Визначення резервів збільшення суми прибутку і рентабельності

 

Вступ

 

Вступ 

1. Теоретичне дослідження  прибутку та рентабельності 

1.1. Формування прибутку  підприємства 

1.2. Методи розрахунку  прибутку від реалізації 

1.3. Розділ і використання  прибутку 

1.4. Система показників  рентабельності 

2. Аналіз прибутку  і рентабельності виробничо-господарської діяльності підприємства 

2.1. Методи обробки  економічної інформації в аналізі  фінансової діяльності підприємства 

2.2. Аналіз прибутку  діяльності підприємства 

2.3. Аналіз рентабельності  діяльності підприємства 

3. Визначення резервів збільшення суми прибутку і рентабельності 

3.1. Визначення головних  внутрішніх і зовнішніх чинників  підвищення діяльності підприємств 

3.2. Резерви збільшення  прибутку 

3.3. Резерви збільшення  рентабельності 

Висновок 

Список літератури 

 

 

 

 

Вступ

 

В курсовій роботі  висвітлюється рентабельність підприємства – котра невід'ємно залежить від прибутку.

Абсолютна сума прибутку, отримана підприємством від основної діяльності є дуже важливим показником. Однак він не може характеризувати  рівень ефективності господарювання.

Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства, отриманий прибуток необхідно порівняти  з понесеними витратами.

По-перше, витрати можна розглядати як поточні витрати діяльності підприємства, тобто собівартість продукції (робот, послуг). Тут можливі різні варіанти визначення поточних витрат і прибутку, що використовуються у розрахунках.

По-друге,   витрати   можна   розглядати   як   авансовану   вартість (авансований   капітал)   для   забезпечення   виробничої   та   фінансово-господарської діяльності підприємства. Тут також можливі різні варіанти визначення авансованої вартості й визначення прибутку, що береться для розрахунків.

Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточними  витратами характеризує таке поняття, як рентабельність. У найширшому, найзагальнішому понятті рентабельність означає прибутковість або доходність виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих видів її; доходність підприємств, організацій, установ у цілому як суб'єктів господарської діяльності; прибутковість різних галузей економіки.

Рентабельність безпосередньо  зв'язана з отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з  абсолютною сумою отриманого прибутку.

Рентабельність - це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках.

Різні варіанти рішень, що приймаються для визначення прибутку, поточних витрат, авансованої вартості, для розрахунку рентабельності зумовлюють наявність значної кількості  показників рентабельності.

Класифікація показників рентабельності:

Госпрозрахункова рентабельність

• рентабельність окремих видів продукції (робіт послуг):
• прибуток від випуску, реалізації (собівартість);
• прибуток від випуску, реалізації (собівартість за мінусом матеріальних витрат);
• прибуток від випуску реалізації (вартість за оптовими цінами).
• рентабельність підприємств, організації установ:
• балансовий прибуток (авансова вартість);
• прибуток від основної діяльності (поточні витрати, собівартість);
• прибуток від основної діяльності (обсяг реалізації за оптовими цінами);
• рентабельність галузей економіки:
• прибуток галузі (головний капітал);
• прибуток галузі (поточні витрати);
• прибуток галузі (обсяг реалізації).

Обчислення рентабельності окремих видів продукції (робіт, послуг) може групуватися на показниках прибутку від їхнього випуску або реалізації. При цьому поточні витрати можуть братися в таких варіантах: собівартість (виробнича або повна); собівартість за виключенням матеріальних витрат (рентабельність щодо заново створеної вартості; вартість в оптових цінах (вартість за мінусом непрямих податків).

Для розрахунку рівня  рентабельності підприємств можуть використовуватися: балансовий прибуток; прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), тобто від основної діяльності; прибуток від інших видів діяльності (фінансової, інвестиційної). При цьому прибуток зіставляється з авансованою вартістю, яку можна брати в різних варіантах (весь капітал підприємства, власний капітал, позичковий капітал, основний капітал, оборотний капіталі.

Для розрахунку рентабельності галузей береться загальна сума прибутку, отримана підприємствами, об'єднаннями,

іншими госпрозрахунковими формуваннями, що входять у відповідну галузь економіки. На рівень рентабельності галузі впливатиме наявність у ній

низькорентабельних і  збиткових підприємств.

В даній курсовій роботі розглянуто рентабельність виробничо-комерційної  фірми "Консалекс", яка створена в січні 1997 р. По організаційно-правовій формі - це товариство з обмеженою  відповідальністю.

ТОВ ВКФ "Консалекс" є комерційною організацією, мета діяльності якої є отримання прибутку шляхом виробничо-комерційної діяльності.

Це мале підприємство займається виготовленням консервів  на орендованих лініях. ТОВ ВКФ "Консалекс" працює в селищі Кохнівка Кременчуцького району.

Виробнича структура управління складається з:

Генерального директора:

1. Виконавчий директор.

• замісник виконавчого директора:
• по технологічним питанням – головний інженер; інженер механік, інженер по технологічному обладнанню, ремонтно-інструментальний відділ; відділ контролю якості.
• по виробництву – технолог; рибо роздільний відділ; фасовочний відділ; автоскладальне відділення.
• по загальним питанням – складський відділ; транспортний відділ, підсобне господарство; канцелярія:
• головний бухгалтер:
• бухгалтер
• бухгалтер касир.

 

Структура курсової роботи викладена в трьох розділах. Перший розділ – теоретичне дослідження. В цьому розділі здійснюється аналіз макроекономічних показників рентабельності, що є відображенням економічного стану фірми "Консалекс", її розвиток, фінансова діяльність підприємства.

Другий розділ – аналітичний. Цей розділ виключає наслідки аналізу  використані для виявлення тенденції, недоліків у фінансовій діяльності фірми, узагальнення результатів аналізу.

Третій розділ має  про позиційно-впроваджувальний характер.

 

 

 

 

 

1. Теоретичне  дослідження прибутку та рентабельності.

 

1.1. Формування  прибутку підприємства

 

При прийнятті рішень, пов'язаних управлінськими процесами  формування прибутку, використовується показник рентабельності капіталу, витрат та продаж.

Рентабельність є однією з базових економічних категорій економіки. Пояснення терміну "рентабельність" не визичає різних думок, оскільки під ним розуміється відношення, в чисельнику якого завжди фігурує прибуток. Рентабельність прибутку визначається як відношення прибутку до капіталу (активам), рентабельність витрат - як відношення прибутку до собівартості (витрат), рентабельність продаж відношення прибутку до ціни (виручки від реалізації).

При розрахунках показників рентабельності також виходять з  різними величинами, складаючих прибуток, - балансовий прибуток, прибуток від реалізації, чистий прибуток.

Прибуток є однією з основних категорій товарного  виробництва. Це передусім виробнича  категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі  суспільного виробництва.

Водночас прибуток є  однією з важливих форм розподілу  національного доходу. Відтак прибуток характеризує відносини, які складаються  в процесі первинного розподілу  доходу, його перерозподілу і кінцевого  використання.

Поява прибутку безпосередньо  зв'язана з появою категорії "витрати виробництва". Прибуток - це та частина вартості продукту, яки залишається після покриття витрат виробництва. Уособлення частини вартості продукції у вигляді витрат виступає в грошовому виразі як собівартість продукції.

Необхідний і додатковий продукт - це категорії виробництва. Для з'ясування сутності цих категорій необхідно уточнити, що лежить в основі поділу чистого продукту на необхідний і додатковий. Згідно з економічною теорією це поділ часу праці, витраченої у сфері матеріального виробництва, на необхідний і додатковий. Протягом необхідного часу забезпечується створення фонду життєвих коштів або робочого фонду, що необхідний робітнику для підтримання і відтворення його життя і що за всіх систем суспільного виробництва він сам постійно повинен виробляти й відтворювати.

Додатковий продукт - чистина чистого продукту, створювана безпосередніми виробниками понад  вартість необхідного продукту. Додатковий продукт властивий усім суспільно-економічним  формаціям і є однією з важливих умов їхнього успішного розвитку.

Прибуток - це частина  заново створеної вартості, виробленої і реалізованої та готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після  того, як втілена у створеному продукті вартість пройде відповідну стадію обороту  і набере грошової форми.

Отже, об'єктивна основа існування прибутку пов'язана з  необхідністю первинного розподілу  додаткового продукту. Прибуток - це форма реалізації вартості в основному  додаткового продукту. Однак прибуток включає і частину вартості необхідного продукту. Прибуток підприємств сфери матеріального виробництва - це частина національного доходу, що в результаті його первинного розподілу набирає форми чистого доходу підприємств.

Таким чином, прибуток є  об'єктивною економічною категорією. Тому на його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу суспільного продукту, національного доходу.

Водночас прибуток - це підсумковий показник, результат  фінансово-господарської діяльності підприємств як суб'єктів господарювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу багатьох чинників.

На формування прибутку, як фінансового показника роботи підприємства, впливає встановлений державою порядок

формування витрат на виробництво продукції (робіт, послуг); обчислення й калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг); визначення позареалізаційних прибутків і витрат; визначення балансового (валового) прибутку.

Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства у впливають  результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства; установлені законодавством умови обліку фінансових результатів.

Прибуток - це показник, що формується на мікрорівні.

ТОВ ВКФ "Консалекс" належить до такої галузі економіки як промислова.

Ця галузь займає першу  сходинку поміж інших галузей  економіки, таких як:

1. промислова галузь;

2. транспорт та зв'язок;

3. фінанси, кредит, страхування;

4. будівництво;

5. торгівля і громадське  харчування

6. постачання і збут;

7. інші галузі.

 

Зміни в обсягах і  структурі прибутку підприємств  різних галузей економіки, свідчать про складні процеси, що відбуваються в окремих галузях економіки  і пов'язані зі зміною обсягів  виробництва й реалізації продукції (робіт, послуг); зміною ефективності господарювання; розвиток ринкових відносин; ціноутворенням.

Узагальнюючим фінансовим показником діяльності підприємства є

його балансовий прибуток. Найбільш повне, на нашу думку, визначення балансового прибутку дано у статистичному  щорічнику України за 2010 рік. Балансовий прибуток - загальна сума прибутку підприємства від усіх видів діяльності за звітній період, отримана як на території України, так і за її межами, що відображена в його балансі і включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), в тому числу продукції допоміжних і обслуговуючих виробництв, що не мають окремого балансу, основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також прибуток від орендних (лізингових) операцій, роялті, а також позареалізаційних операцій .