Сучасні проблеми податкової системи України та шляхи їх подолання

Контролюючими органами виступають є:

• Державна податкова служба 1 України є центральним органом виконавчої влади, займає рівень міністерства в ієрархії державної влади. Її очолює Голова ДПС України, якого призначає на посаду і звільняє Президент України за поданням Прем’єр-міністра.
• Митна служба України - це єдина загальнодержавна система, яка складається  з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій.

До основних вимоги щодо оптимальної  побудови податкової системи відносять :

1. Розподіл податкового навантаження повинен бути рівномірним;
2. Мінімальний тиск на економічні рішення суб’єктів господарювання
3. Зведення до мінімуму можливого порушення рівноваги між соціальною справедливість та економічною ефективністю
4. Сприяння стабілізації економіки та економічного росту
5. Зрозумілість оподаткування для всіх його учасників, справедливість управління ним
6. Мінімальні затрати на управління податковою системою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.2. Структура органів  ДПС [11, c. 135]

Науковий підхід у побудові ефективної податкової системи передбачає:

• системність. Потреба системності полягає в тому, що всі податки повинні бути взаємопов’язані і органічно доповнювати один одного, при цьому не вступати в протиріччя з системою оподаткування в цілому і з окремими її елементами.
• встановлення основобудовної бази. Основобудовною базою побудови податкової системи є об’єм бюджетних видатків, оскільки податки є засобом виконання державою своїх функцій.
• формування правової бази. Податкова система є продуктом податкового законодавства, яке базується на правовій базі.

Для оптимальної побудови та функціонування податкової системи необхідно дотримуватись певних принципів серед яких:

• принцип вигоди та адміністративної зручності. Вигода в оподаткуванні означає, що втрата добробуту в результаті сплати податків мають бути сумірними для платників з тими вигодами, які вони отримують за рахунок фінансованих з податкових надходжень потреб і суспільних благ. Суть адміністративної зручності полягає в тому, що податкова система має бути максимально зручною для платників і для державних структур з точки зору змісту податкової роботи і податкового законодавства;
• принцип платоспроможності декларує те, що тягар оподаткування має розподілятися згідно платоспроможності платників, вартості споживання майна. З цим принципом пов’язано горизонтальна і вертикальна рівність в оподаткуванні. Горизонтальна передбачає, що платники з однаковою платоспроможність і податковою базою сплачують однакові суми податків протягом певного періоду. Вертикальна досягається, коли платники з різною платоспроможністю сплачують різні по величині суми податків, які диференціюються відповідно до принципів соціальної справедливості
• принцип визначальної бази. В основу побудови будь-якої податкової системи має бути закладена соціально-економічна доктрина держави, виходячи з якої в країні формується середній рівень оподаткування та частина ВВП, що перерозподіляється через бюджет з допомогою податків шляхом побудови конкретної податкової системи [19].

Отже підсумовуючи вище сказане  можна зазначити, що основною метою  реформування податкової системи є  сприяння стабілізації матеріального  виробництва, підвищення його ефективності, на цій основі задоволення державних  та соціальних потреб. Податкова система  повинна забезпечити оптимізацію  структури розподілу і перерозподілу  національного доходу. Реформуванню підлягають правові норми, що визначають форми, механізм регулювання. Також досить актуальними виступають питання реформування ДПС.

 

2. Практика та проблематика ефективного функціонування податкової системи в Україні

Сьогодні проблема побудови ефективної податкової системи є одним з найбільш актуальних питань у процесі розвитку в Україні ринкових відносин та інтеґрування української економіки в світовий ринок. Її вирішення повинно здійснюватися шляхом вивчення, аналізу і осмислення як існуючої в Україні законодавчої бази, так і накопиченого в світі досвіду у сфері оподаткування.

Дійсна сьогодні в Україні податкова система сформувалась ще на старті трансформаційного процесу. Вона відіграла свою позитивну роль на етапі становлення України як незалежної держави. Однак перехід української економіки на ринкові відносини потребує вдосконалення податкової системи для оптимального виконання нею своїх завдань і функцій [20, с.32].

На сьогоднішній день, вітчизняна система оподаткування має дуже багато проблем та суперечностей  функціонування. Українська податкова  система була всесвітньо визнана  як одна з найбільш складних і найменш  ефективних не тільки серед країн  європейського регіону. У рейтингу податкових систем Paying Taxes 2010, підготовленому Світовим банком спільно з Price Waterhouse Coopers, Україна посіла 181 місце зі 183 досліджуваних країн . За даними дослідження, середньостатистичне українське підприємство протягом року сплачує 147 податків та платежів, що є найгіршим показником у світі — 183 місце [1].

Основними недоліками чинної податкової системи є:

• нерівномірність і несправедливість розподілу податкового навантаження;
• перетворення податкової системи у чинник пригнічення економічного зростання та інвестиційної активності, стимулювання ухилення від сплати податків і відтік капіталів за кордон;
• проблема подвійного оподаткування;
• несвоєчасне виконання державою зобов’язань по відшкодуванню податку на додану вартість суб’єктам господарювання;
• нестабільність податкового законодавства, що обмежує можливості формування суб’єктами господарювання економічної та фінансової політики у середньо та довгостроковому періодах;
• низький рівень податкової культури, широке розповсюдження схем мінімізації та ухилення від сплати податків і зборів, що негативно відображається на обсягах надходжень до бюджету та, як наслідок, на бюджетних видатках

До негативних рис податкової системи також варто віднести її надмірну фіскальну спрямованість  і неврахування інших завдань, таких  як стимулювання інвестиційно-інноваційного розвитку, та підприємницької діяльності. На сьогоднішній день головним завданням функціонування податкової політики повинна стати її переорієнтація із суто фіскальних цілей на стимулювання економічного зростання. Адже з точки зору державного регулювання економіки найважливіше значення має регулююча функція податків і системи оподаткування в цілому. Саме за допомогою цієї функції системи оподаткування держава гармонізує свої інтереси з інтересами платників. Разом із тим лише регулююча функція податків не в змозі гарантувати відповідність дій платників вимогам загальнодержавних інтересів [5,с.70].

 Суть ефективного функціонування податкової системи України полягає у формуванні дохідної частини Державного бюджету, що відобразимо у таблиці 2.1

Так, як видно із таблиці  в Україні найбільшу частку доходів  складають податкові надходження, які ще у 2008 р., становили 167883,4 млн. грн., тобто 72,5% загальної суми доходів. Проте у зв’язку з економічно кризою сума податкових надходжень значно знизилась у 2009 р. і склала які 148915,6 млн. грн., або 66,1% загальної суми доходів, що на 18967,8 млн. грн. менше в порівнянні з 2008р.   У 2010 р. можна уже говорити про певну стабілізацію економіки, що позитивно відбилось на обсягах податкових надходжень державного бюджету , вони склали 1687461,4 млн. грн.,  однак питома їх вага у загальній сумі все таки зменшилася – 65,5% (див. табл. 2.1).

Таблиця 2.1.

Структура доходів  Державного бюджету України

Група доходів	2008 рік		2009 рік		2010 рік
	Млн. грн.	%	Млн. грн.	%	Млн. грн.	%
Усього	231686,3	100	225319,9	100	257051,1	100
Податкові надходження	167883,4	72,5	148915,6	66,1	168461,4	65,5
Неподаткові надходження	53817,6	23,1	66296,4	29,4	65055,1	25,3
Інші	9985,3	4,4	10107,9	4,5	23534,6	9,2

Примітка:складено автором на основі джерел [ 8, 9, 10].

Серед податкових надходжень найбільшу питому вагу займають: ПДВ; податок на прибуток підприємств; акцизний збір; ввізне мито; інші податкові надходження (див. табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Структура податкових надходжень до державного бюджету за 2008-2010 роки (у % до загальної суми надходжень)*

Податкові надходження / Рік	2008	2009	2010
ПДВ	39,6	37,0	39,7
Податок на прибуток	20,3	14,5	15,5
Акцизний збір	5,6	9,8	х
Ввізне мито	х	2,9	3,3
Збори за спеціальне використання природних ресурсів	1,1	х	1,3
Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції	5,5	х	3,5
Інші податкові надходження	0,4	1,9	2,2

Примітка:складено автором на основі  джерел [ 8, 9, 10].

Провідну роль в структурі  податкових надходжень відіграє податок  на додану вартість, його частка в загальній  сумі надходжень до державного бюджету  протягом останніх років коливалася в межах від 35,8% до 39,7%, тобто ПДВ  становить 1/3 сукупних податкових надходжень бюджету.

Не менш вагомим є податок  на прибуток підприємств. Його частка в загальних доходах коливається  в межах від 14,5% до 20,3%. Таку у 2010 р. в порівнянні з попередніми роками частка ПДВ і податку на прибуток у загальній сумі надходжень до бюджету  збільшилися. Зокрема, у порівнянні з 2009 роком частка ПДВ збільшилася  на 2,7%, частка податку на прибуток у  порівнянні з 2009 роком – на 1,0%, а  з 2008 роком – знизилась на 4,8%. Щодо інших надходжень, то для прикладу  ввізне мито забезпечує надходження  до бюджету у розмірі 3,3%.

Значно збільшилась частка надходжень за рахунок справляння акцизного збору. В порівнянні з 2008 роком в 2010 році вони збільшилися на 5,1% (2010–10,7%), що в першу чергу пов’язано із зміною виключна ставок акцизного збору. Незначними залишаються кошти від справляння збору за спеціальне використання природних ресурсів. В останні роки їх частка знизилася до 1%.

Для того, щоб детальніше розглянути динаміку надходжень до державного бюджету і мати змогу здійснити  порівняння, зробимо їх помісячну  розбивку за період з 2007 по 2010 роки (див. таблиця 2.3).

На основі даної таблиці  спостерігаємо поступове щомісячне  зростання надходжень до державного бюджету протягом періоду з січня  по квітень 2007-2010 років та з листопада  по грудень у порівнянні з попередніми  роками. Але загальна сума доходів  державного бюджету без міжбюджетних трансфертів зростала лише до 2008 року. У зв’язку з кризовим становищем держави у 2009 році їх обсяг зменшився  на 6433,3 млн. грн. у порівнянні з попереднім роком (223984,3 млн. грн. у 2008 р. і 217551 млн. грн. у 2009 році). Проте, в 2010 році загальна сума доходів державного бюджету без міжбюджетних трансфертів зросла на 31618,8 млн. грн. у порівнянні з попереднім роком (217551 млн. грн. у 2009 р. і 249169,8 млн. грн. у 2010 р.)

        Таблиця 2.3

Динаміка щомісячних надходжень до державного бюджету в 2007-2010 роках (без міжбюджетних трансфертів), млн. грн.*

Місяць \ Рік	2007	2008	2009	2010
січень	9341,7	13565,5	13026,4	14632,4
лютий	11149,7	16870,9	17995,6	15322,2
березень	12094,7	14973,9	18799,2	20161,3
квітень	11815,5	18887,1	20632,3	21928,3
травень	13633,0	22427,8	15363,0	19056,5
червень	11246,1	14827,4	11896,5	17765,5
липень	12186,6	17989,7	14080,4	23740,0
серпень	15738,1	24987,8	18963,8	23276,0
вересень	13478,4	19306,9	12999,8	18521,6
жовтень	13303,9	18186,7	16383,3	21186,1
листопад	19589,6	19205,5	33879,4	30238,5
грудень	18013,1	22755,1	23531,3	71000
всього	161590,4	223984,3	217551	249169.8