Доведення і докази у господарському процесі

     Висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. Згідно ст.4 Закону незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечується:

• процесуальним порядком призначення судової експертизи;
• забороною під загрозою передбаченої Законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи;
• існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів дізнання та попереднього слідства;
• створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним та соціальним забезпеченням;
• кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків;
• можливість призначення повторної судової експертизи;
• присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення експертизи.

     Судовий експерт на підставах  і в порядку, передбаченому, передбачених законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, матеріальної і адміністративної чи кримінальної відповідальності ( ст.14 Закону).

     Якщо  під час проведення судової  експертизи встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування, щодо цих обставин.

     У  випадках недостатньої якості  чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу.

     При  необхідності господарський суд  може призначити повторну судову  експертизу і доручити її проведення  іншому судовому експерту.

     Висновок  судового експерта для господарського суду не є обов’язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст. 43 ГПК.

     Відхилення  господарським судом висновку  судового експерта повинно бути  мотивовано у рішенні.

     Згідно  ст. 32 ЗУ «Про судову експертизу»   керівники спеціалізованих установ та відомчих служб, що проводять судові експертизи, у необхідних випадках мають право за згодою органу або особи, що призначили судову експертизу, включати до складу експертних комісій провідних фахівців інших держав. Такі спільні експертні комісії здійснюють судові експертизи за нормами процесуального законодавства України.

     Плата  іноземним фахівцям за участь  у судовій експертизі та відшкодування  інших витрат, пов’язаних з її  проведенням, здійснюється за  домовленістю сторін.

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

     Докази  у справі – це будь-які фактичні  дані, на підставі яких господарський  суд  у визначеному законом  порядку встановлює наявність  чи відсутність обставин, які  мають значення для правильного  вирішення господарського спору.

     В  ході індивідуальної роботи було вирішені такі задачі:

• визначено поняття, видів та класифікації доказів у господарському процесі;
• розкрито поняття та порядку представлення письмових доказів;
• розглянуто участь судового експерта  у судовому процесі.

     Отже, можна зробити висновок, що існують такі види доказів: письмові, речові, висновки судових експертів. Докази класифікуються на прямі та непрямі, первісні й похідні, особисті та речові.   

          Письмові докази – це документи  і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Такими даними можуть бути:

• установчі документи, договори (контракти), протоколи, акти ( в тому числі акти державних та інших органів), ділова кореспонденція;
• інші документи і матеріали, в тому числі отримані за допомогою факсимільного, електронного або іншого зв’язку або іншим способом, який дозволяє встановити достовірність документа;
• письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвіченій копії (нотаріально засвідченій);
• оригінали документів подаються коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду;
• якщо для вирішення спору має значення тільки частина документу, подається лише витяг з нього.

     В  судовому процесі може брати  участь судовий експерт. Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для давання висновку з досліджуваних питань. Судовий експерт зобов’язаний за ухвалою господарського суду з’явитись  на його виклик і дати мотивований висновок щодо поставлених йому питань. Висновок робиться у письмовій формі.

     Сторони  і прокурор, який бере участь  у судовому процесі, мають право  заявити про відвід судового  експерта, якщо він особисто, прямо  чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи, якщо він є родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі, а також з мотивів його некомпетентності.

     Судовий  експерт на підставах  і  в порядку, передбаченому, передбачених  законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, матеріальної і адміністративної чи кримінальної відповідальності.

    Аналізуючи викладене можна сказати, що загалом законодавство України стосовно представлення доказів сформовано, але існують деякі проблеми з цього питання. На мою думку це проблема строків, яка стосується не тільки даного питання. Це стосується пред’явлення доказів, які не були відомі раніше у разі досудового вирішення справи. Не вказано також які дії застосовувати, якщо відповідач не  встиг пред’явити докази у зазначений строк, а інша сторона відмовляється відстрочити подання доказів.

     Що  стосується участі експерта у  судовому процесі, то можна  сказати, зважаючи на те, що  в теперішній час нових технологій, матеріалів іноді буває дуже  складно знайти спеціаліста з потрібної галузі, який би мав високу кваліфікацію та достатній досвід роботи в даній експертній діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Господарський процесуальний кодекс України: Закон України від 6 листопада 1991 року №1798 – ХІІ // ВВРУ. – 1992. - №1.
2. Закон України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 р.// ВВРУ. – 1994. - №28. – ст. 232.
3. Степанова Т.В. Поняття, сутність та предмет доведення в господарському процесі // Право України. – 2002. - №2.
4. Балюк І.А. господарське процесуальне право: Навч - метод. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 248 с.
5. Господарське процесуальне право: Навчальний посібник у схемах. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 264 с.