Монетаристська теорія макроекономічного регулювання

У ринкових економіках грошово-кредитна політика поряд з  бюджетно-фіскальною політикою визначає та формує основні параметри функціонування національних економік. Згідно з методологічними підходами з проведення грошово-кредитної політики, спостерігається її розмежування на два основні напрями: прямого та опосередкованого впливу на основні параметри грошового обігу. В інших випадках акцент робиться на зв'язок інструментів грошово-кредитної політики з ринковими механізмами, які розділяються на адміністративні та ринкові. В окремих випадках знаходять можливим виділити групу інструментів грошово-кредитної політики, які застосовуються в економічних ситуаціях, які вимагають спеціалізованих інструментів впливу на стан економіки. Вибіркові або селективні інструменти грошово-кредитної політики доповнюють і розширюють їх можливості (рис. 3.1).

До ринкових інструментів або інструментів опосередкованої дії належать: операції на відкритому ринку; регулювання облікової ставки; зміна норми обов'язкових резервів. Інструменти опосередкованої дії є складовою частиною ринкових механізмів. Визначальною їх особливістю є те, що вони пов'язані з іншими ринковими інститутами, які реагують на зміну параметрів грошової маси. Застосування опосередкованих інструментів грошово-кредитної політики вимагає існування ринкового середовища, яке спроможне реагувати на зміну параметрів регульованих змінних. Можливість застосовувати опосередковані інструменти грошово-кредитної політики в масштабах, властивих ринковим економікам, може бути індикатором рівня їх розформування. У розвинених ринкових економіках вже існують традиції та значні напрацювання в застосуванні опосередкованих інструментів грошово-кредитного регулювання [2, с. 48].

Рис. 3.1. Структура і інструменти сучасної грошово-кредитної політики [14, с. 252]

В умовах трансформації економіки України використання сучасних інструментів грошово-кредитної політики поступово зростає за рахунок скорочення адміністративних методів впливу на економіку поступово зростає за рахунок скорочення адміністративних методів впливу на економіку.

Головною  метою грошово-кредитної політики в 2012 році та середньостроковій перспективі залишатиметься забезпечення стабільності грошової одиниці України. Виконуючи свою основну функцію, Національний банк України виходитиме з пріоритетності підтримки цінової стабільності в державі. У міру наданих законодавством повноважень, Національний банк також сприятиме подальшому забезпеченню стабільності банківської системи та додержанню стійких темпів економічного зростання. У процесі грошово-кредитного регулювання вагомою залишатиметься роль кількісних показників грошової пропозиції як проміжних орієнтирів грошово-кредитної політики. Виважене регулювання обсягу монетарної бази даватиме змогу Національному банку вчасно реагувати на монетарні ризики для стабільності національної грошової одиниці.

Урядовий  прогноз макроекономічних показників на 2012 рік дає підстави прогнозувати річні темпи приросту обсягу монетарної бази на рівні до 16 %. Проміжними орієнтирами проведення грошово-кредитної політики розглядатимуться монетарні критерії ефективності й індикативні цілі, передбачені програмою “Стенд-бай” (після їх узгодження з Міжнародним валютним фондом).

Таким чином, реформування сучасної грошової політики в Україні є тривалим і багатофакторним процесом, в якому повинні враховуватись особливості сучасного етапу реформування економіки. Зміст грошово-кредитної політики еволюціонує разом з розвитком економічних систем і набуває нових ознак і властивостей. Формування адекватної грошово-кредитної політики повинно забезпечувати досягнення стратегічних цілей економічного розвитку раціональним поєднанням тактичних цілей і використанням відповідних інструментів впливу. Можливість застосовувати ринкові інструменти грошово-кредитного регулювання може бути індикатором рівня реформування економіки.

Отже, грошово-кредитне регулювання на сьогодні є органічним складником макроекономічної політики. Спрямованість політики регулювання, вибір методів і важелів впливу визначається як теоретичними концепціями, на які орієнтується грошово-кредитна політика, так і специфікою соціально-економічних завдань, які вона повинна виконувати за конкретних умов. У центрі дискусій теоретиків і практиків перебувають питання оптимальної структури та організації реалізації грошово-кредитної політики, забезпечення її цілісності, досягнення стратегічних цілей у щільному взаємозв'язку з проміжними і тактичними завданнями.

ВИСНОВКИ

Проведений  аналіз й узагальнення основних ідей представників теорії монетаризму  дають можливість виявити наступні принципові положення.

1. Економічні  погляди представників сучасного  монетаризму ґрунтуються на неокласичній кількісній теорії. У процесі її розвитку після 30-х рр. ХХ ст. монетаристи спиралися на кейнсіанські дослідження грошового механізму і, безумовно, запозичили з нього все те, що не суперечило об’єктивній дійсності. У такому розвитку проявляється відома наступність між сучасним монетаризмом і кейнсіанством, незважаючи на різні підходи до вирішення питання попиту і пропозиції грошей та регулювання економіки з використанням грошово-кредитних механізмів. Враховуючи єдине теоретико-методологічне підґрунтя формування обох зазначених напрямів економічної науки, можна стверджувати, що воно в перспективі сприятиме їх взаємному зближенню і в подальшому становитиме фундамент розвитку монетаристської концепції.

Досвід розвинених країн свідчить, що з використанням рекомендацій, які синтезують ідеї монетаристської та кейнсіанської шкіл, у сучасній регулятивній практиці досить ефективно поєднуються розробки довгострокових цілей економічного розвитку, що випливає з монетаристських ідей, з виваженим застосуванням регулюючих заходів держави в короткостроковому періоді, зокрема в межах економічного циклу. На наш погляд, саме тому країнам Заходу вдалося уникнути великих економічних потрясінь у 80-90-х рр. ХХ ст. Подібний підхід може бути основою сучасної монетарної політики України.

2. Таргетування  грошової маси базувалося на  монетаристській моделі макроекономічного  регулювання та боротьби з  інфляцією. В основу цього способу регулювання покладено відоме правило, згідно з яким без надмірного збільшення грошової маси в економіці можна не боятися загального довготермінового зростання рівня цін. Широко відоме монетаристське "грошове правило" передбачає необхідність поступового та помірного зростання грошової маси для забезпечення стійкого економічного зростання без інфляції. При цьому грошова маса певних обсягів розглядається як проміжна мета грошово-кредитного регулювання. Темпи приросту грошової маси повинні визначатися, з одного боку, стійким приростом валового національного продукту, а з іншого - швидкістю обігу грошової одиниці. Загалом "грошове правило" монетаристів у жодній з країн не використовували в повному обсязі. Водночас практика монетарного таргетування спричинила різку критику багатьох відомих економістів, які наголосили на суперечливості її впливу на економіку та можливих негативних наслідках.

3. Монетаристи  не виключають державного регулювання,  проте змістили його спрямування  із сектора реальної економіки  в грошовий сектор, а всередині  останнього на перше місце  висунули методи монетарної політики як найбільш адекватної саморегулюванню економіки. Згідно із сучасною теорією монетаризму держава має створювати найсприятливіші умови для повної реалізації можливостей ринкового механізму саморегулювання і бути активатором розвитку нових галузей. Новим у цьому підході є обґрунтування вітчизняними монетаристами необхідності більш активної ролі держави в умовах перехідної економіки, ніж в умовах стабільного розвитку. Деякі сучасні монетаристи вважають, що для досягнення цінової стабілізації та забезпечення у середньостроковій перспективі макроекономічної збалансованості необхідний тісний взаємозв’язок єдиної монетарної політики з іншими напрямами економічної політики.  Досвід реалізації основних напрямків економічної політики монетаризму в Європейському Союзі засвідчив, що бюджетна, податкова, структурна, соціальна, регіональна політики повинні бути настільки тісно скоординовані, наскільки це необхідно для підтримки єдиної грошово-кредитної політики Центрального банку. Відсутність такої єдності приводить до негативних наслідків у випадку виникнення шокового впливу (наприклад, значного й тривалого зростання цін на енергоносії).

4. Основні  принципи монетарної політики  ЄЦБ адекватні загальносвітовим  тенденціям здійснення грошової  політики і розвитку монетаристської теорії, що дає підстави для висновку про те, що Європа досить легко вписується у світову фінансову систему. З деякими застереженнями можна говорити про формування єдиної європейської континентальної монетаристської моделі, подальший розвиток якої значною мірою визначається ефективністю гармонізації монетарної системи і синхронізацією економічних циклів країн, які входять до неї. Існують певні теоретичні узагальнення цього досвіду, які вказують на внутрішні протиріччя і недостатню гнучкість єдиної монетарної політики. У своїх намаганнях інтегруватися в Європу їх має враховувати й Україна.

5. У відповідності  з монетаристською теорією пропозиція  грошей здійснюється банківською системою через емісію грошей центральним банком та кредитну мультиплікацію депозитів комерційними банками. Внутрішньо системна замкнутість та кредитний характер цього процесу забезпечують високу його ефективність, що виявляється в автоматичному збалансуванні попиту і пропозиції на грошовому ринку. Проте сучасні монетаристи виявили існування фактора, що постійно загрожує деформувати дію цього механізму, – необхідність монетизації бюджетного дефіциту. При неспроможності профінансувати бюджетний дефіцит за рахунок розміщення своїх зобов’язань на вторинному ринку, уряд примушуватиме центральний банк купувати ці зобов’язання. Такі заходи призведуть до збільшення пропозиції грошей і порушення рівноваги на товарних ринках. Подібні ж наслідки може мати систематична і широкомасштабна купівля Центробанком державних і цінних паперів на вторинному ринку, якщо він надто переповнений цими паперами. Тим самим створюється загроза втрати ліквідності комерційними банками. Цей важливий теоретичний висновок підтвердився в монетаристський період розвитку економіки України.

6. На думку вітчизняних монетаристів, вирішення проблеми монетизації економіки України має ряд особливостей. Навіть при досягненні її рівня звичного для інших країн, для України цього недостатньо, що зумовлено специфікою вітчизняної економіки. По-перше, в комерційний обіг ще не залучена значна частина національного багатства, яка за законами ринку має бути комерціалізована (земля, інші ресурси, переважна більшість основних фондів, які належить модернізувати); по-друге, ліквідація тіньової, доларизованої в Україні економіки потребує збільшення грошової маси; по-третє, реструктуризація промислового потенціалу України неможлива без залучення додаткової грошової маси. Саме ці обставини вимагають від уряду України неординарних рішень і дій, які можуть вийти за межі загальноприйнятих правил монетизації економіки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Артус М.М. Гроші та кредит / Мирослав Миколайович Артус. - К. : Вид-во Європейського університету, 2005. - 166 с.
2. Ахромкін Е.М. Інституціональні проблеми функціонування та розвитку національної економіки [Електронний ресурс] / Е.М. Ахромкін, В.М. Філіппов-ський // Економіка, менеджмент, підприємництво. - 2008. - № 20. – С. 48-52.
3. Ватаманюк З.Г. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка. - К.: Альтернативи, 2001. - С. 319-325.
4. Гальчинський А. Теорія грошей / Анатолій Гальчинський. - К. : Основи, 1996. - С. 46-47.
5. Горюнов Д. Національний банк має намір продовжувати тверду політику стабілізації гривні.// Україна-ВШШЕЗБ, 4-11.10.2002. - 5 с.
6. Гроші та кредит /За ред. Б.С. Бойка. - Тернопіль: Карт-бланш, 2000. – 342 с.
7. Гроші та кредит : підручник / за ред. Б.С. Івасіва. - К. : Либідь, 1999. - С. 73-74.
8. Долан Э. Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика / Э.Дж. Долан, К.Д. Кэмпбелл, Р.Дж. Кэмпбелл. - М.-Л., 1991. - С. 38-41. - С. 245-246.
9. Економіка України після кризи: орієнтири стратегічних реформ / Я.А. Жаліло, Д.С. Покришка, Я.В. Белінська та ін. / за ред. Я.А. Жаліла. – К. : Вид-во НІСД, 2010. – 104 с
10. Єрешко Ю.О.  Попит на гроші  та методи його оцінювання // Економічний вісник НТУУ "КПІ". - №3. – 2009. – С. 27-31.
11. Кричевська Т. Фінансово-економічна криза та виклики для грошово-кредитної політики // Економіка України : політико-економічний журнал. – 2010. – № 4. – С. 74-75.
12. Кузнецов О. Проміжні цілі грошово-кредитної політики// Вісник НБУ. - 2001, №7. - С. 234-246.
13. Лагутін В.Д. Монетарна і фіскальна політика у стратегії економічного зростання.// Фінанси України № 8, 2002. - 18 с.
14. Лапчук Я.С. Проблеми формування грошово-кредитної політики в умовах реформування економіки в Україні // // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук.-техн. праць. – Львів : РВВ НЛТУ України. – 2004. – Вип. 14.1. – С. 252-257.
15. Литвицький В. Ціновий старт року на тлі поточного рахунку - 2005// Урядовий кур'єр, 11.02.2006. - 7 с.
16. Любунь О.С. Національний банк України: основні функції, грошово-кредитна політика, регулювання банківської діяльності : навч. посібник / О.С. Любунь, І.В. Іванець, Б.П. Адамик / за ред. О.С. Любуня. - 2-ге вид. [перероб. і доп.]. - К. : Університет економіки та права "Крок", 2005. - 512 с.
17. Макконнелл К.Р. Экономикс. Принципы, проблемы и политика / Макконнелл К.Р., Брю С.Л. - М. : Республика, 1992. - Т.1. - С. 322-329.
18. Мацера С.М., Шпаргало Г. Є.Аналіз і світова практика застосування традиційних методів грошово-кредитного регулювання // Науковий вісник НЛТУ України: – Львів : РВВ НЛТУ України. – 2010. – Вип. 20.14. – 360 с. – С. 224-331.
19. Мельник О. Основні параметри грошово-кредитної політики та їх регулювання як засіб обмеження інфляції в Німеччині// Вісник НБУ. - 2000, №2. - С. 144-146.
20. Миллер Р.Л. Современные деньги и банковское дело / Р. Л. Миллер, Д. Д. Ван-Хуз. -М. : Изд-во ИНФРА-М, 2000. - 856 с.
21. Монетарна політика Національного банку України: сучасний стан та перспективи змін / за ред. В.С. Стельмаха. – К. : Центр наук. досл. НБ України, УБС НБУ, 2011. – 404 с.
22. Основи економічної теорії: Підручник / А. А. Чухно, П. С. Єщенко, Г. Н. Климко та ін.; За ред. А. А. Чухна. - К.: Вища шк., 2001. - 606 с.
23. Основні засади грошово-кредитної політики НБУ. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.bank.gov.ua/Rada_NBU/OsnovZasad-2012.pdf
24. Основні тенденції грошово-кредитного ринку України. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.bank.gov.ua
25. Охріменко О. Макроекономічний розвиток України у 2011-2012 роках // Фінансовий ринок України. – 2010. – № 12. – С. 3-4.
26. Сорос Дж. Кризис мирового капитализма / Джордж Сорос. - М. : Изд-во ИНФРА-М, - 262 c.
27. Статистичний щорічник України за 2004 рік/ За ред. О.Г. Осауленка. - К: Консультант, 2005. - 33 с.
28. Усоскин В.М. Денежный мир Милтона Фридмена / В.М. Усоскин. - М. : Мысль, 1989. - С. 377-379.
29. Худокормов А.Г. История экономических учений. Современный этап. - М.: ИН-ФРА-М, 1998. - С. 34-46.
30. Ціх Г.В.,  Мариненко Н.Ю. Системна трансформація економіки в контексті сучасного неоконсерватизму // Теоретичні та прикладні 
    питання економіки. - №20. – 2009. – С. 34-39.
31. Шевченко С.Г. Попит на гроші в структурах економічних систем // Науковий вісник НЛУУ, 2007, вип. 17.6. – С. 16-24.
32. Friedman M. Monetarists Economics. P.17-18. Цит. за: Худокормов А.Г. История экономических учений. Современный этап. - М.: ИНФРА-М, 1998. - С. 234-236.
33. Kaldor N. How Monetarizm Failed// Challenge. - 1985. - V/VI. - P.4. - Цит. за: Усос-кин В.М. Денежный мир Милтона Фридмена. - М.: Мысль, 1989.
34. Monetarism in the United States and United Kingdom/ US Government. Puntino Office. -Washington, 1982. - Р.27.