Відповідальність за порушення договору перевезення пасажирів та багажу

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Февраля 2014 в 01:21, курсовая работа

Краткое описание

Перевезення пасажирів здійснюється залізничним, річковим, морським, повітряним та автомобільним транспортом, а в містах — метрополітеном, трамваями і тролейбусами. Існують автомобільні приміські, міжміські перевезення пасажирів та міські автобусні, а також перевезення маршрутними та вантажопасажирськими таксомоторами. Перевезення за плату пасажирів та їхніх речей громадянами, які здійснюють їх епізодично, регулюються нормами про договір підряду, а не правилами транспортного законодавства.

Содержание

Вступ
Розділ І Поняття та характеристика договору перевезення пасажирів та багажу
1.1 Загальні засади перевезення пасажирів та багажу
1.2 Поняття договору перевезення пасажирів та багажу
1.3 Зміст договору та порядок виконання
1.4 Сторони договору перевезення пасажирів та багажу їх правовий статус
1.5 Форма договору перевезення пасажирів та багажу
1.6 Особливості правовідносин перевезення
Розділ ІІ Особливості перевезення пасажирів різними видами транспорту
2.1 Перевезення пасажирів та багажу залізничним транспортом
2.2 Перевезення пасажирів та багажу автомобільним транспортом
2.3 Перевезення пасажирів та багажу внутрішньоводним і морським транспортом
2.4 Перевезення пасажирів та багажу авіаційним транспортом
2.5 Особливості перевезення небезпечних вантажів
Розділ ІІІ Відповідальність за порушення договору перевезення пасажирів та багажу
3.1 Загальна характеристика цивільно-правової відповідальності за порушення транспортних зобов'язань
3.2 Відповідальність за порушення договору перевезення пасажирів та багажу залізничним транспортом
3.3 Відповідальність за порушення договору перевезення пасажирів та багажу автомобільним транспортом
3.4 Відповідальність за порушення договору перевезення пасажирів та багажу внутрішньоводним і морським транспортом
3.5 Відповідальність за порушення договору перевезення пасажирів та багажу авіаційним транспортом
3.6 Звільнення перевізника від відповідальності
Висновки

Прикрепленные файлы: 1 файл

курс 1.docx

— 135.21 Кб (Скачать документ)

Основними напрямами державної  політики у сфері перевезення  небезпечних вантажів є: виконання вимог екологічної, радіаційної і пожежної безпеки, фізичного захисту, захисту здоров'я людей, охорони праці, санітарно-епідемічного благополуччя населення та безпеки руху; визначення особливостей регулювання підприємницької діяльності з перевезення небезпечних вантажів, установлення критеріїв, норм, правил, вимог до робіт та послуг щодо перевезення небезпечних вантажів, контроль за додержанням умов перевезення, а також створення системи страхування відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна під час перевезення небезпечних вантажів; забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих перевезенням небезпечних вантажів, та осіб, які постраждали від аварій під час перевезення небезпечних вантажів [23, с. 53].

Права та обов'язки відправника  та перевізника у сфері перевезення небезпечних вантажів передбачені ст. 7, 8 вказаного вище Закону.

Так, відправник небезпечних  вантажів має право на:

одержання у встановленому  порядку достовірної інформації про продукцію або відходи, які  належать до небезпечних вантажів і  подаються ним до перевезення; передачу небезпечного вантажу перевізнику  для перевезення його відповідно до встановленого порядку; перевезення небезпечного вантажу, поданого для перевезення, у визначений договором (нормативним актом) строк;

відшкодування збитків, що виникли  внаслідок втрати чи пошкодження  небезпечного вантажу або безпідставної  відмови перевізника від прийняття небезпечного вантажу до перевезення.

Відправник небезпечних  вантажів зобов'язаний:

здійснювати заходи щодо фізичного  захисту, охорони і безпеки небезпечних  вантажів до передачі їх перевізнику; надавати перевізнику необхідні документи з достовірною інформацією про небезпечний вантаж, а в разі дорожнього перевезення - аварійну картку;

забезпечувати підготовку вантажу до відправлення, подавати перевізнику небезпечний вантаж у відповідній упаковці (тарі), контейнері, цистерні та засобі пакування; забезпечувати у певних випадках фізичний захист, охорону і супроводження небезпечного вантажу під час перевезення;

забезпечувати проведення спеціального навчання, підвищення кваліфікації осіб, які займаються відправленням небезпечних вантажів, та їх медичного огляду;

надавати в установленому  порядку необхідну інформацію про відправлення небезпечних вантажів іншим суб'єктам перевезення та органам;

здійснити в установленому  порядку страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків  перевезення небезпечних вантажів;

відшкодовувати витрати  та збитки, заподіяні внаслідок порушення  ним законодавства з питань перевезення  небезпечних вантажів [36, с. 251].

Перевізник небезпечних  вантажів має право на:

своєчасне одержання небезпечного вантажу разом з відповідними документами з повною інформацією  про вантаж; проведення всебічної  передбаченої законодавством перевірки  небезпечного вантажу, що приймається  до перевезення, та документів на нього;

відмову у прийнятті до перевезення небезпечного вантажу  у разі невідповідності вантажу або документів на нього встановленим вимогам;

відшкодування збитків, заподіяних йому внаслідок подання відправником недостовірної інформації про вантаж або несвоєчасного прийняття  його одержувачем.

Перевізник небезпечних  вантажів зобов'язаний:

приймати небезпечні вантажі  до перевезення, якщо вантаж і документи  на нього відповідають встановленим вимогам;

забезпечувати перевезення  небезпечних вантажів у встановленому порядку визначеними транспортними засобами; в разі дорожнього перевезення розробити та узгодити з Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України умови безпечного перевезення небезпечних вантажів, аварійні картки системи інформації про небезпеку, забезпечити своєчасний огляд транспортних засобів у підрозділах Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України та отримання відповідного свідоцтва про допуск до перевезення небезпечного вантажу, під час перевезення не відхилятися від узгодженого маршруту, дотримуватися безпечних умов руху та постійно контролювати стан транспортного засобу і вантажу;

перевозити у встановлений строк небезпечний вантаж та передавати його одержувачу; забезпечувати належне  зберігання небезпечного вантажу;

у відповідних випадках здійснювати  заходи фізичного захисту і охороняти  небезпечний вантаж;

забезпечувати проведення спеціального навчання, підвищення кваліфікації осіб, які здійснюють перевезення небезпечних вантажів, та їх медичного огляду; в разі дорожнього перевезення забезпечувати одержання водіями свідоцтв про допуск до перевезення небезпечних вантажів встановленого зразка після навчання та складання відповідних іспитів в Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України;

надавати в установленому  порядку необхідну інформацію про  перевезення небезпечних вантажів іншим суб'єктам перевезення та органам, в разі дорожнього перевезення - Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України;

здійснити в установленому  порядку страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків  перевезення небезпечних вантажів; відшкодовувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок порушення  ним законодавства з питань перевезення  небезпечних вантажів.

Одержувач небезпечних вантажів має право на:

своєчасне одержання небезпечних  вантажів разом з документами на них;

відшкодування збитків за втрату, пошкодження, затримку перевезення  небезпечного вантажу.

Одержувач небезпечних вантажів зобов'язаний:

своєчасно прийняти небезпечний  вантаж, що надійшов на його адресу, та документи на нього;

здійснювати заходи щодо збереження та забезпечення безпеки небезпечних  вантажів;

забезпечувати проведення спеціального навчання, підвищення кваліфікації осіб, які займаються прийманням небезпечних вантажів, та їх медичного огляду;

надавати в установленому  порядку необхідну інформацію про  одержання небезпечних вантажів іншим суб'єктам перевезення та органам; здійснити в установленому  порядку страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків перевезення небезпечних вантажів;

відшкодовувати витрати  та збитки, заподіяні внаслідок несвоєчасного  прийняття небезпечних вантажів і порушення ним законодавства  з питань перевезення небезпечних  вантажів.

Згідно ст. 10 розглядуваного Закону, державне управління у сфері  перевезення небезпечних вантажів здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, а також інші спеціально уповноважені державні органи відповідно до їх компетенції.

До компетенції Кабінету Міністрів України у сфері перевезення небезпечних вантажів належать:

проведення державної  політики у сфері перевезення  небезпечних вантажів;

розробка і здійснення загальнодержавної програми забезпечення безпеки перевезення небезпечних  вантажів;

встановлення порядку  спеціального навчання працівників  суб'єктів перевезення небезпечних  вантажів;

вжиття заходів до запобігання  незаконному міжнародному перевезенню небезпечних вантажів;

спрямування і координація  роботи органів, спеціально уповноважених здійснювати державне управління та державне регулювання безпеки у сфері перевезення небезпечних вантажів.

До компетенції Ради міністрів Автономної Республіки Крим у сфері перевезення небезпечних вантажів належать:

нормативне регулювання  діяльності транспорту, санітарно-епідеміологічних та медичних служб у сфері перевезення  небезпечних вантажів відповідно до вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів органів, спеціально уповноважених здійснювати державне управління та державне регулювання безпеки у сфері перевезення небезпечних вантажів;

розробка, затвердження і  реалізація республіканської програми забезпечення перевезення небезпечних  вантажів відповідно до загальнодержавної програми.

Спеціально уповноваженими органами у сфері перевезення  небезпечних вантажів є центральний  орган виконавчої влади в галузі транспорту та інші органи виконавчої влади, зазначені у Законі, відповідно до їх компетенції.

До компетенції центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту у сфері перевезення небезпечних вантажів (компетентного органу України з перевезення небезпечних вантажів) належать:

розробка і затвердження нормативно-правових актів з питань перевезення небезпечних вантажів (крім нормативно-правових актів з питань дорожнього перевезення небезпечних вантажів, які розробляються Державтоінспекцією та затверджуються Міністерством внутрішніх справ України) та забезпечення ліквідації наслідків аварій, що виникають під час перевезення небезпечних вантажів, а також погодження нормативів і правил екологічної та радіаційної безпеки, захисту здоров'я людей та санітарно-епідемічного благополуччя населення під час перевезення небезпечних вантажів;

контроль за додержанням  законодавства у сфері перевезення  небезпечних вантажів (крім дорожнього перевезення небезпечних вантажів, яке контролюється Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України);

прийняття в установленому  порядку рішень про умови перевезення небезпечних вантажів (у разі дорожнього перевезення небезпечних вантажів такі умови встановлюються Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України), якщо такі умови не передбачені у відповідних нормативно-правових актах;

інформування через Міністерство закордонних справ України Комітету експертів ООН з перевезення  небезпечних вантажів про результати класифікації небезпечних вантажів в Україні, які раніше не були визнані такими, та про зміни у класифікації небезпечних вантажів;

здійснення міжнародного співробітництва у сфері перевезення  небезпечних вантажів.

До компетенції інших  центральних органів виконавчої влади, що здійснюють державне управління у сфері перевезення небезпечних  вантажів, належать:

1) у галузі промислової  політики: участь у визначенні  умов безпечного перевезення  небезпечних вантажів та ліквідації  наслідків аварій, що виникли  у процесі їх перевезення; у  разі дорожнього перевезення  - за погодженням з Державтоінспекцією  Міністерства внутрішніх справ  України; визначення порядку перевезення окремих вантажів, які віднесено до їх компетенції відповідно до нормативно-правових актів; у разі дорожнього перевезення небезпечних вантажів – за погодженням з Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України;

2) у галузі праці та  соціальної політики: організація та здійснення державного нагляду за додержанням вимог законодавства про охорону праці щодо діяльності, пов'язаної з перевезенням небезпечних вантажів; участь у розробленні проектів нормативно-правових актів з питань перевезення небезпечних вантажів;

3) у галузі екології, природних  ресурсів, охорони здоров'я: розробка  та затвердження нормативів і  правил екологічної та радіаційної  безпеки, захисту здоров'я людей  та санітарно-епідемічного благополуччя  населення під час перевезення небезпечних вантажів та ліквідації наслідків аварій, що сталися під час їх перевезення, здійснення нагляду і контролю за виконанням цих нормативів і правил; в разі дорожнього перевезення зазначені нормативи і правила погоджуються з Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України; виконання інших функцій, визначених законодавством з питань перевезення небезпечних вантажів.

До компетенції Державтоінспекції  Міністерства внутрішніх справ України  у сфері дорожнього перевезення  небезпечних вантажів належать: розробка і подання на затвердження Міністерству внутрішніх справ України за погодженням  з центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту нормативно-правових актів з питань дорожнього перевезення  небезпечних вантажів; контроль безпеки дорожнього руху під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів, додержання законодавства, правил і нормативів у цій сфері, у тому числі забезпечення організації підготовки водіїв автотранспортних засобів, здійснення приймання іспитів з видачею відповідних свідоцтв установленого зразка, забезпечення проведення експертної оцінки і погодження умов, необхідних для дорожнього перевезення небезпечних вантажів, оформлення на спеціальних бланках і видача у встановленому порядку дозволів на дорожнє перевезення небезпечних вантажів [36, с. 261].

Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції, визначеної законодавством України, у сфері перевезення небезпечних вантажів здійснюють: реалізацію загальнодержавних програм забезпечення перевезення небезпечних вантажів, розробку та реалізацію місцевих програм забезпечення перевезень небезпечних вантажів; виконання інших функцій, встановлених законодавством з питань перевезення небезпечних вантажів.

 
Розділ ІІІ Відповідальність за порушення договору перевезення пасажирів та багажу 3.1 Загальна характеристика цивільно-правової відповідальності за порушення транспортних зобов'язань

Необхідно зазначити, що специфічні ознаки правових відносин у сфері  транспортної діяльності, їх складний характер та особливості зобов'язань  суб'єктів перевезень накладають відбиток і на умови їх відповідальності.

Информация о работе Відповідальність за порушення договору перевезення пасажирів та багажу