости, так и вне ее, - что выглядело явно не реалистично. Этот план не был реализован, но, как полагают исследователи, в определенной мере способствовал дальнейшей реконструкции и упорядочению глуховских укреплений.

 

 

 

 

• В феврале 1750 года на казацко-старшинской раде в Глухове гетманом Левобережной Украины был избран Кирилл Разумовский. В конце 1763 года была одобрена записка «О восстановлении старинных прав Малороссии», составленная Кириллом Разумовским и старшиной. В ответ Екатерина II отстранила К. Разумовского от должности гетмана и передала управление Украиной второй Малороссийской коллегии: «…чтоб век и имя гетманов исчезли, не токмо б персона какая была произведена в оное достоинство»

 

 

 

 

Киев 

 

• З квітня по грудень 1918 року Київ був Гетьманською столицею Української Держави на чолі з Гетьманом П. Скоропадським. 
   
  Гетьман П. Скоропадський мав українські корені, які сягали Гетьмана І. Скоропадського; він також мав високий статус за царського режиму — військовий ад'ютант Миколи II. У 1918 році проживав у Києві на Хрещатику у Пасажі. 
   
  Любив гуляти Хрещатиком у цивільному костюмі, і, як свідчать сучасники, у ньому проглядалась гарна воєнна виправка. 
   
  

 

 

 

 

• 29 квітня 1918 року на з’їзді землевласників П. Скоропадський був обраний Гетьманом України і проголосив утворення Української Держави. З’їзд проходив у приміщенні цирку. Того ж дня у Софіївському соборі П. Скоропадського було проголошено Гетьманом України. 
  На Софіївському майдані звучала урочиста молитва з приводу проголошення Української Держави та обрання П. Скоропадського Гетьманом України. 
   
  

 

 

 

 

• П. Скоропадський спирався на  військових  і хороших господарників з місцевих поміщиків. Маріїнський палац був Міністерством внутрішніх справ Української Держави. 
   
   П. Скоропадський у час розрухи займався державотворенням і зробив дуже багато для України. Було створено Українську Академію наук (видання Академії повинні були друкуватися українською мовою). 
   
  

 

 

 

 

Батурин

 

• Впервые упоминается в 1625 году. В 1669-1708 годах -местопребывание гетманов Левобережной Украины. В 1708 году гетман Мазепа решает, что настала удобная возможность для разрыва с Русским царством. После перехода Мазепы на сторону короля Швеции Карла XII в Северной войне, русский царь Пётр I приказывает Меншикову захватить Батурин и подвергнуть его разорению.

 

 

 

 

• По имени города назван был один из куреней Сечи. После переселения запорожских казаков на Кубаньбыло основано Батуринское куренное селение — современная станица Батуринская.
• Батуринский дворец гетмана Кирилла Разумовского на протяжении многих десятилетий стоял заброшенным и полуразрушенным, его интерьеры пустовали. Комплексная реставрация здания и окружающего его парка в рамках новосозданного заповедника «Гетманская столица» была профинансирована властями независимой Украины к 300-летию разорения Батурина русскими войсками. 
  

 

 

 

 

 

1648 г.

 

1648 г.

 

1669 г.

 

1750 г.

 

Киев

 

Чигирин

 

Батурин

 

Глухов

 

http://hlukhiv.com.ua/articles/hetman_capital/poslednii_getman_ukrainy.html

http://h.ua/story/231101/

http://ru.wikipedia.org/wiki/%C1%E0%F2%F3%F0%E8%ED

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2

http://h.ua/story/231619/

http://h.ua/story/229789/

 http://h.ua/story/230381/