Поняття цивільних процесуальних правовідносин, їх особливості та підстави виникнення

Об'єктом цивільних  процесуальних правовідносин не виступають і матеріально-правові відносини, які захищаються судом, оскільки ними охоплюються тільки відносини позовного провадження, які характеризують динаміку розвитку процесуальних правовідносин. Викликає сумнів правильність про наявність загального спеціального об'єкта, оскільки воно неминуче призводить до існування по кожній цивільній справі одних загальних правовідносин і системи простих спеціальних правовідносин або ж до визнання того, що кожні цивільні процесуальні правовідносини мають два об'єкти. Об'єктом будуть процесуальні наслідки, на досягнення яких спрямовуються процесуальні права, обов'язки і процесуальні дії суб'єктів правовідносин.

Але, беручи до уваги, що обсяг, зміст, характер процесуальних  прав і обов'язків встановлюється і визначається ЦПК  України залежно від мети участі суб'єктів правовідносин у судочинстві і виконуваних ними цивільних процесуальних функцій по справі, кожні цивільні процесуальні правовідносини в системі правовідносин у справі мають свій самостійний об'єкт.

ВИСНОВОК

Розглянувши проблемні  аспекти курсової роботи можемо зробити такі висновки:

1. цивільні правовідносини - це правовий зв'язок, що ґрунтується на нормах цивільного права, між юридично рівними суб'єктами, що виступають носіями цивільних прав і обов'язків. А підставами виникнення цивільних правовідносин є юридичні факти – це виникнення передбачених правовими нормами специфічних обставин.
2. до складу цивільних правовідносин треба віднести чотири елемента: суб’єкт, об’єкт, суб'єктивне цивільне право та суб'єктивний обов'язок.Суб’єкт – це учасник відносин. Він має таки характеристики як правоздатність, правосуб'єктність, дієздатність, цивільна правоздатність. Ці характеристики можуть бути надані йому в залежності від самого суб’єкту: чи є він фізичною особою, державою, чи юридичною особою. Також суб’єктами цивільних правовідносин можуть бути териториальна громада чи Автономна Республіка Крим.Об’єкт – це матеріальні та нематеріальні блага або предмет їх створення, що складає предмет діяльності суб'єктів цивільного права.Суб'єктивний обов'язок — це те, як суб'єкт повинен себе вести: чи він має виконувати якісь дії, передбачені законом, чи, навпаки, йому потрібно утримуватися від яких-ось дій.Суб'єктивне цивільне право — це міра дозволеної поведінки суб'єкта цивільних правовідносин, ті юридичні можливості, що надані йому нормами права.
3. Класифікація можлива за різними підставами:

- Залежно від  економічного змісту цивільні  правовідносини поділяються на  майнові і немайнові.

- За юридичним  змістом цивільні правовідносини  поділяються на абсолютні і  відносні.

- За характером  здійснення права цивільні правовідносини  поділяються на речові та зобов'язальні.

- Залежно від  спрямованості і цілей встановлення  цивільні правовідносини поділяються  на регулятивні та охоронні.

- 3 урахуванням  структури змісту правовідносини можуть бути поділені на прості та складні.

Класифікація  цивільних правовідносин можлива  і за іншими підставами. Так, з урахуванням тих або інших їх особливостей можуть бути виділені строкові і безстрокові правовідносини, активні і пасивні, типові і нетипові, загальнорегулятивні, організаційні тощо. Оскільки в основу класифікації правовідносин покладено різні ознаки, то одне і те ж правовідношення може бути одночасно охарактеризоване з різних боків. Наприклад, правовідносини власності є майновими, абсолютними, речовими, регулятивними тощо Правовідносини, що виникають з договору позики, є майновими, відносними, зобов'язальними, регулятивними.

4. Майнові та особисті немайнові права – це основа цивільного права, а відносини, які виникають на грунті цих прав – це та ось, навколо якої обертається цивільне право.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Тертишніков В.І. Цивільний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Х.,: Консум,  2002 р. 407 с. 
2. Штефан М. Й. Цивільний процес: Підручник для студ. юрид. спеціальностей вищих закладів освіти. — Вид. 2-ге, перероб. та доп. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001.
3. Цивільне процесуальне право України: Підручник. В.В. Комаров, В.І. Тертишніков, Є.Г. Пушкар та ін.; Х.: Право, 1999..
4. Тертышников В.И. Гражданский процесс: Курс лекций. - Харьков, 2001
5. Советское гражданское право. Учебн. В 2-х томах –Т.І/ Под ред. О. А. Красавчикова - М , 1985
6. Гражданское право Украины - T.I / Под ред А.А. Пушкина, В.М. Самойленко. - Харьков, 1996.
7. Гражданское право в вопросах и ответах. Учебн. пособие - Харьков, 2001.
8. Гражданский процесс: Учеб. Изд. третье, перераб. и доп. / Под ред. В.А.Мусина, Н.А.Чечиной, Д.М.Чечота. - М., 2001
9. Мозолин В. П.  О гражданско-процессуальном правоотношении / Советское государство и право. 1955. № 6.
10. Гурвич М. А.  Судебное решение. М., 1976.
11. Цивільне право. - Київ: Beнтypi, 1997. – 518 с.
12. Цікало В. Держава як суб’єкт цивільно-правових відносин// Право України. — № 14. — С. 95.
13. Бірюков І.А., Заіка Ю.О. Цивільне право України (Загальна частина): підручник/ К; КНТ, 2006. – 470 с.
14. Борисова В.І., Яроцький В.Л. Цивільне право України: Підручник.- Т.1. - К.: - “Ін Юре”, 2004. – 412 с.
15. Паніченко М.І. Цивільне право України К.: Знання, 2005. – 583 с.
16. Стефанчук Р.О. Цивільне право України: навчальний посібник; К: Науко<span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b_0439__Char" style=" font-family: 'Times New Roman', 'Arial'; font-size: