Інспектування та нормативи

 

 

План

 

1. Звіт про інспектування, порядок його оформлення.
2. Контроль за дотриманням банками економічних нормативів.
3. Задача.
4. Практичне завдання
5. Список використанної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Звіт про інспектування, порядок його оформлення.

Інспекційні перевірки банків в  Україні здійснюються на основі Положення  про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, затвердженого  постановою Правління Національного  банку України від 17 липня 2001 р. № 276. Дане Положення регулює процес планування та проведення інспекційних перевірок службою банківського нагляду НБУ банків та інших юридичних осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю.

Першочерговим завданням інспекційних перевірок є перевірка достовірності  інформації, наданої банками у  звітах, та оцінка спроможності керівництва  банків дотримуватися відповідних  положень, механізмів і процедур.

Звіт про інспектування —  документ єдиної форми про результати проведеного комплексного інспектування  банку — юридичної особи, що складається  керівником інспекторської групи та обов’язково затверджується керівником підрозділу інспектування.

  Об'єктами перевірки  Національного банку є:

• банк - юридична особа, відокремлені підрозділи банку;
• філія іноземного банку;
• учасники  банківської групи; 
• особи, які охоплюються наглядовою  діяльністю Національного

банку.

    Інспекційні   перевірки   здійснюються  з   метою  оцінки загального фінансового  стану об'єкта перевірки або   окремих  видів  його діяльності,  у тому числі визначення рівня безпеки і  стабільності  його  операцій,  ризиків,   притаманних   об'єкту перевірки,  достовірності його звітності, виявлення та запобігання ризиковій діяльності,  що загрожує інтересам вкладників  та  інших кредиторів,  і  дотримання  ним вимог банківського законодавства України,  у тому  числі нормативно-правових  актів Національного банку,  а також з метою підтвердження приведення діяльності  неплатоспроможного  банку у відповідність  до  вимог банківського  законодавства  України.  Період,  терміни та напрями перевірки   визначаються  Національним  банком.  Строк  здійснення інспекційної перевірки банку не може перевищувати 60 робочих днів.

Для складання планів інспекційних перевірок Національний банк аналізує:

• інформацію безвиїзного нагляду;
• інформацію про результати попередніх інспекційних перевірок і

результати проведеної роботи щодо усунення порушень;

• інформацію про    виконання   банками   розроблених   заходів

фінансового оздоровлення;

• інформацію інших   підрозділів   Національного   банку   щодо

діяльності банку/філії  іноземного банку;

• результати перевірок   діяльності   об'єкта   перевірки,  які здійснювалися  державними  органами  контролю  та  правоохоронними органами,  ФГВФО, аудиторськими фірмами;
• звернення, скарги вкладників, кредиторів та інших юридичних і фізичних осіб;
• рішення Правління Національного банку,  завдання та  вказівки керівництва Національного банку;
• інформацію щодо діяльності об'єкта перевірки, яка розміщена в засобах масової інформації, інших джерелах    

Інспекційна перевірка складається  з таких трьох етапів:

1. підготовка до проведення інспекційної перевірки;
2. процес інспекційної перевірки;
3. оформлення результатів інспекційної перевірки.

Підготовка   до   проведення     перевірки здійснюється   шляхом  аналізу результатів безвиїзного нагляду, інформації від інших структурних підрозділів Національного банку про діяльність  об'єкта  перевірки, у тому числі інформації ФГВФО щодо діяльності банку, матеріалів об'єкта перевірки.

 Запит  до  об'єкта  перевірки щодо подання необхідних  для процесу   підготовки   до   інспекційної   перевірки    матеріалів надсилається   разом   з  офіційним  повідомленням   про  проведення планової інспекційної  перевірки 

Планова інспекційна  перевірка  здійснюється  згідно  із затвердженою  програмою,  яка може  бути змінена в разі необхідності (у тому числі щодо продовження строків проведення перевірки та розширення переліку питань).

Позапланова інспекційна  перевірка  здійснюється  з   питань, визначених у розпорядженні,  до якого за потреби можуть бути внесені зміни.

Довідка   про   перевірку   окремого   виду   діяльності  об'єкта  перевірки  складається  інспектором і має бути передана керівникові інспекційної групи  для формування звіту.

Довідка має містити висновки, виявлені порушення та їх вплив на діяльність  установи,  супровідну  інформацію  та  рекомендації об'єкту перевірки, вона складається в двох примірниках та засвідчується підписом інспектора.

Перший примірник довідки  передається керівникові банку,  його відокремленого   підрозділу/філії   іноземного  банку  або  іншого об'єкта перевірки,  про  що робиться відповідна відмітка із зазначенням  дати отримання довідки на другому  примірнику  довідки,  який  зберігається  у  керівника інспекційної  групи, що засвідчує її підписом. 

Керівник об'єкта  перевірки  зобов'язаний не пізніше третього робочого дня з дати отримання  довідки  повернути  підписаний  ним примірник   керівникові  інспекційної  групи  в  обмін  на  другий примірник  довідки.

     У разі   наявності  заперечень   щодо  фактів  та висновків,  викладених  у  довідці,  керівник  об'єкта   перевірки повертає    підписаний   примірник   довідки   з   позначкою   "із запереченнями"  з  одночасним  наданням  письмових   заперечень   з поясненнями   та  документальним підтвердженням,  які є невід'ємною частиною  довідки.

     У разі   необхідності   перевірки  інформації,  викладеної  в запереченнях до  довідки,  строк інспекційної  перевірки  може  бути продовжений  на 15 робочих днів.

Якщо керівником   об'єкта   перевірки,  в установлений строк, не було повернуто  підписаного   першого  примірника  довідки,  або  відмови  в  його підписанні, довідка вважається такою, що до неї немає заперечень з боку об'єкта перевірки.  У цьому разі керівник інспекційної  групи використовує  для подальшої роботи другий примірник довідки, який зберігається в Національному банку чи територіальному управлінні.

Керівник інспекційної групи  за результатами інспекційної перевірки  з урахуванням довідок про  перевірку та іншої інформації складає  звіт про інспектування.

     Звіт про    інспектування    має    визначену    форму,   яка  затверджується уповноваженою посадовою особою Національного банку. Даний документ формується у  двох  примірниках  і підписується керівником підрозділу інспектування  або  керівником  територіального  управління. 

     Перший примірник   звіту  надсилається  до об'єкта  перевірки з урахуванням вимог  щодо пересилання  документів  з  грифом конфіденційності,  установлених НБУ,  із супровідним   інформаційним   листом,   підписаним   уповноваженою посадовою  особою  Національного банку чи територіального управління, який  містить  загальний  висновок   про   результати   проведеної інспекційної перевірки.

     Другий примірник  залишається у відповідного структурного       підрозділ   центрального апарату, територіального   управління   Національного   банку   для зберігання згідно з встановленими вимогами.

Звіти про інспектування,  довідки про перевірку та інші матеріали щодо інспекційної перевірки  є конфіденційною інформацією та  власністю  ругелятора  і не  підлягають  публічному розголошенню.

Звіт про інспектування є  офіційним документом департаменту інспектування, в якому викладаються висновки інспекторів і в якому, у разі потреби, департамент інспектування  вимагає від банку виправлення  ситуації та вживання заходів щодо усунення недоліків.

Завершивши інспекцію, керівник інспекторської бригади має зустрітися з вищим  керівництвом банку для обговорення  результатів та висновків перевірки. Основною метою зустрічі є передача документа, що відбиває результати перевірки. Документ має бути досить стислим, висвітлювати позитивні та негативні результати перевірки та давати попередні рекомендації. Необхідно переконатися в тому, що під час підсумкової зустрічі всі проблемні питання обговорено (не обов'язково вирішено).

Звіт про інспектування використовується для ознайомлення і банкірів, і  наглядовців із результатами перевірки. Зауважимо, що більшість інформації є "повторенням" тієї, про яку банкіри вже знали, а деяка інформація має конфіденційний характер і про неї можуть знати лише працівники нагляду. З цією метою готуються два документи:

— "Звіт про інспектування", що його передає банку департамент  інспектування;

— " Паспорт нагляду", який інформує всіх працівників департаменту інспектування  про стан справ банку і містить  інформацію стосовно стратегії нагляду  за банком з боку департаменту.

Звіт має бути переважно оповідальним. Він повинен містити підсумкову інформацію та довідки стосовно всіх основних сфер інспектування.

1. Контроль за дотриманням банками економічних нормативів.

Основна мета банківського регулювання і нагляду — безпека  та фінансова стабільність банківської  системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. В Україні функції  банківського регулювання і нагляду  за діяльністю банків та інших фінансово-кредитних  установ покладено на Національний банк України. Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням  банками та іншими фінансово-кредитними установами банківського законодавства, нормативних актів і економічних  нормативів. Обов'язкові економічні нормативи  встановлюються регулятором з метою забезпечення фінансової надійності банків та інших фінансово-кредитних установ, а також з метою захисту інтересів вкладників та кредиторів. Ці нормативи мають забезпечувати здійснення контролю за ризиками, пов'язаними з капіталом, ліквідністю, кредитами акціонерам та інсайдерам, наданням великих кредитів, інвестиціями капіталу, а також за процентним та валютним ризиком.

Національним банком встановлено  такі групи економічних нормативів: розміри обов'язкових резервів, що розміщуються в НБУ, нормативи достатності  капіталу, нормативи ліквідності, нормативи  кредитного ризику та нормативи відкритої  валютної позиції.

Контроль за дотриманням  комерційними банками економічних  нормативів здійснюється щодня та щомісяця регіональними управліннями та Управлінням  нагляду за великими банками Національного  банку України. У разі невиконання  у встановлений Національним банком термін вимог щодо усунення порушень економічних нормативів Національний банк має право застосовувати  такі заходи:

1) накладати штраф на  керівників банків та інших  фінансово-кредитних установ;

2) накладати на банки  та інші фінансово-кредитні установи  штрафи відповідно до положень, затверджених Правлінням Національного  банку;

3) усувати керівництво  від управління банком та іншою  фінансово-кредитною установою і  призначати тимчасову адміністрацію;

4) припиняти дію ліцензії  на здійснення окремих банківських  операцій на термін до одного  року.

У разі порушення законів  чи інших нормативних актів, що спричинило значну втрату активів і настання неплатоспроможності банку або  заподіяло істотну шкоду інтересам  його клієнтів, Національний банк має  право відкликати ліцензію на здійснення усіх банківських операцій, прийняти рішення про реорганізацію або  ліквідацію банку та призначити ліквідатора.

Система нагляду за діяльністю комерційних банків включає як дистанційний нагляд, так і проведення інспекційних перевірок на місцях, оскільки дані фінансової звітності, що надсилаються до органів нагляду, не завжди адекватно  відображають реальне фінансове  становище банку.

Для того щоб співробітники  органів банківського нагляду могли  здійснювати постійний контроль за діяльністю банків, використовується система дистанційного нагляду. В більшості випадків вона забезпечує раннє виявлення проблемних банків та проведення порівняльного аналізу  їх діяльності. Дистанційний нагляд, періодична перевірка банківської звітності  дають змогу вчасно виявити проблемні  банки, а перевірка на місцях забезпечує вжиття відповідних заходів, спрямованих  на захист вкладників і поліпшення становища банківських установ. Проблемним банкам може бути заборонено створення нових філій, надання  нових позик, обмежено чи заборонено доступ до грошового ринку. Дії нагляду  контролюють доступ цих банків до фондів та обмежують збитки, які  вони можуть спричинити вкладникам та іншим учасникам ринку.