Бізнес-план в системі фінансового планування підприємства

Зміна значення коефіцієнта  швидкої платоспроможності у 2012 році в порівння з 2011 роком, свідчить про те, що підприємство не зможе  в достатній мірі розраховуватися  зі своїми зобов’язаннями.

Що стосується коефіцієнта  абсолютної платоспроможності, то значення цього коефіцієнта за період з 2010 по 2012 рік є досить низьким у порівнянні з нормативом (0,2) і показує неготовність підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість.

Для поглиблення аналізу  платоспроможності підприємства проаналізуємо  показники фінансової стійкості ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» за період з 2010 до 2012 рр. подані в Додатку Ж.

На основі розрахованих даних ми визначили, що тип фінансової стійкості підприємства можна описати нестійким станом протягом аналізованого періоду. Таким чином, отримані дані свідчать про незадовільний фінансовий стан підприємства, його неспроможність проводити незалежну фінансову політику і тенденцію до зменшення рівня цієї незалежності.

Таким чином, проаналізувавши фінансово-економічні показники ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен», можна стверджувати що дане підприємство є прибутковим та рентабельним і має перспективи для подальшого розвитку та модернізації, але провівши аналіз показників ліквідності та платоспроможності, спостерігаємо неоптимальну структуру оборотних коштів, що в свою чергу свідчить про неефективність їх використання. Таким чином, необхідно застосовувати ефективну систему управління підприємством для здійснення ним повномасштабної діяльності. З цією метою повинні бути знайдені шляхи покращення показників ліквідності та платоспроможності, та фінансового стану вцілому, ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен», які ми запропонуємо у наступному розділі.

 

РОЗДІЛ 3

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЛІКВІДНОСТІ ТА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПАТ «КИЇВСЬКА КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА «РОШЕН»

 

Перехід економіки України  до ринкових відносин потребує змін у підходах до управління фінансовим станом підприємства з метою підвищення ефективності діяльності та функціонування виробництва. Світова фінансова криза, що розпочалась у 2008 році, як і на інші підприємства, негативним чином вплинула на діяльність ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» , в результаті чого значно погіршився його фінансовий стан.

Безумовно, за умов сучасного  стану економіки України значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності [11].

Важливу роль у забезпеченні ефективних форм господарювання на вітчизняних підприємствах відіграє аналіз фінансового стану підприємств, який відповідає за відбір, оцінку та інтерпретацію фінансових, економічних та інших даних, що впливають на процес прийняття інвестиційних та фінансових рішень. Най важливішим при цьому є оцінка платоспроможності підприємств, оскільки у короткостроковій перспективі фінансовий стан характеризується саме платоспроможністю [4].

Першочерговими завданнями при аналізі платоспроможності підприємства є:

-   загальна оцінка платоспроможності та чинників, що її зумовлюють;

-   оцінка співвідношення позикового та власного капіталу;

-        визначення частки власного капіталу у загальній сумі капіталу підприємства;

-        визначення суми позикового капіталу у загальній сумі капіталу підприємства[5].

Оцінка платоспроможності підприємства передбачає вивчення та аналіз причин фінансових утруднень підприємства. Вивчається, як часто виникають неплатежі, тривалість прострочених боргів. Як правило причинами неплатоспроможності бувають:

-                     невиконання плану з випуску продукції;

-                     недотримання режиму економії, перевитрати по собівартості;

-                     недотримання плану прибутків і як результат - нестача власних джерел самофінансування;

- високий процент оподаткування;

- відвернення коштів у наднормативні запаси сировини, матеріалів, готової продукції.

Аналіз платоспроможності показує значну залежність підприємства від зовнішніх фінансових джерел. Коефіцієнт платоспроможності свідчить, про відсоток активів підприємства які сформовані за рахунок власних джерел.

Основними причинами  зниження ліквідності та платоспроможності  підприємства є збільшення поточних зобов’язань, фінансування капітальних  витрат за рахунок поточних зобов’язань, зменшення оборотного капіталу. Відповідно рекомендації, щодо покращення рівня ліквідності та платоспроможності передбачають, насамперед, досягнення прибутковості, що передбачає збільшення обсягів продажу та зменшення витрат, залучення довгострокових позик на фінансування витрат, або відмова від інвестиційних проектів. Також важливим є раціональне управління наявними фінансовими ресурсами, зокрема визначення оптимальних обсягів виробничих запасів, управління дебіторською заборгованістю, координація планів виробництва та продажу, забезпечення безперебійної роботи підприємства тощо.Тобто вихід зі скрутного становища і підвищення ефективності діяльності вимагає розробки та впровадження комплексу заходів [6].

Завжди треба мати на увазі, що на результати господарської  діяльності промислового виробництва негативний вплив мають як дефіцитний, так і надлишковий грошові потоки.

Незадовільні наслідки дефіцитного грошового потоку виявляються  в зниженні ліквідності і рівня  платоспроможності підприємства, в  збільшенні простроченої кредиторської заборгованості постачальникам сировини і матеріалів, підвищенні частки простроченої заборгованості по отриманих фінансових кредитах.

Методи оптимізації  дефіциту грошей залежить від характеру  цієї дефіцитності – короткострокової чи довгострокової. Збалансованість дефіцитного грошового потоку в короткостроковому періоді досягається шляхом використання «Системи прискорення-уповільнення платіжного обороту». Суть цієї системи полягає в розробці на підприємстві організаційних заходів щодо прискорення залучення коштів і уповільненню їх виплат. Прискорення залучення коштів у короткостроковому періоді може бути досягнуте за рахунок наступних заходів:

1)                Пошук додаткових грошових надходжень від реалізації основних засобів підприємства:

- визначити коло потенційних  покупців/користувачів зайвого устаткування/майна  за допомогою вивчення конкурентів  чи можливостей альтернативного  використання розглянутого майна; 

- вибір найбільш придатних  каналів комунікації для ефективного  інформування учасників ринку про продаж/здачу в оренду майна.

2) Стягнення заборгованості  з метою прискорення оборотності  коштів:

- використовувати сучасні  форми рефінансування дебіторської  заборгованості – факторинг,  облік векселів.

3) Реорганізація виробничих  запасів:

- провести класифікацію запасів за категоріями, за ступенем їх важливості для стабільної діяльності підприємства, проаналізувати оборот запасів за видами, зменшення обсягів тих видів запасів, що не є критичними для функціонування бізнесу;

- зменшення розміру непорушних запасів (чи запасів, що зберігаються як буфер) за рахунок досягнення домовленості про більш короткий термін виконання замовлення на постачання такого товару, якщо можливо.

4) Збільшення продажів:

- визначення групи  продуктів, що найкраще підходять до мінливих ринкових умов, і сконцентруватися на них;

- збільшення розміру  цінових знижок при реалізації  продукції за готівку.

Уповільнення виплат коштів у короткостроковому періоді  може бути досягнуте за рахунок наступних  заходів:

1) Розмежування виплат кредиторам за ступенем пріоритетності для зменшення відтоку коштів.

2) Зменшення виплат  коштів за рахунок перегляду  планів капітальних вкладень [7].

Під час аналізу показників ліквідності та платоспроможності в ході даної роботи було розраховано ряд показників. Проте наука постійно розвивається, в результаті чого удосконалюються і створюються нові методи та моделі оцінки, які дозволяють більш чітко і ефективно дослідити фінансовий стан підприємства.

Найбільш відомою моделлю  оцінювання фінансового стану є двофакторна модель діагностики фінансового стану підприємства Альтмана, яка розроблена за допомогою апарату множинного дискримінантного аналізу. У моделі враховуються тільки два індикаторних показники: коефіцієнт покриття й коефіцієнт фінансової залежності. На основі даної моделі ми маємо змогу оцінити фінансовий стан і дослідити фінансову стійкість підприємства. Дана модель має наступний вигляд:

КП = - 0,3877 – 1,0736К_ПЛ - 0,0579К_ФЗ ,                          (3.1)

де КП – комплексний  показник фінансовго стану;

Кпл – коефіцієнт поточної ліквідності;

К_ФЗ – коефіцієнт фінансової залежності (позикові кошти/загальна величина пасивів).

Класифікація підприємства, відповідно до значення КП, має такий вигляд:

– якщо КП > 0, то ймовірність  банкрутства більше ніж 0,5;

– якщо КП = 0, то ймовірність  банкрутства дорівнює 0,5;

– якщо КП < 0, то підприємство вважається фінансово стійким, імовірність банкрутства менше ніж 0,5;

Чим більше КП, тим гірше  фінансовий стан і тим більша ймовірність банкрутства.

Розрахуємо, згідно з вищенаведеною моделлю, комплексний показник фінансовго стану для ПАТ «Кийвська кондитерська фабрика «Рошен» для 2012 року. Маємо:

 

 

Результати проведених розрахунків свідчать про те, що ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» у 2012 році є фінансово стійким, а ймовірність банкрутства є малою.

ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» займає лідируючі позиції на ринку, активно експортує свою продукцію, яка є конкурентоспроможною на ринку. Проте водночас має ряд проблем в своїй діяльності. Свідченням цього є проаналізовані показники ліквідності та платоспроможності підприємства протягом досліджуваного періоду.

Так основними проблемами підприємства виступає недостатня кількість власних коштів, які не забезпечують здійснення повномасштабно діяльності; негативні показники ліквідності, платоспроможності, а також недостатність оборотних коштів підприємства.

За результатами досліджень, ми вважаємо за доцільне внести наступні пропозиції щодо підвищення ліквідності та платоспроможності ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен»:

1. Збільшити обсяг грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства, що, в свою чергу, призведе до збільшення коефіцієнта абсолютної ліквідності і дозволить підприємству брати довго і короткострокові позики в банку для фінансування поточної діяльності, які видаються лише платоспроможним підприємствам, в яких коефіцієнт абсолютної ліквідності відповідає нормі. Також збільшення грошових коштів можна забезпечити за рахунок реалізації зайвих виробничих і невиробничих фондів, здачі їх в оренду.

2. Виробництво і розробка нових видів продукції, яка зацікавить споживачів. Як відомо, підприємство активно працює на виробництво нових видів продукції, що передбачає залучення нових клієнтів та збільшення прибутків підприємства.

Варто наголосити, що у  ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен», як і в інших підприємств, в умовах кризи неплатежів є нестача грошових коштів, проблеми з отриманням дебіторської заборгованості.

Щодо джерел отримання  грошових коштів, то ми пропонуємо здійснення таких заходів:

1) реалізація продукції  з негайною оплатою;

2) отримання дебіторської  заборгованості;

3) продаж резервних  грошових активів;

4) продаж матеріальних  і нематеріальних активів (зайвих  запасів);

5) отримання банківських  кредитів;

6) залучення інвестицій, приватного капіталу та інших внесків.

Щодо управління дебіторською заборгованістю, то найбільш ефективними будуть такі шляхи [15]:

1) визначення термінів  прострочених залишків на рахунках  дебіторів і порівняння цих термінів із середніми показниками в галузі, показниками конкурентів і даними минулих років;

2) періодичний перегляд  граничної суми кредиту, виходячи  з реального фінансового становища клієнтів;

3) якщо виникають проблеми  з одержанням грошей, то необхідно вимагати заставу на суму, не меншу, ніж сума на рахунку дебітора;

4) використання арбітражних  судів для стягнення боргів  при наявності порук чи гарантій;

5) продаж рахунків  дебіторів факторинговій компанії  чи банку, що надає факторингові послуги, якщо це вигідно;

6) при продажу великої товарної партії негайне виставлення рахунку покупцю;

7) обминання дебіторів  з високим ризиком, наприклад,  якщо покупці належать до країни чи галузі, що переживають істотні фінансові труднощі.