Характеристика та методика проведення уроку-дискусії

Другий принцип: 

Бійтеся Бездумна одностайність. 

Така одностайність можна  розуміти як повну згоду, беззастережне  схвалення, проходження нав'язуваному  способу мислення і дії; результатманіпулювання свідомістю, сліпої віри і поклоніння чому-небудь. Одностайність родинно єдності думок, але вони досягаються різними шляхами. У дискусії нас повинно цікавити єдність думок як результат боротьби поглядів. 

Без ретельного продумування і розгляду з різних сторін будь-якої проблеми, без зважування «за» і  «проти» до узагальнення не прийдеш. Синтез є логічним підставою другого  принципу. 

Другий принцип зумовлює можливість виключення серйозних помилок, протидіє маніпулюванню свідомістю, забезпечує атмосферу для критики.  
Наслідки від зневаги другим принципом - рабська психологія, угодовство. Люди стають безініціативними, байдужими. 

Третій принцип: 

Критика конструктивна. 

Критика і самокритика - метод  розкриття протиріч, корінний принцип  перетворювальної діяльності. Суперечності в судженнях вирішуються шляхом розбору виступів, аналізу його в процесі опонування. У критиці проявляється закон діалектики «заперечення заперечення». 

Третій організаційний принцип зобов'язує перевіряти на міцність будь-яку альтернативу, руйнувати спекулятивну аргументацію, активно захищати істину, руйнувати стереотипи в мисленні. 

Формула конструктивної критики  виглядає так: не тільки «ні», але «чому  немає» (показ необґрунтованість  тези, неспроможності аргументації) і пропозиція (альтернатива). Ця формула є основою конструктивного підходу в дискусії. 

Часто співрозмовники звинувачують один одного в критиканство, якщо ні один, ні інший нічого не пропонують, а тільки сумніваються. Коли опонент  заперечує ваше твердження, але не пропонує нічого натомість, вважаючи вашу думку помилковою, помилковою, попросіть  його проаналізувати заперечення, але  не бийте по його самолюбству. 

Третій принцип зумовлює можливість виключення помилок у  судженнях, виводить думку на правильну  дорогу до істини, запобігає провали  доказів, убезпечує від помилок  і необґрунтованих висновків, сприяє розвитку критичного мислення. 

Наслідки зневаги третього принципом: людина не може переконатися в істинності тієї чи іншої альтернативи і здатний прийняти абсурдну концепцію за керівництво до діяльності. 

Четвертий принцип: 

Забезпечували соціальну  захищеності особистості. 

В обстановці гласності вступ  у боротьбу за свої погляди, висунення  альтернатив, програм викликають зіткнення  старого з новим, догматичного з  творчим. Але за відсутності досконалої системи законів ніхто не зможе  відчувати себе соціально захищеним. 

 

РОЗДІЛ IV. ОСНОВНІ ЕТАПИ ЦЬОГО ТИПУ УРОКУ

Організація дискусії передбачає три етапи: підготовчий, основний та заключний. На першому етапі доцільно сформулювати тему дискусії й основні питання, які будуть винесені на колективне обговорення, добрати відповідну літературу для підготовки, визначити час і місце проведення дискусії. Учасників дискусії краще розмістити у приміщенні так, щоб усі присутні бачили одне одного в обличчя й добре чули.

Добір теми багато в чому визначає ефективність дискусії. Звичайно, краще формулювати її проблемно. На обговорення не бажано виносити понад п’ять питань. Якщо тема складна, доцільно зробити невеликий вступ, щоб учасникам дискусії було легше  визначитись щодо основних понять.

На другому  етапі обговорюються ті питання, які були винесені на порядок денний. Процесом обговорення керує ведучий. Від виконання ним своєї ролі багато в чому залежать хід і результати дискусії. Щоб не тиснути на присутніх авторитетом, ведучому не слід самому багато говорити. Він це може робити тільки тоді, коли не вистачає інформації для пошуку нового погляду на вже відому проблему. Ведучому треба ставитися до всіх поважливо і однаково, не засуджувати будь-кого з учасників за його, можливо, некомпетентну думку. Різні заклики ведучого на зразок “  пам’ятайте про регламент ”, “ дотримуйтесь правил дискусії ”, “ будьте цивілізовані ” не знімуть загострення пристрастей, а можуть лише образити її учасників. Тому не варто зловживати такими висловами. 
Проте до поведінки учасників дискусії також є певні вимоги. По-перше, вони мають підготуватися до обговорення обраної теми й виявити готовність викласти свою позицію. По-друге, кожен повинен уважно слухати інших і чути, про що саме вони говорять. По-третє, всім бажано поводитися відповідно до загальноприйнятих етичних норм поведінки. Не слід перетворювати дискусію на суперечку, не можна перебивати того, хто виступає, робити зауваження щодо особистісних якостей учасників.

Якщо під час обговорення  виникла пауза внаслідок роздумів учасників, переривати її не слід, бо, можливо, вона допоможе знайти новий цікавий  поворот дискусії.

Третій етап дискусії — підбиття підсумків. Це, звичайно, робить ведучий. Проте можна доручити це і досвідченому спеціалісту з числа учасників. Він оцінить повноту й глибину розкриття теми, новизну інформації, відзначить різні точки зору, наголосить на значущих результатах обговорення. Добре, якщо до аналізу дискусії будуть залучені й інші учасники. Це допоможе всім краще усвідомлювати й контролювати власну поведінку, а також сприятиме підвищенню рівня культури спілкування під час дискусії. Навіть те обговорення, що начебто не вдалося, також принесе користь, бо виграє не той, хто не помиляється, а той, хто вміє зробити з цього для себе певний висновок.

Як свідчать спостереження, дискусія не повинна тривати понад  три години. Зловживання часом  може викликати роздратування у  присутніх. Ведучий має відчути  кульмінаційний момент, після якого, звичайно, інтерес до обговорення зменшується, і підбити підсумки. Важливо також дотримуватися схваленого регламенту. Як правило, для повідомлення надається 15-20 хвилин, для виступу — 3-5 хвилин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ V. ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ-ДИСКУСІЇ НА ТЕМУ «АФРИКА. ПОДОЛАННЯ ВІКОВОЇ ВІДСТАЛОСТІ?!»

Тип: вивчення нового матеріалу

Форма: урок-дискусія.

Мета: формування самостійної діяльності при оцінці природно-ресурсного потенціалу та рівня економічного розвитку як Африканського континенту в цілому, так і окремих його держав; продовжувати формувати навички та вміння: аналізувати картографічні та статистичні матеріали, давати коротку характеристику галузям; формувати вміння робити висновки, порівнювати та узагальнювати, слухати, рецензувати; закріплювати навички колективної роботи, вміння оформляти відповіді окремих учнів у вигляді єдиної відповіді.

Обладнання: настінна політична та економічна карта Африки, атлас, індивідуально підготовлений учнями додатковий матеріал.

ХІД УРОКУ

На дошці вислови:

«Своя точка зору - ознака гарного мислення»

«Оцінка-спосіб реакції на побачене і почуте»

Підготовка до дискусії:

1. Клас поділений на 3 групи.  Кожна група одержує завдання за тиждень до уроку.

2. Підготувати матеріал  по основним напрямкам господарства: промисловості, сільському господарству, транспорту і торгівлі.

3. Підготувати питання  по кожному напрямку. В ході  підготовки хлопці консультуються  з учителем.

 

I група - за те, що Африка подолає свою відсталість;

II група - проти;

III група - незалежні експерти (2-3 найбільш підготовлених учнів).  Коригують відповіді, підводять підсумок, формулюють рішення.

Вступне слово  вчителя:

Сучасна Африка багатолика. На її території розташовуються десятки різних країн, що знаходяться на різних рівнях економічного і соціального розвитку, по-різному спеціалізуються в міжнародному поділі праці. З 46 найменш розвинених країн світу за класифікацією ООН 32 країни знаходиться в Африці. Після завоювання незалежності країни Африки почали робити зусилля з подолання вікової відсталості. Особливе значення мали націоналізація природних ресурсів, здійснення аграрної реформи, планування економіки, підготовка національних кадрів. Але чи зуміє впоратися Африка зі своєю відсталістю або так і залишиться відсталим континентом? На це питання нам треба буде відповісти в ході нашої дискусії.

Нагадую правила ведення  дискусії.

Правила ведення  дискусії

1. Не можна критикувати людей - тільки їх позиції та думки.
2. Мета дискусії - не в перемозі, а в пошуку згоди.
3. Всі учасники повинні бути залучені до обговорення.
4. Бажаючі взяти слово повинні попросити дозволу у ведучого.
5. Кожен учасник має право і можливість висловитися
6. Обговоренню підлягають усі висловлені думки.

7. Учасники мають право змінити свою позицію під впливом фактів і аргументів.

8. Необхідно підбивати проміжні і кінцеві висновки.

Кожен з вас отримав  таблицю, в якій відображені основні  напрями господарства. В ході нашої дискусії ви заповните цю таблицю. Допоможуть вам у цьому незалежні експерти, які будуть уважно слухати ваші виступи, робити свої висновки і заповнювати таку ж таблицю на дошці.

Приблизний варіант  заповнення таблиці.

Основні напрямки господарства	+	_
Промисловість	Гірничодобувна (монопольне місце в МГРТ)	Слабкий розвиток обробної промисловості, наявність вогнищ великої промисловості.
Сільське господарство	Поява великих приватних  ферм;  Тропічний і субтропічне землеробство.	Монотоварної, низькопродуктивні.
Транспорт	Велика роль морського  і залізничного; Розвивається автомобільний, трубопровідний, повітряний	Сильне відставання транспорту;  Нераціональна конфігурація транспортної мережі.
Торгівля	Експорт сільськогосподарських культур, сировини, палива.	Великі зовнішні позики і  борги, відсутність у деяких країн  виходу до моря і т.д.

Висновок: Незважаючи на серйозні зусилля, спрямовані на подолання відсталості, Африка є периферією світового господарства. Тут збереглася колоніальна, галузева і територіальна структура економіки, яку африканським країнам поки не вдалося помітно змінити.

(Учитель в ході дискусії  не висловлює суджень. Його  роль-регулювання виступів, стимулювання  висловлювань, уточнення, поглиблення  аргументації).

Хід дискусії

1. Промисловість

Питання I-групі:  Які факти свідчать про позитивний зсуві в промисловому виробництві Африки?

Учні відповідають на запитання.

Потім представники II групи задають свої питання (2-3), вказуючи факти, що свідчать про економічну відсталість країн Африки.

Експерти підбивають підсумок і заповнюють таблицю.

2. Сільське господарство.

Питання II групі: Що заважає розвитку сільського господарства країн Африки?

Учні відповідають на запитання.

Тепер представники I групи задають свої запитання про позитивні передумови для розвитку сільського господарства.

Експерти підбивають підсумок і заповнюють таблицю.

3. Транспорт.

Питання I-групі: Які позитивні зміни у розвитку транспорту відбулися за останній час?

Учні відповідають на запитання.

II група задає  питання і наводить приклади відсталості транспортної мережі Африки.

Експерти підбивають підсумок і заповнюють таблицю.

4. Торгівля.

Питання II групі: Наведіть приклади, які доводять слабкий розвиток торгівлі. 
I група задає питання і наводить приклади позитивних зрушень у розвитку торгівлі.

Експерти підбивають підсумок і заповнюють таблицю. 
Підведення підсумків уроку, виставлення оцінок.

Уроків –дискусій існує  безліч і на різні теми. В додатку  А наведений приклад уроку-дискусії на тему «Чому С. Рудницького вважають основоположником географії України?».

 

 

РОЗДІЛ VІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ВИКОРИСТАНИХ МЕТОДІВ ТА ОСНОВНИХ ВИМОГ У РОЗРОБЛЕНОМУ УРОЦІ

В процесі розробки дискусії в основу я поклав такі методи, як аналіз та синтез літературної інформації, порівняння, метод наочності та картографічний і ін..

  При підготовці учням рекомендується література по даному питанню для опрацювання.  На основі цієї літератури учні аналізують і систематизують необхідну для них інформацію. Також вони порівнюють отриману інформацію із вже відомою такою ж інформацією про інші континенти. В процесі диспуту вони використовують картографічні матеріали (топографічні карти, атласи, глобуси).

Також я використав такий  засіб навчання, як слово вчителя. Вчитель передає  знання, словом формує у них уміння і навички. Викладаючи матеріал, учитель спонукає думати учнів над ним, погоджуватись чи не погоджуватись   з думками вчителя. Також засію використання підручника, який служить учню  для відновлення у пам’яті, повторення  і закріплення знань,  одержаних на  уроці, виконання домашнього  завдання, повторення  пройденого  матеріалу;  одні  засоби  навчання  заміняють учителя як  джерело знань ; символічні  (знакові)  засоби  (історичні  і географічні  карти,  графіки,  діаграми ).