Естетичні проблеми творчості.Талант і Геній в житті та мистецві

Тому на мою думку, видатний художник володіє особливим даром чути свою епоху як великий діалог, вловлювати в ній як віддалені голоси, так і діалогічні стосунки, як провідні, панівні офіційні і неофіційні ідеї, так й ідеї приховані, які тільки починають визрівати, іншими словами, "ембріони майбутніх світоглядів". Це робить творчість видатних художників ширшою не тільки за їхнє власне світоспоглядання релігійних, моральних, політичних та інших поглядів, але й ширшою за приналежні даній епосі політичні, правові, релігійні та інші теорії, встановлені положення і норми. Тому творчість геніальних художників на певних етапах людської історії може не співпадати, а інколи і суперечити не тільки панівним на той час політичним, правовим, релігійним та інших поглядам, але й власним поглядам, переконанням, симпатіям, смакам, як це мало місце, наприклад, з Гете, Бальзаком, Достоєвським, Толстим. Цим пояснюється той факт, що письменницька спрямованість і особиста доля художника не співпадають повністю ні зі змістом його творів, ні з його особистим життям. Логіка історії, життя, людських характерів, законів самого мистецтва сильніша за встановлену і формалізовану, сильніша за особистість художника як приватної особи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Творча діяльність – це діяльність, пов’язана із створенням нових речей та започаткуванням нових процесів. В літературі немає єдиного визначення творчості, їх нараховують близько 100, що пов’язано із об’єктивними причинами.

Проблематика творчої діяльності полягає, перш за все, у визначенні феномену творчої особистості: чому творчість притаманна лише певній категорії людей, яка порівняно із основною масою є дуже незначною?

Науковці виділяють п’ять основних концепцій причин виникнення творчих здібностей, до яких належать ідея спадковості, компенсації, зв’язку творчості із антропологічними особливостями, ідея соціального підкреплення та ранньої обдарованості.

Значну роль у творчому процесі відіграють сааме категорії:талант та геніальність .

   Тому , історія життя кожної людини, це, насамперед, — історія її пристрастей і бажань, в якій чимало і "світлого", і "темного", особливо це стосується приватного життя, яке багато в чому не співпадає з громадським. Та життя видатної особистості вимірюється, насамперед, тим, який внесок вона зробила в історію духовної культури свого народу, всього людства. Наприкладі,Альберта Швейцера, який був не тільки видатним вченим-гуманістом, а й талановитим музикантом, палким прихильником Баха, писав: "Так чудово, що Бах-людина залишається для нас таємницею, що, окрім цієї музики, ми нічого не знаємо про його думки і почуття, що ніяка цікавість психологів і вчених не може опоганити його пам'ять". І все ж індивідуально-психологічні характеристики художника як суб'єкта творчості мають великий вплив на її зміст і характер.

Вважаю, що геніальні люди були у всі часи. Отж, ступінь геніальності як такий може бути різною. Обдарована особа, талант, геній - висхідні ступені інтелектуального і творчого розвитку людини, міра оцінки його досягнень, тоді як індиго – феноменальний дар, розвинути який в дитині абсолютно неможливо. Творчість геніальних митців завжди органічно пов'язана з розвитком певних суспільно-економічних формацій і позначена здатністю до глибокого опанування сутності суспільних явищ. Водночас геній як людська індивідуальність нічого неприродного, таємничого в собі не приховує. Талановитість, емоційність, пристрасність, працездатність та багато інших рис, що вирізняють геніїв, зустрічаються і в інших людей. Однак геніальність – це найскладніше злиття всіх тих рис, які частко­во властиві багатьом, їхній синтез і дає нову людську якість, яка є підсу­мованим і якісно новим вираженням усіх кращих властивостей, набутих людством упродовж усієї історії його розвитку.

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. ЕСТЕТИКА: [НАВЧ. ПОСІБ.]. / КОЛЕСНІКОВ П., КОЛЕСНІКОВА О., ЛОЗОВОЙТА В. ТА ІН..; ЗА РЕД. В.О.ЛОЗОВОГО. – К.: ЮРНІНКОМ ІНТЕР, 2007. – С.179.
2. ЛЕВЧУК Л. «ПРОБЛЕМА ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ ЕСТЕТИЧНОЇ ТЕОРІЇ: ПРОЦЕС КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ»-С.10-2014№ 3
3. ЛЕВЧУК Л. ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ ЯК МІЖНАУКОВА ПРОБЛЕМА: ДОСВІД ПОНЯТТЄВО-КАТЕГОРІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ .Л. ЛЕВЧУК // ВІСНИК МАРІУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ. СЕРІЯ : ФІЛОСОФІЯ, КУЛЬТУРОЛОГІЯ, СОЦІОЛОГІЯ. –2012. – № 4. 
4. СЕМЕНЮК К. ПРОБЛЕМА «ТВОРЧОЇ» ТА «БУТТЄВОЇ» БІОГРАФІЇ МИТЦЯ / К. СЕМЕНЮК // НАУКОВИЙ ЧАСОПИС НПУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА. СЕРІЯ № 7. РЕЛІГІЄЗНАВСТВО. КУЛЬТУРОЛОГІЯ. ФІЛОСОФІЯ. – 2004. – № 2 (13).
5. ОНІЩЕНКО О. ПИСЬМЕННИКИ ЯК ДОСЛІДНИКИ: ПОТЕНЦІАЛ ТЕОРЕТИЧНИХ ІДЕЙ (О. УАЙЛЬД, Т. МАНН, А. ФРАНС, І. ФРАНКО, С. ЦВЕЙГ) / О. ОНІЩЕНКО. – К., 2011. 
6. ФЕДІЙ О.А. ЕСТЕТО ТЕРАПІЯ: [НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК] / О.А.ФЕДІЙ. – К.: ЦЕНТР УЧБОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ, 2007. – С.55.
7. ХАРЛАМОВ И.Ф. ПЕДАГОГИКА: [КОМПАКТ. УЧЕБ. КУРС: ДЛЯ СТУДЕНТОВ УНИВЕРСИТЕТОВ И ПЕД. ИН-ТОВ] / И.Ф.ХАРЛАМОВ. – МН.: УНИВЕРСИТЕТСКОЕ, 2001. – С.214.
8. КАЛІНІНА Л. ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА / Л. КАЛІНІНА // РІДНА ШКОЛА, 2006. - № 3. - С. 24 – 26.
9. HTTP://5KA.AT.UA/LOAD/KULTURA/PRIRODA_KHUDOZHNOGO_TALANTU_.
10. HTTP://WWW.EBK.NET.UA/BOOK/ETHICS/SMORZH_ESTETIKA.
11. HTTP://REFTREND.RU.