Електронні бібліотеки: шляхи формування фондів

Міністерство культури України

Луганська державна академія культури і мистецтв

 

 

Кафедра «Документознавство, бібліотекознавства та інформаційної діяльності»

 

 

 

Курсова робота

З дисципліни «Бібліотечне фондознавство»

на тему

«Електронні бібліотеки: шляхи формування фондів»

 

 

Виконала

студентка гр. ЗКБ-ІІІ

Коверзай О.С.

 

Перевірила:

ст. викладач Бобришева О. В.

 

 

 

 

 

 

 

 

Луганськ – 2013 рік

План

	Вступ	3
1	Визначення поняття «Електронна бібліотека», етапи формування, типологія, цілі створення та структура	4-6
1.1	Комплектування фондів електронної бібліотеки	7
1.2	Програмне забезпечення процесу формування електронної бібліотеки	8-9
2.	Основні формати зберігання електронних документів	10-14
2.1	Пристрої для прочитання електронних книг	15-16
3.	Найбільш великі електронні бібліотеки в світі	17-27
4.	Висновки	28
5.	Додатки	29-31

 
 
 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Електронна бібліотека - це вид інформаційних технологій, який тільки недавно був новим і незрозумілим для багатьох, але зараз електронні бібліотеки розвиваються з великою швидкістю.

За останні роки відбулися зміни в інформаційно-комунікаційних технологіях. Сучасні тенденції розвитку інформаційно-комунікаційних технологій передбачають неоднакових умов і  можливостей доступу до електронних інформаційним ресурсам для різних країн, регіонів та категорій населення.

Сьогодні вже ніхто не буде оскаржувати твердження про необхідність формування і використання електронних бібліотек, які, поряд з традиційними бібліотеками, виконують образотворчи, культурні та інші функції.

Мета та завдання - вивчити розвиток електронних бібліотек в світі і способи комплектування літератури в них.

Об'єкт - електронні бібліотеки, користувачі електронної бібліотеки.

Предмет - електронні бібліотеки та розвиток інформаційних технологій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА», ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ, ТИПОЛОГІЯ, ЦІЛІ СТВОРЕННЯ ТА СТРУКТУРА

Електронна бібліотека - це локальні чи розподілені електронні ресурси, об'єднані єдиною ідеологією структуризації та доступу.

Компонентами які сприяли появі електронної бібліотеки, є:

• технічний прогрес;
• нові види інформації;
• збільшення числа каналів зв'язку, розвиток телекомунікації, Інтернет;
• доступ до інформації та документів, корпоративність і поділ ресурсів.
• дешевизна зберігання електронних публікацій в порівнянні з паперовими;

Цілі створення електронних бібліотек

 Історично склалося так, що створення електронної бібліотеки, як правило, починалося з великих проектів або цільових програм оцифровки наявного друкованого матеріалу, рукописів, зображень. Серед найбільш поширених цілей оцифровки або мотивацій до створення електронних версій традиційних бібліотечних документів можна назвати наступні:

1. Забезпечення збереження друкованого матеріалу, в першу чергу рідкісних і цінних документів, надання нових властивостей друкарським або рукописним матеріалами, наприклад, шляхом додавання наукових коментарів, посилань у різних форматах.
2. Створення умов для забезпечення більшої доступності змісту друкованого матеріалу. Підвищення якості інформаційного обслуговування, розширення номенклатури інформаційних послуг, доступності інформації будь-яких видів і тематики. Збільшення кількості користувачів при переході до електронних ресурсів досягається за рахунок::

• надання не тільки текстової інформації або ізоматеріалів, а й будь-який інший, в тому числі мультимедійної інформації;

• забезпечення доступності матеріалів, що знаходяться в самих різних колекціях і фондах, включаючи малотиражні і унікальні видання, без видового або тематичного обмеження, без урахування національних кордонів або відомчої належності;
• розширення кола потенційних постачальників і одержувачів інформації, в тому числі і за межами бібліотечної спільноти;
• усунення обмежень на отримання інформації користувачами з фізичними або соціальними обмеженнями;
• розширення можливостей доставки інформації в будь-яке місце, в тому числі - на робочий стіл;
• зняття обмежень на час звернення за інформацією і час її отримання - цілорічна і щоденна робота по 24 години на добу.

3. Прагнення «не відставати від інших». У даному випадку немає приводів для іронії, бо мова йде про вирівнювання рівнів технологічного розвитку установ, що працюють на користь суспільству.

Структура електронної бібліотеки

Структура включає в себе обов'язкові та додаткові елементи, хоча даний розподіл досить умовно.

Обов'язкові елементи:

• електронні ресурси (типи електронної інформації);
• персональні комп'ютери;
• середовище передачі даних (Інтернет);
• професійний посередник (бібліотекар).

Додаткові елементи, що поліпшують обслуговування користувачів:

• локальна обчислювальна мережа;
• телекомунікаційні сервери;
• власні електронні ресурси;
• файлові сервера;
• веб-сервер.

 

 

 

Вимоги до структури електронних бібліотек:

1. Вимога до електронних колекціям. Вони не відрізняються від традиційних: ресурсів тому, потрібно перевершити «Критичну масу», щоб забезпечити привабливість фондів для користувача.
2. Вимоги до якості електронних документів за змістом формуються просто: джерела мають бути достовірними, регулярно обновлюваними і цікавими.
3. Вимога до персональних комп'ютерів: їх кількість, необхідну для створення електронної бібліотеки, визначається наступними факторами:
1. планами бібліотеки або іншої установи по створенню необхідного числа робочих місць для електронних бібліотек;
2. пропускною здатністю каналів зв'язку;
3. фінансовими можливостями бібліотеки, установи або вищестоящої організації, включаючи ліцензійну угоду з власниками електронних ресурсів.
4. Вимоги до середовища передачі даних - Інтернету: гарна якість зв'язку. Дуже важливо щоб Інтернет мав не тільки передавальну функцію, але і розподіленим сховищем безлічі мережевих ресурсів.
5. Вимоги до бібліотечного працівника. Бібліотечний працівник повинен бути добре підготовленим теоретично і професійно.

 

 

 

1.1 КОМПЛЕКТУВАННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ БІБЛІОТЕКИ

Електронні видання та документи, якими комплектується бібліотека, є об'єктами авторського права й охороняються законодавством. У разі дії авторських прав з правовласником полягає авторський договір, що регулює право бібліотеки використовувати документ на умовах, що визначаються договором з дотриманням обопільних інтересів, ліцензійної та правової чистоти електронного видання або документа.

Джерелами комплектування фонду електронної бібліотеки, є:

• друкований фонд бібліотеки;
• книготорговельні і книговидавничих організації;
• агентства з розповсюдження періодичних видань;
• постачальники електронних видань і документів;
• самі автори видань;
• видання на які закінчився термін дії авторського права.

До видів електронних документів та видань відносяться (на прикладі Іванівського державного енергетичного університету):

2. електронні аналоги (версії) друкованих видань, підготовлені викладачами та співробітниками ІГЕУ і видані РІО ІГЕУ відповідно до плану видань наукової та навчальної літератури (планові видання);
3. електронні документи навчально-методичного призначення, підготовлені викладачами та співробітниками ІГЕУ для організації навчального процесу в порядку службового завдання (службові документи);
4. електронні документи навчально-методичного призначення, підготовлені викладачами та співробітниками ІГЕУ в ініціативному порядку (ініціативні документи);
5. електронні видання - аналоги друкованих видань з фонду наукової бібліотеки ІГЕУ, створені з використанням методів сканування текстів (аналоги видань);
6. електронні видання та документи, автори яких не є викладачами та співробітниками ІГЕУ (сторонні видання).

1.2 ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ БІБЛІОТЕКИ

Сучасний розвиток інформаційної сфери вимагає створення багатопрофільної інформаційної системи. Головне це формування завдань і тенденцій розвитку електронної бібліотеки в умовах безперервного розширення та використання нових інформаційних технологій.

За даними ЮНЕСКО в даний час найчастіше використовується наступне вільне програмне забезпечення для електронних бібліотек:

DSpace - новітня електронна система зберігання даних, яка фіксує, індексує, зберігає і перерозподіляє наукові дані організації. Dspace є спільним продуктом MIT Libraries і Hewlett-Packard Labs і служить для вирішення ряду завдань за електронною архівуванню, таких як створення сховищ на базі будь-яких установ, а також сховищ освітніх ресурсів, зберігання в електронному вигляді, електронний оперативний облік, видавнича справа та ін

Koha являє собою першу інтегровану бібліотечну систему з відкритим кодом. Разом з тим, Koha підтримує існуючі технологічні процеси.

Greenstone POPULAR являє собою набір програмного забезпечення для побудови та розповсюдження цифрових бібліотечних зібрань. Він відкриває новий спосіб організації інформації і розміщення її в мережі Інтернет або на CD-ROM. Greenstone є новозеландської розробкою в рамках проекту створення електронних бібліотек в Університеті Ваката (Waikato) і поширюється разом з ЮНЕСКО і Humanity Libraries Project. Greenstone - це програма з відкритим кодом, яка доступна на снованіі ліцензії GNU.

Eprints Archive Software (EAS) - це загальна програма для створення архівів даних, яка розробляється Університетом Саусхемптон (Southampton). Першочергове завдання EPrints полягає у створенні відкритого архіву для наукових статей, однак, вона може з легкістю використовуватися і для інших потреб, наприклад, для зображень, наукових даних, аудіоархіву - одним словом, все, що може зберігатися в електронному вигляді внесенням змін в конфігурацію.

GNUTECA - це вільна відкрита програма для бібліотечної автоматизації, що включає крім інших Loan System, Catalog Colloboratton і MARC Editing. Вона володіє веб-інтерфейсом і графічним інтерфейсом.

Muselog - це програмна система з веб-інтерфейсом для каталогізації музейних даних. Це програма для впорядкування відомостей про колекції музейних артефактів, написана з використанням Java / JSP, яка ліцензована GPL. Muselog спочатку був розроблений EUROCLID в рамках проекту HeritageNet під егідою ЮНЕСКО. Дана система використовується в Казахстані та Киргизстані і в даний час має одного розробника.

 

2. ОСНОВНІ ФОРМАТИ ЗБЕРІГАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ДОКУМЕНТІВ

Перед тими, хто займається оцифруванням видань або набором книг безпосередньо на ПК, рано чи пізно постає питання - в якому форматі, оскільки їх безліч, - видавати електронну книгу або, відповідно, в який формат її імпортувати з текстового.

Існує кілька груп форматів електронних книг - графічні та растрові формати. Растрові формати представляють об'єкт у вигляді безлічі точок; векторні - у вигляді найпростіших геометричних фігур (точки, лінії, багатокутники).

Однак, як і будь-яка інша, ця класифікація умовна. Наприклад, PostScript  
(Ps,. Eps), PDF можуть бути чисто векторними. Так само DOC, PDF можуть містити тільки растрові відскановані картинки або ж навпаки - містити тільки текст.

Існує також поділ форматів електронних книг на призначені для читання тексту он-лайн і для збереження на комп'ютері користувача. До першої групи належать файли такого формату, як HTML і TXT, до другої - RTF, DjVu, PDF і інш.

Тут представлено кілька форматів:

Простий текст (plain text):

Формат TXT

 

Файли формату TXT мають найменшу вагу, тому часто використовувалися на самому початку ери електронних інтернет-бібліотек, у відвідувачів яких була гранично низька швидкість скачування, так само як і обсяги жорстких дисків, а також різних носіїв. Для того, щоб завантажити велике видання, створювалися ZIP-архіви, об'єднуючі всі глави книги. Основний плюс TXT - його сумісність з усіма пристроями і практично будь-яким програмним продуктом, Хоча даний формат і не підтримує графіку і складне форматування.

Графические векторные форматы с оформлением

Формат ePub

 

Формат, заснований на XML. Дозволяє видавцям використовувати і поширювати цифрову публікацію в одному файлі, забезпечуючи сумісність між програмним і апаратним забезпеченням, необхідним для відтворення незашифрованих цифрових книг та інших публікацій з плаваючою версткою ».