Філософські проблеми синергетики

У 1969 р. Герман Хакен заснував нову науку синергетику (від грец. synergeja – співдія). Синергетика – це міждисциплінарна наука, яка досліджує складні системи, що складаються з взаємодіючих частин, компонентів та елементів. Саме ця взаємодія частин/компонентів/елементів складних систем породжує просторово-часові та функціональні структури за допомогою їхньої самоорганізації. Синергетика намагається знайти основні принципи самоорганізації складних систем, не зважаючи на природу їхніх складових. Тому синергетичний підхід застосовується для вивчення не лише складних фізичних (лазери, плазма), хімічних (хімічні реакції), біологічних (морфогенез, еволюція) систем, але також у психології та психіатрії (ґештальт психологія), соціології (зростання населення міст) тощо.

Вступ………………………………………………………………………..3
1. Наукові школи (течії ) в синергетиці………………………………………….…5
2. Основні ідеї, предмет і об’єкт синергетики…………………………………….7
3. Міждисциплінарність синергетики…………………………………………….13
4. Синергетика відносно динамічних систем………………………………….…14
5. Синергетичні концепції самоорганізації…………………………………….…16
6. Сучасна соціальна синергетика: до питання про визначення концептуальних основ……………………………………………………………………………..19
Висновки…………………………………………………………………33
Перелік посилань………………………………………………………….35