Діяльність МБРР

Обсяг коштів, які запозичує  Банк, визначається обсягом його кредитної  діяльності у країнах, що розвиваються. Оскільки програма кредитування Світового  банку з часом змінюється, так  само змін зазнає і щорічна програма запозичень. Більшу частину своїх  фінансових коштів МБРР отримує від  продажу облігацій на міжнародних  фінансових ринках. У 2010 фінансовому  році МБРР залучив позикові кошти  із середніми та тривалими строками погашення на суму 34 млрд дол. США.[10]

Боргові цінні папери з  різною структурою і строками погашення  були випущені в 28 валютах.

Високий рейтинг кредитоспроможності  МБРР дає змогу Банкові на вигідних умовах залучати кошти на тривалий строк погашення. Банк здійснює запозичення  в усіх регіонах світу на різних ринках і в різних валютах.

Такий високий рейтинг  кредитоспроможності пояснюється  шістьма основними причинами:[5]

1. Борг Світового банку підтримують 188 суверенних акціонерів - уряди країн, які є його членами;
2. Банк проводить чітку і виважену фінансову політику: на один долар його капіталу може припадати максимум один "позиковий" долар; наразі на 1 долар загального капіталу припадає близько 50 центів позик;
3. За останні 16 років чистий дохід перевищив 1 млрд дол. США;
4. Свої активи Світовий банк тримає у ліквідній формі, що забезпечує гнучкість стосовно випуску нових боргових зобов'язань;
5. Банк здійснює досить жорстку політику запозичень, є ліміти концентрації кредитів, що забезпечує високу якість портфеля позик Світового банку;
6. Кредити Світового банку видають під реалізацію тих проектів, які або співфінансують уряди країн, або мають державні гарантії. Провідні рейтингові агенції звертають увагу на винятковий кредитний статус Банку, який має справу не з приватними позичальниками, а з державами, рівень спроможності котрих виконати свої зобов'язання є високим.

Принципи кредитної діяльності МБРР були детально розписані ще в  Статуті. Згідно з ними:[10]

- кредит МБРР є суверенним  зобов'язанням; МБРР надає позики  урядам, урядовим установам чи  приватним закладам на території  країн - членів Світового банку;

- кредити мають сприяти  продуктивному використанню ресурсів  країнами-членами, а фінансований  Банком проект має відповідати  технічним, економічним, фінансовим, інституційним і природоохоронним  стандартам МБРР;

- при вирішенні питання  про надання кредитів МБРР  має зважувати перспективи повернення  позики;

- МБРР має бути впевненим,  що за наявних реалій ринку  капіталів клієнт не зможе  отримати кредит від іншого  кредитора на тих самих сприятливих  умовах;

- МБРР контролює використання  наданих ним коштів.

Основне призначення кредитів – стимулювати розвиток приватного сектора в країнах-членах. До прийняття рішення про надання кредиту в країну прибуває місія МБРР, яка вивчає економічну ситуацію, оцінює доцільність здійснення проектів, під які плануються кредити. Місія складає свій висновок і рекомендації, які країна мусить прийняти, інакше може й не одержати кредиту.

Кредити надаються тільки урядам, відповідно – їхнім центральним банкам для фінансування великих проектів під гарантії урядів.

Кредити надаються на строк 15-20 років. Ставка кредиту в середньому перевищує на 0,5 % ставку за позиковими коштами банку. Оскільки МБРР залучає  позики з розрахунку 7 % річних, то кредитна ставка становить у середньому 7,5 %.[9]

Для країн, що розвиваються, ставка дещо нижча. Найбіднішим країнам  МБРР може надати безвідсотковий кредит.

За класифікацією МБРР усі пропоновані ним кредити  поділяються на дві великі групи - інвестиційні і системні. До інвестиційних  кредитів належать:[6, c. 118]

- спеціальні інвестиційні;

- розвитку галузі (сектору);

- фінансовим посередникам;

- надзвичайні постконфліктні;

- технічної допомоги;

- адаптаційні програмні;

- на навчання та новації.

Серед системних кредитів на структурну перебудову вирізняють:

- структурного регулювання;

- структурної перебудови  сектору;

- на відбудову;

- на скорочення заборгованості.

Традиційно МБРР надає  позики для фінансування конкретних проектів двома шляхами:

1. Безпосередньо проектній компанії, отримуючи в такому разі гарантію відповідної держави відносно платіжних зобов'язань компанії. Ця схема охоплює два елементи:

• кредитну угоду між МБРР та проектною компанією;

• гарантійну угоду між МБРР та державою.

2. Безпосередньо державі, яка в свою чергу надає цю позику проектній компанії. У такому разі платіжне зобов'язання покладається на державу, а не на проектну компанію. Ця схема включає такі основні елементи:

• кредитну угоду між МБРР та державою;
• субсидіарну кредитну угоду між державою та проектною компанією;
• проектну угоду між МБРР та проектною компанією, що містить певні зобов'язання останньої відносно реалізації проекту.

МБРР застосовує обидві схеми  для підтримки широкомасштабних інфраструктурних та інших промислових  проектів, однак віддає перевагу позичанню  безпосередньо проектній компанії, яка відповідає за проектне будівництво  та проектну діяльність, а також  проектам з урядовими гарантіями.

Пропозиція банком різних кредитів має забезпечувати його клієнтів більш широким вибором  умов запозичень, які б максимально  відповідали стратегії отримувача позики з управління власними борговими зобов'язаннями та наявними можливостями з обслуговування отриманих кредитів.

Усі позики МБРР мають спільні  риси. Кредити, надані банком, є суверенними  зобов'язаннями. Це означає, що повернення основної суми, виплата процентів  і здійснення інших платежів є  обов'язком країни-члена (або її центрального банку чи аналогічної агенції  країни-члена), що є прийнятним для  Банку і гарантується ним.

Для всіх кредитів МБРР встановлено  кінцевий строк погашення і пільгові періоди, плату за зобов'язання і  можливість відміни її певної частини, а також контрактну кредитну маржу, за якою припускається зниження процентних платежів.

Однією з особливостей діяльності МБРР є відмова від  реструктуризації заборгованості клієнтів: випадків неповернення кредитів ще не було. Хоч прибуток не є головною метою МБРР, він працює прибутково. Прибуток використовується для поповнення ресурсів МБРР. Дивідендів своїм членам банк не сплачує.[9]

Забезпечуючи менш багаті країни кредитними ресурсами за найнижчою  вартістю, банк не висуває отримувачам позик політичних вимог: за статтею IV Статуту ні Банк, ні його окремі службовці не повинні втручатися у політику країн - членів МБРР. Оскільки метою Банку є досягнення максимальної віддачі кредитних ресурсів, останні надаються у "не визначеному вигляді", тобто кошти можуть бути витрачені на купівлю товарів і оплату послуг у будь-якій країні світу.

Згідно з положенням своїх  установчих документів МБРР як одна із спеціалізованих фінансових установ  ООН передусім має сприяти  виконанню стратегічного завдання - інтегрувати економіку всіх країн-членів до основних центрів світової системи  господарства, наблизивши якість життя  у бідних країнах до рівня розвинених держав.

 

РОЗДІЛ 3

АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ МБРР ПРОТЯГОМ 2009-2011 РОКІВ

 

 

Згідно із щорічним звітом Світового банку обсяги кредитування МБРР та МАР вказано в табл. 3.1 та табл.3. 2.[10]

Таблиця 3.1

Обсяги кредитування МБРР та МАР за тематичним напрямом протягом 2009-2011 років

				(млн. дол. США)
Тематичний напрямок	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Відхилення
				2010-2009	2011-2010
Управління економікою	2305	3950	655	1645	-3295
Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних  ресурсів	5085	4337	6102	-748	1765
Фінанси та розвитку приватного сектору	9695	17726	7981	8031	-9745
Розвиток людини	6379	8421	4228	2042	-4193
Управління державним  сектором	6108	5750	4518	-358	-1232
Верховенство права	16	207	169	191	-38
Розвиток сільських районів	4299	5004	5636	705	632
Соціальний розвиток, гендерна політика	813	952	908	139	-44
Соціальний захист та управління ризиками	5296	5006	5691	-290	685
Торгівля та інтеграція	3444	1818	2604	-1626	786
Міський розвиток	3467	5575	4514	2108	-1061
Загальний обсяг	46906	58747	43006	11841	-15741
Наданих із МБРР	32911	44197	26737	11286	-17460
Наданих із МАР	13995	14550	16269	-12540	14814

 

Як бачимо із аналізу обсягів  кредитування МБРР та МАР за тематичними напрямами у 2011 році загалом було виділено 43,006 мільярда доларів США, що на 15,741 млрд.  доларів США менше, ніж у 2010 році або на 26,7%. Із загальної суми МБРР виділив 26,737 млрд. дол. США, що становить 62,2% усієї суми, що на 17,460 млрд. менше, ніж в 2010 році. Що стосується тематичних напрямів, то в 2011 році найбільше були спрямовані на фінанси та розвиток приватного сектору 18,6%,  охорону навколишнього середовища – 14,2%, соціальний захист та управління ризиками 13,2%.

Таблиця 3.2

Обсяги кредитування МБРР та МАР за секторами економіки  протягом 2009-2011 років

				(млн. дол. США)
Сектор	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Відхилення
				2010-2009	2010-2009
Сільське господарство, рибальство і лісове господарство	3400	2618	2128	-782	-490
Освіта	3445	4945	1733	1500	-3212
Енергетика і гірничодобувна промисловість	6267	9925	5807	3658	-4118
Фінанси	4236	9137	897	4901	-8240
Охорона здоров'я та інші соціальні послуги	6305	6792	6707	487	-85
Промисловість і торгівля	2806	1251	2167	-1555	916
Інформація та зв'язок	329	146	640	-183	494
Державне управління, права  і справедливості	9492	10828	9673	1336	-1155
Транспорт	6261	9002	8638	2741	-364
Водопостачання, каналізація  та захист від паводків	4365	4103	4617	-262	514
Загальний обсяг	46906	58747	43006	11841	-15741
Наданих із МБРР	32911	44197	26737	11286	-17460
Наданих із МАР	13995	14550	16269	-12540	14814