Розрахунок параметрів підтримки гірничих виробок схильних до впливу очисних робіт

Вартість 1т вугілля з елементу «електроенергія» по дільниці розраховується за формулою:

,грн./т.

(3.23)

Таблиця 3.6 – Розрахунок вартості з елементу «Амортизація»

Найменування обладнання	Оптова ціна, грн	Витрати на ремонт, грн.	Транспортні витрати, грн	Повна вартість, грн	Норма амортизації, %	Амортизаційні відрахування, грн
1КМ103М	20000000	3000000	1200000	24200000	3	726000

 

Вартість 1т вугілля з елементу «амортизація» по дільниці розраховуємо за формулою:

,грн./т.

(3.24)

Розрахунок дільничної вартості 1т вугілля за елементами витрат зводимо у таблицю 3.7.

Таблиця 3.7 – Калькуляція вартості

Елементи витрат	Сума витрат у місяць, грн	Вартість  1т вугілля, грн	Структура собівартості, %
Заробітна плата	123752,04	9,3	6
Нарахування на з/п	45788,25	3,46	2,5
Матеріали	42053	3,1	2
Амортизація	726000	54,9	87,1
Електроенергія	43422,31	3,28	2,4

 

Отже, вартість 1т вугілля по дільниці, обладнаною механізованим комплексом 1КМ103М складає:

Собщ = Сз + Сн + См + Са + Сэ = 74,04грн/т.

(3.25)

3. 4 Електропостачання виїмкової дільниці

 

У схемі електропостачання  діляниці, як джерело живлення приймаємо  пересувну дільничу знижувальну  підстанцію (ПУПП).

Застосування цієї підстанції наближає джерела безпосередньо  до центра навантаження вибою, що сприяє більш якісному електропостачанню, скорочує витрату кабелів, підвищує оперативність в управлінні електропостачання у очисному вибої.

Найбільше струмень ефективно використовується трансформаторною підстанцією у схемах, коли від трансформаторної підстанції живлеться уся група технологічно зв'язаного устаткування вибоя.

У схемі електропостачання  розмістимо ПДПП, РПП-0,69№1 і РПП-0,69№2 у конвеєрному штреку, РПП-0,69№3 у вентиляційному штреку. РПП-0,66№3 використаємо в якості напівстаціонарного і періодично переносимо.

Вибір електроустаткування  робимо на основі типових схем електропостачання дільниці для комплексу 1КМ103М (рис. 3.1).

Для прийнятої механізації  приводимо схему розташування устаткування (рис. 3.2).

До складу комплексу 1КМ103М з комбайновою виїмкою входить: механічне кріплення типу 1М-103, вузькозахватний комбайн типу К103, скребковий конвеєр типу СП202В1М з підбирачем вугілля і кабелеукладачем, кріплення сполучення КСШ5 на конвеєрному і вентиляційному штреках, дві насосні станції СНТ-32, устаткування системи зрошення, електроустаткування.

Таблиця 3.2 – Найменування устаткування вхідного до складу комплексу     1КМ103М

 

№ п/п	Установка	Тип двигуна	Кіл-ть	Номінальні дані двигуна
				Потужність Pн, кВт	К.П.Д.	Коефіцієнт потужності cosφср	Струм, Iном, А	Пусковий струм, Iпуск, А	Напруга, Uном, В
1	1К103	ЭКВ3,5-75	2	75	0,91	0,84	85	595	660
2	СНТ32 підживильний	ВР225М4 ВР112М4	1 1	55 5,5	0,91 0,86	0,85 0,83	62 6,8	368 46	660
3	ЛВД-23	ВРЛ132М4	1	13	0,84	0,87	15,6	101,4	660
Разом по РПП №1                             ∑Р=223,5 кВт
4	СП202В1М	2ЭДКОФВ 250L4	2	55	0,93	0,85	65	458	660
5	1УЦНС13	ВР180М2	1	30	0,91	0,9	32	214	660
6	ВСП	ВР220М4	2	37	0,9	0,87	44,7	273	660
7	АПШ-1	-	-	1,6	0,68	0,5	-	-	660
Разом по РПП №2                             ∑Р=215,6 кВт
8	ЛВД-23	ВРЛ132М4	1	13	0,84	0,87	15,6	101,4	660
9	ПТК1У	2ЭДКОФВ 250М4	1	55	0,92	0,85	65	458	660
10	АПШ-1	-	-	1,6	0,68	0,5	-	-	660
Разом по РПП №3                             ∑Р=69,6 кВт
Разом по дільниці                             ∑Руст=508,7 кВт

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Рис.  3.1. Схема електропостачання виїмкової дільниці для комплексу 1КМ103М.

 

Рис. 3.2. Схема розташування устаткування на виїмковій дільниці.

 

3.5 Техніка безпеки при експлуатації очисного обладнання

 

Створення безпечних  умов праці й зниження виробничого травматизму   – важливе соціальне завдання. Механізовані комплекси поліпшують умови праці робітників, підвищують безпеку робіт в очисних вибоях, але одночасно вимагають дотримання правил безпеки при їхньому обслуговуванні.

До роботи  з обслуговування комплексу допускаються робітники, які пройшли спеціальне навчання і додатковий інструктаж з безпеки праці, пов'язаних із застосуванням комплексу. Обслуговуючий персонал знайомиться з інструкціями для експлуатації комплексу і його складових частин, керується в роботі Правилами безпеки і Правилами технічної експлуатації в шахтах. Для безпечної експлуатації очисного комплексу всі роботи у вибої необхідно проводити у строгій відповідності з ПБ та заводськими руководствами по експлуатації машин комплексу. Особливу увагу варто приділяти строгому дотриманню пилогазового режиму, дотримання обладнання в справному вибухобезпечному стані.

Бригада робітників, прийшовши  у вибій, повинна переконатися в  повній справності устаткування комплексу,  нормальному стані очисного вибою і прилягаючих гірничих виробок. Кріплення лави здійснюється в строгій відповідності із затвердженим паспортом. Особлива увага приділяється підтримці покрівлі на сполученнях лави зі штреками при пересувці приводів конвеєра. Не допускається використання секцій механізованого кріплення, що втратили необхідну несучу здатність. Під час простою при тривалій зупинці комплексу, кріплення лави і сполучень підсилюється індивідуальними стійками.

Категорично забороняється переходження через вибійний конвеєр під час його роботи і переміщення яких-небудь предметів по вибійному конвеєрі при роботі комбайна.  При управлінні секцією кріплення машиніст повинен перебувати під сусідньою розпертою секцією і відтіля управляти секцією, яка пересувається. Присутність у зоні розвантаження секції, сторонніх осіб не дозволяється. Забороняється одночасна пересувка двох розташованих рядом секцій. При пересувці секцій варто уникати значного відриву верхнього перекриття від покрівлі пласта через небезпеку відслоювання слабких порід.

Особлива увага приділяється справному стану електроустаткування, механічним і електричним блокуванням, дотриманню умови вибухобезпечності. Огляд і ремонт устаткування дозволяється тільки після відключення його від мережі.

 

 

 

 

 

 

 

4 ТЕХНОЛОГІЯ І МЕХАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ  ПІДГОТОВЧИХ ВИРОБОК

 

4.1 Вибір і обґрунтування техніки та технології проведення

 

З огляду на гірничо-геологічні умови і фізіко-механічні властивості вміщуючих порід (коефіцієнт міцності f = 5), приймаємо буровибуховий спосіб проведення виробки. З огляду на невеликий переріз у проходці, проводимо виробку повним перерізом. Для навантаження породи і буріння шпурів застосовуємо машину 1ПНБ-2 на гусенічному ході.

З огляду на строк служби відкотного штреку (5 років), властивості порід            (f =5), для кріплення виробки передбачаємо податливе аркове кріплення типу АКП-3 із спецпрофілю СВП-27, із мінімальною вантажонесучою здатністю               P = 230 кН, форма поперечного перерізу виробки буде склепіста.

Розрахунок розмірів поперечного перерізу виконуємо відповідно до розмірів рухливого состава і вимогами ПБ, при експлуатації відкотного штреку.

Мінімальну ширину штреку в просвіті на рівні рухливого составу визначаємо по формулі:

B = m + 2A + p + n = 0,25 + 2∙1,35 + 0,2 + 0,7 = 3,85 м,

По отриманому значенні В=3,85 м приймаємо типовий переріз із збільшенням ширини виробки на осадку.

Площа переріза штреку:

У світлі                                                                                              S_св = 11,2 м²;

У проходці                                                                                        S_пр = 13,0 м²;

У проходці з водовідливною канавою                                           S_пр = 13,1 м²;

Ширина виробки в проходці за покрівлею                                   В_пр1 = 4,2 м;

За підошвою                                                                                     В_пр2 = 4,88 м;

Висота штреку                                                                                   Н = 3,2 м.

       Гранічна кількість повітря, яке пропускається по виробці складає:

Q_пр= 168 м³/хв;

6 м/с ≥ Q_пр що відповідає умовам Правил безпеки у вугільних шахтах.

У такий спосіб параметрами поперекового перерізу відкотного штреку надалі проектування прохідницьких процесів, є типова площа перерізу в проходці S_пр = 13,0м², при висоті і ширині  перерізу згідно:

Н = 3,2 м, В_пр1 = 4,2м і В_пр2 = 4,88м.

Визначимо  площину вибоїв:

вугільного 

Sу = mBпр1 / cos 17o = 0,85·4,2/0,984 =3,65 м2;	(4.2)			Sу = mBпр1 / cos 10o = 1,35·4,28/0,984 = 5,87м2;	5.1
породного  Sп = Sпр –Sу = 13,0 - 3,65 = 9,05м2.		(4.3)

Коефіцієнт підривки породи:

 

Кп = Sп/Sпр = 9,05/12,7 = 0,71

(4.4)

 

4.2 Паспорт проведення та кріплення виробки

 

Відповідно до міцності порід f = 5-6 приймаємо буровибухову технологію проведення штреку, а відповідно до необхідного забезпечення стійкості перерізу виробки протягом її існування намічаємо проведення вузьким вибоєм.

Швидкість проведення штреку за місяць нормативна 100 м/місяць. При чотирьох робочих змінах подвигання вибою в зміну складає:

 

lзм = L/Nп = 100/(25·4) = 1,0 м.

(4.5)

Це значить, що кожну  зміну потрібно пробурювати шпури  довжиною 1,0 м, практично це не доцільно.

  Приймаємо швидкість проведення 100 м/місяць, і подвигання вибою за дві зміни 2 м. Позначаємо виконання одного циклу за дві зміни l_у = 2м. При потужності пласту m = 0,85 м приймаємо роздільну виїмку вугілля і породи з однаковим посуванням по вугіллю і породи – 2 м.

Коефіцієнт використання шпуру приймаємо:

по вугіллю n_у  = 0,85; по породі n_п = 0,9.

Глибина шпурів рівняється:

по вугіллю l_у = l_у / n_у  = 2/0,85 = 2,35 м,

по породі l_п = l_у/n_п = 2/0,9 = 2,22 м.

Для вибухових робіт по вугільному і породному вибоях приймаємо запобіжний амоніт Ф-5 із працездатністю Р = 280 см³, вагою патрона q_п = 300м, діаметром d = 3,6 см, довжиною l_п = 28 см і щільністю p_п = 1,1 г/см³.