Трудові відносини, зайнятість, безробіття
Курсовая работа, 19 Декабря 2013, автор: пользователь скрыл имя
Краткое описание
Досліджуючи питання про соціально-трудові відносини, зайнятість та безробіття, можна зробити висновок, що ці питання є актуальними сьогодні, адже серед фундаментальних проблем з якими зіштовхується суспільство, важливими є проблеми формування й удосконалення соціально-трудових відносин, зайнятості і безробіття. Проблема ефективного використання соціально-трудових відносин має загальнодержавне значення, тому вона цілком правомірно належить до сфери державного управління і по¬требує системного підходу.
Содержание
Вступ……………………………………………………………………………….3
1. Поняття, види та форми прояву трудових відносин …………………..........6
2. Сутність, функції та форми зайнятості……………………………………..16
3. Сучасний стан безробіття та шляхи його подолання в Україні…………..25
Висновки…………………………………………………………………………33
Список літератури………………………………………………………………36
Прикрепленные файлы: 1 файл
курсаччч (Восстановлен).docx
— 84.67 Кб (Скачать документ)Явна неповна зайнятість зумовлена соціальними причинами. Її можна виміряти безпосередньо, використовуючи дані про заробіток, відпрацьований час або за допомогою спеціальних вибіркових досліджень.
Нестандартна зайнятість за формою правового регулювання є незареєстрованою і містить у собі тіньову та кримінальну зайнятості. Відмінність між тіньовою та кримінальною зайнятістю полягає у тому, що перша має економічний характер (виготовлення в домашніх та інших непристосованих умовах харчових продуктів з метою продажу, неліцензоване репетиторство та інші види дозволеної, але прихованої від реєстрації діяльності), а друга — кримінальна — неекономічний характер (проституція, продаж наркотиків, рекет тощо).
У соціально-економічному аспекті зайнятість може бути продуктивною і непродуктивною.
Продуктивна зайнятість (ефективна) — це така діяльність, яка забезпечує належний дохід, здоров'я, зростання світоглядного і професійного рівня кожному члену суспільства при відповідному зростанні продуктивності праці. Зайнятість, яка не відповідає цим критеріям, — непродуктивна [2, c. 159].
У сфері зайнятості важливе значення має поділ населення за соціально-демографічними ознаками. Сукупність соціально-демографічних характеристик населення визначає місце окремих поколінь у функціонуванні трудового потенціалу і значною мірою впливає на розвиток продуктивних сил суспільства, їх відтворення, економічне навантаження на працездатне населення працездатного віку, продуктивність суспільної праці. Тому розглядати зайнятість у практичному аспекті без урахування питомої ваги різних соціально-демографічних груп населення не можна.
В економічній літературі виокремлюють такі соціально-демографічні групи населення:
- чоловіки, жінки, молодь 16—29 років; основою диференційованого підходу до цієї групи населення є природні відмінності статі; економічна і соціальна функція молоді визначається її роллю у формуванні трудового потенціалу країни;
- особи середнього віку (З0—49 років) відзначаються найвищим рівнем зайнятості у господарстві країни; у працівників цієї групи чітко визначені професійні інтереси і тому прагнення до зміни роботи в цій групі найменше;
- особи передпенсійного віку (до 55—60 років), зайнятість яких визначається віковими особливостями групи, а саме: зниженням фізичних можливостей; високим рівнем професійних знань; значним професійним досвідом (у цій групі різко падає рівень зайнятості);
- особи пенсійного віку [ 2, с. 161].
Основна роль у забезпеченні прогресивних перетворень у сфері зайнятості належить державному регулюванню. Виважене державне регулювання стає основним чинником забезпечення соціальної орієнтації економіки загалом і, зокрема, ринку праці.
Державна полiтика зайнятостi населення в Україні базується на таких принципах :
- забезпечення рiвних можливостей
усім громадянам в
реалiзацiї права на
вiльний вибiр виду
діяльності вiдповiдно до здiбностей та
професійної підготовки;
- координації дiяльностi у сферi зайнятостi
з іншими
напрямами соцiально-економiчної полiтики;
- мiжнародного спiвробiтництва у вирiшеннi
проблем зайнятостi населення. Основи
соцiального захисту населення у сферi
трудових вiдносин закладенi в Конституцiї
України i в Законi України “Про зайнятiсть
населення”.
Державнi гарантії зайнятостi населення в Укpaїнi:
- добровiльнiсть працi i вибору виду дiяльностi;
- захист вiд необґрунтованої вiдмови в прийомi на роботу i незаконного звiльнення з роботи;
- безкоштовне сприяння у виборі відповідної роботи i працевлаштуваннi вiдповiдно до професiйної пiдготовки, освiти, особистих i суспiльних потреб;
- виплати вихiдної допомоги i збереження середнього заробiтку на перiод працевлаштування працiвникам, якi втратили постiйне мicцe роботи;
- безкоштовне начання безробiтних новим професiям, перепiдготовка в навчальних закладах;
- виплати безробiтним допомоги по безробiттю, у встановленому порядку [13, с. 117].
Kpiм того, Законом України
“Про зайнятiсть населення”
- жiнкам, якi маютъ дiтей вiком до 6 poків;
- одиноким матерям з дiтьми до 14 рoкiв;
- молодi , яка закiнчила ocвiтy;
- особам передпенсiйного вiкy;
- особам, звільненим пiсля вiдбуття покарання.
Для їx працевлаштування мicцевi органи адміністрації бронюють на пiдприємствах уcix форм власностi з чисельнiстю понад 20 осiб близько 5% робочих місць заробiтничими професiями, в тому числi, з гнучкими формами зайнятості ( ГФЗ полягають у наданні працівникові можливостей вибору між вільним і робочим часом як за кількістю часу,так і за режимом його використання ) [6].
Гнучкі форми зайнятості поділяються на окремі види :
- Пов’язані з нестандартними режимами робочого часу. Вони дають можливість зменшити рівень безробіття з-поміж осіб котрі не здатні на рівних конкурувати на ринку праці ( інваліди, молодь, яка вперше шукає роботу, жінки з малими дітьми). Саме тому при дослідженні даної теми важливо виокремити складові нестандартних режимів роботого часу. До них належать: неповний робочий час — виникає, коли у найманого працівника немає можливостей працевлаштуватись на повний робочий час та при спаді виробництва; скорочений робочий тиждень — застосовується у випадку кризового стану виробництва, організаційних та економічних негараздів; розподіл робочого місця між двома працівниками за часом роботи - пропорційно між ними поділяється і заробітна плата, яка відповідає кількості та якості виконаної робот або погодинна оплата одного працівника; альтернативний робочий тиждень — ситуація, коли па одному робочому мі<span class="dash041e_0441_043d_
043e_0432_043d_043e_0439_0020_ 0442_0435_043a_0441_0442_0020_ 00284_0029__Char" style=" font-family: 'Times New R