Розрахунок параметрів підтримки гірничих виробок схильних до впливу очисних робіт

У такому ж порядку  встановлюють наступну раму, після  чого всі прохідники затягують спочатку покрівлю, а потім бока виробки. Пустоти зі затягуванням заповнюють дрібною породою. Затягування і забутовка виконується одночасно з обох боків виробки, починаючи знизу. Покрівлю виробки затягують з машини, або з мостику.

До допоміжних процесів відносяться настілання постійної рейкової колії, кріплення водовідливної канавки, нарощування вентиляційної труби і електропосточальної мережі.

Постійний рейковий шлях приймаємо з рейки типу Р_ЗЗ і дерев'яних шпал на баласт товщиною 190 мм. Шпали довжиною 1500 мм, товщиною 130 мм і шириною 220 мм. Відстань між шпалами 700 мм, між стиковими шпалами 400мм.

Роботи з настілання рейкової колії виконуються у такій послідовності:

у баласті готовлять поперечні канавки, у які розміщують шпали. Під шпалами товщина баласту повинна бути не менше 90-100 мм. На шпали кладуть на підкладки рейки, які скріплюють з раніше встановленими і закріпленими рейками двома планками і чотирма болтами. Після цього шаблоном перевіряють ширину колії (відстань між внутрішніми гранями голівок рейок). Потім костилями прибивають рейки до шпал, рехтують і підбивають баласт під шпали, перевіряють остаточно колію.

Роботи зі спорудженням водовідливної канавки виконують 1-2 прохідника. Остаточне оформлення канавки допускається з відставанням від вибою на 15-20м. Водовідливна канавка приймається прямокутної форми поперекового перерізу площею 0,1 м².

4.3 Провітрювання підготовчого вибою

 

Для провітрювання тупикового вибою приймаємо нагнітаючий  спосіб провітрювання. Вибираємо вентилятор місцевого провітрювання із прогумованими трубами діаметром 600 мм. Розрахунок витрати повітря для провітрювання тупикової виробки робимо по [32]. Так як виробка проводиться по порожніх породах, розрахунок витрати повітря по виділенню метану не робимо.

Розрахунок витрати  повітря по мінімальній швидкості  у виробки розраховуємо по формулі:

 

Qз.п = 60ּVп.min ּ S = 60ּ0,25ּ11,2 = 168 м3/хв,

(4.34)

де V_п.min – мінімально припустима ПБ швидкість повітря в тупиковій виробці, м/с; V_п.min= 0,25 м/с;

S – середня площа поперечного переріза виробки у світлі, м².

Розрахунок кількості  повітря для провітрювання тупикової  виробки по газах, що утворюються  при підривних роботах, здійснюємо по формулі:

Q_з.п = ,

 

де Т - час провітрювання виробки після підривання, хв,

V_вв – обсяг шкідливих газів, що утворяться після вибуху, л;

 

V_ВВ = 100 ּ В_вуг + 40∙ В_пор = 100 ∙ 3,65+ 40 ∙ 9,05= 851 л ,

 

В_вуг, В_пор – маса одночасно вибуховуючих ВВ по вугіллю і породі відповідно, кг;

l_п – довжина тупикової частини виробки, м; у нашому випадку l_п = 400 м;

k_обв – коефіцієнт, враховуючий обводяність тупикової виробки;

приймаємо k_обв = 0,6;

k_ут.тр. – коефіцієнт витоків повітря у вентиляційному трубопроводі, для проектної довжини виробки k_ут.тр.= 1,36.

Знайдені числові значення підставляємо у формулу 5.35 і одержуємо  результат: 

Q_з.п =

м³/хв.

 

 Визначаємо кількість повітря по числу людей по формулі:

 

Qз.п = 6ּпчел.з.п. = 6 ∙ 8 = 48 м3/хв,

(4.36)

де п_{чол. з.п.} = 8 чол – найбільша кількість людей, що одночасно працюють у привибійному просторі тупикової виробки.

Витрата повітря по мінімальній  швидкості в привибійному просторі тупикової виробки залежно від  температури визначаємо по формулі:

 

Qз.п = 60ּVз.min ּ S = 60ּ0,25 ּ 11,2 = 168,5 м3/хв.

(4.37)

де V_з.min – мінімально припустима згідно ПБ швидкість повітря в привибійному просторі виробки залежно від температури і відносної вологості повітря, м/с. При t_вп = 19 ⁰С та відносній вологість повітря 80 %, приймаємо V_з.min = 0,25 м/с.

До подальших розрахунків  приймаємо Q_з.п = 168 м³/хв.

Визначимо подачу ВМП:

 

Qв = Qз.п ּkут.тр= 168 ∙ 1,25 = 210 м3/хв.

(4.38)

Витрати повітря у  місці установки ВМП повинні  задовольняти наступним умовам:

Qвс ≥ 1,43 ּ Qв ּ kр = 1,43 ∙ 210 ∙ 1,0 = 300 м3/хв.

(4.39)

де k_р – коефіцієнт, прийнятий рівним 1,0 для ВМП із нерегульованою подачею.

 

4.4 Організація робіт і техніко-економічні показники

 

Проведення відкотного штреку здійснює комплексна добова прохідницька бригада, чисельність якої встановлюється залежно від обсягів робіт і діючих норм виробітки.

Норма виробітки і розцінки проведення 1м представлені в таблиці 4.2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 4. 2 – Визначення комплексної норми виробітки і розцінки

Види робіт	од. вим.	Норма виробітки			Обсяг робіт	Необх.число чол/зм	Тариф. ставка, грн.	Сума витрат за зміну, грн	Обґрунтування встановленої норми
		за зборн.	коеф.	установ.
Буріння шпурів по вугіллю	м	242	0,93	100	10	0,194	109,43	32,44	Табл-83-3м
Буріння шпурів по породі	м	178	0,93	165,5	20	0,644	109,43	107,74	Табл -83-3м
Навантаження гірської маси	м3	30,9	1,1	33,9	37,7	1,192	109,43	211,34	Табл -97-3м
Кріплення штреку	рам	1,36	0,9	1,134	2	2,764	109,43	462,40	Табл.-104-12
Настілання постійної    колії	м	7,83	0,9* 0,5	3,52	2	0,586	95,23	85,80	Табл -129-3м
Проведення канавки	м	51,4	0,9	28,77	2	0,071	95,23	10,38	Табл -112-1м
Кріплення канавки	м	36,0	0,5	18,0	2	0,111	95,23	16,24	Табл -112-16
Нарощування вент. труби	м	198,0	-	198,0	2	0,010	95,23	1,46	Табл -113-1а
Зняття вент. труби	м	423,0	-	423,0	2	0,005	95,23	0,72	Табл -113-1в
Разом						6,901		1057,22

 

Комплексна норма виробітки для прохідницької бригади:

 

Нк = Vсм/n = 2/6,901 = 0,289 м/чол.-змін.

(4.40)

Комплексна розцінка:

 

Рк = 1057,22/2 = 528,61 грн/м;

(4.41)

Явочний штат відрядників:

 

Nяв(с) = Vсут/Нк = 4/0,289 = 13,8 чол,

(4.42)

приймаємо 16.

Явочний штат робочих повременщіків  становить у ремонтну зміну 5 електрослюсарей  і по одному електрослюсару в інші.

Обліковий склад:

N_об = 1,35(16+8) = 32,4 з них:

відрядників - 22,

повременщиків - 10.

Продуктивність праці  на вихід і за місяць:

 

Пвих = 4/24 = 0,16 м, Пміс = (4∙ 25)/32 = 3,12 м.

(4.43)

Таблиця 4.3 – Визначення фонду заробітної плати по прохідницькій дільниці

Професія, посада	штат		Обсяг робіт, м	Ставка, оклад грн.	Пряма зарплата, грн	Доплати, грн.			Заг.фонд зарплати, грн.
	Nяв	Nоб				Премія	Робота у нічний час	Керівництво бригадою
Прох.бриг.	12 4	22	100	113,76 99,12	34128 9912	10238,4 2973,6	2275,2 660,8	250,27	46891,8 13546,4
Черг. ел.слюсар	4	5	110	113,76	11376	3412,8	758,4		15547,2
Рем. ел. слюсар	4	5	110	99,12	9912	2973,6			12885,6
Нач. діл.	1	1		3368	3368	1010,4			4378,4
Зам.діл.	1	1		3047	3047	914,1	270,8		4231,9
Пом.нач.	1	1		2822	2822	846,6	225,76		3894,36
Механік	1	1		3097	3097	929,1			4026,1
г/майстер	4	6	110	2728	10912	3273,6	3306,7		17492,3

                                                                                                 Ф_зп = 105401,76 грн.

Собівартість 1м виробки з елементу «заробітна плата»:

 

Сзп = 105401,76/100 = 1054,01 грн.	(4.44)
С начисл. з.п. = 105401,76∙ 0,37 =38998,65грн.	(4.45)
С начисл. з.п. =38998,65/100 = 389,98грн.	(4.46)

 

 

 

 

Таблиця 4.4 – Витрати на амортизацію устаткування

Най