Виробництво мяса бройлерів
Курсовая работа, 04 Мая 2014, автор: пользователь скрыл имя
Краткое описание
Одним із основних напрямів пошуку резервів є зменшення вихідних грошових потоків через зниження собівартості продукції та витрат, джерелом покриття яких виступає прибуток.
Основними джерелами зниження витрат виробництва і реалізації продукції є зниження витрат сировини та матеріалів (зниження норм їхнього використання, скорочення відходів і витрат у процесі виробництва і збереження, повторне використання матеріалів, упровадження безвідходних технологій), палива і енергії на одиницю продукції, зниження витрат заробітної плати на одиницю продукції, скорочення адміністративно-управлінських витрат, ліквідація непродуктивних витрат і втрат.
Содержание
ВСТУП 3
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 4
1.1 Сучасний стан м’ясного птахівництва у світі і на Україні 4
1.2 Особливості породи Бірківська ряба 10
РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА 12
2.1 Завдання на проектування технології виробництва м’яса бройлерів у фермерському господарстві 12
2.2 Розрахунок потреби поголів’я в підстилці, воді та електроенергії 13
2.3 Особливості годівлі курей м’ясних кросів 14
2.4 Розрахунок потреби підприємства в кормах 19
2.5 Розрахунок потреби підприємства в заробітній платі 20
2.6 Вартість кормів на підприємстві 21
2.7 Розрахунок загальних витрат на підприємстві 23
2.8 Виробництво і реалізація продукції 24
2.9 Споживачі продукції, розрахунок планового надходження 25
2.10 Економічна оцінка виробництва м’яса бройлерів у фермерському господарстві 26
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 28
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 30
Прикрепленные файлы: 1 файл
Курсовой.docx
— 75.73 Кб (Скачать документ)Важливим фактором, який справляє благотворний вплив на розвиток курчат, є світло. Освітлення має бути цілодобовим.
Поживність раціонів.
Обмінна енергія. Бройлерам потрібна енергія для розвитку м'язової тканини , для підтримки фізичної форми та активності. Вуглеводи - пшениця і кукурудза , а також різні жири або олії є основним джерелом енергії в раціоні птиці. Рівень енергії в раціонах виражається в мега джоулях (МДж/кг) або кілокалоріях (ккал/кг) обмінної енергії (ОЕ), оскільки вона являє собою рівень засвоювання енергії [6].
Протеїн. Поживний протеїн, що знаходиться в зернових інгредієнтах та соєвому шроті, представляє з себе комплексні сполуки, які в процесі травлення розщеплюються на амінокислоти. Ці амінокислоти засвоюються і перетворюються на білкові сполуки, які використовуються організмом птиці для побудови тканин тіла, тобто м'язової маси, шкіри і пера. Якість протеїну в кормі засноване на утриманні, збалансованості і засвоюваності основних амінокислот в отриманому кормі.
Мінерали. Забезпечення відповідного вмісту основних мінералів, що знаходяться в оптимальному співвідношенні, також є важливим елементом при вирощуванні бройлерів. До основних мінералів відносяться кальцій, фосфор , натрій , калій і хлорид (сіль).
Ензими регулярно додаються в корм птиці для поліпшення засвоюваності кормових інгредієнтів. В цілому, кормові ензими впливають на вуглеводи, протеїн і мінерали рослинного походження [10].
Для відгодівлі бройлерам зручніше давати спеціальні сухі комбікорми, які включають усі необхідні вітамінні та мінеральні добавки. Якщо такої можливості немає, то можна скласти кормосуміш самостійно. При цьому необхідно врахувати, що у перші 4-5 тижнів вона має містити підвищену кількість протеїну — близько 22-25% від загальної ваги корму. Курчат-бройлерів годують повнораціонними комбікормами, причому доступ до корму та води має бути постійним упродовж доби.
Залежно від віку застосовують три типи комбікормів у такій послідовності: передстартовий (1-4 дні), стартовий (5-30 днів) і фінішний (31-56 днів). Передстартовий комбікорм повинен містити високу концентрацію поживних речовин, легко розчинних у воді, які легко гідролізуються у шлунково-кишковому тракті. До складу раціонів мають входити продукти молочного походження, потім зерно з високим вмістом редукованих цукрів (кукурудза, пшениця, овес, ячмінь), соєвий шріт і рибне борошно хорошої якості. Передстартовий корм дають зразу ж після розміщення курчат у приміщенні. Рецепт передстартового комбікорму (у %): кукурудза — 50, пшениця — 16, ячмінь — 8, соєвий шріт — 14, сухі молочні відвійки — 12 [4].
Стартові комбікорми включають ті ж кормові складові, що й передстартові, але в дещо іншому співвідношенні й обов’язково збагачені біологічно активними речовинами. У зв’язку із цим у стартовий комбікорм уводять дріжджі кормові, рибне і трав’яне борошно, мінеральні речовини, кормовий жир. Рецепт стартового комбікорму (у %): кукурудза — 48, пшениця — 13, соєвий шріт — 19, сухі молочні відвійки — 3, дріжджі кормові — 5, рибне борошно — 7, трав’яне борошно — 3, крейда — 1, жир кормовий — 1 [1,6].
Фінішний комбікорм повинен забезпечувати високу інтенсивність росту курчат. До цього часу органи травлення курчати стають функціонально розвиненими і спроможними перетравлювати всі поживні речовини корму при зростаючому ступеневі його споживання. Рецепт фінішного комбікорму (у %): кукурудза — 45, пшениця — 13, ячмінь — 8, макуха — 17, дріжджі кормові — 5, борошно рибне — 4, борошно м’ясо-кісткове — 3, борошно трав’яне — 1, крейда — 1, жир кормовий — 3. Норми поживних речовин циплят наведені у таблиці 2.4. Раціони годівлі наведені в додатках.
Вирощування бройлерів на таких високопоживних раціонах небезпечно з огляду на виникнення незаразної хвороби енцефаломаляції. Виходячи з цього, щоб уникнути такої хвороби, необхідно включати в раціони з профілактичною метою антиоксиданти (сантохін, ділудін та інші) або збільшити в раціоні вміст вітаміну Е і аскорбінової кислоти в 2-2,5 рази, крім цього забезпечити раціон мікроелементом селеном [3].
Фізична структура і якість корму. Зростання бройлерів і ефективність використання корму будуть краще, якщо стартовий корм має форму крупки або міні-гранули, а ростовий і фінішний корм мають форму гранули (Таблиця 2.3). Залежно від розміру гранули може виявитися необхідним використовувати першу партію ростового корми у формі крупки або міні- гранули. Низька якість крупки або гранули зменшить споживання корму і знизить продуктивність.
Таблиця 2.3.
Структура корму залежно від віку бройлерів
Вік |
Структура і розмір корму |
0-10 днів |
Просівна крупа або міні гранула |
11-24 днів |
Гранули діаметром 2,5-3мм |
25 днів до звбою |
Гранули діаметром 3,5мм |
Таблиця 2.4.
Норми поживних речовин для циплят-бройлерів
|
Показники |
На голову за добу |
На 100 г сухого корма | ||
У віці 1—4 тижнів |
У віці 5—8 тижнів |
У віці 1—4 тижнів |
У віці 5—8 тижнів | |
Енергія, кДж |
195-1168 |
1385-1715 |
1298 |
1319 |
Сирий протеїн, г |
3,3-19,8 |
19,9-24,7 |
22 |
19 |
Клітковина, г |
0,6-4,0 |
4,7-5,8 |
4,5 |
4,5 |
Жир, г |
1,0-6,3 |
7,0-8,7 |
7,0 |
6,5 |
Кальцій, мг |
150-900 |
940-1170 |
1000 |
900 |
Фосфор, мг |
120-720 |
730-910 |
800 |
700 |
Натрій, мг |
40-270 |
310-390 |
300 |
300 |
Марганец, мг |
0,7-4,5 |
5,2-6,5 |
5,0 |
5,0 |
Цинк, мг |
0,7-4,5 |
5,2-6,5 |
5,0 |
5,0 |
Залізо, мг |
0,2-0,9 |
1,0-1,3 |
1,0 |
1,0 |
Мідь, мг |
0,04-0,2 |
0,3-0,4 |
0,25 |
0,25 |
Кобальт, мкг |
15-90 |
105-130 |
100 |
100 |
Йод, мкг |
10-63 |
73-91 |
70 |
70 |
Лізин, мг |
165-990 |
997-1235 |
1100 |
950 |
Метіонін, мг |
69-414 |
420-520 |
460 |
400 |
Цистин, мг |
44-324 |
325-403 |
360 |
310 |
Триптофан, мг |
33-188 |
200-247 |
220 |
190 |
Аргинин, мг |
180-1080 |
1081-1339 |
1200 |
1030 |
Гистидин, мг |
69-414 |
420-620 |
460 |
400 |
Лейцин, мг |
231-1386 |
1396-1729 |
1540 |
1330 |
Изолейцин, мг |
126-756 |
760-936 |
840 |
720 |
Фенилаланин, мг |
93-663 |
703-871 |
770 |
670 |
Треонин, мг |
93-663 |
703-871 |
770 |
670 |
Валин, мг |
141-846 |
850-1053 |
940 |
810 |
Глицин, мг |
150-900 |
903-1118 |
1000 |
860 |
2.4 Розрахунок потреби підприємства в кормах
Величина споживання корму залежить від концентрації в ньому енергії та живої маси птиці. Так, при збільшенні вмісту енергії в кормосуміші кількість поїдання корму зменшується. На практиці застосовують кормосуміші для бройлерів з різним вмістом енергії. Основним завданням при згодовуванні сумішей є приведення концентрації поживних речовин у комбікормі у відповідність із вмістом енергії з метою забезпечення оптимального росту птиці.
Розрахунок починається із визначення загального приросту м’яса бройлерів, що і буде являтися загальною потребою в кормах на підприємстві.
Спочатку визначаємо загальну масу добових курчат за 3 партії:
11300 голів * 3 * 0,045 кг = 1,5т;
Загальна маса бройлерів після завершення відгодівлі складає:
11300 голів * 3 * 2,5кг = 84,8т;
Отже загальний приріст буде становити:
84,8т – 1,5т = 83,3т.
При плануванні потреби в кормах, із загальної потреби згідно фази вирощування 30% припадає на І фазу, решта 70% - відповідно на ІІ фазу (25 і 58,3т відповідно). Необхідна кількість кормів по кожній фазі наведена в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5.
Відношення кормів в структурі раціонів
Фаза вирощування |
Продуктивніст |
Кукурудза |
Пшениця |
Макуха |
М’ясне борошно |
Рибне борошно |
Крейда |
Трикальці фосфат |
Премікс | ||||||||
% |
т |
% |
т |
% |
т |
% |
т |
% |
т |
% |
т |
% |
т |
% |
т | ||
I |
25 |
42 |
10,5 |
19 |
4,8 |
24 |
6 |
7 |
1,8 |
5 |
1,3 |
1 |
0,3 |
1 |
0,3 |
1 |
0,3 |
II |
58,3 |
52 |
30,3 |
17 |
9,9 |
25 |
14,6 |
2 |
1,1 |
2 |
1,1 |
- |
- |
1 |
0,6 |
1 |
0,6 |
Всього |
83,3 |
- |
40,8 |
- |
14,7 |
- |
20,6 |
- |
2,9 |
- |
2,4 |
- |
0,3 |
- |
0,9 |
- |
0,9 |
Отже виходячи з даних таблиці 2.5. для утримання поголів’я бройлерів у розмірі 11300 голів за рік необхідно: кукурудзи 40,8т, пшениці 14,7т, макухи 20,6т, м’ясного борошна 2,9т, рибного борошна 2,4т, крейди 0,3т, трикадьційфосфата та преміксу по 0,9т.
2.5 Розрахунок потреби
підприємства в заробітній платі
Основою організації оплати праці на підприємстві є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт за їх складністю, а працівників - залежно від їх кваліфікації й відповідальності за розрядами тарифної сітки. Вона служить підставою для формування і диференціації розмірів заробітної плати.
Підприємства й організації при складанні трудової угоди встановлюють кожному працівникові розмір тарифної ставки (посадового окладу), види доплат, компенсаційні і гарантовані виплати, передбачені чинним законодавством.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, визначена, як правило, в грошовому вимірнику, яку відповідно до трудової угоди власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Заробітна плата поділяється на основну, додаткову, інші зоохочувальні і компенсаційні виплати [15].
Розмір заробітної плати та річного тарифного фонду, резерву відпусток, розраховується згідно кількості працівників, їх кваліфікаційного рівня, норми обслуговування, тарифної ставки працівників малого підприємства (табл.2.3.)
Таблиця 2.6.
Розмір заробітної плати для працівників
Категорія працівників |
Норма обслуговування |
Кількість працівників |
Тарифна ставка |
Річний фонд |
Резерв відпусток |
Оператор |
11300 |
2 |
2400 |
57600 |
2400 |
Підмінний |
2 |
2300 |
55200 |
2300 | |
Сторож |
2 |
1600 |
38400 |
1600 | |
Технолог |
1 |
3000 |
36000 |
1500 | |
Ветлікар |
1 |
2700 |
32400 |
1350 | |
Водії |
2 |
2000 |
48000 |
2000 | |
Трактористи |
2 |
2300 |
55200 |
2300 | |
Всього |
- |
- |
322800 |
13450 |
Отже загальні витрати на заробітну плату для працівників за рік складатимуть: 322800 + 13450 = 336250грн.
2.6 Вартість кормів на підприємстві
Річний план потреби в кормах є основою планування кормової бази в сільськогосподарських підприємствах. Його складають на календарний і господарський роки.
Потребу в кормах на календарний рік (з 1 січня по 31 грудня) обчислюють на основі середньорічного поголів'я тварин, які беруть з таблиці обороту стада, та річних норм їх годівлі. Разом обчислюють вартість цих кормів (за собівартістю виробництва, а купованих - за цінами придбання), яку використовують при плановій калькуляції собівартості тваринницьких продуктів [5].
Потребу в кормах на господарський рік обчислюють від урожаю планового до урожаю наступного року, що пов'язано зі строками надходження їх із земельних угідь. Сюди слід включати основну і страхову потребу в кормах для громадського тваринництва, а також потребу в них тварин, які перебувають в особистому користуванні, і для продажу державі. Розрахунки здійснюють за річними нормами годівлі та середнім поголів'ям тварин за господарський рік (беруть вихідне поголів'я на кінець планового року з обороту стада). У спеціалізованих тваринницьких господарствах, що купують велику кількість молодняка для відгодівлі, враховують його надходження в першій половині наступного року і вносять відповідні корективи, інакше обчислений обсяг кормів може бути занижений. Страховий фонд більшості кормів для громадського тваринництва встановлюють у розмірі 15-20 відсотків основної потреби, а силосу і соломи 25-30 відсотків.
Кількість кормів для тварин, що перебувають в особистому користуванні працюючих, визначають за їх поголів'ям та встановленими в господарстві нормами відпуску кормів [2].
Згідно проекту виробництва м’яса бройлерів у фермерському господарстві, частина кормів для м’ясних курей, повинна закуповуватися (табл.3.4.).
Таблиця 2.7.
Закупівля необхідної кількості кормів
Корми |
Ціна за 1 тонну, грн. |
Необхідно тонн |
Загальна вартість, грн. |
Макуха |
1800 |
20,6 |
37080 |
М'ясо-кісткове борошно |
5000 |
2,9 |
14500 |
Рибне борошно |
1900 |
2,4 |
4560 |
Трикальцій фосфат |
3000 |
0,9 |
2700 |
Крейда |
1000 |
0,3 |
300 |
Премікс |
15000 |
0,9 |
13500 |
Всього |
- |
- |
72640 |