Киномистецтво і Київ

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Мая 2013 в 23:21, реферат

Краткое описание

Кінематограф– наймолодший вид мистецтва, виникнення якого безпосередньо пов 'язане з розвитком науково-технічного прогресу, передусім у галузі оптики, хімії, фотографії.
На відміну від інших видів мистецтва, дату народження кінема¬тографа можна назвати абсолютно точно – 28 грудня 1895 р. Саме в цей день у Парижі брати О. і Л. ЛЮМ'ЄР продемонстрували свою першу кінопрограму, що містила коротенькі документальні замальовки: «Вихід робітників з фабрики», «Прибуття поїзда» та ін.

Содержание

1. Вступ
2. Перші успіхи (1920—1950-i роки).
I.Німе кіно.
II.Звукове кіно.
3. Поетичне кіно (1950—1980-i роки).
4. Сучасність.
5. Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка.
6. Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.
7. Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість».
8.Висновок.
5.Використані джерела

Прикрепленные файлы: 1 файл

ИНДЗ.doc

— 241.50 Кб (Скачать документ)

 

7. Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість».

«Молодість» – одна з  найбільших спеціалізованих кіноподій  України та Східної Європи за версією  Міжнародної Асоціації Кінопродюсерів (FIAPF).

Кінофестиваль був започаткований 1970 року у вигляді дводенного перегляду  студентських короткометражних фільмів  Київського державного інституту театрального мистецтва. Відтоді локальна ініціатива набула міжнародної популярності: з 80-х років українці знайомилися з роботами режисерів-дебютантів з Болгарії, Грузії, Вірменії та Росії, часи перебудови стали епохою кінематографістів із країн Балтії, Казахстану, Азербайджану та Німеччини. Перші кроки у великий кінематограф разом з «Молодістю» зробили знані нині режисери: Фред Келемен, Том Тиквер, Франсуа Озон, Андраш Монорі, Олексій Балабанов, Денис Євстигнеєв, Стівен Долдрі. Учасників «Молодості» пізніше відзначали «Золотою пальмовою гілкою» (Брюно Дюмон) та «Оскаром» (Ален Берлінер).

Наразі «Молодість»  – єдиний кінофестиваль в Україні, що з 1991 року входить до рейтингів FIAPF. Він є пріоритетною платформою в регіоні для представлення найсвіжішої та найактуальнішої кінопродукції та відтворює найгучніші події сучасного кінопроцесу – як мейнстрімні так і експериментальні.  
 
Головне завдання фестивалю – сприяння розвитку молодого професійного кіно. Як і сорок років тому конкурсна програма представляє професійні та аматорські фільми дебютантів. Головні секції - студентський, перший короткометражний (ігровий, анімаційний, документальний) та перший повнометражний ігровий фільм. До географії конкурсних робіт належать країни майже з усіх континентів. Шукає и знаходить – і таким чином надає можливість молодим талантам посісти належне їм місце у сучасному кінопроцесі.

Конкурсна програма:

Програма короткометражних фільмів-фестивальна програма короткого метру представляє збірку найцікавіших робіт молодих режисерів зі всього світу — найперспективніші кіномитці представлять свої фільми особисто. Невеликі, не довші за 30 хвилин, хронометражі надають молодому режисерові майже безмежні можливості для наближення до Шедевру, а також і шанси на отримання Золотого Оленя Міжнародного кінофестивалю «Молодість» — визнаного у світі знавця молодого кіно. 

Програма студентських фільмів-головне завдання фестивалю «Молодість» – сприяння розвитку молодого кіно. І саме з цією метою ми шукаємо та відбираємо на всіх найважливіших фестивалях твори талановитої молоді. Шукаємо та знаходимо – і, таким чином, надаємо можливість юним талантам посісти належне місце у сучасному кінопроцесі. Кожного року ми презентуємо біля трьох десятків найцікавіших студентських робіт. Можете бути певні – ви не відчуєте себе викладачем, зденервованим перегляданням зошитів бездарних учнів з поганим почерком. Це – справжнє кіно 

Програма повнометражних фільмів-щороку близько десятка дебютних повнометражних фільмів представлять найактуальніші тенденції розвитку європейського і світового кіно. Це – фільми вчорашніх студентів або тих молодих професіоналів, чий розвиток відбувався поза стінами навчальних закладів. Традиційно, свій перший великий творчий успіх молоді режисери представляють особисто.  

Першорядним завданням  для фестивалю зажди був и  залишається пошук, відбір та просування українських фільмів. Історично, секція «Панорама українського кіно» була першою позаконкурсною програмою фестивалю. Згодом вона була визначена як «Національна конкурсна програма» й, таким чином, досі триває процес її трансформації на серйозну платформу для представлення українського кіно – як аматорського, так і  професійного. Наразі вона має власне журі, до якого входять не лише українські, але іноземні кінопрофесіонали, окремий заохочувальний грошовий приз, який надає режисеру потенційну можливість знімати.

 8.Висновок

Українське кіно на сьогоднішній момент знаходиться у скрутному становищі.А що потрібно для кіно? Насамперед таланти. І вони у нас є. Скажімо, наші кінооператори затребувані за кордоном. Актори — теж, багато й успішно знімається у польських і російських фільмах наприклад Богдан Ступка. Олексій Горбунов, який активно починав в Україні, сьогодні не менш успішно знімається в Росії. Взагалі, українських акторів, які довели свій талант і на сцені, і на екрані, багато: Анатолій Хостікоєв, Богдан Бенюк, Олексій Богданович, Ольга та Наталя Сумські, Ірина Дорошенко, Лесь Задніпровський, Володимир Коляда. Не менше акторів театру російської драми, адже з його стін вийшли такі кінознаменитості, як Ада Роговцева, Валерія Заклунна, Георгій Дрозд, зрештою, Ольга Сумська. Завдяки телесеріалам виходять до глядача актори лівобережного театру Костянтин Горянський, Віталій Лінецький. А зірки з Молодого — Ярослав Гаврилюк, Тамара Яценко, Валерій Легін, Олексій Вертинський? А львівський заньківчанин Федір Стригун? А луганський актор Михайло Голубович? А кіноролі Тараса Денисенка, Сергія Романюка, Алли Сергійко, Олега Драча? Талановитих акторів значно більше, аніж тут названо. 
Звичайно, за відсутності коштів нема чого і мову заводити про кіно. Але в нас є дуже прибутковий бізнес у багатьох сферах — рекламний. Тож якби волею нашої влади бодай один відсоток прибутків із реклами пустили на українське кіно, воно б відродилося. А поки що…маємо що маємо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використані джерела:

1.Брюховецька Лариса. Приховані фільми: українське кіно 1990-х. — К., 2003. — 384 с.

 

2. Любомир Госейко. Історія українського кінематографа. 1896 — 1995 / Пер. із франц. — Київ, KINO-КОЛО, 2005. — 464 с. — Українською мовою.

 

3. Зубавіна І. Б. Кінематограф незалежної України: тенденції, фільми, постаті: Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Фенікс, 2007. — 296с.

 

4. А. Є. Жукова. Українська кінопанорама. — К., 1972

 

5. Шупик О. Б. Становлення українського радянського кінознавства. — К., 1977


Информация о работе Киномистецтво і Київ