Акціонерне товаритсво

Характерними рисами публічного акціонерного товариства є:

- можливість акціонерами відчужувати свої акції без згоди інших акціонерів товариства;

- товариство може здійснювати  як публічне так і приватне  розміщення акцій;

- товариство зобов'язане  пройти процедуру лістингу та  залишатися у біржовому реєстрі  принаймні на одній фондовій  біржі, при цьому укладання договорів купівлі-продажу акцій товариства, яке пройшло процедуру лістингу на фондовій біржі, здійснюється лише на цій фондовій біржі;

-  у разі якщо  умовами емісії акцій передбачена  можливість їх оплати не грошовими  коштами, товариство зобов'язане залучити незалежного експерта для встановлення ринкової вартості майна, майнових або немайнових прав, які передаються в обмін на акції, при цьому вартість негрошового внеску не може відхилятися від ринкової вартості акцій більше ніж на 10 відсотків;

-  річна фінансова  звітність товариства підлягає  обов'язковій перевірці незалежним  аудитором, а також оприлюдненню (разом із аудиторським висновком);

- обрання членів наглядової  ради і ревізійної комісії  товариства здійснюється виключно  шляхом кумулятивного голосування.

- окрім питань, для  вирішення яких законом вимагається  кваліфікована більшість (три  четвертих голосів від загальної  кількості акціонерів товариства, які мають право голосу), рішення  загальних зборів товариства  приймаються простою більшістю голосів присутніх на зборах акціонерів. Товариство і його акціонери не мають право на свій розсуд розширяти коло питань, які вирішуються кваліфікованою більшістю, а також збільшувати число голосів, якими вирішуються інші питання [3].

Закон «Про акціонерні товариства» закріпив, з одного боку, додаткову відмінність між типами АТ (кількісний склад: у ПрАТ - обмежений 100 акціонерами, в ПуАТ - необмежений), з іншого, - дозволив ПуАТ застосовувати як публічне (відкрите), так і приватне (відкрите) розміщення акцій, а також передбачив наслідки застосування ПрАТ публічного (замість передбаченого Законом приватного) розміщення акцій - зміна типу АТ з приватного на публічне з внесенням відповідних змін до його статуту. Якщо Законом «Про господарські товариства» (ст. 25) зміна виду АТ визначається як його реорганізація (хоча й без відповідних для перетворення юридичної особи наслідків), то ч. 2 ст. 5 Закону «Про акціонерні товариства» зміну типу АТ не оцінює як його перетворення [6, с. 80].

Таким чином, визначивши поняття та ознаки акціонерних товариств можна зробити висновок про те, що акціонерне товариство - одна з найбільш складних організаційно-правових форм підприємства.

Розглянувши акціонерні товариства за типом, можна визначити , що вони поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства. Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів.

 Приватне акціонерне  товариство може здійснювати  тільки приватне розміщення акцій.  Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій.

 

 

РОЗДІЛ 2

ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ

 

2.1. Загальні збори акціонерного товариства

 

 

Управління акціонерним товариством здійснюється за допомогою органів (загальні збори, наглядова рада, виконавчий орган), вищим з яких є загальні збори, оскільки: 1) у них можуть брати участь усі акціонери (власники простих акцій - з правом голосу, власники привілейованих акцій - без права голосувати за рішення порядку денного таких зборів, крім передбачених ст. 26 Закону «Про акціонерні товариства» випадків, з якими пов'язується право таких акціонерів голосувати за прийняття загальними зборами рішень з певних питань); 2) цим органом приймаються рішення стратегічного плану діяльності АТ, у тому числі формуються інші органи АТ і зазвичай обирається/змінюється їх склад (у разі наявності в товаристві наглядової ради обрання/відкликання членів колегіального виконавчого органу, його голови чи одноосібного виконавчого органу здійснюється наглядовою радою відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 52, абз. 1 ч. 5 ст. 59 Закону «Про акціонерні товариства») [7, с. 199].

Наявність серед питань виключної  компетенції загальних зборів таких, що мають прийматися за результатами фінансово-господарського (звітного) року зумовлює необхідність скликання цих зборів раз на рік (так звані річні загальні збори). При цьому Закон «Про акціонерні товариства» закріплює термін їх проведення (не пізніше 30 квітня наступного за звітним року), який має забезпечити оперативність прийняття рішень з вищезазначених питань, зокрема тих, що повинні обов'язково включатися до порядку денного річних загальних зборів і передбачені пунктами 11, 12, 22 ч. 2 ст. 33 Закону «Про акціонерні товариства»: затвердження річного звіту товариства; розподіл прибутку і збитків товариства; прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії (ревізора) [8, с. 10].

Лише річні загальні збори визнаються черговими, а решта - позачерговими з відповідними наслідками (щодо порядку, строків їх скликання, відшкодування пов'язаних з їх скликанням і проведенням витрат).

Загальні збори проводяться  за рахунок коштів акціонерного товариства. У разі якщо позачергові загальні збори проводяться  з ініціативи акціонера (акціонерів),  цей акціонер  (акціонери) оплачує (оплачують) витрати на організацію, підготовку та проведення таких загальних зборів.

Проте Закон «Про акціонерні товариства» залишає без відповіді  питання порядку відшкодування таких витрат у разі наявності рішення суду про зобов'язання товариства провести загальні збори з питання, у включенні якого до порядку денного було безпідставно відмовлено акціонеру (абз. З ч. 7 ст. 38). Оскільки в цьому випадку акціонер/акціонери вимагали не проведення позачергових загальних зборів, а включення до порядку денного загальних зборів, про скликання яких вже було повідомлено, окремого питання/питань, а відмова задовольнити дану пропозицію була визнана судом безпідставною, витрати мають покладатися на АТ, що (в особі своєї наглядової ради, до виключної компетенції якої належить вирішення згаданих питань, - п. 2 ч. 2 ст. 52) спричинило скликання позачергових загальних зборів за рішенням суду. Питання щодо відшкодування витрат, пов'язаних зі скликанням таких загальних зборів (як і судових витрат) може вирішуватися згідно з положеннями ст. 63 про відповідальність членів наглядової ради (як посадових осіб), котрі голосували за безпідставну відмову включити вищезгадану пропозицію акціонера/акціонерів до порядку денного загальних зборів).

Наявність у загальних зборів статусу  вищого органу АТ зумовлює можливість вирішення на них будь-яких питань, що стосуються діяльності АТ [9, с. 165].

 Разом з тим,  Закон «Про акціонерні товариства»  закріплює досить значний перелік питань виключної компетенції загальних зборів (рішення з яких не можуть прийматися іншими органами АТ), з огляду на їх вирішальне значення для АТ і його акціонерів. До кола таких питань насамперед належать визначення основних напрямів діяльності АТ (зазвичай вони фіксуються в його статуті, а також внесення змін До статуту АТ. Із внесенням відповідних змін до статуту АТ пов'язана низка інших питань виключної компетенції загальних зборів, у тому числі прийняття рішення про: анулювання викуплених акцій (п. З ч. 2 ст- 33); про зміну типу АТ (п. 4); розміщення акцій (п. 5); збільшення статутного капіталу АТ (п. 6); зменшення статутного капіталу АТ (п. 7); дроблення або консолідацію акцій (п. 8) [5, с. 107].

Крім того, виключно загальними зборами АТ приймаються рішення з питань:

- затвердження положень про загальні збори,  наглядову раду, виконавчий  орган  та  ревізійну комісію (ревізора) товариства, а також внесення змін до них;

- затвердження інших внутрішніх документів товариства, якщо це передбачено статутом товариства;

- затвердження річного звіту товариства;

- розподіл  прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог,  передбачених законом;

-  прийняття рішення про викуп товариством розміщених ним акцій, крім випадків обов'язкового  викупу  акцій,  визначених статтею 68 Закону;

- прийняття рішення про форму існування акцій;

- затвердження розміру річних дивідендів зурахуванням вимог, передбачених законом;

- прийняття рішень з питань  порядку проведення  загальних зборів;

- обрання   членів  наглядової  ради,  затвердження  умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами наглядової ради;

- прийняття рішення про припинення  повноважень членів наглядової ради, за винятком випадків, встановлених цим Законом;

- обрання членів ревізійної комісії (ревізора), прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;

- затвердження висновків ревізійної комісії (ревізора);

- обрання членів лічильної комісії, прийняття рішення про припинення їх повноважень;

- прийняття рішення про вчинення значного  правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг,  що є предметом такого правочину,  перевищує 25  відсотків  вартості  активів  за  даними останньої річної фінансової звітності товариства;

- прийняття рішення про виділ та  припинення  товариства, крім випадку,  передбаченого частиною  четвертою статті 84 Закону,  про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна,  що залишається після задоволення вимог кредиторів, і затвердження ліквідаційного балансу;

- прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради,  звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії (ревізора);

- затвердження принципів (кодексу) корпоративного управління товариства;

- обрання комісії з припинення акціонерного товариства;

- вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів згідно із статутом товариства [3].

Законами, що визначають особливості правового становища АТ з виключним видом діяльності (зазвичай фінансової) також можуть передбачатися інші питання, що належать до виключної компетенції загальних зборів.

Прийняті іншими органами АТ  рішення  з питань, що відповідно до Закону «Про акціонерні товариства»  і статуту  товариства належать до виключної компетенції  загальних зборів, можуть бути визнані  недійсними у судовому порядку як такі, що прийняті всупереч закону (частини 2 і 3 ст. 32 Закону «Про акціонерні товариства»).

У загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають  право на таку участь, або їх представники. На загальних зборах за запрошенням особи, яка скликає загальні збори, також можуть бути присутні представник аудитора товариства та посадові особи товариства незалежно від володіння ними акціями цього товариства, представник органу, який відповідно до статуту представляє права та інтереси трудового колективу.

Перелік  акціонерів,  які  мають  право на участь у  загальних зборах,  складається  станом на 24 годину за три робочих  дні до дня проведення  таких  зборів у порядку, встановленому  законодавством про  депозитарну  систему України. 

На вимогу акціонера товариство  або  особа,  яка  веде  облік  права власності на акції товариства, зобов'язані надати інформацію про  включення його до переліку  акціонерів,  які  мають  право  на участь у  загальних зборах [10, с. 130].

Вносити  зміни до переліку акціонерів, які мають право на участь  у загальних зборах акціонерного  товариства, після його складення  заборонено.

Письмове повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний надсилається акціонерам персонально у спосіб, передбачений статутом акціонерного товариства, у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення. У разі реєстрації акцій на ім'я номінального утримувача повідомлення про проведення загальних зборів та порядок денний надсилається номінальному тримувачу, який забезпечує персональне повідомлення акціонерів, яких він обслуговує.

Позачергові загальні збори акціонерного товариства скликаються наглядовою радою: - з власної ініціативи; - на вимогу виконавчого органу - в разі порушення провадження про визнання товариства банкрутом або необхідності вчинення значного правочину; - на вимогу ревізійної комісії (ревізора); - на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій товариства; - в інших випадках, встановлених законом або статутом товариства [3].

Вимога про скликання  позачергових загальних зборів подається  в письмовій формі виконавчому  органу на адресу за місцезнаходженням  акціонерного товариства із зазначенням органу або прізвищ (найменувань) акціонерів, які вимагають скликання позачергових загальних зборів, підстав для скликання та порядку денного. У разі скликання позачергових загальних зборів з ініціативи акціонерів вимога повинна також містити інформацію про кількість, тип і клас належних акціонерам акцій та бути підписаною всіма акціонерами, які її подають.