Територіальна організація сільського населення Хмельницької області

Для оптимізації територіальної організації сільського населення  важливо виділення територіальних систем, що мають подібні риси розвитку та спільні проблеми. У нашому дослідженні вони представлені як внутрішньообласні райони сільського розселення. Необхідні заходи щодо збільшення соціально-економічного потенціалу центрів таких систем із тим, щоб посилити їх «притягальну» силу щодо навколишньої сільської місцевості, розширити розселенські зв’язки.

Висновки 

У дисертаційній роботі виконано дослідження територіальної організації сільського населення Хмельницької області і отримано такі висновки:

1. Розселення – процес  заселення території і результат  цього процесу – форми організації населення певної території. У сучасних умовах ці форми представлені системами розселення різних таксономічних рангів. Роль кожного поселення у системі розселення визначається його людністю, функціями, особливостями розташування у системі розселення, соціально-економічним потенціалом. Ці ознаки визначають потужність і спрямованість розселенських зв’язків між населеними пунктами у системах розселення. У агропромислових регіонах основу розселення складають сільські населені пункти, за допомогою розселенських зв’язків утворюють низові системи розселення.

2. Територіальна організація  сільського населення формується  залежно від суспільних умов. Виникнення поселень, їх розвиток залежать від історико-географічних, природно-географічних, соціально-економічних, демографічних і еколого-географічних чинників. Ці чинники у сукупності визначають тип населеного пункту, його величину, особливості функціональної і планувальної структур, зв’язки із іншими поселеннями. Перехід від мережевої до системної територіальної організації населення відбувся внаслідок колективізації  сільського господарства і впорядкування адміністративно-територіального поділу у нашій країні у середині ХХ ст. На цей час і до кінця ХХ ст. припадає найбільше досліджень у галузі систем розселення. У сучасний період відбувається активна трансформація таких систем, передусім низового рівня, що виявляється у зміні людності і функцій сільських поселень та переорієнтації розселенських зв’язків.

Внаслідок інерційності систем розселення порівняно із виробничими системами ще не помітні різкі зміни у межах систем, але ці зміни вже назрівають і призведуть, внаслідок реформи адміністративно-територіального устрою, до формування нових низових систем. Важливо обґрунтувати їх межі, визначити центри притягання розселенських зв’язків та роль кожного населення у системах розселення різних таксономічних рангів, а це вимагає всебічного дослідження поселенської мережі регіону. Воно може бути здійснене із використанням системного і кластерного підходів, методів математичного і картографічного моделювання, статистичного, історико-географічного, соціологічного, районування та ін.

3. В умовах давньоосвоєної  території з агропромисловим  типом освоєння, із сприятливими  природними умовами для життєдіяльності  населення (передусім сільськогосподарської), якою є Хмельницька область, сформувалась система розселення зі значним переважанням сільських поселень (переважно малих і середніх), більшість з яких є монофункціональними (сільськогосподарськими). Вони є рядовими елементами низових систем розселення, а найбільші з них – центрами таких систем.

Для сільського розселення регіону характерна стабілізація поселенської мережі, деградація багатьох поселень, зумовлена зниженням показників їх соціально-економічного розвитку, і зменшення людності, що викликане депопуляцією населення. Низький відсоток (менше 6%) сіл із додатними показниками природного приросту, значний відтік молоді і людей середнього віку із сільської місцевості є важливою рисою демографічного розвитку сільського населення регіону. Зменшення людності поселень впродовж  90-их років ХХ ст. – початку ХХІ ст. зумовили перерозподіл сіл у групах із різною людністю на користь малих і середніх сіл (відповідно 62% і 28%) у сільській поселенській мережі області.

4. Історико-географічні,  природно-географічні, соціально-економічні  умови розвитку сільських поселень  регіону зумовили територіальні  відмінності у показниках щільності сіл і сільського населення, людності поселень і їх розпланувальних форм. Це дозволило виділити в області п’ять внутрішньообласних районів сільського розселення: Поліський район із розташованими на його території заболоченими ділянками із малими за людністю сільськими поселеннями; Прислуцький район із малими і середніми за людністю селами і високою щільністю поселень, із безсистемними, вуличними і комбінованими розпланувальними формами; Побузький район із малими і середніми за людністю сільськими поселеннями; Подільський височинний район із переважанням малих і значною часткою середніх за людністю поселень; Придністровський район із переважанням середніх і значною часткою великих за людністю сіл.

5. Для розв’язання  соціально-економічних проблем сільського  розселення у регіоні необхідне  проведення низки заходів, спрямованих  на реконструкцію вже сформованої мережі поселень, на розвиток розселенських зв’язків між компонентами систем розселення різних рангів, передусім низових. Пропонується створення комплексної цільової програми розвитку сільських і міських поселень регіону. У ній мають бути окреслені чітко своєрідні заходи, що стосуються економічної і соціальної сфер, а також демографічного і екологічного розвитку населених пунктів, що мають певну людність та функції. Найбільш оптимальні межі таких одиниць та їх центри необхідно визначати на основі вивчення спрямованості та інтенсивності сучасних розселенських зв’язків, соціально-економічного і демографічного потенціалів кожного сільського поселення. Тільки на цій основі можна буде оптимізувати територіальну організацію сільського населення регіону, зберегти населені пункти від подальшої деградації.

Важливим напрямком  забезпечення комплексного розвитку сільської  місцевості, досягнення приблизно однакових  рівня і якості життя сільських  мешканців на території області  є формування нових низових систем розселення на основі територіальних громад. Основою схеми перспективної територіальної організації сільського населення Хмельницької області можуть стати граф-моделі внутрішньообласних районів сільського розселення, створені автором. Вони також можуть бути використані у процесі розробки схем нового адміністративно-територіального поділу регіону.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ  ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у  фахових виданнях

1. Альтгайм Л. Сучасна демографічна ситуація у сільській місцевості Хмельницької області / Любов Альтгайм // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. №2. – 2002. – С. 113 – 116.
2. Альтгайм Л. Особливості статевого складу наявного і постійного населення Хмельницької області / Любов Альтгайм // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. №2. – 2003. – С. 60-63.
3. Альтгайм Л. Екологічні аспекти сільського розселення Хмельницької області / Любов Альтгайм // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. № 2 ч. 1. – Тернопіль. – 2004. – С. 178-184.
4. Альтгайм Л. Історичні особливості та чинники, що впливають на формування сільського розселення Хмельницької області / Любов Альтгайм // Історія української географії. – Тернопіль.: Підручники і посібники. – 2004. – Вип. 10(2). – С. 86-89.
5. Альтгайм Л. Типологія сільських поселень Хмельницької області за людністю / Любов Альтгайм // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Географія. № 1. – Тернопіль. – 2005. – С. 87-93.
6. Альтгайм Л. Типи сільських поселень Хмельницької області за господарським використанням території / Любов Альтгайм // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Географія. № 2. – Тернопіль. – 2005. – С. 124 – 128.
7. Альтгайм Л. Територіальна структура сільського розселення Хмельницької області / Любов Альтгайм // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Географія. № 2. – Тернопіль. – 2009. – С. 61-69.

Публікації в інших виданнях

1. Альтгайм Л. Зайнятість сільського населення Хмельницької області в перехідний до ринкових відносин період / Любов Альтгайм // Регіональне географічне краєзнавство: теорія і практика. Матер. Другого Всеукр. семінару (11 – 12 грудня 2002 р.) – Тернопіль. – 2002. – Частина 2. – С. 228 – 232.
2. Альтгайм Л.Б. Демографічний вплив центру Хмельницької обласної системи розселення на центри районних локальних підсистем / Л.Б. Альтгайм // Наукові пошуки географічної громадськості: вчора, сьогодні, завтра: матеріали Міжнарод. наук.-практ. конф., присвяченої 50-річчю заснування Луганського відділу Українського Географічного товариства (26-28 жовтня 2009 року, м. Луганськ) / Відпов. ред. Ю.О. Кисельов. – Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2009. – С. 95-98.
3. Альтгайм Л.Б. Екологічні проблеми Хмельницької області та їх вплив на суспільне здоров’я населення / Л.Б. Альтгайм // Дністровський каньйон – унікальна територія туризму: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (16-18 травня 2009 року). – Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. – С. 221-223.
4. Альтгайм Л.Б. Природний рух сільського населення Хмельницької області / Л.Б. Альтгайм // Регіон – 2009: суспільно-географічні аспекти (23-24 квітня 2009 року, м. Харків) / Гол. ред. колегії К.А. Нємець // РВВ Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. -  Харків, 2009. – С. 178-182.
5. Альтгайм Л.Б. Рівень життя сільського населення Хмельницької області в умовах нових економічних відносин / Л.Б. Альтгайм // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України. – К.: Обрії. – 2004. – С. 174-175.
6. Альтгайм Л.Б. Типологія сільських поселень Хмельницької області за людністю / Л.Б. Альтгайм // Вісник інституту педагогічної освіти. Серія географічна. – Рівне, 2009. – Випуск 1 (2009). – С. 47-51.
7. Альтгайм Л.Б. Соціально-економічний розвиток сільських населених пунктів Хмельницької області в умовах трансформації суспільства / Л.Б. Альтгайм // Регіон – 2009: стратегія оптимального розвитку: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (5-6 листопада 2009 року, м. Харків) / Гол. ред. колегії В.С. Багіров // РВВ Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Харків, 2009. – С. 239-242.

Тези наукових доповідей

1. Альтгайм Л.Б. Рівень безробіття сільського населення Хмельницької області у період становлення нових соціально-трудових відносин / Л.Б. Альтгайм // Регіональні проблеми зайнятості і ринку праці. – Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Тернопіль, 2004. – С. 204 – 205.
2. Альтгайм Л. Основні форми сільського розселення Хмельницької області / Любов Альтгайм // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість. Збірник матеріалів VІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Київ: Видавництво Європейського у-ту. – 2005 – т. – 3. – С. 119 – 121.
3. Альтгайм Л.Б. Історичні періоди формування розселення сільського населення Хмельницької області / Л.Б. Альтгайм // Українська історична географія та історія географії в Україні: Матеріали Міжнародної наукової конференції (7-10 жовтня 2009 року). – Чернівці: ЧНУ, 2009. – С. 23-24.

АНОТАЦІЯ

Альтгайм Л. Б. Територіальна організація сільського населення Хмельницької області. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата  географічних наук за спеціальністю 11.00.02 – економічна і соціальна географія. - Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2009.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню сучасної територіальної організації сільського населення Хмельницької області, її формуванню і трансформації в умовах переходу суспільства до ринкових відносин.

У дисертаційному дослідженні  розглянуто особливості виникнення і  розвитку сільських поселень області  в залежності від історико-географічних, природно-географічних, соціально-економічних, демографічних і еколого-географічних чинників. На основі виявлених територіальних відмінностей у показниках щільності поселенської мережі і сільського населення, людності поселень і їх планувальних форм на території  області виділено п’ять внутрішньообласних районів сільського розселення: Поліський, Прислуцький, Побузький, Подільський височинний, Придністровський. Проведено їх аналіз за основними територіально-поселенськими та демографічними показниками, створено граф-моделі територіальної  організації сільського розселення області. Запропоновано напрямки оптимізації територіальної організації сільського населення регіону, шляхи збереження сільських населених пунктів від подальшої деградації.

Ключові слова: розселення, територіальна організація населення,  населений пункт, сільське населення, система розселення, локальні системи розселення, центри локальних систем розселення, розселенські зв’язки.

АННОТАЦИЯ

Альтгайм Л. Б. Территориальная организация  сельского населения Хмельницкой  области. - Рукопись.

Диссертация на cоискание научной степени кандидата географических наук по специальностью 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2009.

Диссертационная работа посвящена исследованию современной  территориальной организации сельского населения Хмельницкой области,  ее формированию и трансформации в условиях перехода общества к рыночным отношениям.

В диссертационном исследовании рассмотрены особенности возникновения  и  развития сельских поселений области  в зависимости от историко-географических, природно-географических, социально-экономических, демографических и эколого-географических факторов. На основе выявленных территориальных различий в показателях плотности поселенческой сети и сельского населения, людности поселений и их планировочных форм, а также направлений расселенческих связей создан граф-модель территориальной  организации сельского расселения области, выделено пять внутриобластных районов сельского расселения: Полесский, Прислуцкий, Побугский, Подольский возвышенный, Приднестровский. Проведено их анализ по основным поселенческим и демографическим показателями, созданы граф-модели территориальной  организации сельского расселения области. Предложены направления оптимизации территориальной организации сельского населения региона, пути защиты сельских населенных пунктов от дальнейшей деградации.

Ключевые слова: расселение, территориальная организация населения,  населенный пункт, сельское население, система расселения, локальные системы расселения, центры локальных систем, расселенческие связи.

Summary

Althaim L.B. Territory organization of the countryfolk in Khmelnytskyi region.- Manuscript.

Thesis for a candidate degree in geography, speciality 11.00.02 - economic and social geography. - Ivan Franko Lviv national university, Lviv, 2009.

The thesis is dedicated to investigation of the contemporary territory organization of the countryfolk in Khmelnytskyi region, its formation and social transformation at the stage of the market relation development.

In the dissertation peculiarities of the establishment and development of the country settlements in the region under the influence of historic, geographic, natural, social, economic, demographical and ecological factors are outlined. The impact of the factors on the formation of the territory settlement systems and their transformation under modern conditions are outlined.

It is found out that a network of rural settlements of low and average density, predominately agricultural (multifunctional), have been  arranged in Khmelnytskyi region. Under the conditions of planned economics this network transformed under the influence of extension of horizontal and vertical links in the territory settlement systems which are the basic elements of territory settlement organization.

On the basis of the discovered territorial distinctions in the density indicators of the settlements and the countryfolk, density of the settlements and their organization forms and the settlement link directions at the territory of the region five interregional districts of the rural settlements are defined, such as Polisk, Pryslutsk, Pobuh, Podilsk vysochynnyi, Prydnistrovsk. They are analysed according to the main territorial and demographic indicators, graph-models of the territory organization of the regional countryfolk are created. Optimization trends of the territory organization of the regional countryfolk, and the ways of avoiding further degradation of the rural populated areas are offered.