Фінансове планування на підприємстві

    Слід також звернути увагу на принципи фінансового планування:

1. Принцип повноти
2. Принцип інтегрованості
3. Принцип обґрунтованості
4. Принцип гнучкості
5. Принцип реальності
6. Принцип економічності

    Принцип повноти означає, що розроблені плани (бюджети) та показники повинні охоплювати всі сфери та види діяльності. Реалізується у зведеному плані (бюджеті). Окрім того, залежно від періоду, який охоплюється плануванням, виділяють:

• стратегічні (декілька років) плани;
• тактичні (квартал-рік) плани;
• оперативні (до 1-го місяця) плани.

 Принцип обґрунтованості  полягає в необхідності орієнтації  на існуючий фінансово-економічний  стан, на соціально-економічні задачі  й потреби ринку.

  Принцип реальності ґрунтується на урахуванні всіх лімітів фінансових ресурсів, на основі раціональних норм і нормативів, на використанні прогресивних методів їх розробки.

    Принцип інтегрованості зумовлюється необхідністю тісної о взаємозв'язку між різними видами планів (бюджетів) із тим, щоб виконання планів нижчого рівня найбільшою мірою сприяло виконанню планів вищого рівня. Даний принцип передбачає взаємозв'язок зведеного і функціональних планів.

  Принцип гнучкості вимагає, щоб розроблена система планів мала можливість корегування при зміні фінансово-економічних умов у суспільстві В Україні одним із найяскравіших проявів цього є нестабільність нормативно-законодавчої бази, наявність інфляції, розбудова податкової, бюджетної, фінансової системи. Для забезпечення реалізації принципу гнучкості необхідно використовувати систему змінного планування, створення резервів, перегляд планів з урахуванням змін зовнішнього середовища.

Принцип економічності  полягає в тому, що витрати на планування (бюджетування) повинні  раціонально співвідноситись з отриманими результатами. Виконання цього принципу важливе, якщо врахувати, що планування - це досить складний процес, який потребує додаткових витрат часу, ресурсів тощо. Реалізація цього принципу забезпечується розробкою раціональних форм планів, виключенням дублюючої та не релевантної інформації, ефективної організації всього процесу[3].

 

  1.3 Місце фінансового планування в ринковій економіці

 

      Місце фінансового планування в ринковій економіці визначається тим, що планування с однією з функцій управління, отже фінансове планування - це функція управління фінансами.

Планування  в управлінні - це:

1) конкретизація  цілей управління в системі  показників фінансово-господарської  діяльності підприємства;

2) розробка стратегії  Ії і тактики діяльності, орієнтованої на досягнення цілей менеджменту.                

     Практично вся система господарського управління і регулювання виробництва побудована на методах планування. Оскільки завершення одного етапу роботи служить початком наступного, пов`язати всі етапи без допомоги планування неможливо.

Необхідність складання  планів визначається багатьма причинами, наприклад, В.Ковальов виділяє три  найважливіших :

1. Координуюча роль плану
2. Невизначеність майбутнього

 

3. Оптимізація економічних наслідків

      Сьогодні планування діяльності підприємства стало досить серйозною проблемою, що викликано рядом причин. По-перше, це відсутність зрозумілих цілей, задач діяльності підприємства керівництвом. По-друге, це складності, які виникають при визначенні потреб в поточних видатках (кількість працівників, потужності тощо). По-третє, в сучасних умовах плани і кошти більше не спускаються зверху і підприємство повинно самостійно орієнтуватись на ринку. По-четверте, у багатьох підприємств немає системи надання достовірної інформації в необхідний час, в потрібному місці[10].

Слід відзначити, що фінансове планування не ставить  за мету обов'язково звести до мінімуму ризики. Навпаки, його зміст полягає  в аналізі і виборі тих ризиків, які необхідно прийняти, і тих, яких можливо було б уникнути.

В основу фінансового планування покладено стратегічний і виробничий плани.

Стратегічний  план передбачає формулювання цілей, задач і сфери діяльності підприємства

Виробничі плани  складаються на підставі стратегічного  і  передбачають визначення виробничої, маркетингової, науково-дослідної та інвестиційної політики.

В рамках стратегічного  планування виділяється чотири типи цілей

1. Ринкові цілі визначають, який сегмент ринку планується осягнути.
2. Виробничі - які структура виробництва і технологія забезпечать випуск продукції необхідного обсягу і якості.
3. Фінансово-економічні  які джерела фінансування і які приблизні фінансові результати обраної стратегії.
4. Соціальні  як діяльність її. підприємства задовольнить потреби членів суспільства.                       

Фінансове планування це процес, який складається з наступних процедур:

1. Аналіз фінансових  та інвестиційних можливостей,  які має підприємство.

2. Прогнозування наслідків  поточних рішень з метою уникнення  несподіванок і усвідомлення  зв'язку зробленого сьогодні з тим, які рішення доведеться приймати в майбутньому.

3. Обґрунтування обраного варіанту рішень з ряду можливих (ідей варіант і буде представлений в кінцевій редакції плану).

4. Оцінка результатів  підприємства в порівнянні з  цілями, встановленими у фінансовому плані[10].

В короткостроковому плануванні плановий період (горизонт планування) рідко перевищує 12 місяців. Застосовуючи цей вид, керівництво підприємства праї не до максимальної точності у відповіді на питання, чи достатньо  грошових коштів для оплати поточних рахунків, тому використовує короткотермінове планування для визначення потреби в позиках і пошуку вдалих кредиторів.

Фінансове планування взаємопов'язане  з плануванням виробничо-господарської діяльності підприємств. Всі статті фінансового плану підприємства будуються на підставі показників виробничого плану (обсягу виробництва продукції, кошторисах витрат на виробництво, капітальних вкладень тощо). Таким чином, виробничий план відіграє головну роль у фінансовому плануванні. Проте процес упорядкування фінансового плану не є арифметичним перерахунком планових виробничих показників у фінансові. Ці два види планування взаємозалежні і впливають один на одного.

В сучасних умовах зв'язок фінансового  і виробничого планування ще більш  посилився, оскільки такі найважливіші показники, як реалізація продукції в грошовому виразі і прибуток, визначають можливості успішного розвитку підприємства, що, в свою чергу, підвищує роль фінансових планів.

 

2 ЗМІСТ  ФІНАНСОВОГО  ПЛАНУВАННЯ ТА ПОРЯДОК ЙОГО  СКЛАДАННЯ

 

      2.1 Порядок розробки фінансового плану

 

       За ринкової економіки для вирішення виробничих та комерційних завдань, які потребують вкладання коштів, необхідною є розробка внутрішньо фірмового документа - бізнес-плану. 
        Бізнес-план має:

• давати конкретні уявлення про те, як функціонуватиме підприємство, яке місце воно займатиме на ринку;
• містити всі виробничі характеристики майбутнього підприємства, детально описувати схему його функціонування;
• розкривати принципи та методи керівництва підприємством;
• обов'язково містити програму управління фінансами, без якої неможливо розпочати справу та забезпечити ефективність її виконання;
• показати перспективи розвитку підприємства інвесторам та кредиторам. 
        Узагальнення ще не дуже великого досвіду складання бізнес-планів вітчизняними підприємствами дає змогу виділити такі галузі їх застосування:
• вибір економічно вигідних напрямків та способів досягнення позитивних фінансових результатів підприємствами за нових умов господарювання, неплатоспроможності суб'єктів;
• підготовка підприємствами інвестиційних проектів для залучення інвестицій та банківських кредитів;
• складання проектів емісії акцій, облігацій та інших цінних паперів підприємств;
• залучення іноземних інвесторів для розвитку підприємств; 
  
• обґрунтування пропозицій щодо приватизації підприємств державної та комунальної власності. 
        За умов економічної кризи перехідного періоду бізнес-план підприємства має передусім вирішувати завдання поліпшення його фінансового стану.

     У цьому зв'язку розгляд саме фінансового аспекту бізнес-плану є найактуальнішим. 
      Фінансовий план - це найважливіший елемент бізнес-плану, який складається як для обґрунтування конкретних інвестиційних проектів, так і для управління поточною та стратегічною фінансовою діяльністю[9].

 Цей розділ  бізнес-плану включає такі складові:

1. прогноз обсягів реалізації;
2. баланс грошових надходжень та витрат;
3. таблицю доходів та витрат;
4. прогнозований баланс активів та пасивів підприємства;

5. розрахунок точки беззбитковості. 
          Нині, коли підприємствам надано самостійність у плануванні, вони можуть не складати фінансового плану або складати його в будь-якій довільній формі.

      На мою думку найпоширенішою  формою фінансового плану є  баланс доходів та витрат (див.таб  1)

     Складання  фінансового плану починають  з прогнозу обсягу продажу. Прогноз обсягу продажу складається за кожним видом продукції, як правило, на 3 роки: для І-го року щомісячно, для ІІ-го  щоквартально, для ІІІ-го - на рік в цілому. Це пов'язано з тим., що в перший рік виробництва повинен бути відомий покупець продукції. Розрахунки на другий і третій роки мають характер прогнозів, складених на підставі маркетингових досліджень. Прогноз обсягу продажу за конкретним видом продукції може бути оформлений наступною таблицею                                                                   

 

Таблиця 2

Прогноз обсягу продажу           

Показник	І рік (місяці)				ІІ рік (квартали)				ІІІ рік (прогноз)
	1	2	...	12	1	2	3	4
1. Обсяг продажу  в натуральному виразі
2. Ціна за  одиницю продукції
3. Обсяг продажу  в грошовому виразі
Разом за рік

 

Важливим документом фінансового плану вважається баланс грошових витрат і надходжень, який має й іншу назву баланс грошових потоків. Мета його складання полягає в тому, щоб досягти необхідного рівня ліквідності активів майбутнього підприємства.

Ліквідність проекту  може впливати на його прибутковість. Недостатність грошових коштів в конкретний момент часу спричиняє неплатежі і навіть загрозу банкрутства.

Баланс грошових потоків складається у вигляді  таблиці, в якій відображаються дані про наявність грошових коштів на початок періоду їх надходження і витрачання в самому періоді, і завершується таблиця даними про наявність грошових коштів на кінець періоду (табл. 3)

                                                                                                Таблиця 3

Баланс грошових потоків

Показник	І рік (місяці)				II рік (квартали)				ІІІ рік (прогноз)
	1	2	• ••	12	1	2	3	4
1. Залишок грошових  коштів на початок місяця
2. Надходження  грошових коштів:
- виручка від  реалізації
- позареалізаційні  доходи і надходження
- вкладення  в капітал і фінансова допомога
- надходження  кредитів
3. Грошові платежі:
- оплата товарів  і послуг
- виплата заробітної  плати
- сплата податків  і податкових платежів
- позареалізаційні  витрати і вкладення
- орендна плата  ,.
- страхові платежі
- витрати на  рекламу
- погашення  кредитів і сплата відсотків  по них
- стягнення  грошових коштів вищестоящою  організацією на користь власників
4. Залишок грошових  коштів на кінець місяця